Сторінка істрії:У 1952 році хімікиня Розалінд Франклін зробила в лондонській лабораторії рентгенівський знімок, якому судилося стати однією з найважливіших фотографій в історії науки. У лабораторії його скромно називали «Фотографія № 51». 🧬На знімку з дивовижною чіткістю проступала подвійна спіральна структура ДНК. Фотографію Франклін показали Джеймсу Вотсону без її відома та дозволу. Вона стала одним із ключових доказів, які Вотсон і Френсіс Крік використали для публікації власної моделі структури ДНК. У 1962 році Вотсон і Крік отримали Нобелівську премію за це відкриття. Розалінд Франклін померла від раку за чотири роки до того — їй було лише 37 років — і її кандидатуру так і не висунули. В останні десятиліття історики науки намагаються відновити історичну справедливість, наголошуючи, наскільки важливими для цього відкриття були отримані нею дані. Адже самій Розалінд Франклін рідко віддавали належне й визнавали її внесок нарівні з іншими.джерело: HiddenTribeStories

Іноді звичайні неживі предмети проживають таке драматичне життя, що його вистачило б на цілий історичний роман.Це історія двох масивних чавунних стовпів із міста Балта, на яких досі збереглися старовинні написи. Вони виявилися міцнішими за людську жорстокість, війни та репресивні режими.У другій половині XIX століття ці чавунні колони були відлиті для Головної синагоги Балти, де вони підпирали центральну галерею. Стовпи тримали не просто склепіння будівлі — вони стали німими свідками головних трагедій балтського єврейства.Під час жорстокого весняного погрому метал буквально здригався від плачу сотень родин, які шукали в стінах синагоги порятунку та молили про милосердя.Під час окупації та створення Балтського гетто ці чавунні опори «бачили» знищення громади, нелюдські страждання місцевих жителів та депортованих в'язнів.Сама будівля Головної синагоги, де на початку XX століття казенним рабином служив видатний діяч Менахем Шейнкін, сильно постраждала у війну і була повністю знесена радянською владою. Але міцний дореволюційний чавун знищити не наважилися.Радянська влада знайшла святині цинічне утилітарне застосування. Чавунні стовпи відвезли на зруйнований місцевий млин і використали для його відновлення. На довгі десятиліття колишні духовні опори перетворилися на звичайні підпірки для стелі промислового цеху. Навколо них гуркотіли жорна, летів борошняний пил, а викарбувані літери повільно покривалися брудом та забуттям. Здавалося, їхня минула історія стерта назавжди.Таємниця стовпів розкрилася вже у 1990-х роках, в епоху незалежності України. Суня Вайсерман, колишній в'язень Балтського гетто, багато років пропрацював на цьому самому млині й увесь цей час зберігав секрет промислових опор. Він розповів цю гірку історію духовному лідеру Балтських євреїв Вадиму Ароновичу Вінярському та той вклав особисті кошти, щоб буквально викупити чавунні стовпи та звільнити їх із багаторічного полону.З Б-жою допомогою ці старі чавунні стовпи знаходять своє нове, законне місце. Їх встановили біля будівлі Савранської синагоги Балти, яка наразі відновлюється.Переживши погроми, війну, гетто та радянську індустріалізацію, ці колони повертаються до єврейської громади. Вони стануть символом нерозривного зв'язку часів — живим мостом між зруйнованою радянською владою Головною синагогою у XX столітті та відновленої у незалежної Україні громадою Савранської синагоги у XXI столітті. 

