22 хешвана 5666 року (14 листопада 1805 року) — День народження рабі Боруха-Шалома (Рабаш), прадідуся нинішнього Ребе.Раббі Барух-Шолом, старший син третього Любавицького ребе Цемах-Цедека, не створив свою особливу гілку в Хабаді, і його нащадки були рабинами в містах російської імперії, зате його правнуком по чоловічій лінії був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.джерело: chabad.odessa

Психологічна стійкість – це здатність людини зберігати психічне здоров'я і функціонувати ефективно в умовах стресу, небезпеки та надзвичайних ситуацій (НС). Саморегуляція, в свою чергу, є процесом контролю своїх емоцій, думок і поведінки в умовах стресу, що дозволяє людині адаптуватися до складних обставин.Значення психологічної стійкості та саморегуляції:У надзвичайних ситуаціях (наприклад, при природних катастрофах, техногенних аваріях або воєнних конфліктах) людина часто стикається з сильним емоційним навантаженням, що може призвести до паніки, тривоги, депресії чи інших психічних порушень.Психологічна стійкість і здатність до саморегуляції допомагають людиніЗберігати спокій в умовах хаосу.Приймати зважені рішення та виконувати необхідні дії.Справлятися з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР).Відновлювати психологічний баланс після стресових подій.Основні фактори психологічної стійкостіСамосвідомість: здатність оцінювати свої емоції та реакції на стрес.Соціальна підтримка: наявність підтримки від родини, друзів та колег допомагає знижувати рівень тривожності.Навички саморегуляції: уміння контролювати свої емоції та реагувати на стресові ситуації конструктивно.Гнучкість та адаптивність: здатність змінювати підходи до розв'язання проблем у міру змінюваних обставин.Методи саморегуляції в умовах надзвичайних ситуаційГлибоке дихання: допомагає знижувати рівень стресу і відновлювати спокій.Релаксація: використання методів релаксації, таких як медитація або прогресивна м’язова релаксація.Переключення уваги: фокусування на поточних завданнях і відволікання від тривожних думок.Позитивне мислення: установка на позитивний результат та оптимістичний підхід до вирішення проблем.ВисновокПсихологічна стійкість та саморегуляція є ключовими для ефективного переживання надзвичайних ситуацій. Люди, які розвивають ці якості, здатні краще адаптуватися до стресових ситуацій, зберігаючи фізичне і психічне здоров'я, а також допомагаючи зберегти стабільність у суспільстві.Бережіть себе та своїх близьких! 

✨ Життя після життяІз праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладГлава Тори «Хаєй Сара» повністю присвячена подіям, що відбулися після відходу з цього світу нашої праматері Сари: придбанню ділянки землі для її поховання, одруженню Іцхака з Рівкою, яка стала для нього розрадою після смерті матері, тощо.🤔 Отже, назва глави — «Життя Сари» — за змістом, здавалося б, прямо протилежна її змісту. Але, як відомо, назви глав Тори абсолютно точні, тому має існувати глибокий зв’язок між тим, про що розповідає ця глава, та істинною сутністю «життя Сари».🌿 Справжнє життя — вічне. Воно не припиняється з відходом людини з цього світу, а триває, знаходячи своє вираження в її нащадках і в тому, як згодом розвиваються події у світі. Із цього погляду саме події, що відбуваються після смерті людини, повніше розкривають сенс її життя та виявляють його справжню сутність.Читаючи цю главу, яка розповідає про події після смерті Сари, ми переконуємося у вічності її життя. Ми бачимо, що Рівка, яка прийшла до її дому після її смерті, продовжує йти шляхами Сари. І навіть чудеса, які постійно відбувалися за її життя, тепер знову відбуваються — уже завдяки заслугам Рівки.Більше того, усі події, описані в цій главі, підтверджують, що Сара мала рацію ще за життя.👩‍👦 Сара прагнула, щоб лише її єдиний син Іцхак отримав благословення Всевишнього, оскільки саме він був носієм святості. Натомість Авраам був батьком й інших народів — нащадків Ішмаеля та синів Кетури — і дбав про добробут усіх своїх синів. Сара побажала вигнати з дому «сина наложниці», тоді як Авраам був дуже стурбований цим і молився за благополуччя Ішмаеля.Події, про які розповідає глава «Хаєй Сара», підтверджують саме правоту Сари. Глава починається з розповіді про придбання печери Махпела. Спочатку в ній були поховані Адам і Хава — прабатьки всього людства. Тепер же ми бачимо, що Авраам обрав це місце для поховання своєї дружини Сари, а надалі там були поховані лише праотці та праматері єврейського народу — у повній відповідності до бажання Сари, щоб благословення отримали саме нащадки її сина Іцхака.📜 Далі йдеться про місію Еліезера. Еліезер був найкращим з учнів Авраама; про нього сказано, що він «напував інших ученням свого вчителя», і він удостоївся згори багатьох чудес. Однак коли він захотів, щоб учитель одружив свого сина Іцхака з його дочкою, йому було відмовлено. Як пояснив сам Авраам: «Син мій благословенний, ти ж проклятий¹, а проклятий не поєднається з благословенним».І наприкінці глави також ідеться про правоту Сари: «…віддав Авраам усе, що мав, Іцхакові».✨ Тому вона й називається «Життя Сари», адже саме в ній розкриваються вічність її життя та правота її шляху.Вільний переказ бесіди Ребе, опублікованої в «Лікутей сіхот», т. 15, с. 145. Виклад рабина Давида Ельдіна.📎 Примітка¹ Еліезер походив з одного з кнаанських племен, а Кнаан, син Хама, був проклятий Ноахом.джерело: chabad.org

