7 іяра 5379 року (21 квітня 1619 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо-Ефраїма бен Аарона Лунчиця (Клі Якар).Рабі Шломо-Ефраїм (при народженні отримав ім’я Ефраїм, але під час хвороби, у віці 51 року, додав до нього ім’я Шломо) відомий нам за назвою одного зі своїх творів — «Клі якар» («Дорогоцінна посудина»). Рабі Ефраїм був учнем відомого знавця Талмуду рабі Шломо бен Єхієля Лурії (Маґаршаль) і спочатку очолював єшиву у Львові, а потім переїхав до Праги, де разом із рабі Йешаягу Горовіцем очолив празький міський суд (єврейський, звісно). Серед учнів рабі Ефраїма були визначні рабини рабі Йом-Тов Ліпман Геллер і рабі Шабтай Горовіц (син рабі Йешаягу).Рабі Ефраїм був одним із найвидатніших проповідників (даршанів) і славився своїм риторичним мистецтвом, що захоплювало слухачів.8 іяра 4856 року (3 травня 1096 року) — початок Першого Хрестового походу, який відкрив період гонінь і релігійних переслідувань європейського єврейства.джерело: chabad.odessa

Сьогодні 3 Іяра 5786 року. 18-й день Омера📌 5753 (1993 рік) — відійшов із життя рабин Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков, особистий секретар Ребе та директор «Мерказ Леіньяней Хінух» (Центру з питань освіти).Айом-Йом«Не п’ють воду перед Авдалою».Усі якості, навіть ті, що за своїм описом і назвою вважаються недобрими або навіть поганими, можна використати для служіння Всевишньому згідно з Торою.Так, праведний рабин р. Мешулам Зуся з Аннополя (нехай буде благословенна пам’ять праведника) навчився у злодія кільком принципам у шляхах служіння Б-гу:📖 Любавицький календар

«Лехатхіла Арібер» (לכתחילה אריבער) (від самого початку — зверху):Якщо ви коли-небудь спілкувалися з хасидами Хабаду, ви напевно чули фразу «Лехатхіла Арібер» (їдиш: לכתחילה אַריבער). Це не просто гарний вислів, а ціла життєва стратегія, яка перевертає уявлення про те, як долати труднощі. ❓ У чому суть ідеї?Зазвичай люди діють так: «Спробуємо пройти звичайним шляхом. Якщо з’явиться стіна — обійдемо її, підкопаємо або, в крайньому разі, переліземо».Ребе Маараш (четвертий Ребе Хабаду) запропонував принципово інший підхід:«Світ каже: якщо не можна пройти знизу — перелазь зверху. А я кажу: від самого початку — тільки зверху!Що це означає на практиці?Не потрібно чекати, поки з’явиться проблема, щоб героїчно її долати. Вже з першого кроку слід піднятися над будь-якими обмеженнями. Коли людина починає добру справу з такою впевненістю, ніби перешкод не існує, сама реальність підлаштовується під неї — і «стіни» зникають. 🎹 Музичний код: нігун Ребе МаарашУ цієї ідеї є свій «саундтрек». Нігун «Лехатхіла Арібер» — це не просто мелодія, а духовна практикаЙого структура говорить сама за себе:Злам системи (перша частина): у більшості мелодій темп наростає поступово. Тут же нігун починається з різкого, потужного «стрибка» вгору. Це музичне втілення підходу — одразу діяти з позиції перемоги.Заземлення (друга частина — «1, 2, 3, 4»): мелодія стає ритмічною та чіткою. Це символ нашого матеріального світу, де є межі й правила. Ми не відриваємось від реальності, а вносимо в неї вищу енергію.Вихід у безмежність (третя частина — «Ейн Соф»): кульмінація. Високі ноти, що можуть повторюватися знову і знову. Сьомий Ребе часто диригував цією частиною з особливою силою, повторюючи її десятки разів, поки співаючі не відчували, що меж більше не існує. 🎓 Чому це працює? (урок від Ребе)Сьомий Ребе зробив цей принцип основою для нашого покоління. Він навчав: якщо ти стикаєшся з подвійними стандартами, нестачею ресурсів чи бюрократією у святій справі — не варто вступати в нескінченні переговори з труднощами.Три правила «Лехатхіла Арібер»:Не «вражайся»: не дозволяй перешкоді виглядати великою у твоїх очах. Вона — лише декорація.Дій рішуче: починай справу з тим масштабом, який потрібен, а не з тим, який «дозволяють» обставини.Пам’ятай про Помічника: коли ти йдеш «зверху», ти проявляєш віру в те, що Творець вищий за природу. І тоді приходить допомога понад природні межі. 📜 Історія одного нігунаЦікаво, що Ребе Маараш створив цей нігун, надихнувшись старовинною книгою «Хон Ашир». Він побачив у ній нотні позначення, які пробудили в його душі цю мелодію. Пізніше Сьомий Ребе перейняв цей нігун від свого діда, який особисто чув його від самого автора. 📖 Любавицький календар

