Згідно з єврейським законом, єврею заборонено мати хамец у своєму володінні протягом усіх днів свята Песах. Тому будь-який незнищений хамец повинен бути проданий неєврею на весь період свята.Усі запаси квасного (а також посуд, який не був ретельно очищений від слідів квасного) повинні бути прибрані в окремі, замкнені місця зберігання протягом Песаха.Оскільки продаж хамец — це складний процес, який вимагає точного дотримання єврейських законів, його та подальший викуп хамця після свята здійснюють лише за посередництва авторитетного рабина.Увага!Заповніть онлайн-договір та надішліть його не пізніше четверга, 10 квітня, о 17:00. Після цього ми закриємо прийом договорів.https://forms.gle/JSQ9jQ3WAokmY94g9 

НАСІ - сьоме нісанаЗ першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”.На сьомий день [приніс жертву свою] вождьсинів Ефраїма, Елішама, син Амігуда.Його жертва:одна срібна чаша вагою сто тридцять шекелів,одна срібна посудина вагою сімдесят шекелів(за священним шекелем),обидві наповнені відбірним борошном, змішаним з олією,як хлібний дар;одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів;один молодий бик, один баран, один однорічний ягня— як жертва всепалення;один козел — як жертва за гріх.А як мирна жертва:два бики, п’ять баранів, п’ять козлів,п’ять однорічних ягнят.Це жертва Елішами, сина Амігуда.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,щоб за великою милістю ТвоєюТи освітив сьогодні світлом святі душі,що оновлюються, як птахи [навесні],щебечуть подібно до них,прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїля.Владико світу,піднеси та приведи цих святих птахів у місце,наповнене Твоєю святістю, про яке сказано:"Жодне око не бачило його, окрім Тебе, Боже".Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,що якщо я належу до коліна Ефраїма,про жертвоприношення вождя якого я прочитав сьогодні в Торі,то нехай освітили мене всі святі іскриі всі духи святого сяйва,що відзначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу збагнути і осягнути Торув трепеті перед Тобою,виконуючи волю Твою всі дні життя мого—я, діти мої і моє потомство віднині і навіки.Амен!(Йешаягу, 64:3)

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”. На восьмий день [приніс жертву свою] вождьсинів Менаше, Гамліель, син Педацу́ра.Його жертва:одне срібне блюдо вагою сто тридцять шекелів,одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів(за священним шекелем),обидві наповнені відбірним борошном, змішаним з олією,як хлібний дар;одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів;один молодий бик, один баран, один однорічний ягня— як жертва всепалення;один козел — як жертва за гріх.А як мирна жертва:два бики, п’ять баранів, п’ять козлів,п’ять однорічних ягнят.Це жертва Гамліеля, сина Педацу́ра.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,щоб за великою милістю ТвоєюТи освітив сьогодні світлом святі душі,що оновлюються, як птахи [навесні],щебечуть подібно до них,прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїля.Владико світу,піднеси та приведи цих святих птахів у місце,наповнене Твоєю святістю, про яке сказано:"Жодне око не бачило його, окрім Тебе, Боже".Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,що якщо я належу до коліна Менаше,про жертвоприношення вождя якого я прочитав сьогодні в Торі,то нехай освітили мене всі святі іскриі всі промені святого сяйва,що відзначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу збагнути і осягнути Торув трепеті перед Тобою,виконуючи волю Твою всі дні життя мого—я, діти мої і моє потомство віднині і навіки.Амен!(Йешаягу, 64:3)

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”.На дев'ятий день [приніс жертву свою] вождьсинів Біньяміна, Авідан, син Ґідоні.Його жертва:одне срібне блюдо вагою сто тридцять шекелів,одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів(за священним шекелем),обидві наповнені відбірним борошном, змішаним з олією,як хлібний дар;одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів;один молодий бик, один баран, один однорічний ягня— як жертва всепалення;один козел — як жертва за гріх.А як мирна жертва:два бики, п’ять баранів, п’ять козлів,п’ять однорічних ягнят.Це жертва Авідана, сина Ґідоні.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,щоб за великою милістю ТвоєюТи освітив сьогодні світлом святі душі,що оновлюються, як птахи [навесні],щебечуть подібно до них,прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїля.Владико світу,піднеси та приведи цих святих птахів у місце,наповнене Твоєю святістю, про яке сказано:"Жодне око не бачило його, окрім Тебе, Боже".Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,що якщо я належу до коліна Біньяміна,про жертвоприношення вождя якого я прочитав сьогодні в Торі,то нехай освітили мене всі святі іскриі всі духи святого сяйва,що відзначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу збагнути і осягнути Торув трепеті перед Тобою,виконуючи волю Твою всі дні життя мого—я, діти мої і моє потомство віднині і навіки.Амен!(Йешаягу, 64:3)