Археологам вдалося відтворити форму та отримати за її допомогою «відбиток».Уперше в Єрусалимі виявили форму, яку використовували для виготовлення жіночих облич для статуеток. Це свідчить про те, що принаймні частину статуеток доби Юдейського царства виготовляли безпосередньо в місті, повідомило в понеділок, 27 липня, Управління старожитностей Ізраїлю.Вік знахідки оцінюють приблизно у 2700 років. Форму виявили під час археологічних розкопок у Кішле, на території музею «Вежа Давида».Керівники розкопок, доктор Аміт Рем і доктор Аяла Зільберштейн, розповіли, що після виявлення форму передали реставраторам Тамар Гонен і Славі Кліндухову. Їм вдалося досягти вражаючого результату — повністю відтворити обличчя жіночої статуетки з чіткими контурами та ретельно опрацьованими деталями, зокрема локонами зачіски.джерело: https://www.vesty.co.il

У сховищі бібліотеки Болонського університету було виявлено найдавніший повний сувій Тори, вік якого становить близько 800 років. Буття, Вихід, Левіт, Числа та Повторення Закону — п’ять перших книг єврейської та християнської Біблії, або П’ятикнижжя. Окремі давніші фрагменти вчені знаходили й раніше, однак ця знахідка є найдавнішим рукописом, у якому зібрані всі п’ять книг.Відкриття зробив фахівець Болонського університету, професор Мауро Перані. Досліджуючи документ, він помітив невідповідність між бібліотечним описом і самим текстом.«У 1889 році бібліотекар надто побіжно й поверхово оглянув сувій і дійшов помилкового висновку», — розповідає Мауро Перані.Ось фрагмент опису, складеного понад століття тому: «Це доволі незграбно написаний італійський текст, у якому недоречно розставлені наголоси та великі літери».Про походження «Сувою № 2» — саме під такою назвою він значився в бібліотечному каталозі — було відомо небагато. Близько століття тому рукопис передали до бібліотеки найстарішого університету Європи ченці Домініканського ордену.Сувій завширшки 64 сантиметри сягає 36 метрів завдовжки та складається з 58 зшитих фрагментів м’якої овечої шкіри.Досліджуючи незвичайний текст, Мауро Перані звернув увагу не лише на те, що він написаний івритом, а й на численні графічні особливості, які свідчили, що сувій аж ніяк не міг бути виготовлений у XVII столітті.Припущення вченого остаточно підтвердилися, коли за допомогою радіовуглецевого датування було встановлено, що сувій виготовили між 1155 і 1225 роками нашої ери. Таким чином, ця знахідка є найдавнішим повним сувоєм П’ятикнижжя, що зберігся до наших днів.На жаль, точне місце виготовлення документа поки що встановити неможливо. Однак учені припускають, що він походить із регіону Близького Сходу або Центральної Азії. джерело: https://www.7kanal.co.il

Із 5 серпня 2026 року особи, які мають військові обов’язки за українським законодавством і вперше звертаються по тимчасовий захист у ЄС, повинні підтвердити, що мають законне право на виїзд з України або належним чином виконують свої військові обов’язки.Нові правила не стосуються українців, які вже користувалися тимчасовим захистом у ЄС станом на 5 серпня. Відмова в тимчасовому захисті не означає автоматичної депортації: можливість подальшого перебування визначатиметься індивідуально відповідно до законодавства ЄС і конкретної країни.

У місті Тірат-Кармель розташована дивовижна синагога «Бейт-Танхум» — духовний і культурний осередок громади гірських євреїв, вихідців із Кавказу.Синагогу було зведено з ініціативи раббі Єгуди Яакобова та за щедрої підтримки братів Заура й Акіфа Гіллових (Горшумових). Вони присвятили її пам’яті свого батька — Танхума бен Гілеля, ім’я якого й носить ця святиня.Будівництво тривало близько року, а в березні 2003 року відбулося урочисте відкриття та внесення сувою Тори. У церемонії взяли участь близько 1300 людей.Зовні будівля облицьована єрусалимським каменем, а її обриси нагадують традиційні зображення Єрусалимського Храму. Проте справжнє диво відкривається всередині: майстерне різьблення по дереву, вишукані мозаїки, барвисті вітражі із символами семи плодів Землі Ізраїлю, оздоблена біма та блакитна стеля із зображенням драбини Яакова.До комплексу також входять музей спадщини гірських євреїв, навчальна зала та міква. Тут зберігаються старовинні рукописи, предмети юдаїки, традиційні кавказькі килими й інші унікальні пам’ятки історії громади.Сьогодні «Бейт-Танхум» є не лише місцем молитви, а й однією з визначних пам’яток Тірат-Кармеля, що приваблює відвідувачів з усього Ізраїлю та з-за кордону.Це місце, де краса людської праці зустрічається зі світлом молитви, а пам’ять про попередні покоління продовжує жити в кожній деталі.відео на сторінці у ФБ

