У розділі Тори «Кі Теце» згадується безліч законів. Серед них — закон про повернення загубленого майна. Якщо вид речі й обставини її втрати — наприклад, наявність особливих прикмет — дають власникові можливість підтвердити своє право на неї, той, хто знайшов загублене, зобов’язаний подбати, щоб річ повернулася до свого господаря.Повага до права власності в єврейському законі — не новина. Проте заповідь повернення загубленого має одну містичну складову, яка вирізняє її з-поміж інших. Згідно з Кабалою, людина, яка привласнює знахідку, що за законом підлягає поверненню, прирікає свою душу на додаткове перевтілення. Ось таке покарання: ще одне життя — від початку й до кінця. Виявляється, для душі це надзвичайно болісне випробування.Ця особливість, здавалося б, нескладної міцви спонукає до роздумів. Людина, яка привласнила знайдене, відрізняється від звичайного злодюжки. Те, що їй Згори було дано знайти загублену річ, — не просто випробування. Їй виявили довіру: повернути те, що від початку мало бути частиною життя іншої людини. Але вона, на жаль, цієї довіри не виправдала.І щоб усунути наслідки своєї помилки, очистити душу та відновити зв’язок із Творцем, їй дається дуже ризикований шанс — прожити нове життя з усіма його випробуваннями.Урок із цього простий, але від того не менш важливий: довіра — надзвичайно цінний і водночас уразливий скарб. Її дуже легко втратити в одну мить — достатньо лише на хвилину піддатися спокусі. А відновлювати довіру доводиться болісно й довго. Іноді — ціле життя.📖 Джерело: Chabad.org

Вже зовсім скоро нова група студентів єшив з Ізраїлю вирушить до головного осередку Хабаду — легендарного 770. Для кожного хабадського юнака цей рік є кульмінацією навчання, важливим рубежем молодості та потужним духовним трампліном на все подальше життя.Але що приховується за простим на перший погляд словом «Квуца» і чому ця традиція стала наріжним каменем хабадського виховання? 📜 **Рік поруч із Ребе: як усе почалося і навіщо це потрібно?**Ця традиція бере свій початок у 5722 (1962) році. Тоді група юнаків із єшиви у Кфар-Хабаді загорілася бажанням провести цілий рік поруч із Ребе.           Спочатку керівництво єшиви поставилося до цієї ідеї стримано й навіть чинило опір, побоюючись порушення внутрішнього порядку навчального закладу. Проте Ребе особисто підтримав ініціативу та запропонував мудре рішення: залучити студентів зі США, які тимчасово займуть місця тих, хто вирушить до 770, щоб зберегти необхідний баланс.Головну мету цієї подорожі Ребе сформулював надзвичайно чітко: молоді люди повинні на власні очі побачити, як Ребе поводиться у будні та свята, у хвилини радості й під час випробувань, щоб перейняти цей унікальний живий приклад і пронести його крізь усе доросле життя. ⚡️ **Безкомпромісна позиція Ребе та фінансове питання**Ребе приділяв величезну, по-справжньому батьківську увагу тому, щоб кожен бахур міг безперешкодно дістатися до 770 і провести там омріяний рік.Він дуже болісно й гостро реагував на будь-які бюрократичні перепони, спроби посадовців перешкоджати поїздці або затягувати процес. Ба більше, Ребе категорично наполягав, щоб «Квуца» ніколи не перетворювалася на комерційний проєкт або непосильний фінансовий тягар для родин.Він вимагав від керівництва робити все можливе для максимального зменшення витрат батьків і водночас забезпечувати гідні умови для кожного студента, адже йшлося про духовне майбутнє цілого покоління. ⏳ **Розвиток програми та напружені будні у 770**Формат програми розвивався та змінювався відповідно до обставин. У перші роки «Квуца» тривала від Песаха до Песаха. Проте, починаючи з 5739 року, розклад змінився: відтоді річний цикл триває від місяця Тішрей до місяця Тішрей наступного року.Програма також передбачає особливий перехідний місяць, упродовж якого дві групи зустрічаються та навчаються пліч-о-пліч.Сьогодні «Квуца» — це потужна й добре налагоджена система глибокого занурення у вивчення хасидизму та Ґмари безпосередньо у стінах 770, під уважним і вимогливим керівництвом досвідчених машпіім. 🚀 **Куди веде ця дорога?**Рік у «Квуці» назавжди змінює долю та світогляд кожного учасника. Після завершення програми шляхи випускників розходяться по всьому світу, відкриваючи перед ними можливості для великої та плідної праці.Одні повертаються до єшив Ізраїлю як викладачі й наставники, інші залишаються у 770 для поглибленого навчання та вдосконалення знань, а багато хто вирушає у найвіддаленіші куточки світу як посланники — шліхім, щоб нести світло Тори й хасидизму туди, де воно найбільше потрібне.Побажаймо нашим юнакам надзвичайного, духовно насиченого та успішного року у 770!  джерело: 📖 **[Любавицький календар](https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)** 

