7 іяра 5379 року (21 квітня 1619 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо-Ефраїма бен Аарона Лунчиця (Клі Якар).Рабі Шломо-Ефраїм (при народженні отримав ім’я Ефраїм, але під час хвороби, у віці 51 року, додав до нього ім’я Шломо) відомий нам за назвою одного зі своїх творів — «Клі якар» («Дорогоцінна посудина»). Рабі Ефраїм був учнем відомого знавця Талмуду рабі Шломо бен Єхієля Лурії (Маґаршаль) і спочатку очолював єшиву у Львові, а потім переїхав до Праги, де разом із рабі Йешаягу Горовіцем очолив празький міський суд (єврейський, звісно). Серед учнів рабі Ефраїма були визначні рабини рабі Йом-Тов Ліпман Геллер і рабі Шабтай Горовіц (син рабі Йешаягу).Рабі Ефраїм був одним із найвидатніших проповідників (даршанів) і славився своїм риторичним мистецтвом, що захоплювало слухачів.8 іяра 4856 року (3 травня 1096 року) — початок Першого Хрестового походу, який відкрив період гонінь і релігійних переслідувань європейського єврейства.джерело: chabad.odessa

Сьогодні 3 Іяра 5786 року. 18-й день Омера📌 5753 (1993 рік) — відійшов із життя рабин Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков, особистий секретар Ребе та директор «Мерказ Леіньяней Хінух» (Центру з питань освіти).Айом-Йом«Не п’ють воду перед Авдалою».Усі якості, навіть ті, що за своїм описом і назвою вважаються недобрими або навіть поганими, можна використати для служіння Всевишньому згідно з Торою.Так, праведний рабин р. Мешулам Зуся з Аннополя (нехай буде благословенна пам’ять праведника) навчився у злодія кільком принципам у шляхах служіння Б-гу:📖 Любавицький календар

«Лехатхіла Арібер» (לכתחילה אריבער) (від самого початку — зверху):Якщо ви коли-небудь спілкувалися з хасидами Хабаду, ви напевно чули фразу «Лехатхіла Арібер» (їдиш: לכתחילה אַריבער). Це не просто гарний вислів, а ціла життєва стратегія, яка перевертає уявлення про те, як долати труднощі. ❓ У чому суть ідеї?Зазвичай люди діють так: «Спробуємо пройти звичайним шляхом. Якщо з’явиться стіна — обійдемо її, підкопаємо або, в крайньому разі, переліземо».Ребе Маараш (четвертий Ребе Хабаду) запропонував принципово інший підхід:«Світ каже: якщо не можна пройти знизу — перелазь зверху. А я кажу: від самого початку — тільки зверху!Що це означає на практиці?Не потрібно чекати, поки з’явиться проблема, щоб героїчно її долати. Вже з першого кроку слід піднятися над будь-якими обмеженнями. Коли людина починає добру справу з такою впевненістю, ніби перешкод не існує, сама реальність підлаштовується під неї — і «стіни» зникають. 🎹 Музичний код: нігун Ребе МаарашУ цієї ідеї є свій «саундтрек». Нігун «Лехатхіла Арібер» — це не просто мелодія, а духовна практикаЙого структура говорить сама за себе:Злам системи (перша частина): у більшості мелодій темп наростає поступово. Тут же нігун починається з різкого, потужного «стрибка» вгору. Це музичне втілення підходу — одразу діяти з позиції перемоги.Заземлення (друга частина — «1, 2, 3, 4»): мелодія стає ритмічною та чіткою. Це символ нашого матеріального світу, де є межі й правила. Ми не відриваємось від реальності, а вносимо в неї вищу енергію.Вихід у безмежність (третя частина — «Ейн Соф»): кульмінація. Високі ноти, що можуть повторюватися знову і знову. Сьомий Ребе часто диригував цією частиною з особливою силою, повторюючи її десятки разів, поки співаючі не відчували, що меж більше не існує. 🎓 Чому це працює? (урок від Ребе)Сьомий Ребе зробив цей принцип основою для нашого покоління. Він навчав: якщо ти стикаєшся з подвійними стандартами, нестачею ресурсів чи бюрократією у святій справі — не варто вступати в нескінченні переговори з труднощами.Три правила «Лехатхіла Арібер»:Не «вражайся»: не дозволяй перешкоді виглядати великою у твоїх очах. Вона — лише декорація.Дій рішуче: починай справу з тим масштабом, який потрібен, а не з тим, який «дозволяють» обставини.Пам’ятай про Помічника: коли ти йдеш «зверху», ти проявляєш віру в те, що Творець вищий за природу. І тоді приходить допомога понад природні межі. 📜 Історія одного нігунаЦікаво, що Ребе Маараш створив цей нігун, надихнувшись старовинною книгою «Хон Ашир». Він побачив у ній нотні позначення, які пробудили в його душі цю мелодію. Пізніше Сьомий Ребе перейняв цей нігун від свого діда, який особисто чув його від самого автора. 📖 Любавицький календар

Рош Ходеш СіванУ переддень Рош Ходеш Сіван прийнято читати особливу молитву за дітей, складену Шла а-Кодошем — великим знавцем Тори, кабалістом рабином Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіцем.Протягом майже 400 років євреї в усьому світі читають «Тфіла а-Шла» — особливу й потужну молитву за захист і духовний добробут дітей.Шла а-Кодош писав:«Найбільш відповідний час для цієї молитви — Ерев Рош Ходеш Сіван, адже саме цього місяця Всевишній дав нам Свою Тору, і саме тоді ми були названі Його дітьми».Переддень Рош Ходеш Сіван також відомий як Йом Кіпур Катан.Шла а-Кодош вчить, що саме цього дня за стародавнім звичаєм ми звертаємося до Творця з особливою молитвою, в якій просимо, аби наші діти та діти наших дітей у всі покоління прямували шляхом Тори.Текст цієї молитви дійшов до нас завдяки раббі Шабтаю Сойферу з Премишлян. На зібранні Чотирьох Земель у 1614 році йому — як видатному учневі раббі Мордехая Яфе (автора «Левушим») — було доручено перевидати Сідур (молитовник). На той час у багатьох перевиданнях накопичилися численні помилки, і саме йому було доручено впорядкувати тексти молитов.