Початок хасидського руху у Святій Землі оповитий ореолом глибокого містицизму та героїзму. У другій половині XVIII століття поклик Святої Землі запалив серця сотень євреїв. Ще раніше лише одиниці наважувалися на небезпечну подорож: так, раббі Ґершон із Кітова дістався Землі Ізраїлю 1747 року, а раббі Нахман із Городенки здійснив алію двічі. Проте саме 1777 рік став справді історичною віхою — роком першої масової та організованої алії. 🗺️ Великий караван і непросте рішення Алтер РебеУ березні 1777 року з білорусі та України в далеку дорогу вирушив караван, що налічував приблизно 300–400 осіб. Його очолили раббі Менахем Мендель із Вітебська та раббі Авраам із Каліська — учні Маґіда з Межиріча.На початку подорожі до них приєднався майбутній Алтер Ребе. Однак, коли караван дістався могильова на Дніпрі, представники громади та вчителі почали благати його не продовжувати шлях. Після тривалих вагань Алтер Ребе поступився: він залишився в могильові на півтора року для усамітненого вивчення Тори, а згодом повернувся до своїх громад у білорусі. 🌊 Шторм у Чорному морі та дивовижний порятунокОдна з груп мандрівників вирішила випередити караван і вирушила морем у небезпечний для плавання сезон. Поблизу кримського узбережжя корабель, на борту якого перебувало близько 80 пасажирів, потрапив у сильний шторм і затонув.Більшість людей загинула, проте близько 30 пасажирів дивом винесло на берег поблизу Ґезлева. Вони залишилися без жодних речей і засобів до існування. На допомогу врятованим прийшли місцеві мешканці, а особливе милосердя виявила караїмська громада Кафи. Частина постраждалих у відчаї повернулася назад, але інші через Стамбул продовжили подорож і зрештою зустрілися зі своїми товаришами у Святій Землі. 🏛️ Цфат, Тверія та народження нових осередків5 Елула 1777 року караван дістався Цфата. Перші роки стали для переселенців тяжким випробуванням: вони потерпали від злиднів, епідемій і переслідувань.1781 року раббі Менахем Мендель переїхав до Тверії, а 1785 року до нього приєднався раббі Авраам із Каліська. Місцева сефардська громада зустріла хасидів із великою повагою. Тут вони розширили єврейський квартал і збудували комплекс із синагогою та міквою, який і нині служить карлінським хасидам.Після відходу з цього світу раббі Менахема Менделя з Вітебська 1788 року керівництво громадою перейшло до раббі Авраама, який очолював її до 1810 року. 📜 Фінансова підтримка та переселення хасидів до ХевронаЩоб урятувати громаду від голоду, у білорусі було засновано централізовану «Касу пожертвувань Землі Ізраїлю», якою особисто керував Алтер Ребе.Невдовзі шляхом перших переселенців вирушили й інші видатні духовні діячі. 1794 року прибула група раббі Яакова Шимона із Шепетівки, 1798 року — раббі Зеев Вольф із Чорного Острова. Святу Землю також відвідав онук Баал Шем Това — раббі Нахман із Брацлава.Згодом через ідейні розбіжності було створено окрему хабадську касу. Це сприяло переселенню частини хасидів із Тверії на південь — до стародавнього Хеврона.Саме там вони заклали підвалини міцної громади хасидів Хабад, яка героїчно трималася до трагічних погромів 1929 року, назавжди вписавши свої імена в історію нашого народу.джерело: 📖 Любавицький календар

"Під час огортання талітом складений таліт кладуть на праве плече, перевіряють китиці цицит, промовляючи при цьому: «Борхи нафши» — «Благослови, душе моя…».Потім знімають таліт із плеча, розгортають його, цілують верхній край і перекидають за спину. Після цього починають промовляти благословення «Леїтатеф бацицит» — «…Який заповів нам огортатися в цицит…» — і завершують його, перекинувши два праві кути таліт гадоля через ліве плече.(Див. «Шееріт Єгуда», «Орах Хаїм», 1; «Діврей Нехемія», «Орах Хаїм», 9.)" 📖У книзі «Айом-йом» на 5 Елула наведено важливі настанови щодо щоденної хасидської практики: порядок огортання великим талітом, перевірка китиць цицит і промовляння слів «Борхи нафши».📌Звичаї дняПід час огортання талітом покласти складений таліт на праве плече.Перевірити китиці цицит.Промовити слова «Борхи нафши» — «Благослови, душе моя…».джерело: chabad.org 