Цемах Цедек розповідав, що Баал Шем Тов дуже любив світло й пояснював:«Слова ор — “світло” — і раз — “таємниця” — мають однакове числове значення. Той, хто знає таємницю, приховану в кожній речі, приносить світло».📖У книзі «Айом-йом» на 6 Елула йдеться про те, що слова «ор» — світло — і «раз» — таємниця — мають однакове числове значення, або гематрію. Цим висловом Баал Шем Тов розкриває глибокий зв’язок між таємницею та світлом.📌Суть висловуРозкривається зв’язок між поняттями світла — «ор» — і таємниці — «раз».Той, хто бачить прихований зміст кожної речі, здатен принести світло.Наводяться слова Цемах Цедека про любов Баал Шем Това до світла.📎Примітка«Тікуней Зоар», 19; «Зоар», III, с. 28б.Джерело: Chabad.org

Управління старожитностей Ізраїлю повідомило про виявлення в Рамат-Гані «торговельно-промислового комплексу», вік якого становить близько 1300 років. Розкопки проводили на автостоянці біля стадіону «Вінтер» — перед будівництвом великого автобусного термінала компанією «Нетівей Аялон».За словами керівників розкопок, доктора Йоава Арбеля та Ліора Раухбергера, археологи виявили заздалегідь сплановану систему прямих вулиць, що перетиналися. Уздовж них розташовувалися приміщення, які, ймовірно, слугували крамницями або складами, а також оштукатурені виробничі споруди й гончарні печі. Дослідники вважають, що комплекс був зведений за єдиним планом — із відома, а можливо, й за ініціативою регіональної влади.Комплекс виник у VII–VIII століттях, за часів правління Омейядів та Аббасидів, і діяв близько 150 років. Він розташовувався неподалік від головної дороги, що сполучала Яффо, Рамлу та Єрусалим, і міг бути великим торговельно-промисловим центром або частиною ще не знайденого поселення.У X столітті це місце заселили знову: тут з’явилися житлові будинки, виробничі об’єкти та численні глиняні печі. Наприкінці XI століття поселення було остаточно залишене.Під час розкопок було знайдено десятки цілих керамічних посудин і олійних світильників, бронзове столове та косметичне приладдя, залізні наконечники кирок, серп, численні цвяхи, десятки монет, а також велику кількість уламків місцевої та привезеної кераміки й скла. Водночас жодних знахідок, які дозволили б однозначно визначити релігійну чи етнічну належність мешканців, виявлено не було.У середу, 19 серпня, Управління старожитностей Ізраїлю проведе на місці розкопок день відкритих дверей. Після цього археологічні об’єкти знову засиплють землею, щоб забезпечити їх збереження.Джерело: www.newsru.co.il

Початок хасидського руху у Святій Землі оповитий ореолом глибокого містицизму та героїзму. У другій половині XVIII століття поклик Святої Землі запалив серця сотень євреїв. Ще раніше лише одиниці наважувалися на небезпечну подорож: так, раббі Ґершон із Кітова дістався Землі Ізраїлю 1747 року, а раббі Нахман із Городенки здійснив алію двічі. Проте саме 1777 рік став справді історичною віхою — роком першої масової та організованої алії. 🗺️ Великий караван і непросте рішення Алтер РебеУ березні 1777 року з білорусі та України в далеку дорогу вирушив караван, що налічував приблизно 300–400 осіб. Його очолили раббі Менахем Мендель із Вітебська та раббі Авраам із Каліська — учні Маґіда з Межиріча.На початку подорожі до них приєднався майбутній Алтер Ребе. Однак, коли караван дістався могильова на Дніпрі, представники громади та вчителі почали благати його не продовжувати шлях. Після тривалих вагань Алтер Ребе поступився: він залишився в могильові на півтора року для усамітненого вивчення Тори, а згодом повернувся до своїх громад у білорусі. 🌊 Шторм у Чорному морі та дивовижний порятунокОдна з груп мандрівників вирішила випередити караван і вирушила морем у небезпечний для плавання сезон. Поблизу кримського узбережжя корабель, на борту якого перебувало близько 80 пасажирів, потрапив у сильний шторм і затонув.Більшість людей загинула, проте близько 30 пасажирів дивом винесло на берег поблизу Ґезлева. Вони залишилися без жодних речей і засобів до існування. На допомогу врятованим прийшли місцеві мешканці, а особливе милосердя виявила караїмська громада Кафи. Частина постраждалих у відчаї повернулася назад, але інші через Стамбул продовжили подорож і зрештою зустрілися зі своїми товаришами у Святій Землі. 🏛️ Цфат, Тверія та народження нових осередків5 Елула 1777 року караван дістався Цфата. Перші роки стали для переселенців тяжким випробуванням: вони потерпали від злиднів, епідемій і переслідувань.1781 року раббі Менахем Мендель переїхав до Тверії, а 1785 року до нього приєднався раббі Авраам із Каліська. Місцева сефардська громада зустріла хасидів із великою повагою. Тут вони розширили єврейський квартал і збудували комплекс із синагогою та міквою, який і нині служить карлінським хасидам.Після відходу з цього світу раббі Менахема Менделя з Вітебська 1788 року керівництво громадою перейшло до раббі Авраама, який очолював її до 1810 року. 📜 Фінансова підтримка та переселення хасидів до ХевронаЩоб урятувати громаду від голоду, у білорусі було засновано централізовану «Касу пожертвувань Землі Ізраїлю», якою особисто керував Алтер Ребе.Невдовзі шляхом перших переселенців вирушили й інші видатні духовні діячі. 1794 року прибула група раббі Яакова Шимона із Шепетівки, 1798 року — раббі Зеев Вольф із Чорного Острова. Святу Землю також відвідав онук Баал Шем Това — раббі Нахман із Брацлава.Згодом через ідейні розбіжності було створено окрему хабадську касу. Це сприяло переселенню частини хасидів із Тверії на південь — до стародавнього Хеврона.Саме там вони заклали підвалини міцної громади хасидів Хабад, яка героїчно трималася до трагічних погромів 1929 року, назавжди вписавши свої імена в історію нашого народу.джерело: 📖 Любавицький календар