У виданому ним Сідурі 1618 року поставили свої підписи такі авторитети, як Мааршо, Шла а-Кодош, Бах та інші. Раббі Шабтай не вносив нічого нового — він лише виправляв і ретельно перевіряв автентичність текстів, що сягали часів Великого зібрання.Серед цих молитов була й та, що сьогодні відома як «Тфіла а-Шла».Традиція промовляти цю молитву в канун місяця Сіван належить самому Шла а-Кодошу. Ось його слова:«Серце моє підказує мені, що найкращий час для цієї молитви — переддень місяця Сіван, бо саме цього місяця нам була дарована Тора. І завдяки тому, що ми її прийняли, нас називають “синами Всесильного Б-га”. Було б правильно, щоб у цей день обоє батьків постили, пробудили свої серця до тшуви, перевірили, чи всі закони в їхньому домі дотримуються як слід, зокрема ті, що стосуються сімейної чистоти, і дали цдаку гідним бідним у цей день».Мішна Брура (47:10) пише, що ця молитва має стати звичною для нас, щоб ми постійно молилися до Творця про те, щоб наші діти вивчали Тору, стали праведниками, розвинули в собі риси, гідні звання «людини».Про це варто пам’ятати і під час виголошення благословення «Агава Раба», і коли ми читаємо ранкове благословення на Тору — «і ми, і нащадки наші».Шла а-Кодош написав про це у своїй книзі «Шней Лухот га-Брит», назва якої і дала йому прізвисько «Шла» (абревіатура назви книги), а «а-Кодош» — «святий».Перед молитвою прийнято давати цдаку, після чого запалюють пам’ятну свічку в честь праведника — рабі Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіца (Шла а-Кодоша).*Тфіла а-Шла: אַתָּהּ הוּא יְיָ אֱלֹהֵינוּ עַד שֶׁלֹּא בָּרָאתָ הָעוֹלָם, וְאַתָּהּ הוּא אֱלֹהֵינוּ מִשֶּׁבָּרָאתָ הָעוֹלָם, וּמֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם אַתָּה אַל. וּבָרָאתָ עוֹלָמְךָ בְּגִין לְאִשְׁתְּמוֹדַע אֱלָהוּתָךְ בְּאֶמְצָעוּת תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה כְּמוֹ שֶׁאָמְרוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה. “בְּרֵאשִׁית”, בִּשְׁבִיל תּוֹרָה וּבִשְׁבִיל יִשְׂרָאֵל, כִּי הֵם עַמְּךָ וְנַחֲלָתְךָ אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בָּהֶם מִכָּל הָאֻמּוֹת, וְנָתַתָּ לָהֶם תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה, וְקֵרַבְתָּם לְשִׁמְךָ הַגָּדוֹל. וְעַל קִיּוּם הָעוֹלָם וְעַל קִיּוּם הַתּוֹרָה בָּא לָנוּ מִמְּךָ יְיָ אֱלֹהֵינוּ שְׁנֵי צִוּוּיִים. כָּתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “פְּרוּ וּרְבוּ”, וְכָתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “וְלִמַּדְתֶּם אוֹתָם אֶת בְּנֵיכֶם”, וְהַכַּוָּנָה בִּשְׁתֵּיהֶן אֶחָת, כִּי לֹא לְתֹהוּ בָרָאתָ כִּי אִם לָשֶׁבֶת, וְלִכְבוֹדְךָ בָּרָאתָ, יָצַרְתָּ אַף עָשִׂיתָ, כְּדֵי שֶׁנִּהְיֶה אֲנַחְנוּ וְצֶאֱצָאֵינוּ וְצֶאֶצָאֵי כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל יוֹדְעֵי שְׁמֶךָ וְלוֹמְדֵי תּוֹרָתֶךָ. וּבְכֵן אָבוֹא אֵלֶיךָ יְיָ מֶלֶךְ מַלְכֵי הַמְּלָכִים, וְאַפִּיל תְּחִנָּתִי, וְעֵינַי לְךָ תְּלוּיוֹת עַד שֶׁתְּחָנֵּנִי וְתִשְׁמַע תְּפִלָּתִי לְהַזְמִין לִי בָּנִים וּבָנוֹת, וְגַם הֵם יִפְרוּ וְיִרְבּוּ הֵם וּבְנֵיהֶם וּבְנֵי בְּנֵיהֶם עַד סוֹף כָּל הַדּוֹרוֹת לְתַכְלִית שֶׁהֵם וַאֲנִי וַאֲנַחְנוּ כֻּלָּנוּ יַעַסְקוּ בְּתוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה לִלְמֹד וּלְלַמֵּד לִשְׁמֹר וְלַעֲשׂוֹת וּלְקַיֵּם אֶת כָּל דִּבְרֵי תַּלְמוּד תּוֹרָתְךָ בְּאַהֲבָה, וְהָאֵר עֵינֵינוּ בְּתוֹרָתֶךָ וְדַבֵּק לִבֵּנוּ בְּמִצְווֹתֶיךָ לְאַהֲבָה וּלְיִרְאָה אֶת שְׁמֶךָ. אָבִינוּ אָב הָרַחֲמָן, תֵּן לְכֻלָּנוּ חַיִּים אֲרֻכִּים וּבְרוּכִים, מִי כָמוֹךָ אָב הָרַחֲמִים זוֹכֵר יְצוּרָיו לְחַיִּים בְּרַחֲמִים, זָכְרֵנוּ לְחַיִּים נִצְחִיִּים כְּמוֹ שֶׁהִתְפַּלֵּל אַבְרָהָם אָבִינוּ “לוּ יִחְיֶה לְפָנֶיךָ”, וּפֵרְשׁוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה, “בְּיִרְאָתֶךָ”. כִּי עַל כֵּן, בָּאתִי לְבַקֵּשׁ וּלְחַנֵּן מִלְּפָנֶיךָ שֶׁיְּהֵא זַרְעִי וְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם זֶרַע כָּשֵׁר, וְאַל יִמָּצֵא בִי וּבְזַרְעִי וּבְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם שׁוּם פְּסוּל וָשֶׁמֶץ, אַךְ שָׁלוֹם וֶאֱמֶת וְטוֹב וְיָשָׁר בְּעֵינֵי אֱלֹהִים וּבְעֵינֵי אָדָם, וְיִהְיוּ בַּעֲלֵי תוֹרָה, מָארֵי מִקְרָא, מָארֵי מִשְׁנָה, מָארֵי תַלְמוּד, מָארֵי רָזָא, מָארֵי מִצְוָה, מָארֵי גוֹמְלֵי חֲסָדִים, מָארֵי מִדּוֹת תְּרוּמִיּוֹת, וְיַעַבְדוּךָ בְּאַהֲבָה וּבְיִרְאָה פְּנִימִית, וְלֹא יִרְאָה חִיצוֹנִית. וְתֵן לְכָל גְּוִיָּה וּגְוִיָּה מֵהֶם דֵּי מַחְסוֹרָהּ בְּכָבוֹד, וְתֵן לָהֶם בְּרִיאוּת וְכָבוֹד וְכֹחַ, וְתֵן לָהֶם קוֹמָה וְיֹפִי וְחֵן וָחֶסֶד, וְיִהְיֶה אַהֲבָה וְאַחֲוָה וְשָׁלוֹם בֵּינֵיהֶם, וְתַזְמִין לָהֶם זִוּוּגִים הֲגוּנִים מִזֶּרַע תַּלְמִידֵי חֲכָמִים מִזֶּרַע צַדִּיקִים, וְגַם הֵם זִוּוּגָם יִהְיוּ כְּמוֹתָם כְּכָל אֲשֶׁר הִתְפַּלַּלְתִּי עֲלֵיהֶם, כִּי זִכָּרוֹן אֶחָד עוֹלֶה לְכָאן וּלְכָאן. אַתָּה יְיָ יוֹדֵעַ כָּל תַּעֲלוּמוֹת, וּלְפָנֶיךָ נִגְלוּ מַצְפּוּנֵי לִבִּי, כִּי כַוָנָתִי בְּכָל אֵלֶּה לְמַעַן שִׁמְךָ הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ וּלְמַעַן תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה. עַל כֵּן עֲנֵנִי יְיָ עֲנֵנִי בַּעֲבוּר הָאָבוֹת הַקְּדוֹשִׁים אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, וּבִגְלָלָם תּוֹשִׁיעַ בָּנִים לִהְיוֹת הָעֲנָפִים דּוֹמִים לְשָׁרְשָׁם, וּבַעֲבוּר דָּוִד עַבְדֶּךָ רֶגֶל רְבִיעִי בַּמֶּרְכָּבָה, הַמְּשׁוֹרֵר בְּרוּחַ קָדְשֶׁךָ. שִׁיר הַמַּעֲלוֹת אַשְׁרֵי כָּל יְרֵא ה’ הַהֹלֵךְ בִּדְרָכָיו. יְגִיעַ כַּפֶּיךָ כִּי תאֹכֵל אַשְׁרֶיךָ וְטוֹב לָךְ. אֶשְׁתְּךָ כְּגֶפֶן פֹּרִיָּה בְּיַרְכְּתֵי בֵיתֶךָ בָּנֶיךָ כִּשְׁתִלֵי זֵיתִים סָבִיב לְשֻׁלְחָנֶךָ. הִנֵּה כִי כֵן יְבֹרַךְ גָּבֶר יְרֵא ה’. יְבָרֶכְךָ ה’ מִצִּיּוֹן וּרְאֵה בְּטוּב