У Любавицьких Ребе перед вечірньою молитвою в Рош га-Шана було прийнято заходити до кімнати дружини, щоб побажати їй доброго і солодкого року та попросити пробачення. Так само радили чинити й усім хасидам.
![]()
У Рош га-Шана намагалися завершити весь Тегілім хоча б один раз. У Ребе читання починалося приблизно за 20 хвилин до вечірньої молитви.
![]()
На столі у Ребе в Рош га-Шана завжди була голова ягняти. Лише якщо її не було — клали голову риби.
![]()
Трапези у Ребе відбувалися в особливій зосередженості: не співали й майже не розмовляли (окрім другої денної трапези). Також Ребе спочатку занурював халу в сіль тричі, як протягом року, а вже потім тричі занурював у мед.
![]()
Молитва в «770» у 7-го Ребе починалася о 10:00, як і весь рік. У Любавичах раніше молилися значно раніше.
![]()
Перед Рош га-Шана Ребе приймав листи від хасидів та євреїв з усього світу. Їх складали в однакові пакети й приносили на трублення в шофар.
![]()
У шофар трубили самі Любавицькі Ребе, окрім Першого Ребе, який казав: «Шофара навчаються з дитинства, а в мене дитинства не було».
![]()
Ташліх здійснювали одразу після Мінхи. Спершу Ребе ходив із хасидами до ботанічного саду, а з 70-х років почали робити ташліх біля фонтану поряд із «770».
![]()
Після заходу сонця другого дня влаштовували короткий особливий фарбренген, який трохи продовжувався і після свята, щоб «продовжити святість Рош га-Шана на весь рік».
![]()
![]()
Ребе просив, щоб кожен хасид допоміг якомога більшій кількості євреїв виконати заповідь слухання шофара.
כתיבה וחתימה טובה לשנה טובה ומתוקה
Хорошого запису в Книгу Життя і солодкого року