*29 іяра 2600-27000 року (1100 років до н.е.) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) пророка Шмуеля бен Елькани.Пророк Шмуель був останнім із суддів Ізраїлю. Після народження його віддали на навчання коѓенам у Шило (там у цей момент перебував Переносний Храм), оскільки його мати Хана, яка довгі роки була безплідною, пообіцяла, що присвятить народженого сина служінню Б гу.Після смерті первосвященика Елі він став первосвящеником (цікаво, що як сини Елі – Пінхас і Хофні, так і діти Шмуеля – Йоель і Авія виявилися негідними цієї посади)Після того як старійшини Ізраїлю звернулися до нього з проханням поставити над ними царя, «як у інших народів», Шмуель, який від самого початку несхвально ставився до цієї ідеї, змушений був (за наказом Неба) погодитися, і помазав на царство обраного Всевишнім Шауля з коліна Ефраїма. Потім, знову за вказівкою Всевишнього (коли Шауль виявився негідним такого посту), він помазав на царство Давида з коліна Йеѓуди.Могилою Шмуеля вважається пагорб ан-Набі Самвіл поблизу Єрусалима.*29 іяра 5727 року (8 червня 1967 року) – Звільнено Єрусалим і Храмову гору.Цього дня Старе місто Єрусалима і Західна стіна (Стіна плачу) були звільнені солдатами ізраїльської армії. У єврейських руках навіть опинилася Храмова гора. Але через день її повернули мусульманам (вони довго відмовлялися прийняти її, підозрюючи підступ з боку євреїв – у них просто не вкладалося в голові, що ТАКЕ можна добровільно віддати).В Ізраїлі цей день відзначено в календарі як День Єрусалима.chabad.odessa

1 сівана 1656 року (2105 рік до н.е.) – Зниження рівня води Всесвітнього Потопу.Через 150 днів після припинення дощу, що спричинив Всесвітній Потоп (див. 17 хешвана), бурхливі води заспокоїлися і рівень води, що повністю вкрила земну поверхню, почав зменшуватися (на один лікоть (0,45 м) кожні чотири дні).1 сівана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Табір біля гори Сінай.Через шість тижнів після Виходу з Єгипту вже готові отримати Тору євреї розбили табір у Сінайській пустелі, біля підніжжя гори Сінай.1 сівана 2449 року (1312 рік до н.е.) – Земля поглинула Кораха і його прихильників.Корах і його прихильники протестували проти того, щоб Моше й Аѓарона (до речі, племінники Кораха) очолювали єврейський народ. Бунтівники загинули коли, як розповідається в Торі: «...розступилася земля під ними. І розкрила земля уста свої, і поглинула їх і домочадців їхніх, і всіх людей Кораха, і все майно« (»Койрах» 16:31-32).У трактаті «Піркей авот» розповідається, що вуста Землі (жерло), які мали поглинути Кораха і його спільників, були створені в сутінках під кінець шостого дня Творіння.1 сівана 4856 року (25 травня 1096 року) – Різанина у Вормсі.8 іяра (22 дні тому) розпочався Перший хрестовий похід, що приніс євреям незліченні лиха. Єврейські жителі німецького міста Вормс намагалися знайти порятунок у замку місцевого феодала, проте хрестоносці увірвалися туди і євреї Вормса були по-звірячому вбиті під час ранкової молитви.1 сівана 5636 року (24 травня 1876 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Двойри-Леї.Ребецн Двойра-Лея була донькою другого Любавицького ребе раббі Дов-Бера (Мітелер ребе) і дружиною мудреця і праведника раббі Яакова-Ісраеля з Черкас.Історія її йорцайта така: вона та її чоловік, рабі Яаков-Ісраель, викликали свого онука рабі Мордехая-Дова, засновника горностоїпільської хасидської династії, і зажадали розсудити, хто з них має залишити цей світ першим: ребецн, на яку чекало б після відходу чоловіка сумовите самотнє існування королеви-вдовиці, або ребе, який не може собі уявити, як влаштуватися в цьому дивному і незручному світі без ребецн? Як внучок скаже, так і зроблять.Рабі Мордехай-Дов узяв день на роздуми і після закінчення терміну ухвалив так: «Бабуся має рацію, але перечити дідусеві язик не повертається. Тому живіть довго і щасливо і залиште цей світ в один, ні, день – це не в моїх силах. в один сезон, в одну пору року».Ребецн Двойра-Лея покинула цей світ 1 сівана, а раббі Яаков-Ісраель – 13 елула.chabad.odessa

2 сівана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Перші слова Тори передані євреям. Обрання євреївЦього дня Моше (Мойсей) передав євреям слова Всевишнього, які стали нібито введенням у саму Тору. Моше пояснив єврейському народу, чого вимагає від нього Всевишній. І цього ж дня було сказано: «І нині, якщо слухатимете голосу Мого і зберігатимете Мій заповіт, то будете Моїм надбанням більше за всі народи, бо Мені належить уся земля. І ви будете Мені царством служителів святому і святим народом».