"Під час огортання талітом складений таліт кладуть на праве плече, перевіряють китиці цицит, промовляючи при цьому: «Борхи нафши» — «Благослови, душе моя…».Потім знімають таліт із плеча, розгортають його, цілують верхній край і перекидають за спину. Після цього починають промовляти благословення «Леїтатеф бацицит» — «…Який заповів нам огортатися в цицит…» — і завершують його, перекинувши два праві кути таліт гадоля через ліве плече.(Див. «Шееріт Єгуда», «Орах Хаїм», 1; «Діврей Нехемія», «Орах Хаїм», 9.)" 📖У книзі «Айом-йом» на 5 Елула наведено важливі настанови щодо щоденної хасидської практики: порядок огортання великим талітом, перевірка китиць цицит і промовляння слів «Борхи нафши».📌Звичаї дняПід час огортання талітом покласти складений таліт на праве плече.Перевірити китиці цицит.Промовити слова «Борхи нафши» — «Благослови, душе моя…».джерело: chabad.org 

📌 5 елула 5537 року (7 вересня 1777 року) — Перша хасидська алія. Прибуття хасидів до Ерец-ІсраельУ місяці адар цього року група хасидів на чолі з учнями Межерицького Магіда — рабі Менахемом-Мендлом із Вітебська (див. 1 іяра), рабі Аврагамом із Каліска та рабі Ісраелем із Полоцька вирушила з Росії до Ерец-Ісраель. На початку шляху до них приєднався Альтер ребе. Його учні просили, щоб він не залишав їх, однак він відповів їм словами мудреців: «Твоє життя — понад усе».Альтер ребе разом із родиною та братами вирушили в дорогу й дісталися до Могильова, що стоїть на березі Дністра, поруч із тодішнім турецьким кордоном. Тут рабі Менахем-Мендл із Вітебська протягом трьох тижнів вмовляв Альтер ребе не залишати євреїв Білорусі та Литви й нарешті домігся його згоди. Решта сіли на кілька кораблів і вирушили в дорогу. Під час подорожі буря потопила один із кораблів. З 80 хасидів врятуватися вдалося лише 30. Але, нарешті, після довгої подорожі 5 елула мандрівники зійшли на Святу землю.Спочатку вони оселилися в Цфаті, проте труднощі життя в цьому місті змусили їх перебратися до міста Тверія на березі озера Кінерет. джерело: chabad.odessa

5 елула 5537 року (7 вересня 1777 року) — Перша хасидська алія. Прибуття хасидів до Ерец-Ісраель.У місяці адар цього року група хасидів на чолі з учнями Межерицького Магіда — рабі Менахемом-Мендлом із Вітебська, рабі Авраѓамом із Калиска та рабі Ісраелем із Полоцька — вирушила з Росії до Ерец-Ісраель. На початку шляху до них приєднався Алтер Ребе. Його учні просили, щоб він не залишав їх, однак він відповів їм словами мудреців: «Твоє життя — найперше».Алтер Ребе разом із домашніми та братами вирушив у дорогу й дістався Могильова, що стоїть на березі Дністра, поруч із тодішнім турецьким кордоном. Тут рабі Менахем-Мендл із Вітебська протягом трьох тижнів умовляв Алтер Ребе не залишати євреїв Білорусі та Литви й зрештою домігся його згоди. Решта сіли на кілька кораблів і вирушили в дорогу. Під час подорожі буря потопила один із кораблів. Із 80 хасидів урятуватися вдалося лише 30. Але зрештою, після довгої подорожі, 5 елула мандрівники зійшли на Святу землю.Спочатку вони оселилися в Цфаті, однак труднощі життя в цьому місті змусили їх перебратися до міста Тверія на березі озера Кінерет. джерело: chabad.odessa