З праць Любавицького Ребе; короткий адаптований виклад
Як відомо, назва кожної глави Тори відображає її зміст. Проте глава «Ноах», на перший погляд, ніби порушує це правило. Адже в ній ідеться про Потоп, про покоління будівничих Вавилонської вежі та покарання, яке їх спіткало, тобто про події, що зовсім не викликають відчуття душевного спокою, на який натякає ім’я Ноаха.
Схоже питання виникає і тоді, коли ми згадуємо, що Потоп у Писанні називається «водами втішення». Як це можливо? Адже цими водами було «змито» все живе на землі.
Річ у тім, що ім’я Ноах вказує на внутрішній зміст подій, які відбулися. Сам Потоп і покарання покоління Вавилонської вежі, безумовно, не можна назвати станом спокою. Але їхнім результатом стали рівновага й умиротворення, яких до того світ ще не знав.
Потоп омив землю і створив світ, незрівнянно кращий за попередній. Мідраш говорить, що Ноах, вийшовши з ковчега, побачив новий світ. Це був світ на такому високому духовному рівні, що Всевишній уклав із ним «союз на всі покоління». Отже, води Потопу, «води втішення», справді принесли заспокоєння.
У цьому полягає і внутрішній сенс труднощів та випробувань, які людина зустрічає на своєму життєвому шляху. Самі по собі ці явища можуть бути важкими, небажаними й болісними, але в їхній глибині приховане добро.
Долаючи труднощі та перешкоди, людина відкриває іскру святості, заховану в них. Більше того, самі ці перешкоди можуть перетворитися на добро і святість та допомогти людині у служінні Творцю.
Усе це має особливий зв’язок із тижнем, коли читають главу «Ноах». У ці дні ми переходимо від свят місяця Тішрей до повсякденного життя. Коли єврей віддаляється від піднесеної атмосфери Тішрея і занурюється у будні, його можуть охопити розгубленість, домашні турботи й клопоти про «хліб насущний».
Глава «Ноах» дає нам підтримку і навчає: не слід губитися перед труднощами, що накочуються хвилею. У наших силах перетворити цей потік турбот на «води втішення», на душевний спокій.
Як саме? Потрібно увійти в слова Тори й молитви, подібно до того, як Ноах увійшов у ковчег. Адже слово тейва означає і «ковчег», і «слово». Це не лише захистить від «потопу» труднощів, а й допоможе перетворити сам цей «потоп» на води втішення та внутрішнього миру.
Повсякденні труднощі й турботи можуть освячуватися і приводити людину до високих рівнів служіння Всевишньому, якщо вона зуміє поставитися до них правильно. Не слід боятися «сірих буднів». Варто лише зустріти їх із вірою в Творця, з відчуттям Його постійної близькості. І тоді відкриється добро, приховане в них.
Джерело: вільний переказ бесіди Ребе, опублікованої в «Лікутей Сіхот», т. 20, с. 285.
chabad.org