Айом-йом:«Служіння в молитві приводить до того, що розуміння розуму переходить у відчуття серця, а потім і розум, і серце приводять до практичних дій — богобоязливого виконання заповідей та набуття досконалих рис характеру.»Джерело: chabad.org

Айом-йом:«Служіння в молитві приводить до того, що розуміння розуму переходить у відчуття серця, а потім і розум, і серце приводять до практичних дій — богобоязливого виконання заповідей та набуття досконалих рис характеру.»Джерело:  chabad.org

Із появою зірок євреї проводжають шабат. Та його духовне піднесення ще триває: настає час трапези «Мелаве Малка» — проводів Цариці Шабат. Із цим особливим часом пов’язані також згадки про пророка Еліягу.Сьогодні поговоримо про нігун «Еліягу га-Наві», який пов’язують із Баал Шем Товом. Ця мелодія поєднує в собі хасидську традицію, символіку чисел і надію на майбутнє визволення.🌌 Чому згадують пророка Еліягу після завершення шабату?Існує звичай згадувати пророка Еліягу одразу після завершення шабату. У традиції це вважається сгулою — духовним засобом для доброго заробітку та міцної пам’яті.Цей звичай пов’язують із кількома оповідями:1️⃣ Книга заслуг. За одним із переказів, із появою зірок Еліягу записує в Раю добрі справи, які кожен єврей здійснив протягом шабату.2️⃣ Вісник визволення. Пророк Еліягу пов’язаний із доброю звісткою про прихід Машіаха. У традиційних джерелах обговорюється, чи може він прийти в шабат; із завершенням шабату очікування цієї звістки набуває особливого звучання.3️⃣ Заступник душ. За одним із переказів, після завершення шабату Еліягу заступається за душі, яким залишилося небагато до повного спокутування.🔢 Символіка чисел: 52 і 120У кабалістичних джерелах згадується звичай багаторазово повторювати ім’я Еліягу🔹 52 — числове значення, або гематрія, імені אליהו.🔹 120 — кількість можливих перестановок п’яти літер цього імені.У традиції Хабаду від імені Баал Шем Това передається звичай згадувати ім’я Еліягу 120 разів.Любавицький Ребе наголошував на важливості знати точну кількість повторень, а якщо їх не рахували під час співу — перерахувати згодом.🎼 Будова нігунуУ нігуні поєднуються три іменування пророка:🔹 Еліягу га-Наві — Еліягу-пророк;🔹 Еліягу га-Тішбі — Еліягу-тішбітянин;🔹 Еліягу га-Гіладi — Еліягу з Гіладу. Мелодія складається з чотирьох частин. У перших трьох звучить кожне з цих іменувань окремо, а у фіналі вони переплітаються. 📜 Текст нігуну мовою оригіналу🔹 Частина першаאֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא. 🔹 Частина другаאֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי. 🔹 Частина третяאֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי. 🔹 Частина четверта — фіналאֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא. אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי. אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי.אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי. 📖 Джерело: Любавицький календар

