Із появою зірок євреї проводжають шабат. Та його духовне піднесення ще триває: настає час трапези «Мелаве Малка» — проводів Цариці Шабат. Із цим особливим часом пов’язані також згадки про пророка Еліягу.Сьогодні поговоримо про нігун «Еліягу га-Наві», який пов’язують із Баал Шем Товом. Ця мелодія поєднує в собі хасидську традицію, символіку чисел і надію на майбутнє визволення.🌌 Чому згадують пророка Еліягу після завершення шабату?Існує звичай згадувати пророка Еліягу одразу після завершення шабату. У традиції це вважається сгулою — духовним засобом для доброго заробітку та міцної пам’яті.Цей звичай пов’язують із кількома оповідями:1️⃣ Книга заслуг. За одним із переказів, із появою зірок Еліягу записує в Раю добрі справи, які кожен єврей здійснив протягом шабату.2️⃣ Вісник визволення. Пророк Еліягу пов’язаний із доброю звісткою про прихід Машіаха. У традиційних джерелах обговорюється, чи може він прийти в шабат; із завершенням шабату очікування цієї звістки набуває особливого звучання.3️⃣ Заступник душ. За одним із переказів, після завершення шабату Еліягу заступається за душі, яким залишилося небагато до повного спокутування.🔢 Символіка чисел: 52 і 120У кабалістичних джерелах згадується звичай багаторазово повторювати ім’я Еліягу🔹 52 — числове значення, або гематрія, імені אליהו.🔹 120 — кількість можливих перестановок п’яти літер цього імені.У традиції Хабаду від імені Баал Шем Това передається звичай згадувати ім’я Еліягу 120 разів.Любавицький Ребе наголошував на важливості знати точну кількість повторень, а якщо їх не рахували під час співу — перерахувати згодом.🎼 Будова нігунуУ нігуні поєднуються три іменування пророка:🔹 Еліягу га-Наві — Еліягу-пророк;🔹 Еліягу га-Тішбі — Еліягу-тішбітянин;🔹 Еліягу га-Гіладi — Еліягу з Гіладу. Мелодія складається з чотирьох частин. У перших трьох звучить кожне з цих іменувань окремо, а у фіналі вони переплітаються. 📜 Текст нігуну мовою оригіналу🔹 Частина першаאֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא. 🔹 Частина другаאֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי. 🔹 Частина третяאֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי. 🔹 Частина четверта — фіналאֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי — אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא. אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא — אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי. אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי — אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי.אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי, אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא, אֵלִיָּהוּ הַתִּשְׁבִּי, אֵלִיָּהוּ הַגִּלְעָדִי. 📖 Джерело: Любавицький календар

Із праць Любавицького Ребе; адаптовано рабином Джонатаном СаксомУ главі Тори «Ваєра» розповідається, що Б-г відкрився Аврааму після того, як той здійснив обрізання. Але чому ця заповідь настільки важлива, що Авраам удостоївся такого одкровення?Відповідь на це запитання знаходимо в бесіді Любавицького Ребе. Його пояснення розкриває особливий зв’язок між євреєм і Б-гом, який встановлюється завдяки виконанню заповіді.👦 Історія про п’ятого Любавицького РебеПопередній Ребе, рабі Йосеф-Іцхак, розповів історію про свого батька, рабі Шалома-Довбера, яка сталася, коли тому було п’ять років.Шабат, у який читали главу «Ваєра», був найближчим до дня народження хлопчика. Щоб відзначити цю подію, мати привела його до дідуся — Цемах-Цедека, третього Любавицького Ребе, — щоб той благословив онука.Але щойно хлопчик увійшов до кімнати, він гірко заплакав. Дідусь запитав, що сталося. З’ясувалося, що на уроці хлопчик дізнався, як Б-г відкрився Аврааму, і плакав через те, що Б-г не відкривається нам.