У ніч на 11 серпня росія атакували Київ та Київську область балістичними ракетами й ударними безпілотниками. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, а внаслідок іншого удару постраждала одна людина. На Київщині пошкоджено складські приміщення та вантажівки.Під час атаки на столицю балістична ракета влучила на територію одного з дитячих медичних закладів. Унаслідок цього пошкоджено будівлю гуртожитку, складські приміщення та газову трубу, а на місці падіння утворилася велика вирва. За попередніми даними, в Києві постраждала одна людина.За інформацією МОЗ України, під час обстрілу ніхто з дітей та медичного персоналу не постраждав. У відомстві пояснили, що "діти й медики … в момент атаки перебували в укритті".

4 вересня 2026 року Україна вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень (приблизно 130 шекелів). На ній буде Василь Стус — один з найбільших українських поетів XX століття, дисидент, правозахисник і радянський політв’язень, загиблий у таборі в 1985 році.Найочевидніша розмова навколо нової купюри вже почалася: інфляція, зростання цін, навіщо взагалі знадобився номінал у 2000 гривень і чому саме зараз. Але якщо зупинитися на грошах, ми пропустимо одну з найнеординарніших частин цієї історії.Коли у Стуса в радянському таборі забрали зошит з віршами і повідомили, що його знищили, частина текстів залишилася в пам’яті іншого ув’язненого. Його звали Михайло Хейфец. Він був євреєм, ленінградським літератором і політв’язнем. Пізніше Хейфец репатріювався в Ізраїль, жив в Єрусалимі і продовжував писати про людей, з якими познайомився за колючим дротом.Так у нової української купюри з’являється ізраїльська історія, якої безпосередньо на самій банкноті нема.І от далі починається найцікавіше.Хейфец зміг відновити по пам’яті близько двох десятків віршів Стуса — українською, яку знав не ідеально. Інший в’язень записував їх і поправляли мову. Зошит радянська адміністрація знищити змогли. А пам’ять людини — ні.Але і це лише один шматок. Чому Стус сам писав проти антисемітизм? Як українські та єврейські в’язні взагалі дійшли до того, що один із них назвав це «дружбою тризуба із зіркою Давида»? Чому після табору Хейфец не забув цю історію вже в Ізраїлі?І сама купюра там теж не випадкова. Чому дата саме 4 вересня — причому одразу через дві події в житті Стуса? Що заховали в дизайні, до чого тут українські шістдесятники, навіщо зробили понад 20 елементів захисту і як ще до друку навколо банкноти виник скандал через шрифт? Навіть питання «навіщо Україні 2000 гривень» виявилося не таким простий, як звучить.У пості тут лише частина історії. Найбільш людське залишилось далі: табір, знищений зошит, єврей який пам’ятав чужі українські вірші — і Єрусалим, де ця пам’ять потім продовжили жити.Джерело: https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881https://nikk.agency/uk/nova-ukrainska-kupjura-2000-griven/  