📌 5 елула 5537 року (7 вересня 1777 року) — Перша хасидська алія. Прибуття хасидів до Ерец-ІсраельУ місяці адар цього року група хасидів на чолі з учнями Межерицького Магіда — рабі Менахемом-Мендлом із Вітебська (див. 1 іяра), рабі Аврагамом із Каліска та рабі Ісраелем із Полоцька вирушила з Росії до Ерец-Ісраель. На початку шляху до них приєднався Альтер ребе. Його учні просили, щоб він не залишав їх, однак він відповів їм словами мудреців: «Твоє життя — понад усе».Альтер ребе разом із родиною та братами вирушили в дорогу й дісталися до Могильова, що стоїть на березі Дністра, поруч із тодішнім турецьким кордоном. Тут рабі Менахем-Мендл із Вітебська протягом трьох тижнів вмовляв Альтер ребе не залишати євреїв Білорусі та Литви й нарешті домігся його згоди. Решта сіли на кілька кораблів і вирушили в дорогу. Під час подорожі буря потопила один із кораблів. З 80 хасидів врятуватися вдалося лише 30. Але, нарешті, після довгої подорожі 5 елула мандрівники зійшли на Святу землю.Спочатку вони оселилися в Цфаті, проте труднощі життя в цьому місті змусили їх перебратися до міста Тверія на березі озера Кінерет. джерело: chabad.odessa

5 елула 5537 року (7 вересня 1777 року) — Перша хасидська алія. Прибуття хасидів до Ерец-Ісраель.У місяці адар цього року група хасидів на чолі з учнями Межерицького Магіда — рабі Менахемом-Мендлом із Вітебська, рабі Авраѓамом із Калиска та рабі Ісраелем із Полоцька — вирушила з Росії до Ерец-Ісраель. На початку шляху до них приєднався Алтер Ребе. Його учні просили, щоб він не залишав їх, однак він відповів їм словами мудреців: «Твоє життя — найперше».Алтер Ребе разом із домашніми та братами вирушив у дорогу й дістався Могильова, що стоїть на березі Дністра, поруч із тодішнім турецьким кордоном. Тут рабі Менахем-Мендл із Вітебська протягом трьох тижнів умовляв Алтер Ребе не залишати євреїв Білорусі та Литви й зрештою домігся його згоди. Решта сіли на кілька кораблів і вирушили в дорогу. Під час подорожі буря потопила один із кораблів. Із 80 хасидів урятуватися вдалося лише 30. Але зрештою, після довгої подорожі, 5 елула мандрівники зійшли на Святу землю.Спочатку вони оселилися в Цфаті, однак труднощі життя в цьому місті змусили їх перебратися до міста Тверія на березі озера Кінерет. джерело: chabad.odessa

4 вересня 2026 року Україна вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень (приблизно 130 шекелів). На ній буде Василь Стус — один з найбільших українських поетів XX століття, дисидент, правозахисник і радянський політв’язень, загиблий у таборі в 1985 році.Найочевидніша розмова навколо нової купюри вже почалася: інфляція, зростання цін, навіщо взагалі знадобився номінал у 2000 гривень і чому саме зараз. Але якщо зупинитися на грошах, ми пропустимо одну з найнеординарніших частин цієї історії.Коли у Стуса в радянському таборі забрали зошит з віршами і повідомили, що його знищили, частина текстів залишилася в пам’яті іншого ув’язненого. Його звали Михайло Хейфец. Він був євреєм, ленінградським літератором і політв’язнем. Пізніше Хейфец репатріювався в Ізраїль, жив в Єрусалимі і продовжував писати про людей, з якими познайомився за колючим дротом.Так у нової української купюри з’являється ізраїльська історія, якої безпосередньо на самій банкноті нема.І от далі починається найцікавіше.Хейфец зміг відновити по пам’яті близько двох десятків віршів Стуса — українською, яку знав не ідеально. Інший в’язень записував їх і поправляли мову. Зошит радянська адміністрація знищити змогли. А пам’ять людини — ні.