📌16 швата 5629 року (29 січня 1869 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Боруха-Шолома.Рабі Борух-Шолом (Рабаш) був первістком третього Любавицького ребе Цемах Цедека. Після відходу з цього світу ребе Цемах Цедека не змогли знайти гідного лідера і розкололися на кілька гілок, які очолили сини ребе Цемах Цедека, що оселилися в Кописі, Лядах, Нежині, Овручі.Старший син ребе Цемах Цедека, рабі Барух Шолом єдиний з усіх синів залишився в Любавичах і він же, єдиний, хто не створив свою особливу гілку в Хабаді. Рабі Рабаш відрізнявся незвичайною скромністю, намагався ні за поведінкою, ні за становищем нічим не виділятися і вперто не хотів очолювати хасидський рух. Його нащадки були рабинами в різних населених пунктах Російської імперії, а його правнуком по чоловічій лінії був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.джерело: chabad.odessa

📌19 швата 5700 року (29 січня 1940 року) — Батько Ребе рабі Леві-Іцхак прибуває до місця заслання в Чилі.Будучи «особливо небезпечним в'язнем», рабі Леві-Іцхак був відправлений у найвіддаленіше місце — Чилі, яке представляло собою одну велику в'язницю, що не потребувала охорони, оскільки втекти звідти було неможливо (140 кілометрів пустель і боліт).Зими в Чилі були холодні, а рабі Леві-Іцхак прибув туди пізно вночі. Залишатися на вулиці було небезпечно, і рабі Леві-Іцхак з ще одним ув'язненим-євреєм пішли до кравця, єврея, засланого сюди багато років тому і одруженого з неєврейкою. Рабі Леві-Іцхак зі своїм супутником попрямували до його будинку в надії, що той впустить їх хоча б до ранку, але побачивши, хто стоїть перед ним, той зачинив двері. Не маючи іншого виходу, новоприбулі продовжували йти, доки не помітили слабке світло у вікні. Господар-неєврей зглянувся над ними і дозволив зайти.Положення рабі Леві-Іцхака було дуже важким, хоча, коли його дружина ребецн Хана, зуміла пробитися до нього, йому стало легше. Рабі Леві-Іцхак провів у Чилі 4 роки, аж до відходу з цього світу.Похований рабі Леві-Іцхак в Алма-Аті.джерело: chabad.odessa

*20 швата 2199 року (1562 рік до н.е.) — День народження Ашера бен Яакова.Ашер («щасливий» або «удачливий») був другим сином нашого праотця Яакова і його дружини Зілпи і восьмим сином в загальному порядку народження дітей Яакова. При розподілі території Ерец-Ісраель його нащадкам дісталася територія на півночі країни — в Галілеї і на узбережжі Середземного моря. Земля коліна Ашера давала все необхідне для служіння в Храмі, включаючи масло і блакитну фарбу для одягу первосвященика. Продукти харчування для царського столу також доставлялися з його земель. Коліно Ашера також відоме тим, що не дало країні жодного судді, царя або полководця.На думку деяких мудреців, цей день також є днем його йорцайта (відходу з цього світу).