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”.На десятий день [приніс жертву свою] вождьсинів Дана, Ахіезер, син Амішаддая.Його жертва:одне срібне блюдо вагою сто тридцять шекелів,одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів(за священним шекелем),обидві наповнені відбірним борошном, змішаним з олією,як хлібний дар;одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів;один молодий бик, один баран, один однорічний ягня— як жертва всепалення;один козел — як жертва за гріх.А як мирна жертва:два бики, п’ять баранів, п’ять козлів,п’ять однорічних ягнят.Це жертва Ахіезера, сина Амішаддая.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,щоб за великою милістю ТвоєюТи освітив сьогодні світлом святі душі,що оновлюються, як птахи [навесні],щебечуть подібно до них,прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїля.Владико світу,піднеси та приведи цих святих птахів у місце,наповнене Твоєю святістю, про яке сказано:"Жодне око не бачило його, окрім Тебе, Боже".Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх,що якщо я належу до коліна Дана,про жертвоприношення вождя якого я прочитав сьогодні в Торі,то нехай освітили мене всі святі іскриі всі духи святого сяйва,що відзначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу збагнути і осягнути Торув трепеті перед Тобою,виконуючи волю Твою всі дні життя мого—я, діти мої і моє потомство віднині і навіки.Амен! (Йешаягу, 64:3)

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”. Тринадцятого числа читають уривок “Ось дари…”, але молитву “Хай буде воля Твоя…” не вимовляють. На одинадцятий день [приніс свою жертву] вождь синів Ашера — Пагіель, син Охрана. Його жертва: одна срібна тарілка вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів, за священним шекелем, обидві наповнені відбірною мукою, змішаною з олією, на хлібну жертву; одна ложка в десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів; один молодий бик, один баран, один однорічний ягня — на всеспалення; один козел — у жертву за гріх. А в жертву мирну: два бики, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однорічних ягнят. Це — жертва Пагіеля, сина Охрана.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх, з великої милості Твоєї — освітити сьогодні світлом святі душі, які оновлюються, як птахи навесні, щебечуть, подібно до них, прославляючи Тебе та молячись за святий народ — Ізраїль. Володарю світу, піднеси й приведи цих святих птахів у місце, позначене Твоєю святістю, про яке сказано: «Жодне око не споглядало його, окрім Тебе, Боже»! Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх, якщо я належу до коліна Ашера, про жертвоприношення вождя якого я сьогодні прочитав у Торі, то нехай освітять мене всі святі іскри і всі промені святого сяйва, позначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу осягнути й осмислити Тору в трепеті перед Тобою, виконуючи волю Твою в усі дні мого життя — я, і діти мої, і мої нащадки віднині й навіки. Амінь!(Ішаяґу, 64:3).

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”. Тринадцятого числа читають уривок “Ось дари…”, але молитву “Хай буде воля Твоя…” не вимовляють.На дванадцятий день [приніс жертву свою] вождь синів Нафталі, Ахіра, син Ейнана. Його жертва: одне срібне блюдо вагою сто тридцять шекелів, одна срібна чаша вагою сімдесят шекелів — за шекелем священним, обидві наповнені найкращим борошном, змішаним з олією, на хлібну жертву; одна ложка вагою десять золотих шекелів, наповнена сумішшю пахощів; один молодий бик, один баран, один однорічний ягня — на всеспалення; один козел — на жертву за гріх. А на жертву мирну: два бики, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однорічних ягнят. Це жертва Ахіри, сина Ейнана.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх, за великою милістю Твоєю, сьогодні осяяти світлом святі душі, що оновлюються, подібно птахам навесні, щебечуть, як вони, прославляючи Тебе і молячись за святий народ Ізраїль. Владико світу, вознеси й приведи цих святих птахів у місце, позначене Твоєю святістю, про яке сказано:«Жодне око не споглядало його, окрім Тебе, Боже»¹.Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх: якщо я належу до коліна Нафталі, про жертвопринесення вождя якого я сьогодні прочитав у Торі, то нехай осяють мене всі святі іскри і всі промені святого сяйва, позначені святістю цього коліна.[Завдяки їм] я зможу збагнути й осмислити Тору в трепеті перед Тобою, виконуючи волю Твою у всі дні мого життя — я, і діти мої, і нащадки мої — віднині й навіки. Амінь!¹ Йешаягу, 64:3.