יְרוּשָׁלָיִם כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ. וּרְאֵה בָנִים לְבָנֶיךָ שָׁלוֹם עַל יִשְׂרָאֵל. אָנָּא יְיָ שׁוֹמֵעַ תְּפִלָּה, יְקֻיַּם בָּנוּ הַפָּסוּק. וַאֲנִי זֹאת בְּרִיתִי אוֹתָם אָמַר יְיָ רוּחִי אֲשֶׁר עָלֶיךָ וּדְבָרַי אֲשֶׁר שַׂמְתִּי בְּפִיךָ לֹא יָמוּשׁוּ מִפִּיךָ וּמִפִּי זַרְעֲךָ וּמִפִּי זֶרַע זַרְעֲךָ אָמַר יְיָ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. יִהְיוּ לְרָצוֹן אִמְרֵי פִי וְהֶגְיוֹן לִבִּי לְפָנֶיךָ יְיָ צוּרִי וְגוֹאֲלִי:  * Транслітерація:  «Ата hу Адо-най Элоhэйну ад шело барата hа-олам, вэ-ата Адо-най Элоhэйну ми-ше-барата hаолам, у-мэ-олам вэ-ад олам Ата Эль, у-варата оламха бэ-гин ле-hиштмода Элоhутха бэ-эмцаут Торатха hа-кдоша кмо ше-омру работэйну зихронам ливраха, “Бэрэшит”, бишвиль Тора у-вишвиль Исраэль, ки hэм амха вэ-нахалатха ашер бахарта ба-hэм ми-коль hа-умот, вэ-натата ла-hэм Торатха hа-кдоша, вэ-кэравтам ле-Шимха hа-гадоль. Вэ-аль киюм hаолам вэ-аль киюм hа-Тора ба лану мимха Адо-най Элоhэйну шнэй цивуим, катавта бэ-Торатха “пру у-рву”,вэ-катавта бэ-Торатха “Вэ-лимадтэм отам эт бнэйхэм”, вэ-hакавана би-штэйэм ахат, ки ло ла-тоhу барата ки им лашевет, вэ-ли-хводха барата яцарта аф асита, кдэй ше-ниhйе анахну вэ-цеэцаэну вэ-цээцаэй коль амха бейт Исраэль йодэй Шмэха вэ-ломдэй Торатэха. У-вхэн аво элеха Адо-най Мэлех малхэй hамлахим, вэ-апиль тхинати, вэ-эйнай леха тэлуйот ад ше-тэханэни вэ-тишма тфилати леhазмин ли баним у-ванот вэ-гам hэм ифру вэ-ирбу hэм у-внэйhэм у-внэй внэйhэм ад соф коль hа-дорот летахлит шеhэм ва-ани кулану яаску бэ-Торатха hакдоша лилмод у-леламэд лишмор вэ-лаасот у-лекайем коль диврэй талмуд Торатэха бэ-аhава, вэ-hаэр эйнэну бэ-Торатэха вэ-дабэк либэйну бэ-мицвотэха ле-аhава у-ле-ира эт Шмэха. Авину ав hарахаман, тэн ле-хулану хаим аруким у-врухим, ми камоха ав hарахамим зохэр йецурав ле-хаим бэ-рахамим, зохрэну ле-хаим ницхиим, кмо ше-hитпалель Авраhам авину “лу Ишмаэль ихье лефанэха” у-фершу работэйну зихронам ливраха “бэ-иратэха”. Ки аль кен, бати левакеш у-леханэн милефанэха ше-йеhэ зари вэ-зэра зари ад олам зэра кашер, вэаль имацэ ви у-вэ-зари у-вэ-зэра зари ад олам шум псуль ва-шемец, ах шалом вэ-эмет вэ-тов вэ-яшар бэ-эйнэй Элоhим у-вэ-эйнэй адам, вэ-иhйю баалей Тора, марэй Микра, марэй Мишна, марэй Талмуд, марэй раза, марэй мицва, марэй гомлей хасадим, марэй мидот трумийот, вэ-яавдуха бэ-аhава у-вэ-ира пнимит, вэло ира хицонит, вэ-тэн лехоль гвия у-гвия мэhэм дэй махсора бэ-хавод, вэ-тэн лаhэм бриют вэ-хавод вэ-хоах, вэ-тэн лаhэм кома вэ-йофи вэ-хэн вэ-хэсед, вэ-иhйе аhава вэ-ахава вэ-шалом б-эйнэйhэм, вэ-тазмин лаhэм зивугим hагуним ми-зэра талмидэй хахамим, ми-зэра цадиким, вэгам зивугам иhйю хемотам кехоль ашер hитпалалти алейhэм, ки зикарон эхад оле лехан у-лехан. Ата Адо-най йодэа коль таалумот, у-лефанэха ниглу мацпунэй либи, ки хаванати бэхоль эле лемаан Шимха hа-гадоль вэ-hа-кадош у-лемаан Торатха hа-кдоша, аль кен анэни Адо-най анэни баавур hаавот hакдошим Авраhам Ицхак вэ-Яаков, у-виглалам тошиа баним лиhйот hа-анафим домим ле-шоршам, у-вэ-авур Давид авдэха рэгель рвии ба-мэркава, hа-мэшорэр бэ-руах кодшеха. Шир hамаалот ашрей коль йерэ Адо-най hаhолех би-драхав: ягиа капэха ки тохэль ашреха вэ-тов лах: иштэха ке-гэфен пория бэ-яркетэй вейтэха банэха ки-штилей зэйтим савив ле-шулханэха: hинэ хи хэн йеворах гавэр йерэ Адо-най: йеварэхэха Адо-най ми-цийон у-ръэ бэ-тов Йерушалаим коль йемэй хайеха: у-ръэ ваним леванэха шалом аль Исраэль. Ана Адо-най шомэа тфила йекуям бану hа-пасук ва-ани зот брити отам амар Адо-най рухи ашер алеха у-дэворай ашер самти бэ-фиха ло ямушу ми-пиха у-ми-пи зараха у-ми-пи зэра зараха амар Адо-най мэ-ата вэ-ад олам. Иhйью ле-рацон имрэй фи вэ-hэгьон либи лефанэха, Адо-най цури вэ-гоали».  Молитва про нащадків і ТоруТи, Г-осподи, Б-же наш, був ще до створення світу,і Ти, Б-же наш, не змінився й після створення світу,і з віку в вік Ти — Б-г.І Ти створив Свій світ, щоб усі пізнали, що Ти — Б-г,з Твоєї святої Тори, як сказали наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять:«На початку…» — заради Тори і заради Ізраїлю.Бо вони — народ Твій і спадок Твій.Ти вибрав їх з-поміж усіх народів і дарував їм Свою святу Торута наблизив їх до Свого великого Імені.Аби світ існував і Тора зберігалася,Ти, Г-осподи, Б-же наш, дав два веління:сказано в Твоїй Торі — «Плодіться і розмножуйтеся»,і сказано — «Навчайте цьому своїх дітей».І сенс обох — один:що Ти створив світ не дарма,а для наповнення і заселення,і задля Своєї слави Ти створив, утворив і влаштував його,щоб ми, і діти наші, і діти дітей народу Твого, дому Ізраїля,знали Ім’я Твоє і вивчали Твою святу Тору.Тому я звертаюсь до Тебе, Б-же, Царю царів,і молю, й очі мої звернені до Тебе,поки не зглянешся на мене і не почуєш молитви моєї:пошли мені синів і дочок,і щоб вони також плодилися і розмножувалися —вони, їхні діти і діти дітей їхніх — у всі покоління.Аби вони, і я, і всі ми присвячували себе Твоїй святій Торі —вивчали й навчали, зберігали і виконували всі слова Твого вчення з любов’ю.Просвіти очі наші Твоєю Торою,і пригорни серце наше до Твоїх заповідей —щоб любити Ім’я Твоє й тремтіти перед ним.Авіну, Батьку милосердний, даруй нам усім довге й благословенне життя.Хто як Ти — милостивий, пам’ятаєш про Свої створіння і даруєш їм життя?Згадай нас і даруй нам життя —як молився наш праотць Авраам:«О, коли б Ішмаель жив перед Тобою…»,і наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять, тлумачили: «у трепеті Твоєму».