Щоранку о 09:00 хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять загиблих!

Протягом багатьох років сьомий Любавицький Ребе користувався шістьма шофарами, кожен із яких має свою особливу історію та зв’язок із ним. 1. Шофар Ребе Цемах-Цедека (третього Ребе)Ребе користувався ним багато років, починаючи з перших років своєї діяльності. Шофар чорнобілий, і навіть після того, як він був частково пошкоджений і потребував ремонту, Ребе продовжував брати його з собою на текіот (трублення в шофар). Але через великі тріщини, що з’явилися в останні роки, цей шофар став непридатним для використання. 2. Шофар Ребе  (четвертого Ребе)Невеликий за розміром, чорний і блискучий. Колись шофар вважали непридатним, але його відремонтували, і він знову служив Ребе. Цей шофар мав особливу цінність, адже належав родині Ребе. 3. Шофар Ребе Раяца (шостого Ребе)Білий, з простими й гладкими вигинами. Ребе щороку приносив його до синагоги, хоча зазвичай не використовував для текіот. 4. Шофар Ребе Махараша (четвертого Ребе)Міцний, із яскраво вираженим вигином і золотавим відтінком. Цей шофар пройшов довгий шлях. Хоча Ребе рідко користувався ним на практиці, він зберігав його з великим трепетом. 5–6. Нові шофари із Землі ІзраїлюУ кінці 1940-х років, на прохання праведної ребецин Хаї Мушки, були привезені два нові шофари, спеціально для зручності Ребе. Ними користувалися кілька років, щоб полегшити текіот після ослаблення здоров’я Ребе, але згодом він знову повернувся до старіших шофарів із глибоким духовним значенням. Усі шість шофарів зберігалися в столі Ребе, загорнуті в хустку, і щороку їх приносили зі спеціальним благоговінням. Кожен шофар ніс у собі пам’ять про великих цадиків і служив духовним містком поколінь. Шофари Ребе — це не лише інструмент для звуків Рош га-Шана, а й живе надбання, символ вірності традиції та глибокої поваги до духовних пращурів. джерело:t.me/LubavitcherRebe770

Дорогі друзі!Ми відкриваємо онлайн-реєстрацію на обряд Капарот – особливий звичай, який допомагає нам зустріти Йом Кіпур із чистим серцем і ясною душею.📋 Щоб долучитися, заповніть коротку анкету:👉https://forms.gle/sLLLUahvMwvVtJJr8Нехай цей час стане джерелом очищення, духовного піднесення та благословення для вас і ваших родин.Гмар Хатіма Това!

🔟 Фактів про Рош га-Шана у Любавицького Ребе1️⃣ У Любавицьких Ребе перед вечірньою молитвою в Рош га-Шана було прийнято заходити до кімнати дружини, щоб побажати їй доброго і солодкого року та попросити пробачення. Так само радили чинити й усім хасидам.2️⃣📖 У Рош га-Шана намагалися завершити весь Тегілім хоча б один раз. У Ребе читання починалося приблизно за 20 хвилин до вечірньої молитви.3️⃣🐑 На столі у Ребе в Рош га-Шана завжди була голова ягняти. Лише якщо її не було — клали голову риби.4️⃣🍽️ Трапези у Ребе відбувалися в особливій зосередженості: не співали й майже не розмовляли (окрім другої денної трапези). Також Ребе спочатку занурював халу в сіль тричі, як протягом року, а вже потім тричі занурював у мед.5️⃣⏰ Молитва в «770» у 7-го Ребе починалася о 10:00, як і весь рік. У Любавичах раніше молилися значно раніше.6️⃣📩 Перед Рош га-Шана Ребе приймав листи від хасидів та євреїв з усього світу. Їх складали в однакові пакети й приносили на трублення в шофар.7️⃣📯 У шофар трубили самі Любавицькі Ребе, окрім Першого Ребе, який казав: «Шофара навчаються з дитинства, а в мене дитинства не було».8️⃣🌊 Ташліх здійснювали одразу після Мінхи. Спершу Ребе ходив із хасидами до ботанічного саду, а з 70-х років почали робити ташліх біля фонтану поряд із «770».9️⃣🥂 Після заходу сонця другого дня влаштовували короткий особливий фарбренген, який трохи продовжувався і після свята, щоб «продовжити святість Рош га-Шана на весь рік».1️⃣0️⃣🤝 Ребе просив, щоб кожен хасид допоміг якомога більшій кількості євреїв виконати заповідь слухання шофара.כתיבה וחתימה טובה לשנה טובה ומתוקהХорошого запису в Книгу Життя і солодкого року.