*3 сівана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Початок підготовки до Дарування Тори.Цього дня почалася підготовка до Дарування Тори. Євреї отримали «заповідь про кордон» – Всевишній заборонив підходити до гори і точно вказав, яку лінію біля гори Сінай вони не повинні перетинати. Кожен, хто перетнув би цю лінію і наблизився до гори, підлягав би смерті.Також євреї отримали заповіді про освячення. Їм була заборонена подружня близькість, а крім того, вони повинні були очистити свої тіло й одяг.*3 сівана 5589 року (4 червня 1829) – Прийняття ребе Цемах-Цедеком керівництва хасидами Хабаду.Після відходу з цього світу Мітелер ребе ребе Цемах-Цедек, незважаючи на рішення найстарших хасидів Мітелер ребе, відмовлявся очолювати Хабад. Він вважав більш гідними кандидатурами синів Алтер ребе – рабі Хаїм-Авраѓама та рабі Нахума або онука Алтер ребе – рабі Аѓарона з Кременчука. І лише після довгих умовлянь він погодився обійняти цю посаду, з умовою, що його не будуть обтяжувати питаннями, пов'язаними з матеріальними речами.

4 сівана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Моше почав записувати Тору.Цього дня (за два дні до Синайського одкровення) Моше записав перші 68 розділів Тори, що оповідають про події від Створення світу і аж до Виходу з Єгипту.

Уже третю ніч Київ — під обстрілами. Але ми відчуваємо вашу підтримку, і це надає сил.Дякуємо кожному за повідомлення, молитви і слова: «Як ви? Чи все гаразд?»Ми тримаємось. Разом. І разом — переможемо.Бережімо одне одного 🙏#Дякуємо #МиТримаємось #Київ #РазомСильніші

Ми дякуємо тим, хто завжди перші — і часто невидимі. Тим, хто діє там, де інші не можуть. Тим, чия тиша — це наша безпека, а чия відвага — наш захист. 🙏 Молимося за кожного, хто стоїть на варті в тилу й на передовій.За тих, хто пройшов пекло боїв.🕯За тих, хто не повернувся — світла пам’ять і вічна шана.Низький уклін усім воїнам ССО — героям, яким ми зобов’язані життям і свободою.Нехай Всевишній береже вас.Нехай Перемога буде з нами.Нехай тиша настане — завдяки вам.💙💛 Слава Україні!Слава Силам спеціальних операцій!

Зі скорботою та болем у серці Одеська єврейська громада повідомляє про героїчну загибель захисника України, воїна 34-ї окремої бригади берегової оборони ЗСУ —ЦВІ-ГІРША (ГРИГОРІЯ) ЗВІРГЗДЕ. Цві-Гірш був випускником одеської єврейської школи «Хабад», і життя його та всієї родини нерозривно пов’язане з єврейською громадою міста. Наша громада глибоко сумує та висловлює щирі співчуття родині загиблого: дружині Анастасії, дітям Льву та Алісі, мамі — Євгенії Ісааківні.Нехай Всевишній пошле їм розраду серед усіх скорботних народу Ізраїлю. У ці важкі дні ми єдині з усім народом України — у болі, у пам’яті, у вірі в Перемогу.Ми схиляємо голови перед мужністю Цві-Гірша — сина єврейського народу, який віддав життя заради майбутнього нашої країни. Нехай душа його буде пов’язана з Джерелом життя. !יהי זכרו ברוך

13 сівана 5660 року (10 червня 1900 року) — Весілля батьків Ребе, рабі Леві-Іцхака та ребецн Хани Шнеерсон.Коли Леві-Іцхак досяг відповідного віку, тодішній глава Хабаду, п'ятий Любавицький Ребе, рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) познайомив його (як кажуть у євреїв — «влаштував шидух») з Ханою, дочкою головного рабина Миколаєва, мудреця і праведника рабі Меїра-Шломо Яновського.Однак, вже після того, як була призначена дата весілля, в суботу ввечері після закінчення свята Швуес, наречена захворіла і батьки вирішили відкласти весілля. До ребе Рашабу був відправлений спеціальний посланець, щоб заручитися його схваленням, проте ребе не погодився і рекомендував провести церемонію в призначений час, давши благословення на щасливий результат.chabad.odessa