Тому я прийшов просити й молитися перед Тобою,щоб потомство моє і потомство потомства мого було навіки кошерним,і щоб не було в мені, чи в моєму потомстві, чи в потомках моїх потомківані вади, ані ганьби,а тільки мир і істина, доброта і прямота — в очах Г-спода і людей.Нехай вони будуть обізнані в Торі:знають Письмо, знають Мішну, знають Талмуд, знають Таємне,додержуються заповідей, чинять милосердя,мають шляхетні якості,і нехай служать Тобі з любов’ю та внутрішнім трепетом, а не тільки зовнішнім.Даруй кожному з них усе необхідне для гідного життя:здоров’я, гідність, силу, статність, красу, привабливість, милість.Нехай буде між ними любов, братерство і мир.Пошли їм гідну пару — з роду мудреців Тори, з роду праведників,і щоб самі вони були гідними чоловіками й жінками,бо прошу одне і те саме і для синів, і для дочок.Ти, Б-же, знаєш усі таємниці,і відкрито перед Тобою те, що на серці моєму:усе це я прошу заради великого і святого Імені Твогоі заради Твоєї святої Тори.Тож відповідай мені, Б-же, — відповідай заради святих праотців:Авраама, Іцхака і Яакова,і заради них урятуй синів —щоб гілки були як коріння.І заради Давида, раба Твого,четвертої опори Божественного Престолу,співця, наділеного святим духом Твоїм.Пісня підняття (Шир Гамаалот):Блаженний кожен, хто боїться Г-спода, хто йде Його шляхами.Ти будеш їсти плоди праці рук твоїх — блаженний ти, і добре тобі буде.Дружина твоя — немов виноградна лоза, плідна у твоєму домі.Сини твої — немов саджанці оливи навколо столу твого.Ось так буде благословенний той, хто боїться Г-спода.Нехай благословить тебе Г-сподь із Ціону,і побачиш добробут Єрусалима у всі дні життя твого.І побачиш дітей дітей своїх.Мир над Ізраїлем!Благаю Тебе, Б-же, що чуєш молитви,нехай здійсниться в мені те, що сказано у вірші:«І Мій завіт з ними — каже Г-сподь:Дух Мій, який на тобі, і слова Мої, які Я вклав у вуста твої,не зникнуть з уст твоїх,і з уст нащадків твоїх,і з уст нащадків їхніх — каже Г-сподь — відтепер і навіки!»https://silatehilim.com/ 

1. Сіван — третій місяць єврейського календаряОскільки в Торі першим місяцем року названо весняний місяць Нісан, Сіван вважається третім місяцем єврейського календаря. А якщо рахувати від місяця Тішрей (Рош га-Шана — єврейський Новий рік), що припадає на осінь, то Сіван — це дев’ятий місяць.2. Вперше назва цього місяця згадується в книзі ЕстерЯк і назви інших місяців у сучасному єврейському календарі, "Сіван" походить з часів Вавилонського вигнання.Вперше це ім’я зустрічається в Книзі Естер, де говориться про царський указ, написаний:«…у третьому місяці, тобто в місяці Сіван, на двадцять третій день…» (Естер 8:9).3. Час дарування ТориУ перший день третього місяця після Виходу з Єгипту наші предки дісталися гори Синай. Шість днів по тому Всевишній зійшов на гору і дарував народу Ізраїлю Десять заповідей.Цей час був вибраний не випадково:Тора має три частини (Тора, Пророки, Писання);євреї поділяються на три групи (когани, левіти та Ісраель);Моше був третім серед дітей своїх батьків (після Мір’ям і Аарона);і на підготовку до Одкровення було виділено три дні, коли чоловіки й жінки мали жити окремо.4. У Сівані святкують ШавуотШавуот — річниця Синайського Одкровення — святкується 6-го Сівана (а в діаспорі — також і 7-го). Це через 50 днів після свята Песах.Обряди Шавуоту:нічне вивчення Тори,читання Десяти заповідей у синагозі,святкова молочна трапеза,молитва Ізкор (помінальна).5. Сезон збирання пшениціУ Землі Ізраїлю Сіван — це час жнив. У часи Храму євреї приносили у Шавуот хлібні жертви з нового пшеничного врожаю, а також бікурім — перші плоди та зерно, дякуючи Б-гу за щедрість.6. Знак зодіаку — БлизнюкиПісля Овна і Тельця Близнюки (івритом «теомім») — перший знак зодіаку, що символізує людину.Мудреці пояснюють, що це ідеальний знак для місяця дарування Тори — адже тільки людина здатна співати хвалу та радіти цьому одкровенню.повний текст читайте на нашому сайті: https://jewishukraine.info/post/306

Перші дванадцять днів місяця Сіван відрізняються від решти днів. На них поширюється особлива святість (хоч і менша, ніж у святкові дні).Перший із цих днів — це Рош Ходеш, і його статус не відрізняється від інших початків місяця.Чотири дні між Рош Ходеш і святом, що припадає на 6-е Сівана — це дні, в які Моше та праотці були зайняті підготовкою до отримання Тори.6-е Сівана (а поза межами Ерец-Ісраель — також і 7-е Сівана) — це свято Шавуот.7-е Сівана — це Йом га-Тібуах ("день жертвоприношень") — день, коли паломники, що прибули до Єрусалима на Шавуот, приносили святкові жертви в тому випадку, якщо саме свято припадало на Шабат (адже приватні жертви — на відміну від громадських — не приносяться в Шабат).У наступні п’ять днів паломники також могли приносити свої жертви, якщо не встигли зробити це у саме свято — адже за законом це дозволено протягом семи днів, включно зі святом.Таким чином, усі перші 12 днів місяця Сіван мають підвищену святість у порівнянні зі звичайними буднями.Тому в ці 12 днів:не читають Таһанун у молитві,не вимовляють "Йехі рацон" після читання Тори,не згадують померлих.У ці дні не встановлюються пости — навіть у разі посту в Йорцайт (річницю смерті батька або матері).Однак дозволяється піст Тааніт халом (викликаний сновидінням).Також дозволено нареченому постити у день весілля.Такі звичаї прийняті в Ерец-Ісраель.Поза її межами прийнято не постити і не читати Таһанун лише до Ісру хаг — тобто до 8-го Сівана включно (оскільки 6-е і 7-е Сівана там вважаються святковими).

