‼️Правий берег Києва: аварія на пошкодженому обстрілами обладнані, графіки тимчасово не діютьЕнергетики працюють на місцях і роблять все можливе, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію.На лівому березі столиці діють графіки. ▪️В разі змін будемо вас інформувати у нашому телеграм-каналі.

📌Айом-йомВідповідь Алтер Ребе на одній з аудієнцій:«Хасидизм — це “Шма Ісраель”¹.“Шма” — це абревіатура від слів “Сеу Маром Ейнехем” (“Піднесіть угору очі ваші”)².Сказано “угору”, а не “в небеса” — це означає підніматися все вище й вище, досягати рівня, що перевищує розум, і водночас осмислити це своїм розумом, як завершується вірш: “…і побачите Того, Хто створив це”.Примітки:«Слухай, Ісраїлю!..» (Дварім, 6:4).Йешаягу, 40:26.Джерело: chabad.org

📖Із праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладВсевишній багато разів відкривався нашому праотцеві Аврааму ще до того, як той здійснив обрізання. Проте одкровення, з опису якого починається глава Тори «Ваєра», було розкриттям зовсім іншого рівня.Одна з відмінностей полягала в тому, що цього разу Авраам «сидів біля входу до намету», тоді як у попередній главі ми читаємо: «І впав Авраам на обличчя своє». Пояснюючи слова попередньої глави, Раші зазначає, що він упав ниць «від страху перед Шхіною; доки Авраам не був обрізаний, він не мав сили стояти перед Шхіною». А після обрізання він уже міг сприймати розкриття Шхіни сидячи. Мідраш із цього приводу повідомляє: «Сказав Всевишній: тепер, коли Авраам здійснив обрізання, нехай він сидить, а Я стоятиму».Різниця між розкриттям, яке змушує людину впасти ниць, і розкриттям, під час якого людина залишається сидіти, полягає в тому, що в першому випадку розкриття перевищує здатність тіла його сприймати — тіло втрачає сили й орієнтацію. У другому ж випадку тіло має достатньо сил, щоб сприймати його у звичайному стані.Саме таким був вплив Брит-міли: тепер тіло нашого праотця Авраама набуло сили сприймати розкриття Творця у стані цілковитої гармонії та спокою.Це зміна, що відбулася з Авраамом. Але змінився також і рівень самого розкриття Творця. У коментарі «Ор га-Хаїм» звертається увага на порядок слів у фразі: «І відкрився йому Всевишній». Оскільки не сказано: «І Всевишній відкрився йому», автор коментаря робить висновок, що цього разу відбулося розкриття всіх рівнів Б-жественності, на які вказує це Ім’я, а не лише певної їх частини, як було раніше.Отже, перед нами зміни одразу у двох напрямах: як із боку Творця, Який розкрив тут найвищий ступінь Свого Імені, так і з боку Авраама, який набув здатності сприймати це розкриття, залишаючись у природних межах матеріального тіла.Усе це стало можливим завдяки Брит-мілі, у якій також поєднані обидві ці сторони. З одного боку, Брит-міла вища за всі заповіді Тори, адже з іншими заповідями пов’язані три завіти, а з обрізанням — тринадцять. З іншого боку, це єдина заповідь, яка в буквальному розумінні проникає в матеріальне тіло: «І буде Мій завіт у вашій плоті закарбований як вічний завіт».Сила цього завіту, що єднає найвищий ступінь святості з матеріальним тілом, передається у спадок від нашого праотця Авраама кожному євреєві. Коли єврейська дитина через обрізання вступає в завіт Авраама, у її тіло входить Б-жественна душа — «частина Самого Творця». Завдяки цій душі дитина отримує можливість пізнавати Творця так, щоб відчувати Його присутність і в матеріальних справах.Потрібно лише, щоб єврей прагнув побачити розкриття Всевишнього не тільки у власній душі, а й у повсякденній праці. Уже саме це прагнення наближає прихід Машіаха, який принесе із собою істинне й повне Визволення. І тоді здійсниться пророцтво Ішаягу: «І побачить усяка плоть… що уста Всевишнього промовляють». Матеріальне тіло, наші очі побачать розкриття Творця, Який присутній в усьому створеному!(Вільний переказ бесіди Ребе, опублікованої в «Лікутей сіхот», т. 1, с. 85.)джерело: chabad.org

Айом-йомУ книзі «Тора Ор», у главі «Хаєй Сара», наприкінці параграфа, що починається словами «Побачити/зрозуміти те, що сказали наші мудреці благословенної пам’яті: “Прекрасна година…”», — друкарська помилка. Слід читати так:«І стане в аспекті анулювання (бітуль [повного самозречення — прим. пер.]); [але зараз…] тобто в аспекті “осір” (забороненого), і див. те, що написано далі в поясненні до слів “той, хто прив’язує до виноградної лози” (осрі ла-гефен), — тобто в аспекті предмета (хефец), і написано: “Прославляй Його…” всередині всіх світів (коль альмін), однак кінцева мета…»📖 Любавицький календар

Ребе РАЯЦ обраний почесним головою на рабинській конференції в Коростені.У місяці Мар-Хешван 5687 (1926) року з ініціативи Ш. Кіпніса та з дозволу влади в Коростені (Житомирсько-Волинська губернія) відбулася рабинська конференція, у якій узяли участь 50 рабинів із різних регіонів срср. На ній було ухвалено рішення про об’єднання єврейських релігійних громад для протидії загрозі безвір’я та асиміляції.У перший день роботи конференції Ребе РАЯЦ, який не був присутній на ній, одностайно обрали почесним головою та надіслали йому телеграму :«Волинський з’їзд обрав вас почесним головою».Ребе відповів так:«Дякую за виявлену честь. Цим ви доводите, що йдете слідами Шнеєрсона з Любавичів і Хаїма з Бреста, світла пам’ять незабутнім учителям. Увесь єврейський народ очікує від вас безкомпромісного дотримання цього шляху. Вітаю гостей, бажаю успіху. Шнеєрсон».© m770.org