14 сівана 5581 року (14 червня 1821 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма бен Іцхака з Воложина (Воложинера).Рабі Хаїм був найкращим учнем знаменитого рабі Еліягу бен Шломо-Залмана (Віленського гаона). Він належав до числа противників хасидизму (міснагдім), проте в порівнянні з учителем був досить поміркованим і навіть майже дружньо налаштованим до хасидів, визнаючи цінність ідей хасидського вчення.На початку XIX століття рабі Хаїм заснував у рідному Воложині знамениту єшиву, яка проіснувала майже сто років і сформувала релігійно-духовний вигляд литовського єврейства. Воложинська єшива стала зразком і прототипом великих талмудичних навчальних закладів, що існували спочатку в Східній Європі, а потім перебралися до Ізраїлю, США та в інші місця (єшиви в Слобідці (нині частина Каунаса, Литва), Мірі (Білорусь), Кельмі, Кельце (обидва — Польща) і Тельзі (Тельшяй, Литва)).

*15 сівана 2196 року (1565 рік до н.е.) — День народження Єгуди.*15 сівана 2315 року (1466 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Єгуди.Єгуда — родоначальник відповідного колена був четвертим сином нашого праотця Яакова і його дружини Леї.Єгуду завжди відрізняли лідерські якості (зокрема саме він вмовив братів не вбивати Йосефа, а продати в рабство і він же, згодом, зіграв провідну роль в процесі примирення). Коли перед смертю Яаков благословляв своїх синів, нащадкам Єгуди було передбачено лідерське становище «не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його».У Єгуди було п'ятеро синів — Ор, Онан, Шела і близнюки Перец і Зерах, які і поклали початок коліну Єгуди, найчисленнішому з усіх колін. Нащадком Переца був цар Давид, який поклав початок єдиній легітимній єврейській правлячій династії. Мошіах також буде нащадком Давида.Після смерті сина Давида — Шломо — єдине єврейське царство розкололося на дві частини. Північне, під владою якого перебували 10 колін, отримало назву Ізраїль, південне (зі столицею в Єрусалимі) — Юдея (насправді там жили представники не тільки колена Єгуди, але й нечисленного колена Шимона і деяка кількість левітів, які не мали своєї долі і служили в Храмі)).Хоча коліно Єгуди історично володіло невеликою територією в центрі країни, з часом назва Юдея поширилася на всю Ерец-Ісраель (при створенні держави Ізраїль також дискутувалося питання, як назвати нове державне утворення — Ізраїль чи Юдея). Крім того, назва «іудей», що раніше була назвою вихідців з відповідного коліна, з часом стала синонімом слова «єврей» (так само, як і єврейська релігія отримала назву «іудаїзм»).Єгуда прожив 119 років і покинув цей світ, коли євреї жили в Єгипті.*15 сівана 5665 року (18 червня 1905 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шмуеля-Бецалеля Шефтеля (Рашбац), вчителя і наставника шостого Любавицького ребе, рабі Йосефа-Іцхака.Вперше рабі Рашбац, уродженець міснагедського містечка (тобто містечка, де жили противники хасидизму) прибув до Любавичів недільного дня 1 адара 5608 (1848) року. За наступні майже шість десятиліть Рашбац став не просто прихильником хасидських ідей, а одним з найвидатніших хасидів третього Любавицького ребе, рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також одним з найвидатніших хасидів четвертого і п'ятого ребе, відповідно рабі Шмуеля (ребе Маѓараш) і рабі Шолом-Дов-Бера (ребе Рашаб).*15 сівана 5687 року (15 червня 1927 року) — Шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) був заарештований і поміщений до Шпалерної в'язниці.Це сталося в ніч з вівторка на середу, з 14 на 15 червня. Ребе Раяц у своїй квартирі на Моховій, 22, тільки-но закінчив прийом останніх відвідувачів, які бажали особисто поспілкуватися з ним (така особиста аудієнція називається на івриті йехідус). Останні відвідувачі прийшли о 23.00, тому лише близько опівночі ребе зміг прочитати вечірню молитву «Маарів», обмити руки і сісти разом з усією родиною за вечірню трапезу. Але... ледь минуло кілька хвилин після опівночі, як пролунав дзвінок у двері. Двері відчинили і в кімнату увірвалися люди з вигуками «Це ГПУ! Хто тут Шнеерсон?»Очолювали «операцію» з арешту Ребе два євреї — Нахмансон і Лулов — вихідці з хасидських сімей, які, на жаль, опустилися до рівня прислужників зла.*15 сівана 5695 року (16 червня 1935 року) — Шостий Любавицький ребе, ребе Раяц, переїжджає до польського міста Отвоцьк.Після висилки з Радянського Союзу Ребе оселився в столиці незалежної Латвії — Ризі. У 1932 році він залишає місто і відправляється до столиці Польщі — Варшави, а в 1935 році ребе Раяц переїжджає звідти до розташованого неподалік невеликого містечка Отвоцьк.chabad.odessa