Попросили поговорити про «різкість» і про «особливо чутливих людей, яких так легко зачепити». Ну що ж, давайте поговоримо.Перше.НЕ треба спілкуватися з тими, хто вам не подобається. Взагалі. Ніколи.У цьому немає ніякого сенсу. Ви можете не сваритися і не лаятися ні з ким, не обов'язково людині повідомляти, що вона вас дратує. Але якщо це так - позбавте і себе, і, до речі, її від такої "дружби".Друге.Якщо виходити з положення, що вам з людиною цікаво і приємно спілкуватися, то - якщо ви, звичайно, не соціопат - вам не захочеться її ображати навмисно. Отже, ви самі не говорите їй гидот і робите це усвідомлено, то і не треба нести ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТО, як ця людина вас зрозуміла. Ви не хотіли її образити спеціально? Значить, решта - це вже її суто особисті проблеми.Третє.У людей з тарганами є свої тригери. Ти говориш їм «ось табуретка», а вони - «ти вважаєш, що я схожий на табуретку?!». І далі в тому ж дусі.У всіх свої заморочки. Якщо вас заздалегідь не повідомили, що з цією людиною, скажімо, не можна згадувати ім'я «Іван» або говорити про кактуси, то це не ваші проблеми і не ваша вина. Якщо на вас не одягнутий білий халат і ви не є її лікуючим лікарем, будь ласка, звільніть себе від необхідності нести відповідальність за її душевне здоров'я.Четверте.Якщо ви все ж таки образили людину, вона може прямим текстом це вам сказати і позначити, що САМЕ її зачепило. Якщо вона цього не робить, а починає на вас дутися і всім своїм виглядом дає зрозуміти, що ви повинні здогадатися, про що йде мова, - дивіться пункт перший. Це ще називається пасивною агресією, якщо що.П'яте.У світі бувають відверто агресивні люди, яким подобається говорити іншим гидоти. Це одне. Але якщо ви до таких людей не належите, то майте на увазі: образа вже живе у цій «чутливій» людині. Їй просто треба її (образу) в когось розміщувати. Ви можете поспівчувати цій людині, але ніяк не вплинете на її бажання розміщувати свою образу в оточуючих. Відносини повинні бути легкими, прозорими і приносити радість!© Психологічна Порадня

У переддень Рош Ходеш Сіван прийнято читати особливу молитву за дітей, складену Шла а-Кодошем — великим знавцем Тори, кабалістом рабином Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіцем.Протягом майже 400 років євреї в усьому світі читають «Тфіла а-Шла» — особливу й потужну молитву за захист і духовний добробут дітей.Шла а-Кодош писав:«Найбільш відповідний час для цієї молитви — Ерев Рош Ходеш Сіван, адже саме цього місяця Всевишній дав нам Свою Тору, і саме тоді ми були названі Його дітьми».Переддень Рош Ходеш Сіван також відомий як Йом Кіпур Катан.Шла а-Кодош вчить, що саме цього дня за стародавнім звичаєм ми звертаємося до Творця з особливою молитвою, в якій просимо, аби наші діти та діти наших дітей у всі покоління прямували шляхом Тори.Текст цієї молитви дійшов до нас завдяки раббі Шабтаю Сойферу з Премишлян. На зібранні Чотирьох Земель у 1614 році йому — як видатному учневі раббі Мордехая Яфе (автора «Левушим») — було доручено перевидати Сідур (молитовник). На той час у багатьох перевиданнях накопичилися численні помилки, і саме йому було доручено впорядкувати тексти молитов.У виданому ним Сідурі 1618 року поставили свої підписи такі авторитети, як Мааршо, Шла а-Кодош, Бах та інші. Раббі Шабтай не вносив нічого нового — він лише виправляв і ретельно перевіряв автентичність текстів, що сягали часів Великого зібрання.Серед цих молитов була й та, що сьогодні відома як «Тфіла а-Шла».Традиція промовляти цю молитву в канун місяця Сіван належить самому Шла а-Кодошу. Ось його слова:«Серце моє підказує мені, що найкращий час для цієї молитви — переддень місяця Сіван, бо саме цього місяця нам була дарована Тора. І завдяки тому, що ми її прийняли, нас називають “синами Всесильного Б-га”. Було б правильно, щоб у цей день обоє батьків постили, пробудили свої серця до тшуви, перевірили, чи всі закони в їхньому домі дотримуються як слід, зокрема ті, що стосуються сімейної чистоти, і дали цдаку гідним бідним у цей день».Мішна Брура (47:10) пише, що ця молитва має стати звичною для нас, щоб ми постійно молилися до Творця про те, щоб наші діти вивчали Тору, стали праведниками, розвинули в собі риси, гідні звання «людини».Про це варто пам’ятати і під час виголошення благословення «Агава Раба», і коли ми читаємо ранкове благословення на Тору — «і ми, і нащадки наші».Шла а-Кодош написав про це у своїй книзі «Шней Лухот га-Брит», назва якої і дала йому прізвисько «Шла» (абревіатура назви книги), а «а-Кодош» — «святий».Перед молитвою прийнято давати цдаку, після чого запалюють пам’ятну свічку в честь праведника — рабі Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіца (Шла а-Кодоша).