Цемах-Цедек пояснив йому:«Коли єврей у віці дев’яноста дев’яти років вирішує зробити обрізання, він гідний того, щоб Б-г відкрився йому».Існує й інша версія цієї історії. Сам Ребе Рашаб не пам’ятав події з раннього дитинства, але знав дві її версії від хасидів, які були присутні при цьому.За другою версією, дідусь сказав:«Коли праведний єврей у віці дев’яноста дев’яти років вирішує зробити обрізання, він гідний того, щоб Б-г відкрився йому».✂️ Значення обрізанняУ чому полягає особливий сенс вчинку Авраама?Навіть коли єврею вже виповнилося дев’яносто дев’ять років — і не просто календарних років, а років, проведених у безперервному служінні Б-гові, — перед ним усе ще стоїть завдання духовної праці.Тора називає Авраама «престарілим», використовуючи вислів, який буквально означає «той, хто увійшов у дні». Зоар пояснює: кожен день його життя був сповнений досконалого служіння Б-гові.Проте й тоді Авраам мав здійснити обрізання. У духовному сенсі це означає усунути «крайню плоть» світу — покрив егоїстичних бажань, який приховує його справжню природу як Б-жественного творіння.У трактаті «Піркей Авот» сказано: «Коли людині виповнюється сто років, вона вже ніби померла й залишила цей світ».Інакше кажучи, на рівні — віковому чи духовному, — коли світ більше не приховує Істини, людина здійснює обрізання в його внутрішньому сенсі. Але до досягнення цього рівня, навіть на один рік або на один щабель святості раніше, завдання залишається невиконаним.✨ Досконалість Авраама й заповідь обрізанняМіж Авраамом і заповіддю обрізання існує особливий зв’язок.Сказано, що шість заповідей були дані Адаму, сьома — Ноаху, а ще одна, додаткова, — Аврааму. Це була заповідь обрізання.Оскільки саме Аврааму вперше була дана ця заповідь, вона має з ним особливий зв’язок. Її виконання не просто додало щось до дев’яноста дев’яти років його досконалого служіння: до цього моменту в його житті бракувало чогось найважливішого.Це підтверджують слова, які Б-г сказав Аврааму, даючи йому заповідь обрізання: «Стань досконалим». Тобто, доки залишалася ця вада, його служіння не можна було вважати завершеним.🌿 Діяння праотців і заповіді їхніх нащадківОбрізання Авраама має ще глибший сенс.Відомо, що заповіді, які ми виконуємо після Дарування Тори, перевершують ті, яких дотримувалися наші праотці до цієї події.У Мідраші сказано, що заповіді праотців подібні до аромату доброї олії, а наші заповіді — до самої олії. Їхні діяння можна порівняти з пахощами, а наші — із джерелом цих пахощів.Чому?Праотці виконували багато добрих діянь переважно з власної волі, за порухом душі, а не за Б-жественним повелінням. Так, Авраам започаткував звичай ранкової молитви, а Іцхак — відокремлення десятини на благодійність.Після Дарування Тори, виконуючи заповідь, ми встановлюємо зв’язок із Тим, Хто її заповідав. Цей зв’язок сягає самої сутності Б-га, адже Всевишній розпочав Синайське одкровення словами:«Я — Б-г, Всесильний твій».Виконання заповідей змінює світ, привносячи в нього вічну святість. Добровільні праведні вчинки праотців, якщо вони не були виконанням повеління, не встановлювали такого зв’язку із сутністю Творця. Тому їхній вплив на світ не був вічним.🤝 Зв’язок між поколіннямиВодночас існує правило:«Діяння праотців служать знаком для їхніх дітей».Це означає, що духовні сили, які дають нам змогу виконувати заповіді, ми успадкували завдяки нашим праотцям та їхнім добрим діянням, здійсненим ще до Дарування Тори.Але як вони могли передати нам ці сили, якщо між заповідями до Синайського одкровення та після нього, здавалося б, немає зв’язку?