«Ми рятуємо останнє. Рятуємо хоча б через оцифрування, щоб зберегти можливість відновлення в майбутньому після війни в Україні», — зазначає проф. Котляр в інтерв’ю порталу UJE.На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE – Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку: «Врятувати скарби від загибелі». Мова не про чергову “культурну новину” і не тільки про одну виставку.Мова — про спробу зафіксувати те, що може не пережити війну і банальне запустіння: унікальні настінні розписи та архітектурні деталі буковинських синагог, створені ще до Голокосту, і збережені лише в кількох містах України.Чому проєкт з’явився саме зараз, і до чого тут ІзраїльПрофесор Євген Котляр (Харківська національна академія дизайну і мистецтв) говорить прямо: німецькі колеги запустили виставково-дослідницький проєкт на тлі російської агресії проти України — і особливо після трагедії 7 жовтня 2023 року в Ізраїлі. Цей зв’язок важливий: для частини європейських інституцій єврейська тема після 7/10 стала не абстракцією, а особистим моральним викликом, і український контекст у ній читається інакше.Котляр формулює завдання жорстко і без романтики: «ми рятуємо останнє», хоча б через оцифрування, щоб залишити шанс на відновлення після війни.Хто і як це робить: UAAC, міжнародна команда і українська SkeironДо робочої групи з теми буковинських синагог увійшли Кіліан Гек, Йорг Гаспель, Штефан Хоппе, Євген Котляр і Микола Кушнір. Куратором вказана професор Олександра Липинська (Кельнський університет).Ключова практична частина — не слова і не плакати.Технічну роботу з оцифрування трьох синагог Буковини виконала українська компанія Skeiron: лазерне 3D-сканування, детальна фіксація архітектурних і художніх деталей. Skeiron, як підкреслюється, займається оцифруванням пам’яток, що перебувають під загрозою зникнення через російську війну, з початку 2022 року.А далі включається ще один шар міжнародної кооперації: на основі сканів Skeiron фахівці Інституту архітектури Майнцського університету прикладних наук створили анімовану 3D-модель синагоги в Новоселиці — і це названо «особливою родзинкою», тому що показує, як цифрові технології можуть працювати і як документація, і як презентація спадщини.Ініціатором і спонсором проєкту виступив The Ukraine Art Aid Center (UAAC) — німецька неприбуткова організація, створена навесні 2022 року як мережа фахівців і культурних установ (Німеччина, Швейцарія, Австрія, Україна), щоб підтримувати українські культурні інституції під час повномасштабного вторгнення.Що саме рятують у Буковині: три будівлі і три різні доліПроєкт фіксує конкретні об’єкти в Чернівцях і Новоселиці — з біографіями, де архітектура постійно стикається з політикою, війною і байдужістю.1) Синагога «Гройсе Шил» (Чернівці).Будівництво тривало з 1799 по 1854 рік. До 1877 року вона вважалася головною синагогою міста. Восени 1941 — взимку 1942 будівля була частиною єврейського гетто. З 1959 року приміщення передали міській раді під кінотеатр — і з тих пір, по суті, воно використовується не за призначенням.2) Синагога «Дім молитви Беньяміна» (Чернівці).Побудована в 1923 році. Приблизно в 1938-му внутрішні стіни заново розписали. У 1941–1942 роках — знову гетто. Після 1945-го вона стала однією з трьох синагог міста, чия робота була дозволена радянською владою; у 1960–80-ті, як зазначається, — єдиною. Для громади відкрилася в 1994 році.3) Новоселицька синагога (Новоселиця).Побудована в 1919 році, коли в місті проживало близько 5000 євреїв. Після Голокосту релігійне життя занепало. Порожнє приміщення перепрофілювали під Будинок піонерів — він проіснував до початку 1990-х. Потім будівля пустує донині. У 2009 році київські реставратори виявили всередині настінні розписи.Для читача в Ізраїлі тут особливо важлива одна думка: питання не тільки в реставрації “колись”. Питання в тому, чи залишиться у майбутньої реставрації взагалі вихідний матеріал — лінія, шар штукатурки, фрагмент орнаменту, точна геометрія склепінь.Чому ці розписи не схожі на «звичайний» синагогальний живописКотляр пояснює феномен Буковини через історію регіону: тривале перебування “на стику різних держав” зробило місцеву культуру відкритою до впливів, і в декорі синагог це видно особливо різко — єврейська релігійна тема поєднана з традиціями європейських палацових розписів.