Айом-йомУ матеріальних справах слід дивитися на того, хто стоїть нижче за тебе, і дякувати Б-гу — адже Він благий! — за Його милість до тебе.У духовних же справах слід дивитися на того, хто вище за тебе, і благати Всевишнього дарувати тобі розуміння, щоб учитися в нього, а також силу й міць, щоб ти зміг піднятися на духовну висоту.📖 Любавицький календар

Розпочинається Всесвітній з’їзд посланників (Кінус а-Шлухім) у Ребе!Тисячі посланників з усіх куточків земної кулі знову збираються разом у Нью-Йорку, у центрі Хабаду — 770. Погляньте на цю величезну родину: кожен із них присвячує кожну секунду свого життя тому, щоб запалити ще одну єврейську душу, відкрити ще один Дім Хабаду, навчити дітей Тори та подбати про кожного єврея.Але серед сотень масштабних проєктів, будівництва будівель і повсякденної роботи Ребе звертається до кожного з нас і вказує на ЄДИНУ мету, заради якої існує все інше.У своїй історичній бесіді на Кінус а-Шлухім (у Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5752 року), яку згодом було опубліковано окремою брошурою «Шлах на б’яд тішлах», Ребе оголосив про принципово новий етап, що змінює всю концепцію нашої роботи:«Єдиний обов’язок, покладений на кожного з представників нашого покоління, — це зустріч нашого праведного Мошіаха… Єдине, що залишилося зараз у роботі посланництва, — це зустріти нашого праведного Мошіаха на практиці, щоб він міг виконати своє призначення й вивести всіх євреїв із вигнання!»🧠 ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ НА ПРАКТИЦІ?Ребе пояснює, що вся звична робота — поширення Тори, заповідей, добрих справ, допомога ближньому та виховання — не скасовується. Навпаки! Усі ці дії тепер мають бути цілковито пронизані цією ідеєю. Кожна добра справа має стати «воротами», через які ми наближаємо Геулу (Визволення).У цій же бесіді Ребе наголошує, що сам світ уже повністю готовий до Визволення. Події у світі, світові зміни та знамення, описані у словах мудреців, прямо вказують на те, що час настав. Завершилася звична епоха підготовки — залишився лише один прямий крок.🎯 ЩО САМЕ РЕБЕ ПРОСИТЬ ЗРОБИТИ КОЖНОГО З НАС?Ця місія стосується абсолютно кожного. Ребе особливо наголосив, що в нашому поколінні кожен єврей і кожна єврейка є посланниками!Від нас вимагається виконання двох конкретних завдань:1️⃣ Підготувати самого себе: перебудувати своє мислення та спосіб життя так, щоб усі повсякденні справи були спрямовані на очікування й зустріч Мошіаха. Особливий наголос Ребе робить на глибокому вивченні тем Мошіаха та Геули в Письмовій та Усній Торі, щоб це усвідомлення увійшло в розум, серце й емоційний світ людини.2️⃣ Підготувати своє оточення: пояснювати людям у своєму місті, у родині та на роботі сутність епохи Мошіаха. Робити це потрібно доступною, зрозумілою та логічною мовою, відповідно до розуміння кожної людини, пробуджуючи в людях щире бажання й готовність до Визволення.💥 ЗРОБІТЬ СВІЙ КРОК ПРОСТО ЗАРАЗДорогі друзі!Всесвітній з’їзд посланників — це не просто щорічна зустріч і підбиття підсумків. Це потужний імпульс і заклик до дії для кожного з нас просто зараз.Не відкладайте на завтра. Зробіть уже сьогодні крок, який змінить усе:📖 Присвятіть час вивченню уривка про Мошіаха та Геулу;💡 Поясніть близькій людині значення нашого часу;🪙 Дайте монету на цдаку з наміром наблизити Визволення;🔥 Запаліть ще одну єврейську душу теплом і турботою.Виконаймо Єдину Місію та зустріньмо Мошіаха просто зараз!📸 На фото: Тисячі посланників (шлухім) на груповому знімку перед будівлею «770» під час Всесвітнього з’їзду посланників 5754 року (1993 р.) — через два роки після виголошення історичної бесіди 5752 року.📖  Любавицький календар

📌 5748 (1987) — Федеральний суд США відхилив апеляцію відповідачів на рішення у «справі про бібліотеку Любавичського Ребе» (судовому процесі щодо книг), ухвалене на користь руху ХАБАД.📌 5703 (1942) — р. Менахем-Мендл Горнштейн, зять шостого Любавичського Ребе (Раяца), був відправлений до газових камер Треблінки.Айом-йомВище Провидіння приводить кожного до місця його проживання задля зміцнення єврейства та поширення Тори.Коли орють і сіють — усе проростає. 📖 Любавичський календар