Такою ланкою стала заповідь обрізання. Вона була дана Аврааму безпосередньо Б-гом, хоча їй і не передували слова «Я — Б-г, Всесильний твій». Тому її вплив на світ залишився поза часом.Саме обрізання Авраама стало сполучною ланкою між діяннями праотців і майбутньою здатністю їхніх нащадків виконувати волю Всевишнього.🔄 Виправлення минулогоТепер ми можемо зрозуміти, що рішення Авраама зробити обрізання після дев’яноста дев’яти років служіння Б-гові мало значення не лише для його подальшого життя.Воно також виправило те, чого бракувало раніше.Цей урок стосується кожного, хто ще не досяг духовного рівня «ста років»: наше завдання — не просто додавати собі заслуг, а й перетворювати минулі недоліки на переваги.💬 Дві версії історіїТепер можна зрозуміти й сенс обох версій відповіді Цемах-Цедека маленькому рабі Шалому-Довберу.Друга версія навчає нас: навіть праведна людина має пройти через обрізання в його духовному сенсі. Тим більше це завдання стосується кожного єврея.Але як тоді зрозуміти першу версію? Хіба вона не міститься в другій? До того ж Авраам був праведним і до обрізання — йому лише бракувало завершення його досконалості. Чи можна назвати його «звичайним євреєм»?Відповідь полягає в глибинному значенні цього вчинку.Обрізання Авраама було виконанням Б-жественного повеління і стосувалося найглибших аспектів Б-жественності. Воно привело до розкриття найпотаємніших властивостей його душі.На цьому рівні зникає межа між праведником і звичайною людиною, а індивідуальні риси, які їх розрізняють, відходять на другий план.Отже, друга версія розглядає питання на рівні, де праведник відрізняється від інших. Тому в ній наголошується саме на обов’язку праведної людини.Перша ж версія відкриває глибший рівень, на якому всі єврейські душі єдині у своєму джерелі.🌟 Союз поза часомЗаслуга Авраама, який здійснив обрізання, розкриває непроминальну цінність кожного акту служіння Всевишньому.Виконання заповіді поєднує Того, Хто її заповідав, людину, яка її виконує, і саму заповідь зв’язком, що перебуває поза часом.Цей союз існує для кожного, навіть якщо його не можна назвати досконалим праведником. Адже сказано: «Навіть грішники Ізраїлю сповнені заслуг виконання заповідей».Водночас вчинок Авраама нагадує нам, що навіть праведник завжди може стати кращим, усуваючи «крайню плоть» світу — те, що приховує Б-жественну істину.І коли людина так чинить, її нагорода подібна до нагороди Авраама: пророче пізнання Б-га. ✨📚 Джерело: «Лікутей Сіхот», том V, с. 86–91.🔗 Уроки глави «Ваєра»

Айом йомБережіть час, адже ми повинні цінувати кожну мить служіння Торі. Кожна мить, кожен день, що минає, — це не просто день, а духовна подія в житті. Дні минають, як сказано в Єрусалимському Талмуді (трактат Брахот, гл. 1, арк. 1): «День приходить і день минає, субота приходить… місяць… рік…»Батько (Ребе Рашаб) говорив від імені Алтер Ребе: «Літній день і зимова ніч — це цілий рік».📖 Любавицький календар

Якщо ви подивитеся на фотографії Ребе під час молитви, то помітите одну деталь: десятиліттями він користувався тим самим, помітно пошарпаним сидуром. За цією книгою стоїть дивовижна історія, що поєднує спадкоємність поколінь, копітку наукову працю у воєнні роки та глибоке, трепетне ставлення до слова молитви. Від прадіда до правнука: вікова спадкоємністьІсторія цього молитовника сягає корінням кінця XIX століття. Рабі Авраам Давид Лавут — видатний знавець Галахи та прапрадід Ребе — зібрав і систематизував канонічний текст молитов за традицією Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад. Його праці заклали основу майбутніх видань, але остаточну редакцію судилося завершити його правнукові. Праця в