11 нісана 5030 року (4 квітня 1270 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше бен Нахмана (Рамбан, Нахманід).Рабі Моше бен Нахман, відомий також як Рамбан (Раббейну Моше бен Нахман), Рабі Моше Геронді та Бонаструг да Порта – видатний коментатор Тори, каббаліст, філософ, вчений і єврейський лідер – народився в іспанському місті Герона (Жерона) і прожив тут більшу частину життя. Він походив зі знатного єврейського роду Іцхака бен Реувена Албарджелоні (з Барселони), був двоюрідним братом головного рабина Каталонії рабина Іони бен Авраґама Ґероні і після його смерті аж до від'їзду в Ерец-Ісраель (1267) був головним рабином Каталонії. На життя рабі Моше заробляв, як і багато великих рабинів, лікуванням.1263 року арагонський король Хайме I нав'язав у Барселоні публічний диспут рабі Моше з вихрестом Пабло Крістіані. Рамбан погодився брати участь у диспуті за умови, що йому буде дозволено висловлюватися абсолютно вільно, не побоюючись кари за це. Король прийняв його умову, а після диспуту, що тривав чотири дні, з похвалою відгукнувшись про аргументацію Нахманіда: «Я ніколи не чув такого прекрасного захисту такої несправедливої справи», подарував йому 300 динарів. Утім, через деякий час рабі Моше був змушений тікати з Іспанії до Ерец-Ісраель.Прибувши до Єрусалима, він виявив там лише двох (!) євреїв – фарбаря шкір і його сина, проте зусиллями рабі Моше незабаром у місті вже був міньян (десять дорослих чоловіків, потрібних для публічної молитви) і повноцінна громада.Припускають, що саме Рамбан послав до Іспанії примірник основоположної праці з каббали – книгу «Зоѓар». Книга була оприлюднена рабі Моше де Леоном і справила величезне враження на вчених і мудреців, ставши однією з найдослідженіших і найобговорюваніших праць з іудаїзму.Місце поховання рабі Моше бен Нахмана невідоме, за різними думками, воно розташоване в Хайфі (поруч із могилою рабі Єхіеля з Парижа), Акко, Єрусалимі та Хевроні (неподалік від печери Махпела – місця поховання патріархів).11 нісана 5390 року (24 березня 1630 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Єшаяѓу бен Авраѓама ѓа-Леві Горовіца (Шла).Рабі Єшаяѓу, також відомий під акронімом Шла (за назвою головної його праці – «Шней лухот ѓа-бріт» – «Дві скрижалі заповіту»), був представником відомої сім'ї Шефтель та навчався в єшивах рідної Праги, Любліна та Кракова. Він був головою бейс-діну (суду) в Дубно, Острозі, Франкфурті-на-Майні та Празі. Потім він переселився в Ерец-Ісраель, де став рабином ашкеназької громади Єрусалима. Через деякий час рабі Шла був заарештований турецькою владою, викуплений громадою за великі гроші і переселився в Цфат, а потім у Тверію, де жив до останнього дня. Його могила розташована неподалік від могили Рамбама, шанується досі.11 нісана 5662 року (18 квітня 1902 року) – День народження Ребе (рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона).Ребе народився в Миколаєві і названий на честь свого діда, третього ребе – ребе Цемах Цедека. У його день народження тодішній Ребе – рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) – відправив його батькові, рабі Лейві-Іцхоку, шість телеграм, що містили благословення, привітання і вказівки, пов'язані з народженням дитини та її вихованням. Зокрема ребе Рашаб рекомендував, щоб для немовляти вже приготували кіпу та таліт-катан, і порадив уважно стежити за тим, щоб малюкові від самого народження робили нетілат ядаім (обмивання рук) перед годуванням.

12 нісана 2449 року (1311 рік до н.е.) – Завершення освячення Переносного Храму і початок його роботи в повноцінному режимі. 

