Розірвання обітниць напередодні Рош аШанаНапередодні Рош аШана прийнято розривати дані протягом року обіти, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від тяжкого гріха: невиконаних обітниць (у тому числі просто забутих і тому, що залишилися невиконаними). Ця церемонія відбувається після завершення ранкової молитви.Оскільки дані нами обіти можуть бути розірвані тільки знавцем Тори, необхідно вирушити до нього і розповісти, які обітниці були взяті нами на себе, і пояснити, що якби ми знали, що не зможемо їх виконати (або існує інша причина, через яку ми каємося) в їх прийнятті) - то не стали б брати їх на себе. Тоді знавець Тори каже нам тричі: «Ти відпускається». Суть цього відпущення в тому, що ці обітниці визнаються даними помилково.Прохання про розірвання обітниці необхідно вимовити перед трьома людьми (або більше). Бо хоча рабин — знавець Тори в принципі має право розривати обітниці одноосібно, то це право мають і три простих єврея. А в наш час ми вважаємо, що жодна людина не має права розривати обітниці одноосібно.На практиці напередодні Рош аШана роблять так: кожна людина обирає для себе трьох інших і каже їм, що вона кається у всіх обітницях, прийнятих ним протягом року. Вони відповідають йому: «Тобі відпускається».Існує формула цієї церемонії, яка наводиться у молитовниках. У цій формулі докладно викладено всі проблеми, пов'язані з обітницями, та спосіб їх розірвання.джерело:  https://toldot.com/

21 елула 5524 року (18 вересня 1764 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йонатана Айбешица з Праги.Рабі Йонатан бен Натан Ната Айбешиц (іноді зустрічається написання його прізвища як Айбенщюц, Ейбеншюц і Ейбшюц) народився в 1690 році в Кракові, в родині нащадків відомого рабина Натана Нета Шапіро (серед його нащадків рабі Пінхас з Кореця) і навчався в єшивах Польщі, Відня та Моравії. Після цього рабі Йонатан керував єшивою в Празі, був головою празького суду і рабином французького міста Мец, а також рабином «Трьох громад» — міст Альтони, Гамбурга і Вандсбека.Рабі Йонатан здобув популярність як кабаліст і блискучий оратор-проповідник, а також як один з найвидатніших талмудичних вчених свого часу, який багато зробив для розвитку пілпула, одного з методів аналізу текстів Талмуда.Рабі Йонатан пішов з цього світу в 1764 році. Похований він на знаменитому кладовищі єврейського кварталу Праги.21 елула 5699 року (5 вересня 1939 року) — Рабі Йосеф-Іцхак переїжджає з Отвоцька до Варшави.1 вересня 1939 року вторгненням німецьких військ до Польщі розпочалася Друга світова війна. Після її початку шостий Любавицький ребе рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) вирішує залишити Польщу і повернутися до Риги.21 елула (5 вересня) о 3 годині пополудні ребе Раяц залишив Отвоцьк і попрямував до Варшави. Залишаючи місто, куди він приїхав чотири роки тому, рабі Йосеф-Іцхак плакав.По дорозі до Варшави німці накрили їх своїм вогнем. Всі пасажири залишили машини, сховавшись біля краю дороги, але ребе сказав своїм домашнім, що боятися нічого, «оскільки Отець зараз працює за нас».Коли вони прибули до Варшави, з'ясувалося, що через війну неможливо виїхати до Латвії. Ребе пробув у Варшаві до 2 тевета (14 грудня), коли буквально дивом йому вдалося вирватися до Риги.21 елула 5700 року (24 вересня 1940 року) – Урочисте відкриття рабі Йосефом-Іцхаком центру руху Хабад у США.З такої нагоди, як і годиться у хасидів, був влаштований фарбренген. Штаб-квартирою руху став будинок «Севен севенті» — будівля під номером 770 на бруклінській вулиці Істерн-парквей.джерело:chabad.odessa