Сьогодні в Центральній синагозі України юдейський капелан Давід Мільман приймав офіцерів-капеланів ЗСУ, які завітали, щоб ближче познайомитися з єврейською традицією та життям громади.Серед гостей були представники православного, греко-католицького, римо-католицького та протестантського духовенства. Для них провели екскурсію синагогою, розповіли про основи єврейських законів і звичаїв, молитву, свята та сучасне життя єврейської громади в Україні.Такі зустрічі мають особливу цінність: вони відкривають простір для взаєморозуміння, стирають бар’єри та зміцнюють повагу між людьми різних традицій, які сьогодні разом служать Україні.Окрема подяка офіцеру капеланської служби, капелану 7 корпусу ДШВ Якову Синякову за допомогу в організації цього візиту.

🏛️ ХАБАД НІЖИНІсторія хасидської гілки Хабад-Ніжин бере початок у переломний для руху період. Після того як у 1866 році відійшов із цього світу великий Ребе Цемах Цедек, перед його синами постало завдання зберегти й примножити батьківську спадщину. Рабі Ісраель Ноах Шнеєрсон, четвертий син Цемах Цедека, відомий своєю винятковою мудрістю та глибокими знаннями як у відкритій, так і в прихованій Торі, спочатку залишався в Любавичах. Проте протягом наступних двох років ситуація в русі почала змінюватися. У 1868 році, відгукнувшись на численні й наполегливі прохання сотень хасидів, які шукали свого особливого наставника, Рабі Ісраель Ноах приймає доленосне рішення залишити Любавичі та переїхати до Ніжина. Вибір міста був глибоко сакральним: саме в Ніжині знаходиться оель його діда — другого Любавицького Ребе, Мітлер Ребе, що одразу надало новій гілці статусу легітимного й потужного духовного центру. 🕯️ Золоті роки ніжинського дворуПеріод із 1868 по 1883 рік увійшов в історію як час розквіту Ніжинського Хабаду. Рабі Ісраель Ноах став не лише хасидським лідером, а й офіційним рабином міста — що було надзвичайно рідкісним випадком для Ребе того часу. Це дозволило йому об’єднати під своїм проводом не лише хасидські кола, а й усе єврейське населення міста, створивши унікальну атмосферу єдності. Упродовж цих 15 років Ніжин перетворився на справжній «магніт» для інтелектуальної еліти хасидизму. Рабі Ісраель Ноах мав унікальний дар викладати найскладніші концепції свого батька у логічно вивіреній і глибоко аналітичній формі. Його «маамарім» (хасидські вчення) користувалися великим авторитетом, а сам він вважався одним із головних хранителів автентичної традиції Хабаду, поєднуючи строгий раціоналізм із палким служінням серцем біля могили свого святого предка. 🤝 Завершення шляху та вічне братерствоЦя яскрава й самобутня сторінка хасидської історії завершилася у 1883 році зі смертю Рабі Ісраеля Ноаха. Оскільки він не залишив після себе прямого наступника, який продовжив би очолювати двір саме в Ніжині, його послідовники опинилися перед вибором подальшого шляху. Більшість ніжинських хасидів після 1883 року вирішили приєднатися до гілки Хабад-Копуст, яку на той час очолювали родичі Ребе Ісраеля Ноаха, визнавши їхній авторитет. Водночас дух «Ніжинського Хабаду» не згас і не розчинився безслідно. Глибока прив’язаність до цієї гілки зберігалася в серцях людей десятиліттями й навіть століттями. 🌎 Зв’язок через океан і пам’ять поколіньЯскравим свідченням сили цієї спільноти стало те, що навіть у далекій Америці, через багато років після припинення існування двору в Україні, хасиди продовжували ототожнювати себе з цим напрямом. На старих єврейських кладовищах Нью-Йорка й досі можна побачити ділянки, призначені для поховання членів громади, які носять офіційну назву «Аншей Любавич у-Ніжин» (люди Любавича і Ніжина). Це поєднання назв підкреслює, що в очах хасидів ніжинська гілка завжди залишалася невід’ємною та рівноправною частиною великого дерева Хабаду. Історія Хабад-Ніжин зберігається в пам’яті поколінь як приклад найвищого інтелектуального рівня та нерозривного зв’язку між поколіннями великої династії Шнеєрсонів, започаткованої у 1868 році й такої, що надихає й донині. 📖 Любавицький календар