14 нісана 4895 року (30 березня 1135 року) – День народження рабі Моше бен Маймона (Рамбам, Маймонід).Рабі Моше бен Маймон, також відомий під акронімом Рамбам (на Заході його частіше називають «Маймонід» – «син Маймона»), народився в іспанській Кордові у шляхетній та відомій сім'ї нащадків царя Давида й укладача Талмуду рабі Йеѓуди ѓа-Насі.Першим його вчителем був батько, рабі Маймон, голова рабинського суду Кордови й один із найвидатніших законодавців свого часу. Коли Моше було 13 років, його сім'ї довелося тікати з Кордови – місто захопили ісламські-фанатики Альмохади і всім немусульманам загрожувала смерть. Сім років сім'я поневірялася Іспанією і нарешті осіла в місті Фес (Марокко). За цей час рабі Моше встиг написати кілька праць – коментарі до Талмуду, трактат про єврейський календар тощо, але 1165 року вони залишили Фес, що також належав Альмохадам, вирушивши в Ерец-Ісраель. День від'їзду з Феса, а також день, коли судно, на якому вони плили, врятувалося від бурі, нащадки Маймона відзначали сімейним постом, а день прибуття сім'ї в порт Акко став святом. Сім'я Маймоніда здійснила поїздку по Ерец-Ісраель, а потім відбула до Єгипту, де оселилася у Фостаті (Старий Каїр).Молодший брат – Давид бен Маймон – торгував дорогоцінним камінням, і завдяки цьому рабі Моше міг виконувати обов'язки глави громади і займатися літературною діяльністю. Однак під час однієї з поїздок його корабель зазнав аварії, і Давид потонув (євреї, які живуть в Індії, запевняють, що не потонув, а врятувався і очолив громаду в Кочині), залишивши дружину і двох дітей. Сім'я була розорена і Рамбаму довелося шукати прожиток одразу для двох сімей. Він став лікарем і врешті-решт був призначений одним з особистих лікарів самого султана Салладіна (Салах-ад-Діна). Саме в ці роки, незважаючи на свою завантаженість, він написав книжки «Мішне Тора» («Повторення Закону») і «Море невухім» («Наставник тих, хто вагається»). Також його перу належить безліч інших книг, зокрема «Сефер ѓа-міцвот» («Книга заповідей»), де він систематизував усі 613 заповідей – 248 заповідей, що наказують, і 365 заповідей, що забороняють.До кінця життя рабі Моше продовжував працювати як придворний лікар і глава єврейської громади, ведучи велике листування з громадами різних країн. Рамбам помер, оплакуваний у всіх частинах єврейського світу, а його останки перевезли в Ерец-Ісраель, у Тверію, і донині його могила залишається об'єктом паломництва.До 750-річчя Рамбама в Ізраїлі було засновано кібуц Яд-Маймонід.

Цього тижня на уроці ми говорили про зв’язок з Всевишнім.У кожного з нас є можливість відчути близькість до Творця — через молитву, вивчення Тори, добрі справи та щирі наміри. Цей зв’язок — джерело сили, надії та внутрішнього спокою.Приєднуйтесь до наших занять з рабином щопонеділка та щочетверга, аби разом зростати у вірі та розумінні! ✡️ 

З ініціативи Головного рабина України Моше Реувена Асмана було організовано масштабну видачу святкових наборів до Песаху для всіх вірян нашої громади. Ця благословенна справа  дозволить кожному, від наймолодших до найстарших, відчувати себе частиною великої духовної родини, зберігаючи традиції та святковий дух Песаху. Завдяки цій ініціативі, ми можемо разом зустріти свято, підтримати один одного та зміцнити нашу віру і єдність. 