*Тфіла а-Шла: אַתָּהּ הוּא יְיָ אֱלֹהֵינוּ עַד שֶׁלֹּא בָּרָאתָ הָעוֹלָם, וְאַתָּהּ הוּא אֱלֹהֵינוּ מִשֶּׁבָּרָאתָ הָעוֹלָם, וּמֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם אַתָּה אַל. וּבָרָאתָ עוֹלָמְךָ בְּגִין לְאִשְׁתְּמוֹדַע אֱלָהוּתָךְ בְּאֶמְצָעוּת תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה כְּמוֹ שֶׁאָמְרוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה. “בְּרֵאשִׁית”, בִּשְׁבִיל תּוֹרָה וּבִשְׁבִיל יִשְׂרָאֵל, כִּי הֵם עַמְּךָ וְנַחֲלָתְךָ אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בָּהֶם מִכָּל הָאֻמּוֹת, וְנָתַתָּ לָהֶם תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה, וְקֵרַבְתָּם לְשִׁמְךָ הַגָּדוֹל. וְעַל קִיּוּם הָעוֹלָם וְעַל קִיּוּם הַתּוֹרָה בָּא לָנוּ מִמְּךָ יְיָ אֱלֹהֵינוּ שְׁנֵי צִוּוּיִים. כָּתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “פְּרוּ וּרְבוּ”, וְכָתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “וְלִמַּדְתֶּם אוֹתָם אֶת בְּנֵיכֶם”, וְהַכַּוָּנָה בִּשְׁתֵּיהֶן אֶחָת, כִּי לֹא לְתֹהוּ בָרָאתָ כִּי אִם לָשֶׁבֶת, וְלִכְבוֹדְךָ בָּרָאתָ, יָצַרְתָּ אַף עָשִׂיתָ, כְּדֵי שֶׁנִּהְיֶה אֲנַחְנוּ וְצֶאֱצָאֵינוּ וְצֶאֶצָאֵי כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל יוֹדְעֵי שְׁמֶךָ וְלוֹמְדֵי תּוֹרָתֶךָ. וּבְכֵן אָבוֹא אֵלֶיךָ יְיָ מֶלֶךְ מַלְכֵי הַמְּלָכִים, וְאַפִּיל תְּחִנָּתִי, וְעֵינַי לְךָ תְּלוּיוֹת עַד שֶׁתְּחָנֵּנִי וְתִשְׁמַע תְּפִלָּתִי לְהַזְמִין לִי בָּנִים וּבָנוֹת, וְגַם הֵם יִפְרוּ וְיִרְבּוּ הֵם וּבְנֵיהֶם וּבְנֵי בְּנֵיהֶם עַד סוֹף כָּל הַדּוֹרוֹת לְתַכְלִית שֶׁהֵם וַאֲנִי וַאֲנַחְנוּ כֻּלָּנוּ יַעַסְקוּ בְּתוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה לִלְמֹד וּלְלַמֵּד לִשְׁמֹר וְלַעֲשׂוֹת וּלְקַיֵּם אֶת כָּל דִּבְרֵי תַּלְמוּד תּוֹרָתְךָ בְּאַהֲבָה, וְהָאֵר עֵינֵינוּ בְּתוֹרָתֶךָ וְדַבֵּק לִבֵּנוּ בְּמִצְווֹתֶיךָ לְאַהֲבָה וּלְיִרְאָה אֶת שְׁמֶךָ. אָבִינוּ אָב הָרַחֲמָן, תֵּן לְכֻלָּנוּ חַיִּים אֲרֻכִּים וּבְרוּכִים, מִי כָמוֹךָ אָב הָרַחֲמִים זוֹכֵר יְצוּרָיו לְחַיִּים בְּרַחֲמִים, זָכְרֵנוּ לְחַיִּים נִצְחִיִּים כְּמוֹ שֶׁהִתְפַּלֵּל אַבְרָהָם אָבִינוּ “לוּ יִחְיֶה לְפָנֶיךָ”, וּפֵרְשׁוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה, “בְּיִרְאָתֶךָ”. כִּי עַל כֵּן, בָּאתִי לְבַקֵּשׁ וּלְחַנֵּן מִלְּפָנֶיךָ שֶׁיְּהֵא זַרְעִי וְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם זֶרַע כָּשֵׁר, וְאַל יִמָּצֵא בִי וּבְזַרְעִי וּבְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם שׁוּם פְּסוּל וָשֶׁמֶץ, אַךְ שָׁלוֹם וֶאֱמֶת וְטוֹב וְיָשָׁר בְּעֵינֵי אֱלֹהִים וּבְעֵינֵי אָדָם, וְיִהְיוּ בַּעֲלֵי תוֹרָה, מָארֵי מִקְרָא, מָארֵי מִשְׁנָה, מָארֵי תַלְמוּד, מָארֵי רָזָא, מָארֵי מִצְוָה, מָארֵי גוֹמְלֵי חֲסָדִים, מָארֵי מִדּוֹת תְּרוּמִיּוֹת, וְיַעַבְדוּךָ בְּאַהֲבָה וּבְיִרְאָה פְּנִימִית, וְלֹא יִרְאָה חִיצוֹנִית. וְתֵן לְכָל גְּוִיָּה וּגְוִיָּה מֵהֶם דֵּי מַחְסוֹרָהּ בְּכָבוֹד, וְתֵן לָהֶם בְּרִיאוּת וְכָבוֹד וְכֹחַ, וְתֵן לָהֶם קוֹמָה וְיֹפִי וְחֵן וָחֶסֶד, וְיִהְיֶה אַהֲבָה וְאַחֲוָה וְשָׁלוֹם בֵּינֵיהֶם, וְתַזְמִין לָהֶם זִוּוּגִים הֲגוּנִים מִזֶּרַע תַּלְמִידֵי חֲכָמִים מִזֶּרַע צַדִּיקִים, וְגַם הֵם זִוּוּגָם יִהְיוּ כְּמוֹתָם כְּכָל אֲשֶׁר הִתְפַּלַּלְתִּי עֲלֵיהֶם, כִּי זִכָּרוֹן אֶחָד עוֹלֶה לְכָאן וּלְכָאן. אַתָּה יְיָ יוֹדֵעַ כָּל תַּעֲלוּמוֹת, וּלְפָנֶיךָ נִגְלוּ מַצְפּוּנֵי לִבִּי, כִּי כַוָנָתִי בְּכָל אֵלֶּה לְמַעַן שִׁמְךָ הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ וּלְמַעַן תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה. עַל כֵּן עֲנֵנִי יְיָ עֲנֵנִי בַּעֲבוּר הָאָבוֹת הַקְּדוֹשִׁים אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, וּבִגְלָלָם תּוֹשִׁיעַ בָּנִים לִהְיוֹת הָעֲנָפִים דּוֹמִים לְשָׁרְשָׁם, וּבַעֲבוּר דָּוִד עַבְדֶּךָ רֶגֶל רְבִיעִי בַּמֶּרְכָּבָה, הַמְּשׁוֹרֵר בְּרוּחַ קָדְשֶׁךָ. שִׁיר הַמַּעֲלוֹת אַשְׁרֵי כָּל יְרֵא ה’ הַהֹלֵךְ בִּדְרָכָיו. יְגִיעַ כַּפֶּיךָ כִּי תאֹכֵל אַשְׁרֶיךָ וְטוֹב לָךְ. אֶשְׁתְּךָ כְּגֶפֶן פֹּרִיָּה בְּיַרְכְּתֵי בֵיתֶךָ בָּנֶיךָ כִּשְׁתִלֵי זֵיתִים סָבִיב לְשֻׁלְחָנֶךָ. הִנֵּה כִי כֵן יְבֹרַךְ גָּבֶר יְרֵא ה’. יְבָרֶכְךָ ה’ מִצִּיּוֹן וּרְאֵה בְּטוּב יְרוּשָׁלָיִם כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ. וּרְאֵה בָנִים לְבָנֶיךָ שָׁלוֹם עַל יִשְׂרָאֵל. אָנָּא יְיָ שׁוֹמֵעַ תְּפִלָּה, יְקֻיַּם בָּנוּ הַפָּסוּק. וַאֲנִי זֹאת בְּרִיתִי אוֹתָם אָמַר יְיָ רוּחִי אֲשֶׁר עָלֶיךָ וּדְבָרַי אֲשֶׁר שַׂמְתִּי בְּפִיךָ לֹא יָמוּשׁוּ מִפִּיךָ וּמִפִּי זַרְעֲךָ וּמִפִּי זֶרַע זַרְעֲךָ אָמַר יְיָ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. יִהְיוּ לְרָצוֹן אִמְרֵי פִי וְהֶגְיוֹן לִבִּי לְפָנֶיךָ יְיָ צוּרִי וְגוֹאֲלִי:  * Транслітерація:  «Ата hу Адо-най Элоhэйну ад шело барата hа-олам, вэ-ата Адо-най Элоhэйну ми-ше-барата hаолам, у-мэ-олам вэ-ад олам Ата Эль, у-варата оламха бэ-гин ле-hиштмода Элоhутха бэ-эмцаут Торатха hа-кдоша кмо ше-омру работэйну зихронам ливраха, “Бэрэшит”, бишвиль Тора у-вишвиль Исраэль, ки hэм амха вэ-нахалатха ашер бахарта ба-hэм ми-коль hа-умот, вэ-натата ла-hэм Торатха hа-кдоша, вэ-кэравтам ле-Шимха hа-гадоль. Вэ-аль киюм hаолам вэ-аль киюм hа-Тора ба лану мимха Адо-най Элоhэйну шнэй цивуим, катавта бэ-Торатха “пру у-рву”,вэ-катавта бэ-Торатха “Вэ-лимадтэм отам эт бнэйхэм”, вэ-hакавана би-штэйэм ахат, ки ло ла-тоhу барата ки им лашевет, вэ-ли-хводха барата яцарта аф асита, кдэй ше-ниhйе анахну вэ-цеэцаэну вэ-цээцаэй коль амха бейт Исраэль йодэй Шмэха вэ-ломдэй Торатэха. У-вхэн аво элеха Адо-най Мэлех малхэй hамлахим, вэ-апиль тхинати, вэ-эйнай леха тэлуйот ад ше-тэханэни вэ-тишма тфилати леhазмин ли баним у-ванот вэ-гам hэм ифру вэ-ирбу hэм у-внэйhэм у-внэй внэйhэм ад соф коль hа-дорот летахлит шеhэм ва-ани кулану яаску бэ-Торатха hакдоша лилмод у-леламэд лишмор вэ-лаасот у-лекайем коль диврэй талмуд Торатэха бэ-аhава, вэ-hаэр эйнэну бэ-Торатэха вэ-дабэк либэйну бэ-мицвотэха ле-аhава у-ле-ира эт Шмэха. Авину ав hарахаман, тэн ле-хулану хаим аруким у-врухим, ми