Історія Хабаду складається не лише з глибоких маамарім і відкриттів у Торі, а й із доль людей, чия відданість родині та єврейському народові стала прикладом справжньої самопожертви. Однією зі зворушливих сторінок цієї історії є життя р. Менахема-Менделя Горнштейна — зятя Шостого Любавичського Ребе (Ребе Раяца) та чоловіка ребецин Шейни. Походження та молоді рокиМенахем-Мендель народився 1905 року (18 Нісана 5665 року) в Анніполі. Його родина поєднувала великі династії:Його батько, р. Моше Горнштейн, був одним із найшанованіших хасидів Боянського двору.Його мати, ребецин Хая-Мушка, була дочкою Четвертого Любавичського Ребе — Ребе Магараша.Дитинство Менахема-Менделя минуло в Анніполі. У 1922 році родина переїхала до Варшави, а згодом — до Отвоцька. Історичне весілляУ травні 1932 року (18 Іяра 5692 року) відбулися заручини р. Менахема-Менделя з молодшою дочкою Ребе Раяца, ребецин Шейною. З цієї нагоди Ребе Раяц виголосив відомий маамар «Шир га-маалот ле-Давид».Весілля відбулося 10 Сівана 5692 року в містечку Ландварово. Через суворі візові обмеження того часу місцем святкування довелося обрати залізничну станцію. Під час святкової трапези великий гаон р. Хаїм-Озер Гродзенський натхненно танцював разом із Ребе Раяцом. Паризький період і родинаУзимку 1933 року подружжя переїхало до Парижа. У цей період р. Менахем-Мендель протягом чотирьох років навчався в університеті. У Парижі він багато спілкувався з майбутнім Сьомим Любавичським Ребе.Власних дітей подружжя не мало, проте взяло на виховання осиротілого племінника — Яакова-Йосефа Ліса, який зростав у їхньому домі як рідний син. Велика самопожертваЗгодом подружжя повернулося до Польщі. Коли 1939 року почалася війна, батько Менахема-Менделя був тяжко хворий. Р. Менахем-Мендель мав можливість залишити Польщу й урятуватися, але категорично відмовився покинути хворого батька. Він доглядав його до самої смерті у 1941 році. Після цього виїхати з окупованої Європи стало неможливо. Трагедія в ТреблінціРебе Раяц намагався врятувати дочку та зятя, передавши їм візи до Італії. Подружжя дісталося Неаполя, але морське сполучення зі США припинилося, і їм довелося повернутися до Польщі.Восени 1942 року р. Менахема-Менделя, його дружину Шейну та його матір Хаю-Мушку відправили до табору смерті Треблінка. Збереглися свідчення в’язня Мордехая Унрада, який вижив: 14 Елула 5702 року матір Менахема-Менделя забрали до газових камер. На другий день Рош га-Шана 5703 року така сама доля спіткала його дружину Шейну. 25 Хешвана 5703 року р. Менахем-Мендель Горнштейн не повернувся з роботи — його вивезли на знищення. Милосердна таємницяЩоб уберегти серце Ребе Раяца від страшного удару, близькі приховували від нього правду. Лише наприкінці 1950 року, після відходу Ребе Раяца з цього світу, Сьомий Любавичський Ребе офіційно опублікував історію їхньої загибелі, увічнивши пам’ять про них.Нехай пам’ять про них буде благословенна.на фото  лист, який Ребе Раяц надіслав хасидам з нагоди весілля своєї дочки з р. Менахемом-Менделем Горнштейном. Любавичський календар