Але найцінніше в тексті — не загальна формула, а деталі, які звучать як докази.У буковинських синагогах священні сюжети “перекладалися” на місцеву візуальну мову. Стіни Єрихона малювали як Хотинську фортецю. Символ коліна Іссахара (“кістлявий осел” у Торі) перетворюється на в’ючного ослика, що тягне типову буковинську віз з книгами. Символ коліна Звулуна — корабель — зображений як колісний пароплав середини XIX століття.Є й ще більш промовиста сцена: фреска з цитатою з 137-го псалма про “річки Вавилона” показує не абстрактні арфи, а інструменти, характерні для клейзмерського ансамблю Буковини.А «Єрусалим» у Чернівцях Котляр взагалі описує майже як анекдот: художник, який явно не бачив Єрусалим, скопіював міський вид з листівки, привезеної паломниками зі Святої Землі. У центрі — купольна споруда, що нагадує Храм, але по суті це храм гробу, на куполі якого художник домалював зірку Давида.При цьому навіть на початку XX століття, як підкреслюється, у цих розписах немає зображень людей — ознака збереження старої традиції. Тому якщо на фресці показаний вихід і розсічення Червоного моря, глядач бачить лише руку Моше (Мойсея), що спрямовує посох до води.дджерело: : https://nikk.agency/uk/nova-ukrainska-kupjura-2000-griven/ https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Управління старожитностей Ізраїлю повідомило про виявлення в Рамат-Гані «торговельно-промислового комплексу», вік якого становить близько 1300 років. Розкопки проводили на автостоянці біля стадіону «Вінтер» — перед будівництвом великого автобусного термінала компанією «Нетівей Аялон».За словами керівників розкопок, доктора Йоава Арбеля та Ліора Раухбергера, археологи виявили заздалегідь сплановану систему прямих вулиць, що перетиналися. Уздовж них розташовувалися приміщення, які, ймовірно, слугували крамницями або складами, а також оштукатурені виробничі споруди й гончарні печі. Дослідники вважають, що комплекс був зведений за єдиним планом — із відома, а можливо, й за ініціативою регіональної влади.Комплекс виник у VII–VIII століттях, за часів правління Омейядів та Аббасидів, і діяв близько 150 років. Він розташовувався неподалік від головної дороги, що сполучала Яффо, Рамлу та Єрусалим, і міг бути великим торговельно-промисловим центром або частиною ще не знайденого поселення.У X столітті це місце заселили знову: тут з’явилися житлові будинки, виробничі об’єкти та численні глиняні печі. Наприкінці XI століття поселення було остаточно залишене.Під час розкопок було знайдено десятки цілих керамічних посудин і олійних світильників, бронзове столове та косметичне приладдя, залізні наконечники кирок, серп, численні цвяхи, десятки монет, а також велику кількість уламків місцевої та привезеної кераміки й скла. Водночас жодних знахідок, які дозволили б однозначно визначити релігійну чи етнічну належність мешканців, виявлено не було.У середу, 19 серпня, Управління старожитностей Ізраїлю проведе на місці розкопок день відкритих дверей. Після цього археологічні об’єкти знову засиплють землею, щоб забезпечити їх збереження.Джерело: www.newsru.co.il

21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби за жертвами масованої ворожої атаки на столицю.На знак скорботи на всіх комунальних будівлях міста буде приспущено прапори. Державним установам і приватним організаціям також рекомендовано приспустити Державні Прапори України.У цей день у столиці заборонено проведення будь-яких розважальних заходів.У Солом’янському, Святошинському та Дарницькому районах триває ліквідація наслідків атаки.Станом на 12:40 відомо про 15 загиблих. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким загиблих. Нехай пам’ять про них буде благословенною. 

Одна людина постраждала внаслідок ворожої атаки по КиєвуНаразі до ліквідації наслідків обстрілу, що триває з ночі 27 серпня рятувальники залучалися у Печерському та Голосіївському районах.Зокрема у Печерському районі сталося загоряння на відкритій території на площі 20 кв. м.У Голосіївському районі внаслідок детонування бойової частини ворожого БпЛА пошкоджено автомобіль та травмовано чоловіка.Закликаємо киян та мешканців міста не ігнорувати повідомлення про повітряну тривогу та перебувати у безпечному місці до відбою.