ЛИСТ ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ ДО ВСІХ ЄВРЕЇВ НАПЕРЕДОДНІ ЙОМ-КІПУРУ 5732 (1971) РОКУДо всіх синів і дочок Ізраїлю, де б вони не перебували, — благословення та побажання здоров’я і миру!У Рош га-Шана всі ми, євреї, прийняли на себе «іго Царства Небесного», щоб це рішення розкрилося згодом у кожному дні нового року. Про це сказано в молитві: «Розкрий Славу Царства Твого нам!»З одного боку, сказано: «Ви стоїте сьогодні всі разом…» — усі євреї в день Рош га-Шана разом постають перед Творцем, перебуваючи в стані повної єдності душ. З іншого боку, далі у фразі підкреслюється неоднорідність цього «разом»: відмінність рівнів між «вашими головами» і «вашими водоношами».Попри видиме протиріччя, сказане відображає особливий рід єдності євреїв («кома шлема»), подібний до цілісності тіла, в якому голова, руки, ноги виконують різні функції і нерівні за значенням, але водночас складають єдине ціле й доповнюють одне одного до повноти.У дні, що поєднують Рош га-Шана з Йом-Кіпуром, я хочу пригадати слова Алтер Ребе. Іноді, говорив він, п’ята виконує роль провідника — і тоді голова змушена йти за нею.На матеріальному рівні ми бачимо: хоча функцією голови є керувати тілом, саме ноги переносять тіло, включно з головою, з місця на місце. Усе в цьому світі віддзеркалює реалії світу духовного. Важливо зрозуміти: як же стається так, що ноги ведуть голову, і що це означає у духовному сенсі? Основна відмінність провідників народу, мудреців (на духовному рівні), — розум, здатність до усвідомленого служіння. «Водоноші» ж виконують механічну роботу, і в духовних термінах їх служіння можна описати як виконання обов’язку без зайвого мудрування. Як же може «водоноша» стати на місце «голови народу» — ще й так, що «голови народу» йтимуть за ним?І ще одне питання. Всевишній виявив Свою Волю в заповідях. Чи може, в принципі, єврей точно і в усіх деталях виконати Волю Всевишнього?Часом можливості людини настільки обмежені, що навіть така велика сила, як самопожертва, не допомагає: з самопожертви можна стрибнути з даху на землю, але навіть той, хто готовий віддати життя, не може застрибнути назад на дах.Коротка відповідь на ці питання:У виконанні заповідей діяння є головним. З іншого боку, величезною цінністю є і почуття, і та духовна праця, яка втілена в практичному виконанні заповідей. Парадоксальним чином, саме відчуваючи обмеженість своїх можливостей, неспроможність виконати Волю Всевишнього навіть ціною самопожертви, єврей через почуття гіркоти й незадоволеності може дійти до такої глибокої єдності з Всевишнім, Торою і заповідями, якої неможливо досягти жодним іншим шляхом. У такому випадку він не лише не отримує покарання за невиконану заповідь, але й, більше того, отримує нагороду за щире бажання її виконати.І що ще важливіше — душа єврея завдяки глибині пережитого наближається до досконалості, недосяжної для тих, хто осягає Всевишнього лише розумом.Так «водоноша» стає вищим за «голову», веде «голову» за собою. Справжній біль серця за невиконану заповідь (один із найважливіших аспектів тшуви) надає особливої висоти єврейській єдності.

✨ Раббаніт Двора Леа ע״ה – дочка Алтер Ребе та мати Цемах-Цедека ✨👶 Народилася 1766 року (תקכ"ו) у Вітебську, в родині Алтер Ребе та його дружини ребецн Штерни.💍 У 1788 році вийшла заміж за рабина Шолома Шахне Алтшулера. Через півтора року народився їхній єдиний син – майбутній Ребе «Цемах-Цедек».🔥 У 1792 році на небесах пробудився «китруг» (звинувачення) проти Алтер Ребе та хасидизму.У переддень Рош га-Шана ребецн Двора Леа відкрила Арон Кодеш і сказала:✨ «Я беру це на себе замість мого батька, щоб він залишився жити».🌹 На другий день Рош га-Шана вона занедужала, а 3 тішрея (Цом Ґдалья, תקנ"ג) її душа відійшла у вищі світи.🕯️ Останнє її прохання до батька: виховати її сина.Алтер Ребе взяв хлопчика до себе, і саме він виріс у великого лідера – Цемах-Цедека.На світлині – пам’ятник жертвам Голокосту неподалік від могили ребецн Двори-Леї Альтшулер.Фото взято з сайту "COL"джерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 )