У кожному місяці є особлива субота — Шабат Мевархім, коли єврейський народ благословляє настання нового місяця.Це благословення — не просто традиція. Саме цього дня через наші молитви, читання Тегілім і добрі рішення ми притягуємо благословення та силу Всевишнього на всі дні майбутнього місяця. Виняток — Шабат перед Рош га-Шана.У цю суботу сам Всевишній благословляє місяць Тішрей, і саме в цьому благословенні міститься сила, яка дає нам можливість благословляти всі інші місяці року. Любавицький Ребе Раяц встановив особливий порядок цього дня: Зранку збираються в синагозі. Читають увесь Тегілім. Протягом години вивчають хасидизм. Потім моляться. Після молитви проводять фарбренген — хасидське зібрання, на якому приймають добрі рішення та зміцнюються в служінні Всевишньому.Ребе підкреслював, що читання Тегілім цього дня стосується не лише самої людини, а й її дітей та онуків.Ребе часто говорив, що коли прийде Машіах, він запитає кожного:«На скількох євреїв ти вплинув, щоб вони читали Тегілім у Шабат Мевархім?» Чому саме Шабат Мевархім?Тому що Шабат — це день, коли розкривається найвище благословення, а читання Тегілім перед молитвою стає тією посудиною, через яку духовна сила сходить на весь майбутній місяць. Навіть якщо Рош Ходеш припадає на Шабат, благословення нового місяця промовляють попередньої суботи, адже сила для нового місяця приходить саме від попереднього Шабату. Шабат Мевархім — це день радості, єдності та внутрішнього оновлення.Це можливість не лише попросити благословення, а й самому стати джерелом світла та добра для всього майбутнього місяця. Джерело: Любавицький календар.

«Кожна річ має свою мету. І кожна мета має ще вищу мету. І так — дедалі вище й вище. Кінцева ж мета всього сущого — блаженство Олам га-Ба, Прийдешнього світу, заради якого було створено все»(«Лікутей Моаран», 18).Людині неможливо осягнути це повною мірою. Та у шабат світло Олам га-Ба сходить до нас — і ми також можемо його відчути. Якщо захочемо.Доброго й світлого шабату! 

📖 Айом-йомПоняття Б-жественного провидіння передбачає не лише те, що воно керує кожним рухом усіх створінь, є їхньою життєвою силою та підтримує існування всього створеного, а й більше: кожен окремий рух кожного створіння пов’язаний із загальною метою Творіння… Так, через поєднання й об’єднання всіх окремих дій досягається вища мета, закладена у Творінні.Вдумайтеся: якщо навіть коливання травинки відбувається з волі Б-жественного провидіння та має значення для досягнення мети Творіння, то тим паче це стосується людства загалом та Ізраїлю — «народу, наближеного до Нього»¹ — зокрема!Примітки:¹ Тегілім, 148:14.Джерело: chabad.org

Іноді це запитання зупиняє нас ще до першого кроку: висловити власну думку, спробувати щось нове, відмовити чи здійснити давній задум. Бажання отримати схвалення, страх критики або небажання конфліктувати можуть змушувати нас відкладати важливе.Потребувати підтримки — природно. Та коли чужі оцінки починають керувати нашими рішеннями, варто повернути увагу до власних цінностей. Ось кілька орієнтирів, які можуть у цьому допомогти.🧭 1. Визначайте, що для вас важливоЗапитуйте себе: «Чого я хочу? Чому це має для мене значення? Чи відповідає це моїм цінностям?» Що краще ми розуміємо себе, то легше ухвалювати рішення, за які готові відповідати.🌱 2. Зміцнюйте самоповагуПомічайте свої зусилля, маленькі перемоги й те, чого вже навчилися. Давайте собі право помилятися та пробувати знову. Ваша цінність не залежить від чужого схвалення, кількості досягнень чи порівнянь з іншими.🌦️ 3. Пам’ятайте: чужі оцінки можуть змінюватисяНа думки людей впливають їхній досвід, настрій, очікування та обставини. Тому навіть щире схвалення не завжди буде постійним. Прислухайтеся до інших, залишаючи місце для власного розуміння ситуації.🤝 4. Обирайте, до чиїх слів прислухатисяОсобливу вагу можуть мати поради тих, хто знає вас, бажає вам добра й говорить із повагою: близьких, друзів, наставників. Водночас кожне стороннє зауваження не потребує вашого виправдання чи зміни рішення.⏳ 5. Помічайте, що відкладаєте через страх осудуЯку можливість ви не наважуєтеся використати? Яку розмову уникаєте? Який талант залишаєте нерозкритим? Подумайте, який невеликий крок можете зробити вже зараз, навіть якщо хвилювання ще залишається.🔎 6. Перевіряйте свої припущенняІноді нам здається, що всі помічають кожну нашу помилку. Та люди часто зайняті власними справами й переживаннями. Запитайте себе: «Я знаю, що мене засуджують, чи лише припускаю це?»💬 7. Розрізняйте корисний зворотний зв’язок і знеціненняКонкретне, доброзичливе зауваження може допомогти щось побачити й виправити. Образи та приниження не зобов’язують вас змінювати себе. Дозвольте собі обміркувати почуте, перш ніж приймати його близько до серця.🛡️ 8. Відстоюйте особисті межіГоворити спокійно й упевнено — навичка, яку можна розвивати. Наприклад: «Дякую, я почула вашу думку. Моє рішення інше» або «Я не хочу це обговорювати». Ви можете бути ввічливими й водночас берегти власні межі.🎯 9. Повертайтеся до своєї метиНагадуйте собі, заради чого ви дієте та яку користь це може принести вам і людям поруч. Чітке розуміння мети допомагає зберігати напрямок, навіть коли хтось із вашим вибором не погоджується.✨ Почути себе буває непросто. Почніть із маленького рішення, яке відповідає вашим цінностям, — і дайте собі підтримку, якої так чекаєте від інших.Джерело: InstitutPsihoterapiiResurs.