П’ятнадцятого числа місяця Шват відзначають Рош га-Шана ла-Іланот — Новий рік дерев. Цей день пов’язаний не лише із законами плодів Землі Ізраїлю, а й із глибоким духовним змістом у служінні людини Всевишньому🌿 Звичаї днРебе підкреслював, що Ту бі-Шват — це час духовного зміцнення. У 5747 (1987) році він закликав проводити зібрання та фарбренгени, посилюватися у вивченні Тори, молитві й особливо — йти шляхами Ребе Раяца, чий йорцайт припадає на близькі дні місяця Шват.Прийнято їсти фрукти, особливо плоди Землі Ізраїлю, і за можливості промовити благословення «Шеехеяну» хоча б на один новий плід. Ребе також згадував звичай їсти харув (ріжкове дерево), пов’язаний з оповідями Талмуда про дива, що ставалися з праведниками.Цього дня не говорять таханун (покаянні молитви), а вже напередодні, на Мінху 14 Швата, таханун також опускають.Водночас Ребе не підтримував перетворення цього дня на «свято посадки дерев», наголошуючи, що це світська традиція і її не слід змішувати з галахічними звичаями.📖 Чому «П’ятнадцяте Швата»У своїх бесідах Ребе частіше вживав повну назву — «Хаміша асар бе-Шват» («П’ятнадцяте Швата»), а не скорочену «Ту бі-Шват», підкреслюючи шанобливий і традиційний стиль вислову.🌱 Духовний сенс — людина як деревоРебе часто пояснював цей день через вірш: «Людина — дерево поля».Як у дерева, в людини є три рівні:Коріння — прихована віра, джерело життєвості.Стовбур і гілки — виконання Тори та заповідей на практиці.Плоди — вплив на інших, поширення добра й наближення євреїв до Тори.Особливо важливий «молодий паросток»: виховання в ранньому віці формує все майбутнє людини. Тому головна відповідальність лежить на «садівниках» — батьках і вихователях.Щоб дерево росло правильно, потрібно видаляти бур’яни (шкідливі впливи) й поливати «живою водою» — Торою, адже «немає води, окрім Тори».🍎 Служіння з радістюЯкщо хліб і овочі символізують необхідне служіння, то плоди — це насолода. Вони натякають на вищий рівень — служіння Всевишньому з радістю і смаком, коли сам зв’язок із Б-гом приносить задоволення.Нехай П’ятнадцяте Швата стане для кожного часом оновлення, зростання й добрих плодів — у Торі, в міцвот і у впливі на оточення.📖 Любавицький календар 

Сьогодні — 17 Швата 5786 рокуУ шабат тижневої глави Бешалах 5621 року (1861) Цемах-Цедек виголосив маамар, що починається словами «Реу кі Ашем…», який згодом був надрукований у Лікутей Тора. Після цього він розповів своєму синові, Ребе Маарашу:у шабат Бешалах 5565 року (1805) цей самий маамар виголошував його дід — Алтер Ребе.Алтер Ребе потім покликав його до себе й розповів:у 5529 році (1769), коли він перебував у Межеричі, Магід покликав його й сказав:у шабат Бешалах 5516 року (1756) Баал-Шем-Тов виголосив маамар на вірш«וישב הים לפנות בקר לאיתנו» — «І повернулося море на світанку до своєї умови (до своєї сили / первісного стану)»,пояснюючи слово ле-ейтано як «до своєї умови» — згідно з тлумаченням мудреців.Через рік після відходу Баал-Шем-Това (5521), — продовжив Магід, — він з’явився йому та повторив цей маамар, додавши пояснення слів:«виконують Його волю — а не лише Його слово»,тобто служіння має бути не формальним, а внутрішнім — відповідно до самої Б-жественної волі.І того ж дня, сказав Магід, мій Учитель знову прийшов до мене, щоб я повторив цей маамар.Тоді Магід переказав маамар Алтер Ребе й додав пояснення про ріку Гінай, яка, за Талмудом, розступилася перед раббі Пінхасом бен Яїром, —що за своєю суттю це явище подібне до розсічення Червоного моря.Завершення Цемах-ЦедекаЦемах-Цедек підсумував словами:«Сьогодні в мене були Баал-Шем-Тов, Магід і мій дід (Алтер Ребе), і кожен виголосив мені цей маамар у своєму стилі».А за кілька годин він знову покликав Маараша й додав власне пояснення маамара.📖 Любавицький календар