розпал світової катастрофиУлітку 1941 року, коли Європа була охоплена полум’ям Другої світової війни, Шостий Ребе (Ребе Раяц) прибув до Нью-Йорка й усвідомив гостру нестачу молитовників для євреїв в Америці. Це надзвичайно складне завдання він поклав на свого зятя — майбутнього Ребе. У серпні–вересні 1941 року Ребе виконав колосальну роботу: звіряв рукописи, перевіряв граматику за найсуворішими правилами, враховував виправлення й навіть їздив до Моррістауна, щоб порадитися з хасидами-старожилами. Так постало легендарне видання «ТОРА ОР» 1941 року, що стало еталоном точності. «Цей сидур мені дав Ребе Раяц…»Отримавши в подарунок від тестя один із перших примірників, Ребе зробив його своїм постійним молитовником на все життя. Минали роки, сторінки зношувалися, і книга поступово руйнувалася від щоденного користування. Хасиди неодноразово намагалися подарувати йому нові, ошатні примірники, але незмінно отримували тверду відмову: Ребе дбайливо беріг книгу, отриману від Ребе Раяца, і розлучався з нею лише на ті рідкісні дні, коли її віддавали на переплетення. Духовний заповіт і точність традиціїЗначення цього видання підкреслює історичне послання Ребе Раяца від жовтня 1941 року, у якому він закликав хасидів молитися саме за цим сидуром і навчати цього дітей, нагадуючи про самовідданість Алтер Ребе в пошуку точного формулювання. Цікаво, що в наступні десятиліття видавці часом передруковували давніші версії, не здогадуючись про масштаб виправлень, які Ребе зробив у 1941 році, — аж поки видавництво «Кеат» згодом не відновило автентичний текст історичного видання. Примітно, що примірники «Тора Ор» у ті роки дісталися навіть далекого Шанхая разом із біженцями. Сьогодні видавництво випускає точні копії того самого історичного видання 1941 року — від компактних форматів до видань у класичній шкіряній палітурці. Це можливість не лише доторкнутися до живої історії хасидизму, а й стати до молитви за взірцем, якому вірний сам Ребе.джерело: Любавицький календар

На початку глави «Ваєра» Тора розповідає, як три ангели під виглядом подорожніх завітали в гості до Авраама. Непроханий ангел, як відомо, гірший за татарина, тож Авраамові довелося накрити для гостей розкішний стіл. 🍽️Ну, звісно, «довелося» — не зовсім доречне тут слово, адже гостинність була синонімом імені Авраама, який славився своєю добросердістю. А от поведінка ангелів насторожує: із якого це дива вони не забарилися скористатися його запрошенням? Адже матеріальна їжа їм не потрібна. 🤔Згідно з простим поясненням, вони зробили це лише для годиться — щоб усе було «за законами гостинності», якщо вже так заведено в домі Авраама. Згідно з глибшим поясненням, на цьому наполіг сам Авраам, який насправді розгледів небесних ангелів під виглядом запилюжених мандрівників.✨ Авраам звернув їхню увагу на те, що позірно груба земна їжа приховує духовні іскри з колосальним потенціалом. Білки, жири, вуглеводи та всілякі калорії ангелам, звісно, не потрібні, але саме цих іскор у небесних світах не дістати навіть за знайомством. А оскільки вони втрьох з’явилися до нього в людській подобі, це дає їм унікальний шанс видобути ці іскри, споживши їжу за людським звичаєм. Треба бути не ангелом, а дурнем, щоб відмовитися від такої можливості. Ангели й не відмовилися. 😇Ми з вами живемо в людській подобі все життя, і тричі на день, не рахуючи підвечірків, нам випадає нагода не бути дурнями й доторкнутися до іскор нескінченності, прихованих у глибинах споживаної біомаси. 🥗✨Для цього потрібно споживати їжу, дозволену законами Тори, і бачити в ній не просто набір білків, жирів та вуглеводів, а джерело сил, необхідних нам для виконання своєї місії в цьому світі. 🌍🕊️джерело: chabad.org