На початку глави «Ваєра» Тора розповідає, як три ангели під виглядом подорожніх завітали в гості до Авраама. Непроханий ангел, як відомо, гірший за татарина, тож Авраамові довелося накрити для гостей розкішний стіл. 🍽️Ну, звісно, «довелося» — не зовсім доречне тут слово, адже гостинність була синонімом імені Авраама, який славився своєю добросердістю. А от поведінка ангелів насторожує: із якого це дива вони не забарилися скористатися його запрошенням? Адже матеріальна їжа їм не потрібна. 🤔Згідно з простим поясненням, вони зробили це лише для годиться — щоб усе було «за законами гостинності», якщо вже так заведено в домі Авраама. Згідно з глибшим поясненням, на цьому наполіг сам Авраам, який насправді розгледів небесних ангелів під виглядом запилюжених мандрівників.✨ Авраам звернув їхню увагу на те, що позірно груба земна їжа приховує духовні іскри з колосальним потенціалом. Білки, жири, вуглеводи та всілякі калорії ангелам, звісно, не потрібні, але саме цих іскор у небесних світах не дістати навіть за знайомством. А оскільки вони втрьох з’явилися до нього в людській подобі, це дає їм унікальний шанс видобути ці іскри, споживши їжу за людським звичаєм. Треба бути не ангелом, а дурнем, щоб відмовитися від такої можливості. Ангели й не відмовилися. 😇Ми з вами живемо в людській подобі все життя, і тричі на день, не рахуючи підвечірків, нам випадає нагода не бути дурнями й доторкнутися до іскор нескінченності, прихованих у глибинах споживаної біомаси. 🥗✨Для цього потрібно споживати їжу, дозволену законами Тори, і бачити в ній не просто набір білків, жирів та вуглеводів, а джерело сил, необхідних нам для виконання своєї місії в цьому світі. 🌍🕊️джерело: chabad.org

Якщо ви подивитеся на фотографії Ребе під час молитви, то помітите одну деталь: десятиліттями він користувався тим самим, помітно пошарпаним сидуром. За цією книгою стоїть дивовижна історія, що поєднує спадкоємність поколінь, копітку наукову працю у воєнні роки та глибоке, трепетне ставлення до слова молитви. Від прадіда до правнука: вікова спадкоємністьІсторія цього молитовника сягає корінням кінця XIX століття. Рабі Авраам Давид Лавут — видатний знавець Галахи та прапрадід Ребе — зібрав і систематизував канонічний текст молитов за традицією Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад. Його праці заклали основу майбутніх видань, але остаточну редакцію судилося завершити його правнукові. Праця в розпал світової катастрофиУлітку 1941 року, коли Європа була охоплена полум’ям Другої світової війни, Шостий Ребе (Ребе Раяц) прибув до Нью-Йорка й усвідомив гостру нестачу молитовників для євреїв в Америці. Це надзвичайно складне завдання він поклав на свого зятя — майбутнього Ребе. У серпні–вересні 1941 року Ребе виконав колосальну роботу: звіряв рукописи, перевіряв граматику за найсуворішими правилами, враховував виправлення й навіть їздив до Моррістауна, щоб порадитися з хасидами-старожилами. Так постало легендарне видання «ТОРА ОР» 1941 року, що стало еталоном точності. «Цей сидур мені дав Ребе Раяц…»Отримавши в подарунок від тестя один із перших примірників, Ребе зробив його своїм постійним молитовником на все життя. Минали роки, сторінки зношувалися, і книга поступово руйнувалася від щоденного користування. Хасиди неодноразово намагалися подарувати йому нові, ошатні примірники, але незмінно отримували тверду відмову: Ребе дбайливо беріг книгу, отриману від Ребе Раяца, і розлучався з нею лише на ті рідкісні дні, коли її віддавали на переплетення. Духовний заповіт і точність традиціїЗначення цього видання підкреслює історичне послання Ребе Раяца від жовтня 1941 року, у якому він закликав хасидів молитися саме за цим сидуром і навчати цього дітей, нагадуючи про самовідданість Алтер Ребе в пошуку точного формулювання. Цікаво, що в наступні десятиліття видавці часом передруковували давніші версії, не здогадуючись про масштаб виправлень, які Ребе зробив у 1941 році, — аж поки видавництво «Кеат» згодом не відновило автентичний текст історичного видання. Примітно, що примірники «Тора Ор» у ті роки дісталися навіть далекого Шанхая разом із біженцями. Сьогодні видавництво випускає точні копії того самого історичного видання 1941 року — від компактних форматів до видань у класичній шкіряній палітурці. Це можливість не лише доторкнутися до живої історії хасидизму, а й стати до молитви за взірцем, якому вірний сам Ребе.джерело: Любавицький календар

Айом йомБережіть час, адже ми повинні цінувати кожну мить служіння Торі. Кожна мить, кожен день, що минає, — це не просто день, а духовна подія в житті. Дні минають, як сказано в Єрусалимському Талмуді (трактат Брахот, гл. 1, арк. 1): «День приходить і день минає, субота приходить… місяць… рік…»Батько (Ребе Рашаб) говорив від імені Алтер Ребе: «Літній день і зимова ніч — це цілий рік».📖 Любавицький календар