Початок хасидського руху у Святій Землі оповитий ореолом глибокого містицизму та героїзму. У другій половині XVIII століття поклик Святої Землі запалив серця сотень євреїв. Ще раніше лише одиниці наважувалися на небезпечну подорож: так, раббі Ґершон із Кітова дістався Землі Ізраїлю 1747 року, а раббі Нахман із Городенки здійснив алію двічі. Проте саме 1777 рік став справді історичною віхою — роком першої масової та організованої алії.

 

🗺️ Великий караван і непросте рішення Алтер Ребе

У березні 1777 року з білорусі та України в далеку дорогу вирушив караван, що налічував приблизно 300–400 осіб. Його очолили раббі Менахем Мендель із Вітебська та раббі Авраам із Каліська — учні Маґіда з Межиріча.

На початку подорожі до них приєднався майбутній Алтер Ребе. Однак, коли караван дістався могильова на Дніпрі, представники громади та вчителі почали благати його не продовжувати шлях. Після тривалих вагань Алтер Ребе поступився: він залишився в могильові на півтора року для усамітненого вивчення Тори, а згодом повернувся до своїх громад у білорусі.
 

🌊 Шторм у Чорному морі та дивовижний порятунок

Одна з груп мандрівників вирішила випередити караван і вирушила морем у небезпечний для плавання сезон. Поблизу кримського узбережжя корабель, на борту якого перебувало близько 80 пасажирів, потрапив у сильний шторм і затонув.

Більшість людей загинула, проте близько 30 пасажирів дивом винесло на берег поблизу Ґезлева. Вони залишилися без жодних речей і засобів до існування. На допомогу врятованим прийшли місцеві мешканці, а особливе милосердя виявила караїмська громада Кафи. Частина постраждалих у відчаї повернулася назад, але інші через Стамбул продовжили подорож і зрештою зустрілися зі своїми товаришами у Святій Землі.
 

🏛️ Цфат, Тверія та народження нових осередків

5 Елула 1777 року караван дістався Цфата. Перші роки стали для переселенців тяжким випробуванням: вони потерпали від злиднів, епідемій і переслідувань.

1781 року раббі Менахем Мендель переїхав до Тверії, а 1785 року до нього приєднався раббі Авраам із Каліська. Місцева сефардська громада зустріла хасидів із великою повагою. Тут вони розширили єврейський квартал і збудували комплекс із синагогою та міквою, який і нині служить карлінським хасидам.

Після відходу з цього світу раббі Менахема Менделя з Вітебська 1788 року керівництво громадою перейшло до раббі Авраама, який очолював її до 1810 року.

 

📜 Фінансова підтримка та переселення хасидів до Хеврона

Щоб урятувати громаду від голоду, у білорусі було засновано централізовану «Касу пожертвувань Землі Ізраїлю», якою особисто керував Алтер Ребе.

Невдовзі шляхом перших переселенців вирушили й інші видатні духовні діячі. 1794 року прибула група раббі Яакова Шимона із Шепетівки, 1798 року — раббі Зеев Вольф із Чорного Острова. Святу Землю також відвідав онук Баал Шем Това — раббі Нахман із Брацлава.

Згодом через ідейні розбіжності було створено окрему хабадську касу. Це сприяло переселенню частини хасидів із Тверії на південь — до стародавнього Хеврона.

Саме там вони заклали підвалини міцної громади хасидів Хабад, яка героїчно трималася до трагічних погромів 1929 року, назавжди вписавши свої імена в історію нашого народу.

джерело: 📖 Любавицький календар