Ребе РАЯЦ обраний почесним головою на рабинській конференції в Коростені.У місяці Мар-Хешван 5687 (1926) року з ініціативи Ш. Кіпніса та з дозволу влади в Коростені (Житомирсько-Волинська губернія) відбулася рабинська конференція, у якій узяли участь 50 рабинів із різних регіонів срср. На ній було ухвалено рішення про об’єднання єврейських релігійних громад для протидії загрозі безвір’я та асиміляції.У перший день роботи конференції Ребе РАЯЦ, який не був присутній на ній, одностайно обрали почесним головою та надіслали йому телеграму :«Волинський з’їзд обрав вас почесним головою».Ребе відповів так:«Дякую за виявлену честь. Цим ви доводите, що йдете слідами Шнеєрсона з Любавичів і Хаїма з Бреста, світла пам’ять незабутнім учителям. Увесь єврейський народ очікує від вас безкомпромісного дотримання цього шляху. Вітаю гостей, бажаю успіху. Шнеєрсон».© m770.org

📖Із праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладВсевишній багато разів відкривався нашому праотцеві Аврааму ще до того, як той здійснив обрізання. Проте одкровення, з опису якого починається глава Тори «Ваєра», було розкриттям зовсім іншого рівня.Одна з відмінностей полягала в тому, що цього разу Авраам «сидів біля входу до намету», тоді як у попередній главі ми читаємо: «І впав Авраам на обличчя своє». Пояснюючи слова попередньої глави, Раші зазначає, що він упав ниць «від страху перед Шхіною; доки Авраам не був обрізаний, він не мав сили стояти перед Шхіною». А після обрізання він уже міг сприймати розкриття Шхіни сидячи. Мідраш із цього приводу повідомляє: «Сказав Всевишній: тепер, коли Авраам здійснив обрізання, нехай він сидить, а Я стоятиму».Різниця між розкриттям, яке змушує людину впасти ниць, і розкриттям, під час якого людина залишається сидіти, полягає в тому, що в першому випадку розкриття перевищує здатність тіла його сприймати — тіло втрачає сили й орієнтацію. У другому ж випадку тіло має достатньо сил, щоб сприймати його у звичайному стані.Саме таким був вплив Брит-міли: тепер тіло нашого праотця Авраама набуло сили сприймати розкриття Творця у стані цілковитої гармонії та спокою.Це зміна, що відбулася з Авраамом. Але змінився також і рівень самого розкриття Творця. У коментарі «Ор га-Хаїм» звертається увага на порядок слів у фразі: «І відкрився йому Всевишній». Оскільки не сказано: «І Всевишній відкрився йому», автор коментаря робить висновок, що цього разу відбулося розкриття всіх рівнів Б-жественності, на які вказує це Ім’я, а не лише певної їх частини, як було раніше.Отже, перед нами зміни одразу у двох напрямах: як із боку Творця, Який розкрив тут найвищий ступінь Свого Імені, так і з боку Авраама, який набув здатності сприймати це розкриття, залишаючись у природних межах матеріального тіла.Усе це стало можливим завдяки Брит-мілі, у якій також поєднані обидві ці сторони. З одного боку, Брит-міла вища за всі заповіді Тори, адже з іншими заповідями пов’язані три завіти, а з обрізанням — тринадцять. З іншого боку, це єдина заповідь, яка в буквальному розумінні проникає в матеріальне тіло: «І буде Мій завіт у вашій плоті закарбований як вічний завіт».Сила цього завіту, що єднає найвищий ступінь святості з матеріальним тілом, передається у спадок від нашого праотця Авраама кожному євреєві. Коли єврейська дитина через обрізання вступає в завіт Авраама, у її тіло входить Б-жественна душа — «частина Самого Творця». Завдяки цій душі дитина отримує можливість пізнавати Творця так, щоб відчувати Його присутність і в матеріальних справах.Потрібно лише, щоб єврей прагнув побачити розкриття Всевишнього не тільки у власній душі, а й у повсякденній праці. Уже саме це прагнення наближає прихід Машіаха, який принесе із собою істинне й повне Визволення. І тоді здійсниться пророцтво Ішаягу: «І побачить усяка плоть… що уста Всевишнього промовляють». Матеріальне тіло, наші очі побачать розкриття Творця, Який присутній в усьому створеному!(Вільний переказ бесіди Ребе, опублікованої в «Лікутей сіхот», т. 1, с. 85.)джерело: chabad.org