*22 елула 5177 року (3 вересня 1417 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яакова Моліно (скорочено Мааріль), прозваного «батьком ашкеназьких звичаїв».Рабі Яаков, який народився в 1365 році, був найкращим учнем рабі Меїра з Відня і вважається найбільшим законодавчим (галахічним) авторитетом всього європейського (ашкеназького) єврейства того часу.До цього часу у рабинів з'явилися дві «наукові школи» — ашкеназька і сефардська (німецька та іспанська) — які використовували різні методики для прийняття законодавчих рішень. Обидві методики ґрунтувалися на традиціях, отриманих по ланцюжку поколінь, і рабі Мааріль прославився як ревний захисник і хранитель ашкеназьких традицій, включаючи навіть найнезначніші звичаї, наприклад, такі як мелодії святкових молитов.джерело: chabad.odessa

*23 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) — Голуб приносить у дзьобі оливкову гілку.На 301-й день Вселенського Потопу Ноах вдруге відправляє голуба на розвідку. Цього разу голуб літав цілий день і лише під вечір повернувся з оливковою гілочкою в дзьобі. З цього Ной зрозумів, що вода пішла на спад, деяка рослинність вже підноситься над водою, так що скоро можна буде завершувати плавання.*23 елула 5697 року (30 серпня 1937 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра-Шломо Яновського.Рабі Меїр-Шломо Яновський — батько ребецн Хани і дідусь нашого Ребе, відомий мудрець, знавець Тори і хасидизму. Його дідусь мудрець і праведник рабі Авраѓам-Давид Лавут, автор книги «Шаар ѓа-колель» був рабином міста Миколаєва і після його відходу з цього світу рабі Меїр-Шломо отримав пропозицію зайняти цю посаду.джерело:chabad.odessa

*24 елула 5693 року (15 вересня 1933 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля-Меїра ѓа-Коѓена Пупко (Хафец Хаїм).Рабі Ісраель-Меїр з польського містечка Радін був одним з лідерів передвоєнного єврейства Європи. Про його скромність і порядність розповідали легенди, які, втім, були чистою правдою. Його перу належить безліч праць (наприклад «Махане Ісраель» («Стан Ізраїлю») — посібник з дотримання приписів Галахи для солдатів-євреїв у царській армії), але найвідоміші з них — «Мішня брура» — кодекс єврейських законів, який часто публікують разом з «Шулхан арухом» і «Хафец хаїм» («Спраглий життя») — книга про шкоду лихослів'я. Ілюструючи шкоду пліток і лихослів'я, рабі Ісраель-Меїр наводить приклад — людина, яка їсть свинину, порушує одну заповідь, а та, що розпускає плітки — 31. Різниця очевидна, втім, від поїдання свинини теж варто утриматися (щоб не порушити 32 заповіді). А назва книги, як часто траплялося в єврейських колах, стала власним ім'ям її автора.джерело: chabad.odessa

25 елула 5505 року (22 вересня 1745 року) — Вступ до союзу Авраама-авіну Шнеура-Залмана Шнеерсона.Майбутній засновник руху Хабад вступив до союзу Авраама-авіну (тобто був підданий обрізання) на восьмий день, як і належить за законами Тори. Тоді власне він і отримав своє ім'я — Шнеур-Залман.