Стендер — це спеціальна молитовна тумба або пюпітр, за яким стоїть шаліах-цібур (хазан) — той, хто веде громадську молитву. У більшості синагог він розташований праворуч від Арон-Кодеш — Ковчега зі сувоями Тори.Стендер — не просто зручна підставка для сидура. Це встановлене місце, що символізує особливу роль хазана як представника всієї громади перед Всевишнім. Оскільки він молиться від імені всіх, на знак поваги до громади він стоїть упродовж усієї молитви.📜 Історичне походженняПісля того як мудреці встановили обов’язок громадської молитви тричі на день і в єврейських громадах з’явилися постійні міньяни, було визначено й особливе місце для того, хто веде молитву.За часів мудреців місце хазана розташовували трохи нижче рівня підлоги синагоги. Це робилося навмисно — щоб молитва промовлялася зі смиренням і сокрушенням серця.Звідси походить талмудичний вислів про хазана: «йоред ліфней а-тейва» — «той, хто сходить перед ковчегом». У буквальному сенсі він справді спускався на кілька сходинок, підходячи до місця молитви.Навіть у синагогах східних громад, де хазан часто молиться з центральної біми, у більшості випадків усе одно існує окремий амуд, розташований праворуч від Арон-Кодеш.🔥 Духовний сенсУ хасидському та кабалістичному поясненні стендер порівнюють із жертовником кадіння (мізбеах а-кеторет), який знаходився всередині Храму.Як на жертовнику підносилися жертви, що виражали зв’язок людини з Творцем, так і сьогодні молитви — які замінили жертвоприношення — «підносяться» зі стендера вгору, поєднуючи єврея з Б-гом.Тому місце, де стоїть хазан, розглядають як духовний центр служіння.👑 Стендери РебеУпродовж років у Любавицького Ребе було кілька стендерів, кожен із власною історією.У перші роки після прийняття керівництва Ребе взагалі відмовлявся користуватися спеціальним стендером і молився за звичайним столом у «малому залі».У будні він сидів під час молитви, і Шмоне-Есре також промовляв там.У суботи для молитви Аміда все ж ставили окремий стендер у південно-східному куті.Лише до 5712 року (1952) Ребе прийняв перший постійний стендер.Згодом були виготовлені нові:▪️ другий — більший (5715 / 1955)▪️ третій — ширший і красивіший, з маленькими дверцятами та висувною поличкою для сидура (5719 / 1959)🪵 Четвертий стендерУ 5722 році (1962) учні ремісничого училища вирішили виготовити для Ребе новий, особливий стендер. Креслення надіслали до секретаріату, і проєкт було схвалено.Стендер виготовив учень школи — рав Шимон Мешалі.У місяці Елул хасиди привезли його Ребе, а напередодні Рош-а-Шана 5723 року він був йому переданий.Отримавши подарунок, Ребе пояснив його внутрішній сенс: стендер — це неживий предмет, символ бітулю (самоусунення та смирення), що особливо відповідає духові місяця Елул — часу підготовки й скромності перед Всевишнім.📖 Додаткове використанняОкрім молитовних стендерів, з часом були виготовлені й інші — для виголошення бесід (сіхот), роздачі доларів, брошур та інших благословень, які Ребе особисто передавав тисячам людей.Так простий на вигляд предмет став частиною історії хасидського служіння і символом зв’язку між громадою, Ребе та молитвою.📸 На фото: старі стендери Ребе та новий📖 Любавицький календар

Сьогодні 18 Швата.Цемах Цедек розповідав своєму синові (моєму дідові, Ребе Маарашу), що маамар «Умарейем умаасейем», викладений у книзі «Тора Ор», у розділі «Ітро», є першим маамаром Магіда, який той виголосив, ставши на чолі хасидського руху. Це сталося у свято Шавуот 5521 року (1761 р.).Алтер Ребе чув цей маамар від раббі Менделя Городокера, автора книги «При Аарец», який був присутній під час цієї події. Водночас Ребе виклав цей маамар по-своєму.джерело: chabad.org