Але і це лише один шматок. Чому Стус сам писав проти антисемітизм? Як українські та єврейські в’язні взагалі дійшли до того, що один із них назвав це «дружбою тризуба із зіркою Давида»? Чому після табору Хейфец не забув цю історію вже в Ізраїлі?І сама купюра там теж не випадкова. Чому дата саме 4 вересня — причому одразу через дві події в житті Стуса? Що заховали в дизайні, до чого тут українські шістдесятники, навіщо зробили понад 20 елементів захисту і як ще до друку навколо банкноти виник скандал через шрифт? Навіть питання «навіщо Україні 2000 гривень» виявилося не таким простий, як звучить.У пості тут лише частина історії. Найбільш людське залишилось далі: табір, знищений зошит, єврей який пам’ятав чужі українські вірші — і Єрусалим, де ця пам’ять потім продовжили жити.Джерело: https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881https://nikk.agency/uk/nova-ukrainska-kupjura-2000-griven/  

📜 Хто такий рабин Кук?Рабин Авраам Іцхак га-Коен Кук (1865–1935) був одним із найяскравіших і найвпливовіших духовних лідерів єврейського народу в новітній історії, а також першим головним ашкеназьким рабином Землі Ізраїлю. Він увійшов в історію як великий мислитель, знавець Тори й кабаліст. Проте мало хто знає, що все його життя, світогляд і духовні пошуки були тісно пов’язані з ученням і традиціями хасидизму Хабад.🌱 Дитячі роки та любов до хасидизмуДуховне коріння рабина Кука сягало безпосередньо хабадського середовища. Його мати, Перл-Злата, походила з родини відданих хасидів Третього Любавицького Ребе — Цемах Цедека. Її дід був видатним знавцем Тори. Він заснував хабадську синагогу в їхньому рідному латвійському містечку Грайба та запросив туди відомого хасидського вчителя й хозера — раббі Єхезкеля Яновера.Маленький Авраам Іцхак із ранніх років слухав його уроки та бесіди, вбираючи світло хасидського вчення. У дитинстві він мав особливу й дуже дорогу для нього річ — улюблену кіпу, пошиту зі шматочка одягу самого Цемах Цедека. Хлопчик не міг заснути без неї, а якщо вночі вона спадала з голови, одразу прокидався.📚 Відданість хасидським книгамЗ роками любов рабина Кука до вчення Хабаду лише міцнішала. Упродовж усього життя щосуботи він незмінно вивчав книгу Алтер Ребе «Лікутей Тора».Коли рабин Кук служив рабином у латвійському місті Бойськ, у святкові дні він регулярно приходив молитися до місцевої хабадської синагоги. Перед вечірньою молитвою він проводив для присутніх глибокі уроки, засновані на хасидських книгах «Тора Ор» і «Лікутей Тора».Пізніше, у роки Першої світової війни, рабин Кук опинився в Лондоні. Його особистим секретарем і відданим помічником став хасид Хабаду раббі Шимон Гліценштейн.Зберігся дивовижний спогад: одного разу на свято Песах раббі Шимон зайшов до кабінету рабина Кука й побачив, як той схвильовано ходить із кутка в куток. На столі лежала розгорнута книга «Лікутей Тора». Рабин указав на один із рядків і натхненно промовив своєму секретареві:«Тут розкривається справжній Руах га-Кодеш!»🤝 Участь у порятунку Шостого Любавицького РебеОсоблива сторінка в історії зв’язків рабина Кука з Хабадом пов’язана із Шостим Любавицьким Ребе — раббі Йосефом-Іцхаком Шнеєрсоном, Раяцем.Коли 1927 року радянська влада заарештувала Ребе в ленінграді і його життя опинилося під смертельною загрозою, рабин Кук не залишився осторонь. Він негайно залучив усі свої міжнародні зв’язки та надіслав термінову телеграму до американського представництва організації «Джойнт» із вимогою зробити все можливе для звільнення лідера Хабаду.Наступного року, до свята визволення 12 Тамуза, рабин Кук разом з іншими видатними рабинами підписав публічне звернення до єврейського народу із закликом брати активну участь у святкових зібраннях на честь чудесного порятунку Ребе.