🚆 Укрзалізниця призначає додаткові рейси Kyiv City Express через ускладнення руху Південним мостом.Поїзди курсуватимуть маршрутом Почайна — Райдужний — Воскресенка — Лівобережна — Русанівка — Дарниця — Березняки — Видубичі — Київ-Деміївський і у зворотному напрямку.Перший рейс із Почайни вирушить о 16:56, із Видубичів — о 18:02. З 16:40 інтервали між поїздами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

У районі Офель, на південь від Храмової гори в Старому місті Єрусалима, виявлено монументальний комплекс ритуальних купалень, що датується періодом Другого Храму (I ст. до н. е. — 70 р. н. е.).Комплекс включає три ритуальні купальні, великий басейн і розгалужену систему водопостачання. Одна з купалень збереглася на повну висоту — 4,2 метра, разом зі склепінчастою кам’яною стелею, що є надзвичайно рідкісною археологічною знахідкою.Відкриття проливає нове світло на релігійні традиції стародавнього Єрусалима та його роль як місця паломництва. Photo credit: Oberi Marcedo, institute of Archaelogy at the Hebrew universityEmil Sadikov, institute of Archaeology at the Hebrew universityPAMI (East Jerusalem Development джерело: IsraelinUkraine

2 листопада в Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації спільно з КНП «Київський міський центр крові» проведуть День донораДонорська кров щодня необхідна пацієнтам медичних закладів, людям, які потребують невідкладної допомоги та складних оперативних втручань, а також пораненим військовослужбовцямЗапрошуємо всіх охочих, які можуть стати донорами, долучитися до ініціативи та зробити свій внесок у порятунок життів📍Голосіївська РДА, просп. Голосіївський, 42, велика актова зала, 3-й поверх🕘 09:30–12:00Для уникнення черг діє попередня реєстраціяТакож зареєструватися можна до 30 жовтня 2026 року, звернувшись до сектору охорони здоров’я Голосіївської РДА:☎️ 044-281-66-19📧ruoz_golos@kyivcity.gov.uaДолучайтеся до донорства – одна донація може допомогти врятувати три життя!

Трактат «Того самого дня»Рабі Шнеур Залман із Ляд — Алтер РебеМаамар — хасидський виклад Алтер Ребе, який заведено виголошувати під час святкової трапези на честь обрізання.🔎 Чому Авраам чекав?У Торі, в розповіді про обрізання Авраама, сказано: «Того самого дня був обрізаний Авраам» [1].У святих книгах [2] порушується запитання: якщо Авраам дотримувався всієї Тори ще до її дарування — включно навіть з ерувом тавшилін [3, 4], — чому він не зробив собі обрізання раніше?Щоб зрозуміти це, слід з’ясувати, у чому полягає сутність обрізання.📜 Таємниця, прихована в літерахПро Тору сказано [5]: «Не на небесах вона, щоб казати: хто підніметься для нас на небеса?»Перші літери слів «хто підніметься для нас на небеса» — «мі яале лану гашамаїма» — утворюють слово «обрізання» — «міла», а останні — невимовне Ім’я Всевишнього: Йуд-Кей-Вав-Кей [6, 7].💙 Два рівні «обрізання серця»Ще раніше обрізання згадується у двох віршах. Спочатку сказано [8]: «І обріжте крайню плоть сердець ваших», а згодом [9]: «І обріже Всевишній, Б-г твій, серце твоє».Ці два вірші говорять про два види обрізання.Перший виражає пробудження знизу: ми самі маємо «обрізати крайню плоть свого серця», тобто здійснити тшуву [10]. Про це говорить вірш [11]: «І повернися до Всевишнього, Б-га твого» — через дотримання Тори та виконання заповідей.Як сказали наші вчителі, благословенної пам’яті [12]: «Якщо євреї здійснюють тшуву — приходить визволення; якщо не здійснюють — не приходить» [13].А про те, що станеться після зібрання вигнанців, написано [14]: «І приведе тебе до країни… і облагодіє тебе». Це обрізання, яке виражає пробудження Згори [15]: «І обріже Всевишній серце твоє» [16].