камоха ав hарахамим зохэр йецурав ле-хаим бэ-рахамим, зохрэну ле-хаим ницхиим, кмо ше-hитпалель Авраhам авину “лу Ишмаэль ихье лефанэха” у-фершу работэйну зихронам ливраха “бэ-иратэха”. Ки аль кен, бати левакеш у-леханэн милефанэха ше-йеhэ зари вэ-зэра зари ад олам зэра кашер, вэаль имацэ ви у-вэ-зари у-вэ-зэра зари ад олам шум псуль ва-шемец, ах шалом вэ-эмет вэ-тов вэ-яшар бэ-эйнэй Элоhим у-вэ-эйнэй адам, вэ-иhйю баалей Тора, марэй Микра, марэй Мишна, марэй Талмуд, марэй раза, марэй мицва, марэй гомлей хасадим, марэй мидот трумийот, вэ-яавдуха бэ-аhава у-вэ-ира пнимит, вэло ира хицонит, вэ-тэн лехоль гвия у-гвия мэhэм дэй махсора бэ-хавод, вэ-тэн лаhэм бриют вэ-хавод вэ-хоах, вэ-тэн лаhэм кома вэ-йофи вэ-хэн вэ-хэсед, вэ-иhйе аhава вэ-ахава вэ-шалом б-эйнэйhэм, вэ-тазмин лаhэм зивугим hагуним ми-зэра талмидэй хахамим, ми-зэра цадиким, вэгам зивугам иhйю хемотам кехоль ашер hитпалалти алейhэм, ки зикарон эхад оле лехан у-лехан. Ата Адо-най йодэа коль таалумот, у-лефанэха ниглу мацпунэй либи, ки хаванати бэхоль эле лемаан Шимха hа-гадоль вэ-hа-кадош у-лемаан Торатха hа-кдоша, аль кен анэни Адо-най анэни баавур hаавот hакдошим Авраhам Ицхак вэ-Яаков, у-виглалам тошиа баним лиhйот hа-анафим домим ле-шоршам, у-вэ-авур Давид авдэха рэгель рвии ба-мэркава, hа-мэшорэр бэ-руах кодшеха. Шир hамаалот ашрей коль йерэ Адо-най hаhолех би-драхав: ягиа капэха ки тохэль ашреха вэ-тов лах: иштэха ке-гэфен пория бэ-яркетэй вейтэха банэха ки-штилей зэйтим савив ле-шулханэха: hинэ хи хэн йеворах гавэр йерэ Адо-най: йеварэхэха Адо-най ми-цийон у-ръэ бэ-тов Йерушалаим коль йемэй хайеха: у-ръэ ваним леванэха шалом аль Исраэль. Ана Адо-най шомэа тфила йекуям бану hа-пасук ва-ани зот брити отам амар Адо-най рухи ашер алеха у-дэворай ашер самти бэ-фиха ло ямушу ми-пиха у-ми-пи зараха у-ми-пи зэра зараха амар Адо-най мэ-ата вэ-ад олам. Иhйью ле-рацон имрэй фи вэ-hэгьон либи лефанэха, Адо-най цури вэ-гоали».  Молитва про нащадків і ТоруТи, Г-осподи, Б-же наш, був ще до створення світу,і Ти, Б-же наш, не змінився й після створення світу,і з віку в вік Ти — Б-г.І Ти створив Свій світ, щоб усі пізнали, що Ти — Б-г,з Твоєї святої Тори, як сказали наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять:«На початку…» — заради Тори і заради Ізраїлю.Бо вони — народ Твій і спадок Твій.Ти вибрав їх з-поміж усіх народів і дарував їм Свою святу Торута наблизив їх до Свого великого Імені.Аби світ існував і Тора зберігалася,Ти, Г-осподи, Б-же наш, дав два веління:сказано в Твоїй Торі — «Плодіться і розмножуйтеся»,і сказано — «Навчайте цьому своїх дітей».І сенс обох — один:що Ти створив світ не дарма,а для наповнення і заселення,і задля Своєї слави Ти створив, утворив і влаштував його,щоб ми, і діти наші, і діти дітей народу Твого, дому Ізраїля,знали Ім’я Твоє і вивчали Твою святу Тору.Тому я звертаюсь до Тебе, Б-же, Царю царів,і молю, й очі мої звернені до Тебе,поки не зглянешся на мене і не почуєш молитви моєї:пошли мені синів і дочок,і щоб вони також плодилися і розмножувалися —вони, їхні діти і діти дітей їхніх — у всі покоління.Аби вони, і я, і всі ми присвячували себе Твоїй святій Торі —вивчали й навчали, зберігали і виконували всі слова Твого вчення з любов’ю.Просвіти очі наші Твоєю Торою,і пригорни серце наше до Твоїх заповідей —щоб любити Ім’я Твоє й тремтіти перед ним.Авіну, Батьку милосердний, даруй нам усім довге й благословенне життя.Хто як Ти — милостивий, пам’ятаєш про Свої створіння і даруєш їм життя?Згадай нас і даруй нам життя —як молився наш праотць Авраам:«О, коли б Ішмаель жив перед Тобою…»,і наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять, тлумачили: «у трепеті Твоєму».Тому я прийшов просити й молитися перед Тобою,щоб потомство моє і потомство потомства мого було навіки кошерним,і щоб не було в мені, чи в моєму потомстві, чи в потомках моїх потомківані вади, ані ганьби,а тільки мир і істина, доброта і прямота — в очах Г-спода і людей.Нехай вони будуть обізнані в Торі:знають Письмо, знають Мішну, знають Талмуд, знають Таємне,додержуються заповідей, чинять милосердя,мають шляхетні якості,і нехай служать Тобі з любов’ю та внутрішнім трепетом, а не тільки зовнішнім.Даруй кожному з них усе необхідне для гідного життя:здоров’я, гідність, силу, статність, красу, привабливість, милість.Нехай буде між ними любов, братерство і мир.Пошли їм гідну пару — з роду мудреців Тори, з роду праведників,і щоб самі вони були гідними чоловіками й жінками,бо прошу одне і те саме і для синів, і для дочок.Ти, Б-же, знаєш усі таємниці,і відкрито перед Тобою те, що на серці моєму:усе це я прошу заради великого і святого Імені Твогоі заради Твоєї святої Тори.Тож відповідай мені, Б-же, — відповідай заради святих праотців:Авраама, Іцхака і Яакова,і заради них урятуй синів —щоб гілки були як коріння.І заради Давида, раба Твого,четвертої опори Божественного Престолу,співця, наділеного святим духом Твоїм.Пісня підняття (Шир Гамаалот):Блаженний кожен, хто боїться Г-спода, хто йде Його шляхами.Ти будеш їсти плоди праці рук твоїх — блаженний ти, і добре тобі буде.Дружина твоя — немов виноградна лоза, плідна у твоєму домі.Сини твої — немов саджанці оливи навколо столу твого.Ось так буде благословенний той, хто боїться Г-спода.Нехай благословить тебе Г-сподь із Ціону,і побачиш добробут Єрусалима у всі дні життя твого.І побачиш дітей дітей своїх.Мир над Ізраїлем!Благаю Тебе, Б-же, що чуєш молитви,нехай здійсниться в мені те, що сказано у вірші:«І Мій завіт з ними — каже Г-сподь:Дух Мій, який на тобі, і слова Мої, які Я вклав у вуста твої,не зникнуть з уст твоїх,і з уст нащадків твоїх,і з уст нащадків їхніх — каже Г-сподь — відтепер і навіки!»https://silatehilim.com/ 