✨ Історична зустріч у Єрусалимі та взаємна повагаУ серпні 1929 року Шостий Любавицький Ребе здійснив історичний візит до Землі Ізраїлю. Саме тоді в Єрусалимі відбулася їхня довгоочікувана особиста зустріч.Приймаючи гостя у своєму кабінеті, рабин Кук зі сльозами на очах зізнався, що відчуває надзвичайну радість від зустрічі з людиною, з якою його протягом багатьох років пов’язувало тепле листування.Вони тривалий час розмовляли, обговорюючи найрізноманітніші теми: від порятунку переслідуваних євреїв у радянському союзі до найтонших питань єврейського закону, кабали та духовної наступності поколінь.Їхній зв’язок зберігався й надалі. Коли 1935 року рабин Кук тяжко захворів, Любавицький Ребе надіслав йому зворушливого листа з побажаннями повного зцілення. Він також повідомив, що учні хабадської єшиви «Томхей Тмімім» у Польщі невпинно моляться за його здоров’я.Після того як рабин Кук пішов із життя, Ребе надіслав його родині офіційного листа зі співчуттями, висловивши глибокий біль усього єврейського народу через втрату такого видатного духовного світила. джерело: 📖 (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Єврейські свята відображають історію, духовні цінності та багатовікові традиції народу Ізраїлю.🍎🍯 Рош га-Шана — єврейський Новий рікСвято початку нового року, духовного пробудження та роздумів. У ці дні підбивають підсумки минулого року, моляться та бажають одне одному доброго й солодкого року.🤍 Йом Кіпур — День спокутиНайсвятіший день єврейського року. Це час посту, молитви, щирого каяття та духовного очищення.🌿 Сукот — Свято куренівСвято нагадує про сорокарічні мандри єврейського народу пустелею. Упродовж семи днів заведено проводити час у суці — тимчасовому курені, що символізує Б-жественний захист і довіру до Всевишнього.📜 Шміні Ацерет і Сімхат ТораШміні Ацерет завершує святковий період Сукоту. Сімхат Тора — свято радості Тори, коли завершується річний цикл її читання й одразу розпочинається новий.🕎 Ханука — Свято вогнівСвято перемоги світла над темрявою, духовної стійкості та відданості вірі. Протягом восьми днів запалюють ханукію, щовечора додаючи ще один вогник.🌳 Ту бі-Шват — Новий рік деревСвято природи та землі Ізраїлю. Цього дня заведено саджати дерева, їсти плоди, якими славиться Земля Ізраїлю, та дякувати Всевишньому за щедрість природи.🎭 Пурим — Свято порятункуСвято на згадку про дивовижний порятунок євреїв Персії від знищення. На Пурим читають Мегілат Естер, влаштовують святкову трапезу, допомагають нужденним і дарують частування друзям.🍷 Песах — Свято свободиСвято виходу єврейського народу з Єгипту та звільнення від рабства. Під час святкового Седеру читають Агаду, розповідають історію Виходу та їдять мацу.Єврейські свята — це час родинної та громадської єдності, збереження традицій і зміцнення віри у Всевишнього.

3 елула 5695 року (1 вересня 1935 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама-Іцхака ѓа-Когена Кука.Рав Авраѓам-Іцхак Кук народився в Латвії, у місті Даугавпілс (тоді Грива), і навчався у знаменитій Воложинській єшиві, після закінчення якої був рабином міст Жеймяліс (Литва) та Бауска (Латвія). Прибувши до Ерец-Ісраель, він очолив громаду Яффи, а під час Першої світової війни, яка застала його в Англії, рав Кук став рабином однієї з лондонських громад. Після повернення до Ерец-Ісраель за часів британського мандатного управління країною він став главою релігійних сіоністів Святої землі, а в 1920 році став першим головним ашкеназьким рабином Ерец-Ісраель.Перу видатного філософа й містика рава Кука належить безліч книг і статей, а самого його вважають батьком-засновником руху релігійного сіонізму. джерело: chabad.odessa