🌊 На самому початку глави Тори «Ноах», де розповідається про Всесвітній потоп, звучать слова:

«Ноах був чоловіком праведним, цілісним у своїх поколіннях; з Б-гом ходив Ноах».

Дивно, що розповідь про майже повне знищення людства Тора починає словами про святість Ноаха. Ще більш дивною є формула: «цілісним був у своїх поколіннях».

 

🤔 Складається враження, що з цим праведником не все так просто. Є мудреці, на думку яких, Ноах «був праведником лише у своїх поколіннях, а якби жив за часів Авраама, то не вважався б праведником».

Інші ж тлумачать навпаки: він був праведником «навіть у своїх грішних поколіннях, а тим більше був би праведним, якби жив серед більш достойних людей».

 

⚖️ З погляду другої групи тлумачів, картина має чіткий контраст: Ноах — повний праведник, його покоління — цілковиті грішники.

А ось з погляду першої групи, яка обережно ставить під сумнів рівень праведності Ноаха, історія набагато складніша.

 

📜 Сказав раббі Берахія:

«Моше більш улюблений Торою, ніж Ноах. Ноах, якого спочатку названо “праведником”, згодом опустився до рівня простолюдина — “чоловіка землі”. А Моше, якого спочатку названо “єгиптянином”, наприкінці життя піднявся до рівня “чоловіка Б-га”».

 

🕊 Але чому ми порівнюємо Ноаха саме з Моше? Чому не обрати м’якший еталон?

«Ор Самеах» пояснює, що існує лише два типи праведників:

одні усамітнюються, присвячуючи себе виключно Торі;

інші залишають власні інтереси й прагнення заради потреб громади.

 

👥 Люди часто схильні вважати перших більш праведними, ніж других. Але історія Ноаха навчає протилежного.

Усамітнившись із Б-гом і відсторонившись від проблем свого покоління, Ноах залишився праведником «у своїх поколіннях», тобто не досяг рівня справжньої, повної праведності.

Більше того, з двох цитат, наведених у мідраші, ми бачимо певне духовне зниження Ноаха — до рівня «чоловіка землі».

🔥 Натомість Моше, у якого особисте духовне вдосконалення ніби відійшло на другий план, а все життя було присвячене потребам народу — і не завжди лише високим духовним, а часом і простим побутовим потребам — піднімається «від сили до сили».

 

🌧 Епоха Ноаха — це епоха катастрофи:

«І зіпсувалася земля перед Б-гом, і наповнилася земля злодіянням».

Ні, Ноах не мовчить, як можна було б очікувати від відлюдника. Мудреці кажуть, що він докоряв своєму поколінню і говорив їм:

«Покайтеся, а якщо не покаєтеся — Всевишній наведе на вас потоп».
 

❓ То в чому ж коментатори дорікають Ноаху? І чому його проповідь не була почута поколінням?

🪵 Мідраш Танхума розповідає дивовижну історію:

«Коли Всевишній наказав Ноаху: “Зроби собі ковчег із кедрового дерева”, Ноах пішов, посадив кедри, зрубав їх, розпиляв і зробив із них ковчег. Сучасники запитували його: “Навіщо ці кедри? Навіщо цей ковчег?”

Ноах відповідав їм: “Всевишній збирається навести потоп на землю, і Він наказав мені зробити ковчег, щоб могли врятуватися я і моя сім’я”. А сучасники сміялися з його слів».

 

🏡 Ноах не йде до людей — він лише відповідає на їхні здивовані запитання. Він не виходить до народу, а скромно працює біля свого дому, обтесуючи кедрові колоди.

Ноах виявився не цілком праведним не тому, що не виконав наказ Всевишнього. Навпаки, ми достеменно знаємо, що він ретельно виконував усі веління Творця.

 

💔 Але складається враження, що його серце не боліло по-справжньому за сусіда, за людство, за весь світ. Грішники викликали в нього не стільки жалість, скільки справедливий гнів.

Тому він їх попереджав, але не рятував.

Звинувачував, але не вмовляв.

 

🕯 Інакше поводиться Моше. Коли Всевишній сказав йому:

«Тепер же залиш Мене, і запалає Мій гнів на народ, і Я знищу їх…»

Моше відповів:

«Якщо не простиш їхній гріх — то зітри мене з Твоєї Книги».

 

⚖️ І як відрізняються два типи праведників, так відрізняється і результат їхньої діяльності:

покоління Ноаха приречене на смерть,

покоління Моше — отримує прощення.

 

🌱 Сказане стосується не лише праведників «вищої ліги», а й звичайних людей — таких, як ми з вами.

 

🔖Примітки:

П’ятикнижжя, книга Брейшит, 6:9.

Там само, 9:20.

П’ятикнижжя, книга Шмот, 2:19.

П’ятикнижжя, книга Дварим, 33:1.

Талмуд, трактат Сангедрин, 108.

П’ятикнижжя, книга Шмот, 32:32.

джерело: chabad.org