👑 Царське володінняІз праць Любавичського Ребе; короткий адаптований викладПісля смерті праматері Сари Авраам вирішив придбати для її поховання ділянку землі в Хевроні, яка згодом стала місцем родинної усипальниці. Для цього він звернувся до Ефрона, який запропонував передати йому печеру для поховання та прилегле поле в безоплатне користування. Однак Авраам наполягав саме на купівлі цієї території, не бажаючи отримати її задарма. Зрештою Ефрон запросив захмарну ціну, проте угоду було укладено, й Авраам сплатив обумовлену суму.📜 «І стало (буквально — “піднялося”) поле Ефрона… власністю Авраама», — розповідає далі Тора. Використовуючи давню метафору, коментатори пояснюють: цю історію можна порівняти з угодою купівлі-продажу між царем і підданим. Поле піднеслося у своєму статусі, перейшовши з володіння звичайної людини у царську власність.Коли людина купує в ближнього якусь річ, придбане майно зберігає певний зв’язок із попереднім власником. Ми завжди можемо сказати: колись ця річ належала такій-то людині. Але коли угода відбувається між царем і підданим, із придбанням майна його зв’язок із продавцем — у цьому випадку підданим — остаточно обривається. Адже вся держава та її жителі разом зі своєю власністю перебувають під владою царя й можуть розпоряджатися майном лише завдяки наданому їм праву.👑 Саме про це йдеться на початку глави «Хаєй Сара». Купівля земельної ділянки, яку здійснив Авраам, — це перехід власності з володіння приватної особи у володіння царя. Так наш праотець позбавив Ефрона можливості претендувати на це майно, немов воно ніколи йому й не належало.Тепер стає зрозуміло, чому Авраам так наполягав саме на купівлі цієї ділянки. Він прагнув остаточно розірвати будь-який зв’язок цієї землі з Ефроном, її попереднім власником, оскільки хотів стати її беззаперечним і одноосібним господарем.🕍 Наші мудреці кажуть: «Є три місця у світі, право на володіння якими ніхто не може оскаржити». Одне з них — усипальниця Сари та наших праотців, інші — Храмова гора й могила Йосефа у Шхемі. Ці місця відрізняються від інших тим, що навіть після руйнування Храму вони не втратили своєї святості.✨ Могила Сари — це перше місце в Землі Ізраїлю, яке беззаперечно належить єврейському народові. Воно є джерелом духовної сили та впевненості в тому, що вся Свята Земля залишатиметься в руках народу Ізраїлю до самого приходу Машиаха. джерело: chabad.org

"Роздвоєння особистості"«І сказав їй Б-г: “Два народи в утробі твоїй, і два народи з лона твого розійдуться; і один народ буде сильнішим за інший…”» (Берешит, 25:23). 👥 Сини Рівки, брати-близнюки Яаков та Есав, символізують дві душі та їхні протилежні прагнення, присутні в кожному євреєві. У кожному з нас є внутрішній Яаков — наша Б-жественна душа з її духовними прагненнями, а також внутрішній Есав — наша тваринна душа з її матеріалізмом та егоїстичними інтересами. Коли в нас утверджується Б-жественна душа, вона послаблює матеріалістичні схильності тваринної душі. ✨ Те, як Б-жественна душа долає тваринну, подібне до того, як світло перемагає темряву. Щоб розсіяти темряву, світлу не потрібно активно на неї тиснути: темряву не розганяють палицею — вона просто перестає існувати в присутності світла.Так само, щойно ми — вивчаючи Тору та виконуючи заповіді — дозволяємо святості нашої Б-жественної душі розкритися й засяяти, егоїзм нашої тваринної душі зникає.¹ 📚 Примітки¹ «Сефер га-маамарім 5691», с. 328.джерело: chabad.org