Отже, перший рівень обрізання, що виражає внутрішнє прагнення до духовного піднесення, — це пробудження знизу. А пробудження Згори — це розкриття рівня «І обріже Всевишній серце твоє».Саме про другий рівень обрізання, якого буде досягнуто після зібрання вигнанців і дотримання ними всієї Тори та всіх заповідей, сказано: «Хто підніметься для нас на небеса?» Перші літери слів цього вірша утворюють слово «міла» — «обрізання».🌌 Рівень, вищий за межі ТворінняЦей рівень обрізання вищий за рівень Тори, адже про Тору сказано: «Не на небесах вона», — тому що Тора спускається до найнижчого рівня Творіння.Як розповідається в Талмуді [17], рабі Єгошуа сказав: «Ми не керуємося у своїх рішеннях тим, що промовляє небесний голос, адже Тора — не на небесах». Отже, Тора перебуває нижче за небеса.Тору також називають «Торою Авайє» [18]. Ім’я Авайє складається із чотирьох літер. Йуд виражає стиснення, Ей — розкриття, Вав — поширення згори вниз тощо. Таким чином, Тора спускається вниз.А другий рівень обрізання вищий за Ім’я Авайє — настільки, що він виражений першими літерами слів «хто підніметься для нас на небеса», тоді як Ім’я Авайє — останніми.Із цього випливає, що обрізання перебуває на рівні небес і, відповідно, вище за Тору, яка спустилася нижче цього рівня.Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали [19]: «Велике обрізання, щодо якого укладено тринадцять завітів» [20].Вислів «велике обрізання» пояснюється як «те обрізання, яке є великим», тобто вищий рівень обрізання [21], за якого «Всевишній обріже серце твоє».🤝 Завіт, що стоїть вище за розумУкладення тринадцяти завітів щодо обрізання має такий зміст.Як відомо, завіт перебуває на вищому щаблі, ніж розум і знання. Коли двоє друзів укладають між собою завіт взаємної любові, ця любов стає непорушною. Навіть якщо згодом розум і знання перестануть живити любов когось із них, він усе одно продовжуватиме любити свого друга.Так само розкриття вищого рівня обрізання [22] відбувається через тринадцять атрибутів милосердя [23], які вищі за властивості мудрості й розуму, а тому — вищі за Ім’я Авайє та за рівень Тори [24].Про цей рівень сказано [25]: «Доки не перейде народ Твій, Авайє», — тобто доки не перейде на рівень, вищий за Ім’я Авайє [26].🕊️ Відповідь на запитання про АвраамаЗ усього сказаного стає зрозуміло, чому Авраам дотримувався всієї Тори ще до її дарування, але не виконував заповіді обрізання: він прагнув, щоб його обрізання було «великим обрізанням», яке виражає пробудження Згори.Тому спочатку він виконував усю Тору, яка перебуває нижче за цей рівень обрізання, а вже потім удостоївся вищого рівня — пробудження Згори.Саме тому сказано: «І був обрізаний Авраам», а не «Авраам обрізав себе», як перед цим сказано про Ішмаеля та слуг Авраама [27]: «І обрізав…»Їхнє обрізання було вираженням пробудження знизу, як сказано: «І обріжте крайню плоть сердець ваших». Авраам же удостоївся розкриття рівня, про який сказано: «І обріже Всевишній серце твоє». Тому й написано: «І був обрізаний Авраам».☀️ «Того самого дня» — розкриття самої сутностіСлово «самого» у вірші «Того самого дня був обрізаний» указує на саму сутність цього дня.А «той день» — це «день, який триває, який увесь — добро» [28]. Сама сутність цього дня — велике розкриття, що відбудеться в майбутньому, розкриття рівня «Яке велике благо Твоє», тобто дня, який «увесь — добро».І коли Аврааму відкрилася сама сутність того дня, тоді він був обрізаний.