Любавичський Ребе читає «Афтару» (уривок із Пророків) у «Піст Ґдальї» 5738 року (1978). Взято з сайту «Rebbe Drive»джерело: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

ЙОМ КІПУР – День Спокути – найважливіше свято в році. Період десяти днів – Десяти Днів каяття – починається з Рош Хашана і досягає свого піку на Йом Кіпур. Це день викуплення гріхів, які людина здійснила проти Б-га. Суд починається на Рош-а-Шана, і заключний вирок оголошується Йом Кіпур. На Йом Кіпур ми утримуємося від задоволення основних людських потреб та бажань:1.ЇЖИ І ПИТТЯ.2.КУПАННЯ.3.ВИКОРИСТАННЯ КОСМЕТИЧНИХ МАСЕЛ.4.НОШЕННЯ ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ.5.ПОДРУЖНОЇ БЛИЗЬКОСТІ.Тора каже нам (Ваїкра (Левіт) 16:31): "Щоб упокорювали Ви душі свої..."Цього дня людина має відійти від повсякденної рутини і присвятити всі сили своєї душі очищенню, щоб спокутувати гріхи, здійснені за минулий рік, і розкаятися. Переживання заспокоєння совісті є метою, мета - досягнення нового, вищого духовного рівня. Сефер А-Чинух (заповідь 313) пояснює: "Джерело цієї заповіді єдино той, що Б-жа доброта до людства лежить у ній. Він виділяє один день у році, в який вони повинні спокутувати свої гріхи через каяття.Отже, нам було наказано постити в цей день, оскільки їжа, питво та інші фізичні насолоди тягнуть нас до матеріальних речей і заважають душі в пошуках правди. Ніхто не повинен поставати перед Б-жим судом з їжею і питтям... тому, для користі людини в цей день зміцнити свою душу, щоб вона стала гідною отримати прощення Господа"..........

Ця субота після Рош га-Шана і перед Йом Кіпур називається Шабат (Т)шува (від слів із гафтари: «Шува, Ісраель, ад Адоная Елоеха» — «Повернись, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого»). Ребе пояснює, що ця субота має особливу гідність: з одного боку, вона є частиною Десяти днів каяття, коли кожен єврей може наблизитися до Б-га; з іншого боку, це Шабат, а Шабат приносить радість і насолоду, і в ньому немає місця для смутку. З цього випливає урок: робота над тшувою в цей Шабат має бути саме в атмосфері радості, а не лише в розбитості серця. Людина розмірковує, як повернутися до Б-га, але робить це з радістю від того, що їй дана можливість наблизитися і повернутися. І ще Ребе говорить, що в Шабат (Т)шува є особлива сила — зміцнитися у добрих рішеннях, як у питаннях Тори та молитви, так і в заповідях, що стосуються стосунків між людьми. Ця сила походить від поєднання двох гідностей: Шабата і тшуви.Шабат шаломджерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

🕯️Особливий звичай — запалювати додатково до суботніх свічок і «свічку тшуви» напередодні суботи (Т)шува.🕯️У «Сефер а-Мінгаґім» зазначено, що сімейна традиція любавичських Ребе — у переддень суботи Тшува запалювати особливу свічку, «свічку тшуви».7-й Любавицький Ребе говорив, що ця традиція стосується кожного єврея.🕯️З розповідей Ребе Раяца (6-го Ребе) відомо, що було прийнято готувати кілька гнітів в одній свічці — по одному для кожного члена сім’ї.А якщо такої можливості не було, то свічку ділили на частини і під час запалювання вголос згадували імена всіх членів сім’ї.🕯️Пізніше, у «Сіхот Кодеш», зазначено, що за хабадським звичаєм потрібно запалити три свічки напередодні суботи Тшува.Ці три свічки символізують три напрямки служіння Творцеві: «відвернись від зла», «твори добро» і «шукай миру». Так чинив і сам Ребе. джерело: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

Ізкор (або Азкарат-Нешамот), поминальна молитва за померлих, вимовляється в синагогах чотири рази на рік після читання Тори у святкові дні: в Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, в останній день свята Песах і в другий день свята Шавуот. Головним поминанням є те, що відбувається в Йом-Кіпур, оскільки цей день - день викуплення як для живих, так і для мертвих.Головна частина молитви Ізкор - обіцянка, що дається про себе, зробити після свята пожертву на честь покійного. Даючи цдоку, ми фізично робимо добру справу в цьому матеріальному світі - те, що сам померлий вже зробити не в змозі. Тим не менше, коли це робиться кимось на згадку про нього, душа його отримує додаткову заслугу і духовне піднесення.