📖 ВступНаша тижнева глава називається «Хаєй Сара» («Життя Сари»). Однак саме в ній розповідається про смерть Сари, придбання Авраамом ділянки землі для її поховання, а також про одруження її сина Іцхака. Там само описується, як Іцхак продовжив шлях своєї матері, наслідуючи її добрі справи.🤔 ЗапитанняЧому глава, яка розповідає про смерть Сари та події після її відходу з цього світу, називається «Життя Сари»?І головне, з огляду на те, що назва глави завжди відображає суть усіх описаних у ній подій, — як ця назва передає зміст усієї глави?💡 ВідповідьУчення хасидизму пояснює: істинний сенс життя праведника — у його вічності.Головний доказ вічності цього життя виявляється саме після його відходу. Коли ми бачимо, що його шлях добра і святості продовжується з тією самою силою тут, у матеріальному світі, — це й свідчить про вічність його життя. Тоді можна впевнено сказати: це справді істинне, вічне життя праведника.Коли Іцхак продовжив шлях своєї матері у власних вчинках, він наочно виявив вічність її життя — «Хаєй Сара».📌 Урок для насКоли ми йдемо шляхом праведника й продовжуємо його спадщину, втілюються в життя слова Талмуду: «Як нащадки його живі, так і він живий».(На основі «Лікутей Сіхот», том 15, с. 156)📖 Любавицький календар

🗓1 кіслева 1657 року (2104 рік до н. е.) — Перша веселка.Через кілька днів після завершення Потопу (див. 27 хешвана) на небі вперше з'явилася веселка. Це цікаве оптичне явище (дифракція променів, що проходять крізь водяну завис) було дароване людям як нагадування про Потоп і про союз, укладений Всевишнім із синами Ноаха після його завершення. Тоді Всевишній пообіцяв людям, що, попри нашу поведінку, подібне більше не повториться. Тож в єврейській традиції, на відміну від традицій інших народів, поява веселки — не зовсім добрий знак. Це означає, що люди своєю поведінкою заслужили суворе покарання, але, пам'ятаючи про свою обіцянку, Всевишній нас прощає. Та щоб ми знали: лише той давній союз, скріплений веселкою, запобігає покаранню!В історії було зафіксовано кілька періодів (і зовсім не випадково вони збігалися з періодами життя великих праведників), коли веселка на небі взагалі не з'являлася. Однією з таких людей був великий кабаліст рабі Шимон бар Йохай.🗓1 кіслева 5587 року (1 грудня 1826 року) — Рабі Аѓарон га-Леві Гуревич зі Стрешеле звільнений із ув'язнення.Рабі Аѓарон, один із перших учнів Алтер Ребе, був заарештований приблизно в той самий час, що й Мітелер Ребе. Сталося це після того, як його син, рабі Михаель-Давид, посварився з людиною, яка обмовила Мітелер Ребе. Наклепник пообіцяв запроторити його батька за ґрати й дотримав свого слова.Втім, офіцер, якому колись довелося бачити, як увечері в п'ятницю рабі Аѓарон здійснював кідуш (а робив він це з великим натхненням), сказав губернаторові, що така «Б-жа людина» не може бути злочинцем. Вирок було скасовано, і за кілька днів до звільнення Мітелер Ребе рабі Аѓарона також відпустили на волю.🗓1 кіслева 5657 року (6 листопада 1896 року) — День народження рабі Шмар'яѓу Гурар'є.Батьком рабі Шмар'яѓу був рабі Менахем-Мендл Гурар'є — один із найвидатніших хасидів рабі Шолом-Дов-Бера, п'ятого Любавицького Ребе. Рабі Шмар'яѓу навчався в любавицькій єшиві «Томхей Тмімім», а в 1920 році одружився зі старшою дочкою рабі Йосефа-Іцхака, шостого Любавицького Ребе, ставши одним із його помічників. Після відходу з цього світу рабі Йосефа-Іцхака багато хасидів вважали, що саме рабі Шмар'яѓу має очолити Хабад, однак він відмовився на користь свого швагра Менахема-Мендла, чоловіка молодшої дочки рабі Йосефа-Іцхака, і багато років допомагав йому в його діяльності.🗓1 кіслева 5738 року (11 листопада 1977 року) — Вперше після Шміні-Ацерет Ребе вийшов зі своєї кімнати.Після інфаркту, що стався з ним на Шміні-Ацерет 5738 року, Ребе аж до початку місяця кислева перебував у своїй кімнаті, розташованій у будівлі під номером 770 на Істерн-Парквей. Але ввечері 1 кислева він уперше вийшов зі своєї кімнати. Цей день перетворився для хасидів на свято, день застілля й радості.джерело: chabad.odessa