Переклад і коментарі Якова Ханіна📚 Примітки1. П’ятикнижжя, книга Берешит, 17:26.2. Коментар Ріва — Іцхака бен Ашера Галеві, учня Раші, — до книги Берешит.3. Установлений рабинами обряд, який здійснюють, якщо у свято, що припало на переддень шабату, потрібно готувати їжу для шабату.Закони Тори були відомі ще від часів Адама — першої людини. Проте до дарування Тори єврейському народу на горі Синай вони залишалися у сфері теоретичного знання. Виконання заповідей не було обов’язковим.Попри це, Авраам, Іцхак, Яаков, сини Яакова та праведники наступних поколінь виконували їх із власної ініціативи, щоб виразити свою любов до Всевишнього.Отримання заповідей єврейським народом під час дарування Тори на горі Синай означало встановлення незрівнянно вищого рівня зв’язку між Всевишнім і єврейським народом, ніж це було можливим навіть для праведників попередніх поколінь.4. Талмуд, трактат Йома, 28б; кінець останньої мішни трактату Кідушин.5. П’ятикнижжя, книга Дварім, 30:12.6. Через особливу святість Імені Всевишнього назву літери Ей під час називання всіх чотирьох літер разом замінюють на Кей.7. «Тікуней Зоар», початок передмови; Тікун 22; Тікун 70, с. 131а.8. П’ятикнижжя, книга Дварім, 10:16.9. Там само, 30:6.10. Каяття; буквально — «повернення».11. Там само, 30:2.12. Талмуд, трактат Санhedрін, 97б.13. Отже, обрізання — це не лише фізичне видалення крайньої плоті, а й «духовне обрізання» серця, тобто каяття та повернення до Всевишнього всім серцем.Перший рівень обрізання — це повернення до Всевишнього, яке людина здійснює сама, власними зусиллями. У діалозі людини та Всевишнього Творець очікує, що перший крок до близькості між ними людина зробить самостійно.14. Там само, 30:5.15. У відповідь на прагнення людини наблизитися до Всевишнього через каяття й добрі справи Всевишній Сам наближає її до Себе. За своєю сутністю це наближення нескінченно сильніше й піднесеніше за те, чого людина може досягти власними обмеженими силами.16. Про це сказано: «І облагодіє… більше за батьків твоїх» (Дварім, 30:5). Це рівень, про який написано: «Яке велике благо Твоє, яке Ти приховав…» (Псалми, 31:20).Так само про Моше, який народився обрізаним (Сота, 12а), сказано: «І побачила, що він добрий» (Шмот, 2:2).Примітка Цемах Цедека.17. Трактат Брахот, 52а.18. У хасидській традиції для позначення невимовного Імені Всевишнього — Йуд-Кей-Вав-Кей — часто використовують слово Авайє, утворене переставленням його літер. Воно не має святості самого Імені.19. Талмуд, трактат Недарім, 31б.20. Щодо всіх заповідей Тори поняття «завіт» уживається лише тричі:«Ось слова завіту, який заповів Всевишній… окрім завіту, який Він уклав із синами Ізраїлю в Хореві» (Дварім, 28:69), а також: «Ви всі стоїте сьогодні перед Всевишнім… щоб увійти в завіт із Всевишнім…» (там само, 29:9–11).Даючи Аврааму заповідь обрізання, Всевишній уживає слово «завіт» тринадцять разів:① «І укладу завіт між Мною і тобою…» — Берешит, 17:2.② «Ось завіт Мій із тобою…» — 17:4.③ «І встановлю завіт Мій із тобою…» — 17:7.④ «Вічний завіт…» — 17:7.⑤ «Бережи Мій завіт…» — 17:9.⑥ «Це Мій завіт…» — 17:10.⑦ «І буде знаком завіту…» — 17:11.⑧ «І буде Моїм завітом у вашій плоті…» — 17:13.⑨ «Вічний завіт» — 17:13.⑩ «Порушує завіт» — розділ 17.⑪ «І встановлю з ним завіт…» — 17:19.⑫ «Завіт вічний…» — 17:19.⑬ «І встановлю Мій завіт…» — 17:21.21. Див. коментар «Мікдаш Мелех» до «Зоару», ч. 3, с. 233б, і «Лікутей Тора», глава «Кдошім», пояснення змісту заповідей, коментар на тему «велике обрізання».Примітка Цемах Цедека.22. Про нього сказано: «Яке велике благо Твоє».Примітка Цемах Цедека.23. Коли через сорок днів після дарування Тори євреї вчинили гріх золотого тельця, Моше почав благати Всевишнього про прощення й просити навчити його молитви, яка могла б допомогти.