З першого і до дванадцятого числа місяця нісан прийнято читати уривок, якому перераховуються дари, принесені кожним із глав колін (несимо) у відповідний день місяця при освяченні жертовника, потім вимовляють молитву “Хай буде воля Твоя…”. Тринадцятого числа читають уривок “Ось дари…”, але молитву “Хай буде воля Твоя…” не вимовляють.Ось дари освячення жертовника в день його помазання — від вождів Ізраїлю: дванадцять срібних блюд, дванадцять срібних чаш, дванадцять золотих ложок. Кожне срібне блюдо — по сто тридцять шекелів, кожна чаша — по сімдесят; разом срібла в цих посудинах — дві тисячі чотириста, за священним шекелем. Золотих ложок — дванадцять, наповнених сумішшю пахощів, кожна ложка — по десять священних шекелів; разом золота в ложках — сто двадцять шекелів.Всього худоби на всепалення: дванадцять биків, дванадцять баранів, дванадцять однорічних ягнят і хлібна жертва при них. І дванадцять козлів — у жертву за гріх. А всього худоби на мирну жертву: двадцять чотири бики, шістдесят баранів, шістдесят козлів, шістдесят однорічних ягнят. Ось дари освячення жертовника після його помазання.І коли Моше входив у Наметові зборів, щоб говорити з Ним, він чув голос, який говорив до нього з кришки, що над ковчегом заповіту, між двома крувами. І Він говорив до нього.І Господь сказав до Моше так: «Промов до Агарона і скажи йому: Коли ти будеш запалювати лампади, то до передньої сторони світильника нехай повернені будуть ці сім лампад». І зробив так Агарон: до передньої сторони світильника він запалив його лампади, як Господь наказав Моше.А ось устрій світильника: із цілого зливка золота він був викутий, від основи його й до квіток його — з одного зливка викутий він був. За образом, який Господь показав Моше, так він і зробив світильник.

13 нісана 2048 року (1713 рік до н.е.) – Бріт-міла Авраѓама.Про всіх наступних нащадків шлюбу Авраѓама і Сари казатимуть «вступив у союз Авраѓама-авіну», але того дня якраз і був утворений той самий союз. 13 нісана виходець з Ур-Касдіма 99-річний Аврам за вказівкою Всевишнього обрізав крайню плоть собі та всім членам своєї сім'ї. Увійшовши таким чином у союз із Всевишнім (слово «брит» і означає «союз»), він отримав нове ім'я – Авраѓам ("батько безлічі народів).Одночасно з батьком обрізання зробив і його 13-річний син від служниці Ѓагарі (Агарі) – Ішамаель (Ізмаїл). Наші мудреці кажуть, що нащадки Ішмаеля (араби) в нагороду за виконання заповіді обрізання отримали в тимчасове володіння святі місця (Ерец-Ісраль). Ну а народжений через рік у Сари і Авраѓама син Іцхак (Ісаак) увійшов у союз імені свого батька на 8-й день, ставши першим, обрізаним у восьмиденному віці.А через три дні до Авраѓама прийшли три гості.13 нісана 3404 року (357 рік до н.е.) – Указ Амана про винищення євреїв.На 12-му році правління царя Ахашвероша його прем'єр-міністр Аман зумів домогтися схвалення плану «остаточного вирішення єврейського питання». Різанину призначили на 13 адара, тобто через 11 місяців, і указ про це розіслали в усі 127 провінцій Перської імперії. На щастя зусиллями одного з керівників єврейської громади Мордехая і дружини Ахашвероша Естер задум Амана зірвали, і в пам'ять про перемогу заснували свято Пурім.13 нісана 5335 року (24 березня 1575 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) творця «Шулхан аруха» рабі Йосефа бен Ефраїма Каро.Рабі Йосеф народився 1488 року в Толедо, проте Іспанію він залишив у 4-річному віці: після вигнання євреїв з Іспанії сім'я переїхала в Португалію, а 1497 року, після нового вигнання, – у Туреччину, де рабі Йосеф прожив майже 40 років.У 1536 році рабі Каро вирушив у Цфат. Тут він навчався в рабі Яакова Бейрава й отримав від нього сміху (атестація на звання рабина). Після від'їзду рабі Бейрава з Цфата рабі Каро став главою місцевих учених і одним із найшанованіших членів місцевого суду (бейс-діна) – на всіх постановах його ім'я наводилося першим. Рабі Йосеф очолив велику єшиву, в якій навчалося 200 учнів.Найбільшої популярності серед праць рабі Йосефа набув «Шулхан арух», що став загальноприйнятим зводом законів ортодоксального єврейства, але він є спрощеною переробкою найзначнішої, з погляду єврейської науковості праці рабі Йосефа – «Бейт Йосеф» («Дім Йосефа»). У своїх постановах сам рабі Йосеф завжди посилався саме на «Бейт Йосеф» і ніколи на «Шулхан арух».Могила рабі Йосефа Каро збереглася донині на старому кладовищі Цфата.13 нісана 5626 року (29 березня 1866 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) третього Любавицького ребе Цемах Цедека.У 1860 році ребе Цемах-Цедек сильно захворів. Останні півроку йому було важко говорити і він відмовлявся приймати відвідувачів на особисту бесіду з матеріальних питань, кажучи, що не бачить тіло, але бачить лише світло душі, і тому не може відповідати на питання, пов'язані з матеріальним.