🔥 З унікальної бесіди: у чому справжня мета хасидизму ХАБАД?Напередодні дня народження Ребе Рашаба, 20 Хешвана, пропонуємо вашій увазі дивовижну бесіду Ребе Рашаба, присвячену суті вчення хасидизму та шляхам хасидів.Ось розбір головних думок цієї глибокої бесіди з точними цитатами:1️⃣ Головна революція хасидизму: Б-г став доступним кожномуБагато хто запитує: що принципово нового приніс хасидизм? Ребе Рашаб відповідає надзвичайно чітко: раніше осягнути Б-жественність могли лише обрані, піднесені душі, які пройшли через величезне самоочищення.💬 Цитата Ребе:«Сам я вважаю, що нововведення, яке приніс хасидизм, полягає в тому, що кожен єврей здатен зрозуміти поняття “Ію мемале коль альмін вію совев коль альмін” (Він наповнює всі світи й оточує всі світи)… Хасидизм привів до того, що кожен єврей, навіть якщо він не має піднесеної душі й ще не очистив себе належним чином, також здатен зрозуміти Б-жественне поняття».Завдяки Алтер Ребе хасидизм набув форм, доступних людському розуму, — а розумом наділені всі. Це і є та сама таємна відповідь на запитання Баал Шем Това: «Коли прийде Машіах?» — «Коли твої джерела розіллються назовні». Хасидизм достукався навіть до тих, хто перебуває «зовні».2️⃣ Навчання без тривалої молитви — пастка для душі?Ребе порушує гостре, але життєве питання: чи можна обмежитися лише глибоким інтелектуальним вивченням хасидизму, не занурюючись у тривалу молитву?Відповідь категорична: НІ.💬 Цитата Ребе:«По-перше, саме лише навчання може спонукати людину тільки захоплюватися “багатством” ідеї, не відчуваючи самої суті того, що вона вивчає. Ба більше — таке захоплення має тимчасовий характер і не приводить до практичного результату… Людина не очищується завдяки цьому».Ба більше, Ребе попереджає про реальну небезпеку інтелектуального его:💬 Цитата Ребе:«А ті, хто справді вивчав хасидизм, але не молився довго, — кінець їхній був сумним… Це відбувалося тому, що в їхньому навчанні була лише тілесна насолода від доброго інтелектуального осягнення. Туди прокрадалося лихе начало, і тоді матеріальне ставало людині до смаку… А в праці молитви: навіть коли людина молиться як належить, “очі вилазять з орбіт”, щоб відчути Б-жественну істину, і вплив цього триває весь день!»3️⃣ Чого вимагає Ребе від хасидів? Жодних компромісів зі світом!💬 Цитата Ребе:«Це і є хасидизм: без сорому заявити, що ми хочемо вийти з вигнання! Ось чому ми страждаємо від “сторонніх” людей, які говорять про “екстремізм” хасидів, не готових знайти золоту середину й компроміс зі світом — “трохи світу і трохи Б-жественності”. Хасиди не готові до компромісів… Вони вивчають хасидизм і знають, яким є “співвідношення” між Б-жественністю та світом. Тому нема чого соромитися: нехай інші говорять що хочуть і навіть сміються — ми повинні стверджувати, що хочемо вийти з вигнання!»4️⃣ Мить істини: рішення, яке наближає МашіахаНаприкінці бесіди звучить дивовижний діалог між видатним машпіа реб Шмуелем-Ґрейнемом Естерманом і Ребе Рашабом:💬 Цитата з діалогу:«Реб Шмуель-Ґрейнем Естерман сказав: “Нехай допоможе Всевишній, щоб ми почали на схилі літ молитися довго”.І Ребе відповів:“Так, так — Всевишній допоможе. Рішення багатьох, які разом погодяться на цю працю, наближає прихід Машіаха! І насправді, навіть якщо він затримається, — ми чекатимемо на нього й не сердитимемося на нього. Але рішення взятися за цю працю наблизить прихід Машіаха, тому що саме в цьому полягає мета, і коли багато хто разом погодиться на цю працю — це і є закон очікування Його кроків [Машіаха]”».💡 Висновок: Хасидизм — це не просто філософія для розуму. Це глибоке внутрішнє переживання Б-жественного в серці, чесна розмова з Творцем у молитві та безкомпромісне прагнення вирватися з духовного вигнання просто зараз!📖 Любавицький календар

📖 ВступНа початку нашої тижневої глави описано самовідданість Авраама Авіну у виконанні заповіді гостинності (ахнасат орхім), попри його похилий вік і третій день після обрізання. Всевишній вивів сонце з піхов, але, бачачи засмучення Авраама через відсутність гостей, послав до нього трьох ангелів у людській подобі. Авраам біг і щосили намагався приготувати для них розкішну трапезу, а потім — провести їх.🤔 ЗапитанняТут виникає серйозне запитання: адже ангели не потребують матеріальної їжі та гостинності! І оскільки вони лише «вдавали, ніби їдять», виходить, що Авраам, власне кажучи, не виявив справжньої гостинності. Невже Всевишній «підлаштував» усе це й привів до нього ангелів у людській подобі, щоб Авраам думав, ніби виконує заповідь, хоча насправді жодних людей, які потребували б гостинності, не було?Ба більше, наші мудреці та Рамбам виводять із цього вчинку основоположні закони гостинності й проводжання гостей. Як може Тора істини виводити фундаментальні закони з дії, яка, здавалося б, не була справжньою?!💡 ВідповідьРіч у тім, що ангели, які спустилися на землю й поводилися як люди, втілилися в матеріальні тіла й у той момент стали справжніми людьми. Вони не були «ангелами в маскарадних костюмах», а були плоттю і кров’ю, на яких поширювалися всі людські поняття, — і тому Авраам виконав заповідь гостинності в усій її повноті та істинності.📌 УрокЗвідси ми отримуємо надзвичайно важливий урок для нашої роботи з ближнім: коли людина високого духовного рівня хоче вплинути на свого товариша, вона має спуститися зі свого високого світу, зрозуміти хід думок іншого, говорити його мовою та зрозумілими йому поняттями.Не можна чекати, поки ближній підніметься й прийде в наші «чотири лікті», — наш обов’язок вийти до нього, спуститися на його рівень і подарувати йому світло саме там, де він перебуває.За матеріалами «Ітваадуйот» 5752 року.