Сьогодні 4 Іяра 5786 року. 19-й день ОмераУ євреїв існує звичай не стригти волосся на голові хлопчика до досягнення ним трирічного віку.Стрижка волосся — «опшерніш» — є важливою подією в єврейській традиції. Суть цього обряду полягає у вихованні дитини через заповідь залишення пе́йот (бокових локонів).Прийнято, що від дня стрижки та залишення пейот починають приділяти особливу увагу привчанню дитини до виконання заповідей: носіння таліт катан (ціцит), проголошення ранкових благословень (Біркот га-Шахар), молитви після їжі (Біркат га-Мазон) та читання молитви «Шма» перед сном.📖 Любавицький календар

Сьогодні 5 Іяра 5786 року. 20-й день Омера«Алтер Ребе отримав від праведника раббі Мордехая, який чув від Баал-Шем-Това: душа сходить у цей світ і живе сімдесят–вісімдесят років лише для того, щоб одного разу зробити іншому єврею добро — у матеріальному, а особливо в духовному сенсі». 📖 Любавичський календар

У багатій палітрі хасидських дворів України овруцька гілка посідає унікальне місце. Будучи органічною частиною родини Шнеєрсонів, цей двір став простором, де хабадська глибина зодяглася в одяг чорнобильської традиції. Історія Овруча — це історія самопожертви, духовного синтезу та глибоких родинних зв’язків із лідерами Хабаду.🏘️ Заснування двору в Овручі: раббі Йосеф Іцхак Шнеєрсон (перший) (1822–1876)Засновником овруцької гілки був раббі Йосеф Іцхак Шнеєрсон, п’ятий син третього Любавицького Ребе — Цемах Цедека. Його шлях до лідерства в Овручі був незвичайним. Будучи зятем раббі Яакова Ісраеля з Черкас, він перебував під сильним впливом свого тестя. У 1859 році група чорнобильських хасидів з Овруча звернулася до нього з проханням очолити їхню громаду. Попри початкове невдоволення свого батька, Цемах Цедека, раббі Йосеф Іцхак прийняв цю пропозицію — щоб не йти наперекір волі тестя і зміцнити єврейську присутність у регіоні.📜 Унікальний стиль лідерства і «подвійне життя»Ставши Ребе в Овручі, раббі Йосеф Іцхак запровадив традиції, характерні для чорнобильської школи. На відміну від братів, які виголошували глибокі й тривалі хабадські трактати, в Овручі він говорив короткі «маамари». Його двір славився гостинністю та зовнішньою величчю, а сам Ребе шанувався на Волині як чудотворець, до якого зверталися за порадами як у матеріальних, так і в духовних питаннях.Втім, це була лише зовнішня сторона. Дослідники зазначають, що для вузького кола обраних хасидів він продовжував відкривати найглибші концепції Хабаду, а під час візитів до Любавичів повертався до класичного стилю свого батька. Про нього казали: «Йосеф — володар», підкреслюючи його авторитет серед хасидів різних напрямів.🕯️ Раббі Нахум Дов-Бер: останній Ребе ОвручаПісля смерті засновника у 1876 році керівництво перейняв його молодший син — раббі Нахум Дов-Бер Шнеєрсон. Він народився в Любавичах і був названий на честь двох своїх великих дідів — раббі Нахума з Чорнобиля та Мітелер Ребе. Його правління в Овручі продовжило лінію батька: хасидське служіння в стилі Чорнобиля зі збереженням внутрішнього зв’язку з Хабадом.Раббі Нахум Дов-Бер був відомий своєю глибокою скромністю та аскетизмом. Його авторитет був настільки високим, що п’ятий Любавицький Ребе, Рашаб (який був одружений із сестрою Нахума Дов-Бера, Штерною Сарою), називав його «істинним служителем Всевишнього».🛡️ Зв’язок із Любавицькими Ребе та завершення династіїОвруцька гілка завжди залишалася «частиною родини». Сестра раббі Нахума Дов-Бера, Штерна Сара, стала матір’ю шостого Любавицького Ребе (Раяца), що зробило овруцьких Ребе найближчими родичами керівників Хабаду.Після смерті раббі Нахума Дов-Бера у 1895 році в Києві династія в Овручі припинила існування як незалежний двір. Його хасиди опинилися на роздоріжжі: значна частина повернулася до Хабад-Любавич, приваблена родинною та духовною близькістю, інші ж приєдналися до чорнобильських гілок (зокрема, до Хорностайполя).🤝 Черкаський корінь овруцької гілкиНеможливо відокремити Овруч від впливу раббі Яакова Ісраеля з Черкас. Саме він наполіг, щоб його зять Йосеф Іцхак оселився в Овручі. Метою було не лише духовне керівництво, а й захист громади від впливу просвітництва (Аскали) та адміністративного тиску того часу. Черкаський Ребе бачив в Овручі форпост традиційного хасидизму, де сила Чорнобиля поєднувалася з інтелектуальною основою дому Шнеєрсонів.✡️ Історична спадщина сьогодніХоча овруцька династія більше не існує як окремий двір, її вплив відчутний в історії Хабаду та Хорностайполя. Пам’ять про овруцьких Ребе збережена в працях Любавицьких лідерів, а їхні могили (в Овручі та Києві) залишаються місцями молитви. Сучасні нащадки цієї гілки через хорностайпільську традицію продовжують поєднувати спадщину цих двох світів, символізуючи нерозривність хасидського ланцюга.📖 Любавицький календар

