17 нісана 3404 року (357 року до н.е.) – Повішення Амана.Під час вечері «в інтимній обстановці», яку цариця Естер влаштувала для царя Ахашвероша і прем'єр-міністра Амана, вона відкрила цареві своє походження і пояснила, який лиходій задумав Аман. Коли царський євнух Харвона згадав про 25-метрову шибеницю, яку Аман приготував для Мордехая, цар розпорядився повісити на ній самого Амана, тим самим відкривши євреям шлях до порятунку.

18 нісана 5638 року (21 квітня 1878) – День народження раббі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька нинішнього Ребе.Раббі Леві-Іцхак народився в містечку Подобрянці, неподалік від Гомеля. Його батьками були мудрець і праведник раббі Борух-Шнеур і праведна жінка – ребецн Зельда-Рахель. Ребецн Зельда була донькою раббі Залмана Хейкіна і була у родинних стосунках із третім і п'ятим Любавицькими Ребе – Ребе Цемах-Цедеком і Ребе Рашабом. Своє ім'я малюк отримав на честь дідуся по батьківській лінії – раббі Леві-Іцхака.Раббі Леві-Іцхак вирізнявся незвичайними здібностями і чудовою пам'яттю, зокрема він знав напам'ять весь Талмуд.18 нісана 5662 року (25 квітня 1902 року) – Введення Менахема-Мендела Шнеєрсона (нинішній Ребе, а тоді – восьмиденний малюк) у союз Авраѓама-авіну.Цього дня його батькові, Леві-Іцхаку, виповнилося 24 роки. Трапезу з нагоди виконання заповіді було влаштовано на другий день будніх днів свята (дні холь ѓа-моед) у домі дідуся – головного миколаївського рабина, мудреця і праведника, рабина Меїра-Шломо Яновського. В урочистостях також узяв участь і другий дідусь, раббі Борух-Шнеур.

20 нісана 5670 року (29 квітня 1910) – Йорцайт Ребе Іцхака-Дов-Бера, автора молитовника «Сідур Маѓарід» (абревіатура івритського виразу «Наш вчитель, раббі Іцхак Дов-Бер»).Ребе Маѓарид (раббі Іцхак Дов-Бер) народився 1826 року в Любавичах і був єдиним сином раббі Хаїма-Шнеура-Залмана з Ляд, сина третього Ребе – раббі Цемах-Цедека.Після смерті Цемах-Цедека раббі Хаїм-Шнеур-Залман разом із сином перебрався до Ляд, де очолив громаду і заснував Лядську династію Хабаду. Після смерті батька громаду очолив раббі Іцак-Дов-Бер. Він відомий як автор коментарів до молитовника «Сідур Маѓарид», хоча більшість його праць залишилася в рукописах. Він був останнім цадиком цієї гілки, і після його смерті послідовники Лядської гілки також приєдналися до Любавицької гілки Хабада.20 нісана 5701 року (17 квітня 1941 року) – цього дня майбутній Ребе, Менахем-Мендл Шнеерсон і його дружина, ребецн Хая-Мушка, отримали візу на проживання у США.У ті дні Франція перебувала під нацистською окупацією, і тодішній Ребе – раббі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) докладав усіх зусиль для того, щоб забезпечити їм можливість виїзду до США. Зрештою, після того, як раббі Менахем-Мендл подав прохання про зайняття ним місця рабина в США, візу було підтверджено, і, за кілька місяців подружжя отримало її в американському консульстві в Марселі.

21 нісана 2447 року (1314 рік до н.е.) – Моше залишає Мідьян.За сім днів після бесіди зі Всевишнім, що з'явився йому в палаючому кущі, Моше погоджується із запропонованим йому завданням – визволити євреїв із рабства. Заручившись згодою свого теста Ітро, він саджає на віслюка своїх дружину і дітей і прямує до Єгипту, щоб сказати фараону: «Відпусти народ мій».21 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) – Розсічення Чорного моря.Через сім днів після Виходу, євреї опинилися в пастці, замкнені з одного боку єгиптянами, які переслідували їх, і водами Чорного моря («Ям Суф» на івриті) з іншого.Усю ніч вогняний стовп перебував між євреями і єгиптянами, а коли розвиднілося, Всевишній скомандував Моше: «Веди людей уперед!».Першим у воду увійшов Нахшон бен Амінодав із коліна Йеѓуди. Вода відступила, і євреї перейшли море, немов по суші. Коли ж єгиптяни кинулися за ними навздогін, морські води повернулися до свого звичайного стояння, потопивши єгиптян, а євреї, які дивом врятувалися, співали на березі «Пісню моря».

Це воїни з Курахівського, Покровського, Бахмутського, Вугледарського, Луганського, Запорізького, Сумського, Харківського напрямів та з моргів на території рф.