За кілька днів ми відзначатимемо Рош Ходеш Сіван — початок особливого місяця, сповненого глибокого змісту, історії та традицій.Ходеш Тов! Нехай цей місяць буде світлим, вдалим і мирним.

Сьогодні в Центральній синагозі України юдейський капелан Давід Мільман приймав офіцерів-капеланів ЗСУ, які завітали, щоб ближче познайомитися з єврейською традицією та життям громади.Серед гостей були представники православного, греко-католицького, римо-католицького та протестантського духовенства. Для них провели екскурсію синагогою, розповіли про основи єврейських законів і звичаїв, молитву, свята та сучасне життя єврейської громади в Україні.Такі зустрічі мають особливу цінність: вони відкривають простір для взаєморозуміння, стирають бар’єри та зміцнюють повагу між людьми різних традицій, які сьогодні разом служать Україні.Окрема подяка офіцеру капеланської служби, капелану 7 корпусу ДШВ Якову Синякову за допомогу в організації цього візиту.

🏛️ ХАБАД НІЖИНІсторія хасидської гілки Хабад-Ніжин бере початок у переломний для руху період. Після того як у 1866 році відійшов із цього світу великий Ребе Цемах Цедек, перед його синами постало завдання зберегти й примножити батьківську спадщину. Рабі Ісраель Ноах Шнеєрсон, четвертий син Цемах Цедека, відомий своєю винятковою мудрістю та глибокими знаннями як у відкритій, так і в прихованій Торі, спочатку залишався в Любавичах. Проте протягом наступних двох років ситуація в русі почала змінюватися. У 1868 році, відгукнувшись на численні й наполегливі прохання сотень хасидів, які шукали свого особливого наставника, Рабі Ісраель Ноах приймає доленосне рішення залишити Любавичі та переїхати до Ніжина. Вибір міста був глибоко сакральним: саме в Ніжині знаходиться оель його діда — другого Любавицького Ребе, Мітлер Ребе, що одразу надало новій гілці статусу легітимного й потужного духовного центру. 🕯️ Золоті роки ніжинського дворуПеріод із 1868 по 1883 рік увійшов в історію як час розквіту Ніжинського Хабаду. Рабі Ісраель Ноах став не лише хасидським лідером, а й офіційним рабином міста — що було надзвичайно рідкісним випадком для Ребе того часу. Це дозволило йому об’єднати під своїм проводом не лише хасидські кола, а й усе єврейське населення міста, створивши унікальну атмосферу єдності. Упродовж цих 15 років Ніжин перетворився на справжній «магніт» для інтелектуальної еліти хасидизму. Рабі Ісраель Ноах мав унікальний дар викладати найскладніші концепції свого батька у логічно вивіреній і глибоко аналітичній формі. Його «маамарім» (хасидські вчення) користувалися великим авторитетом, а сам він вважався одним із головних хранителів автентичної традиції Хабаду, поєднуючи строгий раціоналізм із палким служінням серцем біля могили свого святого предка. 🤝 Завершення шляху та вічне братерствоЦя яскрава й самобутня сторінка хасидської історії завершилася у 1883 році зі смертю Рабі Ісраеля Ноаха. Оскільки він не залишив після себе прямого наступника, який продовжив би очолювати двір саме в Ніжині, його послідовники опинилися перед вибором подальшого шляху. Більшість ніжинських хасидів після 1883 року вирішили приєднатися до гілки Хабад-Копуст, яку на той час очолювали родичі Ребе Ісраеля Ноаха, визнавши їхній авторитет. Водночас дух «Ніжинського Хабаду» не згас і не розчинився безслідно. Глибока прив’язаність до цієї гілки зберігалася в серцях людей десятиліттями й навіть століттями. 🌎 Зв’язок через океан і пам’ять поколіньЯскравим свідченням сили цієї спільноти стало те, що навіть у далекій Америці, через багато років після припинення існування двору в Україні, хасиди продовжували ототожнювати себе з цим напрямом. На старих єврейських кладовищах Нью-Йорка й досі можна побачити ділянки, призначені для поховання членів громади, які носять офіційну назву «Аншей Любавич у-Ніжин» (люди Любавича і Ніжина). Це поєднання назв підкреслює, що в очах хасидів ніжинська гілка завжди залишалася невід’ємною та рівноправною частиною великого дерева Хабаду. Історія Хабад-Ніжин зберігається в пам’яті поколінь як приклад найвищого інтелектуального рівня та нерозривного зв’язку між поколіннями великої династії Шнеєрсонів, започаткованої у 1868 році й такої, що надихає й донині. 📖 Любавицький календар

Сьогодні 4 Іяра 5786 року. 19-й день ОмераУ євреїв існує звичай не стригти волосся на голові хлопчика до досягнення ним трирічного віку.Стрижка волосся — «опшерніш» — є важливою подією в єврейській традиції. Суть цього обряду полягає у вихованні дитини через заповідь залишення пе́йот (бокових локонів).Прийнято, що від дня стрижки та залишення пейот починають приділяти особливу увагу привчанню дитини до виконання заповідей: носіння таліт катан (ціцит), проголошення ранкових благословень (Біркот га-Шахар), молитви після їжі (Біркат га-Мазон) та читання молитви «Шма» перед сном.📖 Любавицький календар