Адже, на перший погляд, виступивши проти Тори, що стала основою існування єврейського народу, і підірвавши цю основу, євреї позбавили себе можливості виправити скоєне.Всевишній відкрив Моше тринадцять атрибутів милосердя, які, перебуваючи вище за всі створені світи, здатні виправляти порушення природного порядку в цих світах.Тринадцять атрибутів милосердя перелічено в книзі Шмот, 34:6–7:Авайє, Авайє — Б-г ①, милосердний ② і милостивий ③, довготерпеливий ④, Який стримує гнів ⑤, дарує велику милість ⑥ та істину ⑦, зберігає милість ⑧ для тисяч поколінь ⑨, прощає провину ⑩, переступ ⑪ і гріх ⑫ та очищує ⑬.В Імені Авайє у Торі можна розрізняти різні рівні, які залежно від контексту вказують на різні рівні ставлення Всевишнього до створених світів.Дві згадки Імені Авайє у тринадцяти атрибутах милосердя стосуються двох різних рівнів світла Всевишнього. Обидва вони перевищують згадане раніше в маамарі Ім’я Авайє, що є безпосереднім джерелом створених світів.24. Це видно з того, що рівень тринадцяти атрибутів милосердя вищий за рівень Тори, і тому через них можливе прощення гріхів.Примітка Цемах Цедека.25. П’ятикнижжя, книга Шмот, 15:16.26. Так само про тринадцять атрибутів милосердя сказано: «І пройшов» (там само, 34:6).Примітка Цемах Цедека.27. П’ятикнижжя, книга Берешит, 17:23.28. У трактаті Кідушин, 39б, мудреці коментують вірші Тори:«Якщо трапиться тобі пташине гніздо на дорозі, на будь-якому дереві або на землі, із пташенятами чи яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, не бери матері разом із дітьми. Ти маєш відпустити матір, а дітей можеш узяти собі, щоб було тобі добре й продовжилися твої дні» (Дварім, 22:6–7).Вони пояснюють: «щоб було тобі добре» означає день, який увесь — добро; «щоб продовжилися твої дні» — день, який триває.Йдеться про Прийдешній світ. джерело: chabad.org

🔖11 хешвана 2208 року (1554 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашої праматері Рахелі.Рахель народилася в місцевості Арам (територія сучасного Іраку) приблизно 1585 року до н. е. Її батьком був Лаван, брат Ривки — дружини нашого праотця Іцхака. Живучи в домі Лавана, Яаков покохав Рахель і попросив її руки, а оскільки не мав грошей на викуп нареченої, відпрацював на Лавана сім років. На жаль, майбутній тесть обдурив його, і вранці після весілля Яаков виявив, що його дружиною стала не Рахель, а її сестра Лея. Яаков відпрацював ще сім років — уже за Рахель, — і таким чином виявився одруженим одразу з двома сестрами.Протягом багатьох років Рахель була безплідною, тоді як її сестра-суперниця народила шістьох хлопчиків і одну дівчинку. Однак 1562 року до н. е. Рахель усе ж народила свого первістка Йосефа, а через дев'ять років, коли вся родина Яакова поверталася до його батька Іцхака в Хеврон, народила другого сина — Біньяміна.На жаль, під час пологів Рахель померла, і Яаков поховав її біля дороги, неподалік міста Бейт-Лехем (Вифлеєм). Її могила й досі є одним із тих місць, куди євреї приходять просити у Всевишнього заступництва.Найбільше людей приходить до могили Рахелі на рош-ходеш (новомісяччя — день, який у єврейській традиції присвячений жінкам), упродовж усього місяця нісан і в день йорцайту нашої праматері.🔖11 хешвана 2208 року (1554 рік до н. е.) — день народження Біньяміна бен Яакова.🔖11 хешвана 2318 року (1443 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) Біньяміна бен Яакова.