Субота перед святом Песах називається Шабат аГадоль (івр. «Велика субота»).Перша Велика субота відбулася незадовго до Виходу з Єгипту і припала на 10 Нісана. Кожна єврейська родина отримала вказівку привести додому вівцю для принесення в жертву. Єгиптяни обожнювали вівців, але євреї не боялися їхнього гніву — вони повністю покладалися на Б-га. В ту суботу вони вперше проявили тверду віру, подолавши рабський страх, і за це були нагороджені Божою охороною.Пам'ять про це чудо відзначається саме в суботу перед Песахом, а не 10-го Нісана — календарну дату цього події. Це пояснюється тим, що Всевишній здійснив чудо і врятував євреїв від небезпеки, яка виникла через те, що вони протягом всіх років життя в Єгипті дотримувалися суботи.Також у цей день, через багато років, сталося сумне подія в єврейській історії. 10 Нісана померла старша сестра Моше Рабену, Мірьям, і євреї втратили джерело живої води.

"Що таке алеф?Точка вгорі, точка внизу і лінія між ними.Все, що ми можемо зрозуміти про Нього,це лише нескінченно мала точка вгорі.Єдиний спосіб, як ми можемо з'єднатися з Ним,це як нескінченно мала точка внизу.А що надає нам силу стати цією нульовою точкою внизу,яка резонує з нескінченною точкою вгорі?Наше благоговіння перед Ним,лінія, що з'єднує внизу згорі."Ребе Цві Фрідман

❗️Росіяни запускали "шахеди", які розкидають небезпечні боєприпаси, вони можуть лежати будь-де на території України.  За його словами, російські ударні дрони типу Shahed/Герань-2 під час прольоту будь-де на маршруті скидають боєприпаси невстановленого типу.Військовий фахівець із ворожої зброї, до якого ми звернулися, підтвердив, що такі боєприпаси дійсно з'явилися, але принцип їхньої дії ще встановлюється.Наразі вдалося з'ясувати, що боєприпас являє собою осколкову гранату з уповільнювачем, час вибуху невідомий. Але, як розповіло наше джерело, два пристрої спрацювали буквально на очах у піротехніків.Розгляньте уважно фото ниже і будьте обережними, бо ці небезпечні предмети можуть опинитися будь-де після прольоту ударних БПЛА, а вони літають над всією територією країни. Оминайте їх і в жодному разі не беріть до рук.Також варто попередити дітей, щоб вони нічого не чіпали на вулиці і обходили якнайдалі будь-які предмети, що лежать на дорозі.Такий предмет, чимось схожий на велосипедну ручку, скинув "шахед". Це граната уповільненої діїПро це повідомляє джерело Texty.org.ua.

📖 Цього тижня на уроці чоловіки обговорювали тему: "Служіння понад розумінням".Не завжди ми можемо осягнути сенс кожної заповіді чи події, але саме у готовності служити Всевишньому навіть без повного розуміння проявляється глибока віра та справжня відданість.Запрошуємо на наші уроки з рабином щопонеділка та щочетверга, щоб разом відкривати нові грані духовності та зміцнювати зв’язок із Творцем. ✡️✨

Зверніть увагу, що цієї суботи 12 квітня/ 14 нісана молитва Шахаріт о 7:30 ранку!

Коли вибух забирає життя невинних — це не просто трагедія, це глибока рана на тілі нашого народу. Кожна така подія — крик до Неба. Ми не маємо права мовчати. Ми схиляємо голови у молитві та плачі.Ми молимося за душі тих, хто загинув.Ми благаємо про повне зцілення для поранених.Ми просимо у Всевишнього втіхи для всіх, чиї домівки і серця стали уламками."Хто рятує одне життя — той рятує весь світ." А хто чинить зло — той знищує світ. Але ми не зламаємось. Бо ми народ, що пам’ятає біль — і перетворює його на силу добра.Суми, ми з тобою.Нехай Всевишній пошле мир нашій землі.Нехай більше не буде розбитих сердець.

«Не потрібно зрушувати гори.Потрібно лише знати, куди спрямувати зусилля.Одна запалена свічка, в руках маленької дівчинки, може назавжди змінити цілу родину.»— Рабин Цві Фрімен