У хасидизмі Хабад зображення й фотографії наших Ребе мають особливу духовну цінність. Йдеться не про пам’ять чи історію, а про живий зв’язок. Лик цадика розглядається як вираження його внутрішньої сутності, тож навіть погляд на портрет здатен пробудити трепет, зміцнити віру й надати сил у служінні Всевишньому.Саме тому до таких зображень завжди ставилися з благоговінням і великою обережністю. 🕯️ «Уявлення обличчя Ребе»У хасидських джерелах згадується поняття «ציור פני הרב» — уявно представити обличчя свого Ребе. Коли хасид не поруч із наставником, він викликає його образ у пам’яті або дивиться на фотографію. Таке споглядання допомагає відчути зв’язок, внутрішньо зібратися, позбутися страху й отримати сили йти шляхом Тори та міцьвот.Фотографія стає не сувеніром, а частиною духовної праці людини. ⚖️ Повага до зображеньРебе підкреслювали, що до таких образів слід ставитися з максимальною пошаною. Відомий випадок, коли в установі поряд із фотографією Ребе Раяца надрукували зображення інших людей — Ребе рішуче виступив проти, вважаючи це приниженням святості.З тієї ж причини він відкинув пропозицію випустити поштову марку з портретом Алтер Ребе: марку мнуть, на неї ставлять штемпелі, і це виглядало б як неповага.Звідси видно, що фотографія Ребе майже прирівнюється до священного предмета. 👑 Які зображення збереглисяДо нашого часу дійшли автентичні портрети або фотографії Алтер Ребе, Цемах Цедека, Ребе Рашаба, Ребе Раяца та Любавицького Ребе.Про інших Ребе — Баал-Шем-Това, Магіда з Межирича та Мітлер Ребе — достовірних зображень не існує. Навіть приблизний зовнішній вигляд нам невідомий. 🔍 Баал-Шем-ТовШироко відомий «портрет» Баал-Шем-Това насправді йому не належить. Ребе пояснював, що за усною традицією жодних його зображень не збереглося. Крім того, історичні дослідження показали, що на картині зображений інший равин із Німеччини.Отже, автентичного портрета Бешта у нас немає. 🖼️ Алтер Ребе і Цемах ЦедекОбраз Алтер Ребе відомий завдяки рисунку, зробленому під час його ув’язнення в Петербурзі. Коли копія потрапила до Цемах Цедека, він довго дивився на неї з особливим трепетом і засвідчив її достовірність.Цемах Цедека також одного разу таємно змалював художник. Згодом рисунок виправили, і саме ця версія поширилася серед хасидів. ❓ Ребе Маараш і РашабТочного портрета Ребе Маараша не збереглося. Відомо, однак, що він був дуже схожий на свого онука, Ребе Раяца, тож його зовнішність уявляють за цією подібністю.Ребе Рашаб, навпаки, свідомо уникав фотографування. Лише одне фото було зроблене вимушено для документів, а згодом за спогадами родини створили точніший портрет. 📷 Ребе РаяцВід Ребе Раяца збереглося багато фотографій. Навіть у тяжких умовах ув’язнення він відмовився фотографуватися в шабат і погодився лише після його завершення, наполягаючи, щоб були видні кипа та цицит.Іноді він сам надсилав свої фотографії хасидам, розуміючи, що один погляд на образ Ребе здатен підтримати й укріпити людину. 🌟 Любавицький РебеУ перші роки Ребе не заохочував фотографування й нагадував, що хасидизм — це внутрішня праця, а не зовнішні ефекти. Він різко виступав проти перетворення «фотографій» на самоціль.Але коли зйомка слугувала поширенню Тори та хасидизму, він давав дозвіл. Завдяки цьому сьогодні збереглася багата фото- й відеоспадщина. ✨ СутьУ традиції Хабаду зображення Ребе — це не прикраса і не історичний експонат. Це засіб зв’язку, нагадування про наставника й джерело духовної сили.Головне — не сама фотографія, а внутрішнє пробудження, яке вона викликає в душі хасида. 📸 На фото: достовірні фотографії Любавицьких Ребе. Фото 7 — Любавицького Ребе; це єдине фото Ребе, яке висіло в домі Ребе.  джерело6 📖 Любавицький календар 