Айом-йомУ книзі «Тора Ор», у главі «Хаєй Сара», наприкінці параграфа, що починається словами «Побачити/зрозуміти те, що сказали наші мудреці благословенної пам’яті: “Прекрасна година…”», — друкарська помилка. Слід читати так:«І стане в аспекті анулювання (бітуль [повного самозречення — прим. пер.]); [але зараз…] тобто в аспекті “осір” (забороненого), і див. те, що написано далі в поясненні до слів “той, хто прив’язує до виноградної лози” (осрі ла-гефен), — тобто в аспекті предмета (хефец), і написано: “Прославляй Його…” всередині всіх світів (коль альмін), однак кінцева мета…»📖 Любавицький календар

🔥 З унікальної бесіди: у чому справжня мета хасидизму ХАБАД?Напередодні дня народження Ребе Рашаба, 20 Хешвана, пропонуємо вашій увазі дивовижну бесіду Ребе Рашаба, присвячену суті вчення хасидизму та шляхам хасидів.Ось розбір головних думок цієї глибокої бесіди з точними цитатами:1️⃣ Головна революція хасидизму: Б-г став доступним кожномуБагато хто запитує: що принципово нового приніс хасидизм? Ребе Рашаб відповідає надзвичайно чітко: раніше осягнути Б-жественність могли лише обрані, піднесені душі, які пройшли через величезне самоочищення.💬 Цитата Ребе:«Сам я вважаю, що нововведення, яке приніс хасидизм, полягає в тому, що кожен єврей здатен зрозуміти поняття “Ію мемале коль альмін вію совев коль альмін” (Він наповнює всі світи й оточує всі світи)… Хасидизм привів до того, що кожен єврей, навіть якщо він не має піднесеної душі й ще не очистив себе належним чином, також здатен зрозуміти Б-жественне поняття».Завдяки Алтер Ребе хасидизм набув форм, доступних людському розуму, — а розумом наділені всі. Це і є та сама таємна відповідь на запитання Баал Шем Това: «Коли прийде Машіах?» — «Коли твої джерела розіллються назовні». Хасидизм достукався навіть до тих, хто перебуває «зовні».2️⃣ Навчання без тривалої молитви — пастка для душі?Ребе порушує гостре, але життєве питання: чи можна обмежитися лише глибоким інтелектуальним вивченням хасидизму, не занурюючись у тривалу молитву?Відповідь категорична: НІ.💬 Цитата Ребе:«По-перше, саме лише навчання може спонукати людину тільки захоплюватися “багатством” ідеї, не відчуваючи самої суті того, що вона вивчає. Ба більше — таке захоплення має тимчасовий характер і не приводить до практичного результату… Людина не очищується завдяки цьому».Ба більше, Ребе попереджає про реальну небезпеку інтелектуального его:💬 Цитата Ребе:«А ті, хто справді вивчав хасидизм, але не молився довго, — кінець їхній був сумним… Це відбувалося тому, що в їхньому навчанні була лише тілесна насолода від доброго інтелектуального осягнення. Туди прокрадалося лихе начало, і тоді матеріальне ставало людині до смаку… А в праці молитви: навіть коли людина молиться як належить, “очі вилазять з орбіт”, щоб відчути Б-жественну істину, і вплив цього триває весь день!»3️⃣ Чого вимагає Ребе від хасидів? Жодних компромісів зі світом!