Гад був дванадцятим сином нашого праотця Яакова й другою дитиною однієї з його дружин — Рахелі. Біньямін народився в Ерец-Ісраель (єдиний із дітей Яакова) і відійшов із цього світу рівно через 111 років. На жаль, мати Біньяміна померла під час пологів і була похована біля міста Бейт-Лехем (Вифлеєм). Перед смертю вона назвала сина «Бен-Оні» («син скорботи»), але Яаков перейменував його на Біньяміна (за однією з думок, це означає «син моєї сили», тобто син правої руки, яка уособлює силу; за іншою думкою, це ім'я він отримав тому, що народився в Ерец-Ісраель, яка розташована на південь, якщо йти з Арам-Наґараїма. Біньямін — Бен-Ямін, син півдня (у давнину євреї позначали схід як «прямо», а південь — як «праворуч», тобто «ямін»).Територія коліна Біньяміна простягалася від гірської області, заселеної коліном Ефраїма, до гірської області коліна Єгуди. На території коліна Біньяміна розташовувався Єрусалим, хоча він перебував в особистому царському володінні.Коліно Біньяміна вважалося наймолодшим серед колін, а його територія була найменшою, проте це коліно відігравало важливу роль в єврейській історії. Одним із перших суддів був Еґуд, син Гери з коліна Біньяміна, а перший цар Ізраїлю Шауль також належав до цього коліна. Війна коліна Біньяміна з усіма іншими колінами ледь не поставила його на межу знищення, однак усе завершилося благополучно.Одними з останніх згаданих нащадків коліна Біньяміна були герої пуримської історії Мордехай і його племінниця Естер.🔖11 хешвана 5588 року (31 жовтня 1797 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Нахума бен Цві Тверського з Чернобиля.Прізвище цієї знаменитої династії походить не від назви російського міста Твер, а є нагадуванням про предків, які походили з Тверії — одного зі святих міст Ерец-Ісраель.Родоначальником став Менахем-Нахум бен Цві, який навчався в єшивах Литви, а згодом став учнем рабі Баал-Шем-Това, а після його відходу з цього світу — одним із найвідоміших учнів його наступника, рабі Дов-Бера з Межиріча (межиріцького магіда).Рабі Менахема-Нахума призначили на посаду магіда (проповідника) в містечку Чернобиль, де він і прожив решту свого життя, ставши родоначальником чернобильського хасидизму.🔖11 хешвана 5669 року (5 листопада 1908 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шнеура-Залмана-Аарона (Разо), старшого сина четвертого Любавицького ребе.Рабі Разо, наділений багатьма чеснотами й чудовими якостями, був гідним сином свого батька, але після його відходу з цього світу відмовився очолити рух і зайнявся торгівлею, хоча й надалі присвячував багато часу й сил громаді та її потребам.Рабі Разо відійшов із цього світу на 51-му році життя й був похований у місті вітебську. джерело: chabad.odessa

 Є зустрічі, після яких ще довго залишаються усмішки, теми для розмов і бажання якнайшвидше зібратися знову. Саме такою стала недільна зустріч жіночої спільноти «Шаарей Нашим»! 💗✨ Уже з перших хвилин — святковий настрій: красиво накритий стіл, декорації, різноманітні страви та радість зустрічі. А попереду — насичена програма, у якій було місце і глибоким роздумам, і творчості, і щирому захопленню.📜 Читали лист Ребе, адресований жіночому зібранню, разом промовляли Тегілім, слухали ребецен Хану Азман. Ці миті наповнили нашу зустріч особливим змістом і відчуттям єдності.🎭 А потім ожили історії Сари, Рівки, Леї та Рахель! Театралізована вистава з відеорозповідями познайомила нас із долею кожної праматері, а далі зробила несподіваний поворот — перенесла їхні образи в сьогодення!Якими були б Сара, Рівка, Лея та Рахель у сучасному світі? Як їхні риси проявляються в нашому житті? Такий творчий погляд захопив учасниць і дав чимало приводів упізнати в цих історіях щось близьке собі.🎶 Особливо зворушливо прозвучала дитяча пісня про праматір Рахель — ніжне завершення вистави, яке торкнулося сердець.💃 І скільки ж радості було далі! Інтерактив, жваві розмови, танці — хотілося встигнути все й продовжити ці миті разом. Учасниці були в захваті: стільки різних вражень, стільки тепла за одну зустріч!💐 Дякуємо всім, хто готував, прикрашав, виступав, створював настрій, і кожній, хто розділив із нами цей день. Уже чекаємо наступної зустрічі «Шаарей Нашим»! 💗     