📖 Короткий путівник по Рош га-Шана🕊 Історія та сенс святаУ день Рош га-Шана – єврейський Новий рік (1–2 тішрей, у 2025 році припадає на 22–24 вересня) – проголошується царство Б-га над усім світом.У цей день був створений праотець людства – Адам. І того ж дня він порушив заборону та був вигнаний з Едену. Це був перший суд над людиною. Відтоді щороку Всевишній судить світ і визначає долю людей та народів на прийдешній рік.🕯 Свічки та благословенняУ переддень свята запалюють святкові свічки до заходу сонця та промовляють благословення:...леадлік нейр шель йойм азікоройн...шеехеяну, векийману, веігияну лізман азе🤝 ПривітанняПісля вечірньої молитви Маарів вітають один одного словами:«Лешана това тіктатев ве техатем» (жінці кажуть: «Лешана това тіктатві ве техатмі») –🌸 «Хай ти будеш записаний на добрий рік, і хай цей запис буде скріплений печаткою!»🍎 Святкова трапезаПід час вечері дотримуються символічних звичаїв:🍯 Хала вмочується в мед.🍏 Яблуко з медом і слова: «Нехай буде воля Твоя, щоб рік був добрим і солодким!»🐑 Баранча чи риб’яча голова – щоб бути головою, а не хвостом.🍎 Гранат – щоб заслуг було багато, як зернят у гранаті.🥕 Морква, буряк та інші овочі з добрими асоціаціями.🐟 Риба – щоб множилися, як риби в морі.❌ Уникають кислого, гіркого, гострого та горіхів (гематрія слова «горіх» = «гріх»).📜 Суд і серйозність дняУ Рош га-Шана Всевишній визначає долю кожного. Тому це день 🕊 надії й молитви, а не розваг.Не сплять вдень.Приділяють час молитві, Торі та Тегілім.Прийнято утримуватися від подружньої близькості.Не курять.📯 Заповідь шофараНайважливіша заповідь – слухати звук шофара.Перед трубленням промовляють благословення: «...повелів нам слухати звук шофара» і Шеехеяну.Всі відповідають: АМЕН!У Мусафі трублять 💯 разів.Якщо перший день припадає на Шабат – шофар чують тільки у другий день.🌊 Обряд ТашліхУ перший день після полудня (якщо це Шабат – у другий) відбувається обряд Ташліх:📖 Читають молитви, звернені до «тринадцяти мір Милосердя».Символічно «витрушують» гріхи біля водойми.Вода символізує милосердя, а риба 🐟 – плодючість і життєву силу.🕯 Другий день Рош га-ШанаДругий день має той самий статус, що й перший.Увечері знову запалюють свічки ✨ після появи зірок.Прийнято мати нову річ (одяг чи плід), щоб промовити Шеехеяну.🕎 Символіка назви«Рош га-Шана» дослівно означає «голова року».Так само, як від голови залежать усі функції тіла, від поведінки людини в Рош га-Шана залежить увесь наступний рік.джерело: chabad.org

❓ Що потрібно зробити перед наступаючим святом?1️⃣ Символічні продукти🍎 Купіть гранат, яблука та мед.2️⃣ Новий плід🍐 Придбайте новий фрукт (який ви ще не куштували цього сезону), щоб вимовити на нього благословення «Шеехеяну» у другу ніч Рош га-Шана.3️⃣ Примирення🤝 Попросіть вибачення у всіх, кого образили протягом року.(Важливо робити це щиро ❤️).4️⃣ Світло свята🕯 Завчасно приготуйте полум’я, від якого можна буде запалити свічки другої ночі свята.(Найкраще – «добова» свічка).5️⃣ Духовна підготовка📜 Напередодні Рош га-Шана скажіть «ѓатарат недарім», щоб увійти в рік без тягаря невиконаних обіцянок.✍️ Також існує звичай писати ПаН («під’єн нефеш» – «Спокутування душі») – записку з проханням про благословення на новий рік.Її можна передати рабину в синагозі, щоб залишили біля Стіни Плачу або на могилі праведника.