Січень подарував нам ще один теплий день — День іменинника для вірян нашої громади золотого віку.Ми щомісяця продовжуємо цю традицію не «для галочки», а від серця.Бо за кожним іменем — життя.За кожним поглядом — досвід.За кожною зморшкою — історія, яку хочеться берегти.Ми пишаємося вами.Ми турбуємося про вас.Ми вас поважаємо — по-справжньому, з вдячністю і теплом.Нехай у вашому домі завжди буде світло.Нехай здоров’я тримається міцно, як віра.Нехай поруч будуть люди, яким не байдуже.І нехай кожен новий день знаходить вас у спокої, радості та любові.З днем народження. Мазаль Тов!Ви — наша опора, наша пам’ять і наше серце.

Сьогодні 19 Швата 5786 року.Канун суботи, тижнева глава Ітро.📌 У 5700 році раббі Леві-Іцхак Шнеєрсон, батько Ребе, прибув до місця свого заслання — у Чіїлі, в Казахстані.Перша заповідь повеління (міцват асе), як пише Рамбам:«Знати, що існує Перший Сущий (Першопричина), Який приводить до існування все існуюче… і знання цього — заповідь повеління, як сказано: “Я — Г-сподь, Б-г твій”».Це заповідь, що належить до розуму й інтелекту.Тобто, попри те що кожен єврей вірить у Всевишнього простою вірою, і серце його цілісне з Г-сподом, обов’язок розуму й мислення — довести цю віру до знання й пізнання.У цьому сенс слів: «знати, що існує Перший Сущий» —щоб людина саме знала це, осягала розумом і розумінням.Як сказано: «Пізнай Б-га, Б-га батька твого, і служи Йому з цілісним серцем»,і також написано: «І пізнаєш сьогодні…». джерело: 📖 Любавицький календар 