«Кімха де-Пісха» — буквально «борошно для Песаху». Один із перших законів Песаху, який розглядається в «Шулхан Арух», стосується збору коштів для допомоги тим, хто потребує, у витратах на Песах.Саме з цього починаються закони Песаху. Допомога бідним є важливою для кожного свята: Тора зобов'язує нас дбати про тих, хто потребує. І так пише Рамбам: «Хто радіє у свято? Той, хто дбає про бідних. Адже той, хто радіє, але не радує бідних — відчуває не радість свята, а радість шлунка».Допомога потребуючим важлива протягом усього року, а особливо — у свята, щоб і в бідних була радість свята. А в Песах — ще більше, бо є додаткові витрати: маца, вино, святкові продукти, посуд тощо. Закон зазначає, що КОЖЕН мешканець зобов’язаний брати участь у «кімха де-Пісха». Якщо людина допомагає нужденним євреям — Б-г допомагає і їй.

Ізкор (або Азкарат-Нешамот) — поминальна молитва за померлих, яка читається в синагогах чотири рази на рік після читання Тори у святкові дні: у Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, в останній день свята Песах і на другий день свята Шавуот. Найголовніше поминання відбувається саме в Йом-Кіпур, адже цей день — день спокути як для живих, так і для померлих.Головна частина молитви Ізкор — це обіцянка, яку людина дає подумки зробити пожертву після свята на честь покійного. Даючи цдоку (милостиню), ми втілюємо добро у цьому матеріальному світі — те, що сам померлий уже зробити не може. Але якщо це робиться в його пам’ять, його душа отримує додаткову заслугу і духовне піднесення.Згідно зі звичаєм, під час читання молитви Ізкор ті, в кого обоє батьків живі, повинні вийти із зали синагоги. Той, у кого хтось із батьків помер менш як рік тому, залишається в синагозі, але не читає Ізкор за цю особу.

Закони Холь аМоед — півсвяткових днів. Зі слів Тори — «Слідуйте за святом маци протягом семи днів» — мудреці Талмуда (у Трактаті Хагіга) вчать, що в дні Холь аМоед заборонено виконувати багато видів роботи.Однак, незважаючи на те, що наші мудреці знайшли первинне джерело заборони працювати в Холь аМоед у самій Тора, більшість авторитетів все ж прийшли до висновку, що ця заборона — не заповідь Тори, а постанова мудреців, які лише скористалися наведеними словами Тори для обґрунтування своєї думки. Однак навіть деякі з рішонім — видатних авторитетів X-XVI століть — вважали, що робота, яка не обслуговує потреби днів Холь аМоед і не є давар гаавед (тобто така, невиконання якої завдає значного матеріального збитку), заборонена в дні Холь аМоед безпосередньо Торею. Тому всі ми повинні дбайливо ставитися до святковості Холь аМоед і виконувати в ці дні тільки дозволені роботи.В ці дні слід носити святковий одяг і організовувати не менше двох трапез — одну ввечері, а іншу вдень.Магаріль носив в Холь аМоед той самий одяг, що й на Шаббат. Для йом тов у нього були ще більш «парадні» одежі. Справа в тому, що для йом тов існує спеціальна заповідь, яка зобов’язує нас радіти цьому дню. Для Шаббату такої заповіді немає. Щодо Холь аМоед, то в його дні досить носити Шаббатний одяг.Трапеза, організована в Холь аМоед, обов’язково повинна включати хліб. Той, хто їв будь-які інші страви, але не їв хліба, не вважається тим, хто організував трапезу. В Холь аМоед Песаха ця заповідь має особливе значення, оскільки замість звичайного хліба під час трапези їдять мацу, а за словами Віленського Гаона раббі Еліягу, їсти мацу протягом усіх семи днів Песаха означає виконувати заповідь буквально відповідно до слів Тори: «Їжте мацу сім днів». Існує звичай їсти в Холь аМоед на столі, накритому скатертиною — як у Шаббат і свята.Існує думка, що і в Холь аМоед, як і в Шаббат та свята, на столі мають бути два цілих хліба (в Песах — дві маци). Також існує звичай запалювати свічки перед настанням кожного дня Холь аМоед — як перед настанням свята.У дні свята Песах в ранковій молитві не читається псалом Мізмор ле-тода (Псалми, 100), оскільки в Храмі в ці дні не приносили жертву подяки (корбан тода). Справа в тому, що її необхідно приносити разом з хлібом, випеченим із заквашеного тіста, що неможливо в Песах.Хоча дні Холь аМоед подібні до святкових, ми не включаємо в них у Біркат гамазон звичайну святкову вставку: «Всемилостивий, пошли нам день, який є тільки благом (куло тов)».