У взаєминах між Любавицьким Ребе та Армією оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) прихована глибока філософія. Для Ребе ізраїльський солдат не був просто військовослужбовцем — він був «захисником Святої Землі», чиє призначення має сакральний зміст. 🗺️ Стратегія на карті й у небесахКабінет Ребе в Брукліні десятиліттями був місцем паломництва для ізраїльської військової еліти. Глави «Моссаду», генерали Генштабу та легендарні командири (Аріель Шарон, Йосі Бен-Ханан та інші) виходили від нього глибоко враженими.Ребе знав топографію Ізраїлю до найменших деталей. Нерідко він вказував генералам на карті конкретні висоти й перехрестя, пояснюючи їхню стратегічну важливість для безпеки громадян. Його позиція була твердою: сила армії — запорука миру. Ребе наголошував, що лише потужний і рішучий ЦАХАЛ, не скутий політичними сумнівами, здатний запобігти війні та зберегти життя. 🎖️ «Ви не інваліди — ви обрані»У 1976 році Ребе прийняв групу солдатів, які зазнали тяжких поранень. В Ізраїлі їх офіційно називали «інвалідами ЦАХАЛу». Ребе звернувся до них зі словами, що змінили їхнє сприйняття самих себе:«Я категорично проти слова "інвалід". Воно означає щось зламане, несправне. Якщо Всевишній забрав у вас одну здатність, значить, Він наділив вас іншими силами. Ви не інваліди — ви "Мецуянім" (видатні). Ви віддали частину свого тіла заради порятунку народу Ізраїлю, і це робить вас обраними». 📖 Святість на передовійРебе вважав, що духовна сила — це «бронежилет» для душі солдата. За його вказівкою у найважчі моменти воєн проводилися унікальні ініціативи:Кампанія тфілін: перед Шестиденною війною Ребе закликав солдатів накладати тфілін, цитуючи Тору: «І побачать усі народи землі, що Ім’я Господа назване над тобою, і злякаються тебе»Друк «Танії» у вогні: під час Ліванської війни та на Суецькому каналі Хабад розгортав мобільні друкарні. Книгу «Танія» друкували просто в Бейруті та на передовій, щоб солдати відчували — Всевишній із ними навіть у самому пеклі. 🕍 Де поховані праведники?Існує зворушлива історія, що розкриває справжнє ставлення Ребе до полеглих воїнів. Одного разу до нього прийшов єврей і поскаржився, що в сучасному Ізраїлі бракує могил праведників (цадиків), біля яких можна молитися.Ребе подивився на нього і відповів:«Якщо ви шукаєте могили праведників — ідіть на військові кладовища. Там поховані справжні праведники. Кожен із них віддав своє життя, освячуючи Ім’я Всевишнього заради порятунку єврейського народу». 🕯️ Вшанування полеглих героївДля Ребе кожен солдат, який віддав життя за народ, набуває статусу «Кадош» (Святий). Згідно з єврейською традицією, душа того, хто загинув заради порятунку інших євреїв, піднімається на таку духовну висоту, якої не може досягти навіть найвидатніший мудрець.Турбота про родини: Ребе наполягав, щоб Хабад опікувався вдовами й сиротами солдатів ЦАХАЛу. Він бачив у них «родини героїв» і вважав своїм особистим обов’язком підтримувати їх.Вічний зв’язок: Ребе навчав, що смерть на полі бою — це не кінець, а перехід душі в стан вічного захисника народу. Він закликав увіковічнювати імена полеглих у добрих справах і молитвах, вірячи, що їхня жертва не була марною. 🔚 ПідсумокСьогодні тисячі волонтерів Хабаду на військових базах — це продовження тієї любові, яку Ребе заклав у фундамент взаємин з армією. Солдати ЦАХАЛу для Хабаду — це не просто армія, це «Армія Всевишнього», що оберігає фізичний і духовний спокій кожного єврея.Нехай пам’ять про полеглих героїв буде благословенною, а живі захисники повертаються додому неушкодженими! 📸 На фото: Ребе з «обраними» солдатами джерело: 📖 Любавицький календар (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Маленька за розміром, але велика духом країна, що зуміла вистояти, відродитися й стати символом сили, віри та незламності.Вітаємо Ізраїль і всіх, для кого він — дім, надія й серце.