Оель (буквально «намет») — місце спочинку Шостого Любавицького Ребе, раббі Йосефа-Іцхака Шнеєрсона (Раяца). Він розташований на кладовищі «Монтефіоре» в районі Квінс, Нью-Йорк. Для хасидів Хабаду це не просто могила праведника, а духовний центр — місце молитви, прохань і внутрішнього поєднання з Ребе.Саме сюди регулярно приїздив Сьомий Ребе, Менахем-Мендель Шнеєрсон, щоб читати листи людей з усього світу й молитися за них. 🏗 Створення ОеляПісля відходу Ребе Раяца 10 швата 5710 року (1950) було створено спеціальний комітет з будівництва Оеля. Його завданням стало зведення гідної споруди над місцем поховання та збір пожертв серед хасидів і шанувальників Ребе.Кожен, хто долучався до будівництва, отримував особистого листа-подяку. У роботі комітету брали участь відомі рабини та громадські діячі Хабаду. 🕯 Звичай Ребе відвідувати ОельРебе приходив до Оеля постійно. У перші роки — напередодні новолуння, 15-го числа місяця та в особливі дати хасидського календаря; згодом — ще частіше, зокрема по понеділках і четвергах.Він привозив із собою листи з проханнями про благословення, зачитував їх на місці та залишав біля могили.За вказівкою Ребе Оель було збудовано без даху, щоб туди могли заходити коени. Між могилами та місцем молитви встановили перегородку відповідно до вимог галахи. З часом поруч з’явилися мікви, навчальні приміщення та будівля для підготовки відвідувачів.Сьогодні сюди щороку приходять десятки тисяч людей, особливо 10 швата, 3 тамуза, перед Рош-haШана та в інші особливі дні. ✨ Духовне значення місцяРебе багато разів говорив про святість Оеля. Він наголошував: той, хто пише листа і кладе його на могилу з щирою вірою, що Ребе читає його, — отримає відповідь і допомогу.В одній із бесід Ребе пояснював, що святість цього місця подібна до святості Землі Ізраїлю. Він також відзначав різницю між могилами праведників: є місця, що викликають відчуття тягаря, а є такі, що дають радість і піднесення духу. Оель Раяца належить до другого типу — людина відчуває внутрішнє зміцнення ще до початку молитви. 📜 «Азкір аль га-Ціон» — «Згадаю на могилі»Найпоширенішою відповіддю Ребе на прохання про благословення були слова: «Азкір аль га-Ціон» — «Згадаю на могилі».Для хасидів це не було формальністю. Ребе пояснював, що таке згадування — вже повноцінне благословення, а інколи навіть найбільше з можливих.Відомо багато історій, коли після такої відповіді відбувалися реальні спасіння, зцілення й дива. Причому іноді Ребе говорив, що вже згадав людину на могилі, навіть не виходячи зі свого кабінету — ніби духовний зв’язок не обмежений фізичною відстанню. 🚶‍♂️ Звичаї відвідування ОеляЗ часом склалися особливі традиції поведінки:— перед входом тричі стукають у двері;— читають спеціальні молитви («Маане лашон»);— не носять шкіряного взуття;— подумки уявляють образ Ребе;— листи з проханнями рвуть і кладуть на могилу;— перед відвідинами намагаються не їсти (але можна пити).Ці звичаї частково були встановлені самим Ребе, частково перейняті з його особистої поведінки. 🌿 Не центр, а місце тишіПопри величезне значення Оеля, Ребе не хотів перетворювати його на постійний громадський центр. Він ніколи не залишався там на Шабат чи свята і навіть не погоджувався встановити умивальник, надаючи перевагу поверненню для омовіння рук у 770.Оель мав залишатися місцем молитви, а не зібрань. 📖 СьогодніУ наші дні Оель залишається одним із найбільш відвідуваних єврейських святих місць у США. Люди приїздять сюди по підтримку, пораду й внутрішнє зміцнення.Для тисяч хасидів це жива точка зв’язку з Ребе — місце, де прохання перетворюються на молитву, а молитва — на надію.  джерело: 📖 Любавицький календар 

🔹 Тижнева глава «Ітро» розповідає про головну подію єврейської історії — дарування Тори на горі Синай. Вихід з Єгипту дав свободу тілу, а Синай дав напрямок душі. Тут народ Ізраїлю стає не просто вільним, а святим народом Всевишнього. 🔹 Глава названа ім’ям Ітро — людини ззовні. Почувши про чуда, він прийшов і визнав істину. Це вчить: Б-жественність може побачити той, хто готовий змінювати себе, а не залишатися стороннім спостерігачем. 🔹 За порадою Ітро Моше створює систему судів. Тора вимагає не лише духовності, а й порядку в суспільстві. Святість має проявлятися у справедливості, відповідальності та турботі про кожного. 🔹 Перед Синаєм народ готується кілька днів. Зустріч із Б-гом потребує підготовки та внутрішньої чистоти. До святості не приходять випадково — до неї йдуть свідомо. 🔹 Десять заповідей дані всьому народові одночасно. Це не особисте одкровення пророка, а колективний досвід мільйонів людей. Тому зв’язок із Торою є основою всієї єврейської віри та традиції. 🔹 Після Синаю небо й земля поєднуються. Матеріальні речі можуть ставати святими через міцвот. Саме в повсякденному житті розкривається Б-жественна присутність. ✨ Головний урок: справжня свобода — це прийняти волю Всевишнього. Сказавши «наасе ве-нішма», євреї зробили вибір бути народом місії — і цей вибір триває щодня. джерело: 📖 Любавицький календар