📎9 кіслева 5534 року (24 листопада 1773 року) — день народження рабі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.
Протягом 14 років, що минули від часу весілля, в Алтер ребе народжувалися лише доньки, тож, приїхавши до Межерича до свого вчителя рабі Дов-Бера (Межерицького магіда), він попросив у нього благословення на народження сина.
Перед своїм відходом зі світу Магід покликав до себе Алтер ребе й сказав: «<…> Син народиться в тебе, і назвеш ти його моїм ім’ям». І через рік у місті Ліозно в Алтер ребе народився син, якого назвали на честь учителя.
Після відходу з цього світу свого батька, рабі Шнеура-Залмана (Алтер ребе (Старий ребе)), рабі Дов-Бер очолив Хабад і став відомий як Мітелер ребе (Середній ребе). У 1813 році він оселився в білоруському містечку Любавичі, яке на наступні 102 роки перетворилося на хабадську столицю.
📎9 кіслева 5588 року (28 листопада 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.
Мітелер ребе якось сказав хасидам: «Моєму батькові було 54 роки, коли його вдруге забрали до Петербурга. З Небес йому запропонували на вибір: страждання або відхід зі світу. Він обрав страждання і, очевидно, залишив мені другий вибір…»
І справді, Мітелер ребе відійшов зі світу в день, коли йому виповнилося 54 роки, і того самого дня його поховали на кладовищі українського міста Ніжина.
Того року день 10 кислева, день його першого звільнення, який мав бути святом, перетворився на день жалоби для хасидів.
📎9 кіслева 5598 року (7 грудня 1837 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше Шапіро зі Славути.
Рабі Моше був сином рабі Пінхаса з Кореца — відомого хасидського цадика, учня Баал-Шем-Това та Межерицького магіда, і володів відомою в єврейському світі друкарнею (заснованою ще його батьком).
Славутська друкарня вирізнялася високою якістю роботи, і тут друкувалися багато відомих єврейських видань. Так, написана Алтер ребе книга «Танія» вперше була надрукована саме у Славуті, на знак визнання заслуг рабі Пінхаса. У 1835 році між славутською та віленською (вільнюською) єврейськими друкарнями розпочалася суперечка за право видання Вавилонського Талмуду, і власники звернулися до рабинського суду. Судді не змогли дійти згоди, до обговорення було залучено понад 100 рабинів Польщі, Німеччини та Австрії, і зрештою право на видання отримала Вільна.
Конфлікт, що супроводжувався доносами, привернув увагу влади. Недоброзичливці звинуватили власників славутської друкарні у вбивстві друкаря, якого звільнили за пияцтво та недбалість (насправді він повісився на горищі), і їх визнали винними. Рабі Моше помер у московській в’язниці, а його синів засудили до покарання батогами й відправили на багаторічне заслання до Сибіру.
джерело: chabad.odessa