💬 Цитата Ребе:«Це і є хасидизм: без сорому заявити, що ми хочемо вийти з вигнання! Ось чому ми страждаємо від “сторонніх” людей, які говорять про “екстремізм” хасидів, не готових знайти золоту середину й компроміс зі світом — “трохи світу і трохи Б-жественності”. Хасиди не готові до компромісів… Вони вивчають хасидизм і знають, яким є “співвідношення” між Б-жественністю та світом. Тому нема чого соромитися: нехай інші говорять що хочуть і навіть сміються — ми повинні стверджувати, що хочемо вийти з вигнання!»4️⃣ Мить істини: рішення, яке наближає МашіахаНаприкінці бесіди звучить дивовижний діалог між видатним машпіа реб Шмуелем-Ґрейнемом Естерманом і Ребе Рашабом:💬 Цитата з діалогу:«Реб Шмуель-Ґрейнем Естерман сказав: “Нехай допоможе Всевишній, щоб ми почали на схилі літ молитися довго”.І Ребе відповів:“Так, так — Всевишній допоможе. Рішення багатьох, які разом погодяться на цю працю, наближає прихід Машіаха! І насправді, навіть якщо він затримається, — ми чекатимемо на нього й не сердитимемося на нього. Але рішення взятися за цю працю наблизить прихід Машіаха, тому що саме в цьому полягає мета, і коли багато хто разом погодиться на цю працю — це і є закон очікування Його кроків [Машіаха]”».💡 Висновок: Хасидизм — це не просто філософія для розуму. Це глибоке внутрішнє переживання Б-жественного в серці, чесна розмова з Творцем у молитві та безкомпромісне прагнення вирватися з духовного вигнання просто зараз!📖 Любавицький календар

📖 ВступНа початку нашої тижневої глави описано самовідданість Авраама Авіну у виконанні заповіді гостинності (ахнасат орхім), попри його похилий вік і третій день після обрізання. Всевишній вивів сонце з піхов, але, бачачи засмучення Авраама через відсутність гостей, послав до нього трьох ангелів у людській подобі. Авраам біг і щосили намагався приготувати для них розкішну трапезу, а потім — провести їх.🤔 ЗапитанняТут виникає серйозне запитання: адже ангели не потребують матеріальної їжі та гостинності! І оскільки вони лише «вдавали, ніби їдять», виходить, що Авраам, власне кажучи, не виявив справжньої гостинності. Невже Всевишній «підлаштував» усе це й привів до нього ангелів у людській подобі, щоб Авраам думав, ніби виконує заповідь, хоча насправді жодних людей, які потребували б гостинності, не було?Ба більше, наші мудреці та Рамбам виводять із цього вчинку основоположні закони гостинності й проводжання гостей. Як може Тора істини виводити фундаментальні закони з дії, яка, здавалося б, не була справжньою?!💡 ВідповідьРіч у тім, що ангели, які спустилися на землю й поводилися як люди, втілилися в матеріальні тіла й у той момент стали справжніми людьми. Вони не були «ангелами в маскарадних костюмах», а були плоттю і кров’ю, на яких поширювалися всі людські поняття, — і тому Авраам виконав заповідь гостинності в усій її повноті та істинності.📌 УрокЗвідси ми отримуємо надзвичайно важливий урок для нашої роботи з ближнім: коли людина високого духовного рівня хоче вплинути на свого товариша, вона має спуститися зі свого високого світу, зрозуміти хід думок іншого, говорити його мовою та зрозумілими йому поняттями.Не можна чекати, поки ближній підніметься й прийде в наші «чотири лікті», — наш обов’язок вийти до нього, спуститися на його рівень і подарувати йому світло саме там, де він перебуває.За матеріалами «Ітваадуйот» 5752 року.

22 хешвана 5666 року (14 листопада 1805 року) — День народження рабі Боруха-Шалома (Рабаш), прадідуся нинішнього Ребе.Раббі Барух-Шолом, старший син третього Любавицького ребе Цемах-Цедека, не створив свою особливу гілку в Хабаді, і його нащадки були рабинами в містах російської імперії, зате його правнуком по чоловічій лінії був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.джерело: chabad.odessa

Айом-йом:«Служіння в молитві приводить до того, що розуміння розуму переходить у відчуття серця, а потім і розум, і серце приводять до практичних дій — богобоязливого виконання заповідей та набуття досконалих рис характеру.»Джерело:  chabad.org