Історія Хабаду складається не лише з глибоких маамарім і відкриттів у Торі, а й із доль людей, чия відданість родині та єврейському народові стала прикладом справжньої самопожертви. Однією зі зворушливих сторінок цієї історії є життя р. Менахема-Менделя Горнштейна — зятя Шостого Любавичського Ребе (Ребе Раяца) та чоловіка ребецин Шейни.
Походження та молоді роки
Менахем-Мендель народився 1905 року (18 Нісана 5665 року) в Анніполі. Його родина поєднувала великі династії:
Його батько, р. Моше Горнштейн, був одним із найшанованіших хасидів Боянського двору.
Його мати, ребецин Хая-Мушка, була дочкою Четвертого Любавичського Ребе — Ребе Магараша.
Дитинство Менахема-Менделя минуло в Анніполі. У 1922 році родина переїхала до Варшави, а згодом — до Отвоцька.
Історичне весілля
У травні 1932 року (18 Іяра 5692 року) відбулися заручини р. Менахема-Менделя з молодшою дочкою Ребе Раяца, ребецин Шейною. З цієї нагоди Ребе Раяц виголосив відомий маамар «Шир га-маалот ле-Давид».
Весілля відбулося 10 Сівана 5692 року в містечку Ландварово. Через суворі візові обмеження того часу місцем святкування довелося обрати залізничну станцію. Під час святкової трапези великий гаон р. Хаїм-Озер Гродзенський натхненно танцював разом із Ребе Раяцом.
Паризький період і родина
Узимку 1933 року подружжя переїхало до Парижа. У цей період р. Менахем-Мендель протягом чотирьох років навчався в університеті. У Парижі він багато спілкувався з майбутнім Сьомим Любавичським Ребе.
Власних дітей подружжя не мало, проте взяло на виховання осиротілого племінника — Яакова-Йосефа Ліса, який зростав у їхньому домі як рідний син.
Велика самопожертва
Згодом подружжя повернулося до Польщі. Коли 1939 року почалася війна, батько Менахема-Менделя був тяжко хворий. Р. Менахем-Мендель мав можливість залишити Польщу й урятуватися, але категорично відмовився покинути хворого батька. Він доглядав його до самої смерті у 1941 році. Після цього виїхати з окупованої Європи стало неможливо.
Трагедія в Треблінці
Ребе Раяц намагався врятувати дочку та зятя, передавши їм візи до Італії. Подружжя дісталося Неаполя, але морське сполучення зі США припинилося, і їм довелося повернутися до Польщі.
Восени 1942 року р. Менахема-Менделя, його дружину Шейну та його матір Хаю-Мушку відправили до табору смерті Треблінка. Збереглися свідчення в’язня Мордехая Унрада, який вижив:
14 Елула 5702 року матір Менахема-Менделя забрали до газових камер.
На другий день Рош га-Шана 5703 року така сама доля спіткала його дружину Шейну.
25 Хешвана 5703 року р. Менахем-Мендель Горнштейн не повернувся з роботи — його вивезли на знищення.
Милосердна таємниця
Щоб уберегти серце Ребе Раяца від страшного удару, близькі приховували від нього правду. Лише наприкінці 1950 року, після відходу Ребе Раяца з цього світу, Сьомий Любавичський Ребе офіційно опублікував історію їхньої загибелі, увічнивши пам’ять про них.
Нехай пам’ять про них буде благословенна.
на фото лист, який Ребе Раяц надіслав хасидам з нагоди весілля своєї дочки з р. Менахемом-Менделем Горнштейном.

Любавичський календар