Юдаїзм суворо дотримується принципу єдинобожжя. Згідно з єврейською вірою, існує лише один Творець, Який керує всім світом. Жодних інших богів, що мають власну владу, немає і бути не може. Однак це не означає, що єврейська традиція не визнає інших духовних або прихованих від людського погляду створінь. У Торі, Талмуді та пізніших джерелах часто згадуються ангели. Їхня головна роль — бути посланцями Всевишнього й виконувати доручені їм завдання. Саме слово «малах» на івриті означає «посланець». Цікаво, що й сатан у традиційному юдаїзмі не є самостійною силою, яка бореться з Б‑гом. Його розглядають як одного з ангелів, що виконує особливу місію: випробовувати людину, перевіряти її моральний вибір і вказувати на її недоліки. Щодо бісів — шедім, — їхнє існування також згадується в багатьох класичних єврейських джерелах. Водночас вони не вважаються божествами й не мають незалежної влади. Деякі мудреці описували їх як особливих створінь, невидимих людському оку. У Талмуді навіть сказано, що за одними ознаками вони схожі на ангелів, а за іншими — на людей. А як щодо духів? У різних джерелах цим словом можуть називати як душі померлих, так і інші нематеріальні сутності. Єдиного й простого визначення тут немає. Важливо розуміти головне: у юдаїзмі будь-які ангели, духовні сили чи інші сутності повністю підпорядковані волі Всевишнього. Тому єврейська традиція забороняє звертатися до них із молитвами або просити в них допомоги. Молитися можна лише Творцеві. Отже, юдаїзм не заперечує існування ангелів, сатана чи інших прихованих від нас створінь. Водночас він наголошує: є лише одна вища сила, яка керує світом, — Всевишній. Саме в цьому полягає принцип єврейського монотеїзму.джерело:  https://toldot.com/

У книзі пророка Захарії є уривок, що описує зустріч людини з групою ангелів. У ньому людину названо «мандрівником серед нерухомих».«Мандрівник» — мабуть, найвлучніша характеристика нашого невгамовного людського роду. Інші створіння теж переміщуються з місця на місце, але лише людські мандри спричинені бажанням опинитися десь не там, де ми перебуваємо зараз. На відміну від мишей, дубів та ангелів, які задовольняються тим, ким вони є і де перебувають, люди постійно в дорозі, весь час намагаючись кудись дістатися — бажано туди, де до них іще ніхто не бував.Проблема в тому, що місць, до яких можна прагнути, майже не залишилося.🌍 «Вирушай на Захід, юначе!» — таким було гасло сто років тому. І молоді люди їхали на захід, доки він не закінчився. Потім одна людина дісталася Північного полюса, інша — Південного. Ще хтось першим підкорив вершину Евересту, хоча питання, хто саме це був, досі викликає суперечки. А ще одна людина зробила «величезний крок», залишивши слід своєї ноги на Місяці.Що ж залишилося? Подорож до іншої галактики? Експедиція в майбутнє? Навіть якщо ці напрямки стануть досяжними, чи задовольнять вони невгамовний дух Мандрівника?💰 Скарб, який чекає вдомаУсі чули історію про бідного селянина, якому наснилося, що під одним із мостів у Кракові закопано скарб. Він приїхав до великого міста й знайшов міст зі свого сну.Охоронець, який збирав плату за проїзд мостом, помітив підозрілого чоловіка, що крутився неподалік із лопатою. Він схопив бідолаху за комір, і той зізнався у своїх намірах.