⚔️ Між землею та небом — війна📖 ВступУ Торі («Дварім» 21:10) сказано:«Коли виступиш на війну проти ворогів твоїх…»Чому написано в однині («виступиш»), а не у множині («виступите»), якщо йдеться про весь народ?📜 Вічне вченняТора — це «учення життя», її ідеї актуальні завжди і всюди.Любавицький Ребе ШЛІТА, Король Мошіах, пояснює: тут мова про добровільну війну.🛡 Види воєн за РАМБАМомРАМБАМ у «Законах про царів» (5:1) розрізняє:🕎 Заповідана війна — це війна проти семи народів, які окупували Землю Ізраїлю, війна проти Амалека та війна на захист Ізраїлю від зовнішніх ворогів.✨ Добровільна війна: заради розширення кордонів або зміцнення величі народу.🙏 Молитва як війнаАлтер Ребе в «Лікутей Тора» пояснює:Війна = час молитви, коли людина піднімається від землі до неба.Тому сказано «коли виступиш» — щоб молитва була досконалою, потрібно вийти за межі логіки й розуміння.Молитва — це сходи: початок на землі 🌍, завершення — на небі 🌌.🤝 Єдність у молитвіРебе підкреслює: молитва має відбуватися в атмосфері любові та єдності.Алтер Ребе радив перед молитвою говорити:«Приймаю на себе заповідь любити ближнього, як самого себе».📚 У Талмуді («Брахот» 30а) сказано: «Не віддаляйся від звичаїв громади».Всевишній не зневажає молитви багатьох, зібраних разом.Тому й сказано: «Коли виступиш на війну» — в однині.🔥 Чому молитва = війна?Молитва — це «праця душі» («Тааніт» 2а).Алтер Ребе пояснює («Тора Ор», гл. «Мішпатім» 76а):слово авода («праця») походить від ібуд орот («обробка шкіри»),процес складний і виснажливий, вимагає великих зусиль.Саме тому молитва називається війною.📌 Джерело: трактат, 14 елул 5731 р.urokitorijew

Це оповідання нагадує нам, що навіть у хвилини сповіді людина може відчувати світлу радість. Бо коли ми стоїмо перед Всевишнім, очищаючи серця від гріхів і наближаючись до Нього, саме в цьому і є найбільша честь. Це не смуток, а гімн — пісня вдячності за можливість служити Цареві Всесвіту.***📖Одного разу Бааль Шем Тов прибув до міста напередодні Рош га-Шана. Жителі звернулися до нього зі словами:— Наш кантор має дивний звичай: він промовляє молитву «Аль хет» — сповідь про гріхи — на радісний мотив.Бааль Шем Тов звелів привести кантора до себе. І коли той постанув перед ним, він запитав:— Чому ти співаєш молитву сповіді на веселий наспів?Кантор відповів притчею:— Уявіть двірника, якому доручено прибирати царський двір від сміття та бруду. Чи може він виконувати свою роботу зі смутком? Ні! Він радіє, що удостоївся честі перебувати серед тих, хто бачить обличчя царя, і кому довірено дбати про чистоту його оселі. І я, що маю честь стояти перед Царем Всесвіту як посланець громади, очищаючи серця від гріхів та провин, — хіба смуток може бути на моїх устах?! Це — гімн подяки й радості!Бааль Шем Тов сказав йому:— Якщо твої молитви йдуть із таким наміром, нехай моя доля буде з тобою!А ще додав:— Людина ніколи не повинна впадати у відчай. Смуток і пригніченість завжди заборонені. Навіть тоді, коли людина сповідується у своїх гріхах і розмірковує про власну нікчемність, їй належить бути сповненою радості. Адже й думки про власну недосконалість — це теж добра справа, воля Творця.А той, хто прагне великого, не зупиняється на малому — тобто не замикається у власній особистості.джерело:breslev.com

Раб Дов-Бер Шнеєрсон народився 3 кислева 5665 року (1904 р.) у Миколаєві. Його брит-міла відбулася 10 кислева — у день визволення Мітел Ребе, другого Любавицького Ребе, тож хлопчика назвали на його честь.У дитячі роки сім’я переїхала до Катеринослава (нині Дніпро). Попри слабке здоров’я, Дов-Бер відзначався винятковими здібностями та рідкісною чистотою душі.У 1941 році, в часи нацистської окупації, він опинився в лікарні в Ігрені поблизу Дніпра. Туди прийшли загарбники: усіх пацієнтів розстріляли, а єврейських хворих перед тим піддали страшним знущанням.Рабин Дов-Бер прийняв мученицьку смерть усього у 38 років.Лише багато десятиліть потому вдалося віднайти місце братської могили та встановити там пам’ятник.Сьогодні на цьому місці лунають молитви, а його світлий образ живе в пам’яті поколінь.джерело: t.me/LubavitcherRebe770