«Сни! — вигукнув охоронець. — Лише минулої ночі мені наснилося, що в будинку мандрівного торговця Хаїма Янкеля із села Уссельдорф, у стіні за піччю, заховано скриню із золотими монетами. То що, мені тепер їхати до Уссельдорфа й ламати стіну в того бідолахи?!»Почувши це, Хаїм Янкель поквапився додому, розібрав стіну за піччю й відтоді жив заможно та щасливо. 🔎 Коли всі подорожі завершено й усі пригоди залишилися позаду, є ще один, останній рубіж, якого мало хто дістався і який іще менше людей підкорили, — ми самі.Ми перетинаємо планету вздовж і впоперек, складаємо карти космосу й досліджуємо будову атома, шукаючи бодай натяк, бодай знак, який пояснив би, навіщо все це. Але чи багато хто з нас зазирнув у глибини власної душі?✨ «Лех-Леха» — «Іди до самого себе!»«Лех-Леха!» — початкові слова Б-жественного заклику до Авраама, який, по суті, започаткував історію єврейського народу, — буквально означають: «Іди до самого себе!»«Іди до себе, — звелів Б-г першому єврею, — із землі твоєї, і з батьківщини твоєї, і з дому батька твого до землі, яку Я вкажу тобі».Коли пролунав заклик Згори, Авраам уже міг озирнутися на життя, сповнене небувалих відкриттів і досягнень. Він відкрив істину про єдиного Б-га, осоромив наймогутнішого правителя свого часу, кинув виклик смерті у вогні, відстоюючи свої переконання, і привів тисячі людей до віри в єдиного Творця.Усього цього він досяг самотужки — без учителя, наставника чи небесного голосу, який указував би йому шлях. Його вів лише власний могутній розум у палкому пошуку істини.І ось у сімдесят п’ять років Авраам почув Б-жественне повеління: «Іди до себе!» Тепер, коли ти завершив свої пошуки й досягнув поставлених цілей, звернися всередину себе та вирушай у подорож до власної сутності.🕊️ Чому в цій подорожі нам потрібен Провідник?Парадоксально, але що особистішою є подорож, то більше ми потребуємо допомоги й проводу.Добре розвинене відчуття простору допомагає знайти шлях серед найзаплутаніших доріг. Уміння спілкуватися дає змогу виплутатися з найскладніших офісних інтриг. Накопичені знання та здатність навчатися допомагають опановувати нові галузі.Проте коли ми шукаємо дорогу до власної сутності, набуті протягом життя знання й навички раптом виявляються безсилими. Ми опиняємося в темряві, де залишається лише звернутися до Всевишнього:🙏 «Б-же, хто я? Дай мені ключ. Скажи, навіщо Ти створив мене».Цей парадокс прихований у першій згаданій у Торі настанові, яку отримав перший єврей.Коли Авраам чує повеління «йти до себе», він — розумна людина, яка, по суті, сама себе сформувала, — має відкласти вбік свої природні таланти — «землю твою»; особистість, сформовану сімдесятьма п’ятьма роками взаємодії з оточенням, — «батьківщину твою»; і мудрість, набуту й упорядковану завдяки його феноменальному розуму, — «дім батька твого».Він має «наосліп» піти за Б-гом — «до землі, яку Я вкажу тобі».🌱 Шлях до справжнього себеУ зовнішніх мандрах наші знання, таланти й особисті якості є інструментами, за допомогою яких ми досліджуємо навколишній світ.Але коли ми шукаємо своє справжнє «я», ці самі інструменти — які також є частиною нашого зовнішнього, набутого «я» — приховують не менше, ніж відкривають, і можуть спотворювати навіть те, на що проливають світло.Звісно, ми користуємося ними у своїх пошуках — інших у нас немає. Проте якщо наша подорож веде до справжньої сутності власної особистості, а не лише до її ілюзії, то спрямовувати нас має Той, Хто створив нас за Своїм образом і закарбував задум наших душ у Своїй Торі. 📖 джерело: Chabad.org