Сьогодні 6 Іяра 5786 р. — 21-й день Омера📌 5751 (1991) — Ребе оголосив на фарбренгені, що «прямий шлях» до настання істинного і повного Визволення (Геули) — це вивчення тем, присвячених Геулі та Машиаху.📌 5751 (1991) — Ребе вперше підтримав проголошення «Йехі Адонейну…»Наші мудреці, благословенної пам’яті, говорили:«Нехай людина не прощається зі своїм ближнім інакше, як після обговорення слова Галахи (закону)» Святі Ребе (наші батьки й учителі) пояснювали це так: потрібно сказати таке слово Тори, яке робить слухача «тим, хто йде» (мале́х).Суть цього «руху» (ходіння) — підніматися зі сходинки на сходинку, все вище й вище. У цьому й полягає перевага людських душ над ангелами (про яких у Писанні сказано: «ті, що стоять»).І цей підйом (сходження) здійснюється найбільшою мірою через практичні добрі справи: допомогу іншому єврею в матеріальному — загалом, і в духовному — особливо. 📖 Любавицький календарhttps://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

📜 ЧАСТИНА 1: Великий розкол у ХаБаДі. Як це було?У нісані 5626 року (1866 р.) єврейський світ осиротів. Відійшов із цього світу Ребе Цемах Цедек — третій Любавицький Ребе. Його відхід спричинив не лише скорботу, а й безпрецедентну кризу. Єдиний рух, що об’єднував десятки тисяч євреїв по всій імперії, розділився на кілька гілок.Чому сини великого Ребе не змогли зберегти єдність і хто зрештою став істинним продовжувачем династії?🕯 Сім синів — сім світівУ Цемах Цедека було семеро синів. Кожен — велет духу і знавець Тори. Ще за життя батька брати очолювали власні громади в Любавичах.Раббі Йегуда Лейб (Мааріль): старший син, якого батько називав «майн гутер ід» («мій добрий єврей»). Він мав колосальний авторитет, і багато хто бачив у ньому природного наступника.Раббі Шмуель (Маараш): наймолодший син. Саме йому батько в останні роки життя відкривав сокровенні знання і готував до ролі лідера.Таємний заповіт:Незадовго до смерті Цемах Цедек передав Маарашу духовну спадкоємність — ту саму естафету лідерства, що бере початок від Баал-Шем-Това. Він написав синові:«Я покладаю на тебе найвище духовне посвячення. Не бійся нікого... Цим правом був наділений Альтер Ребе на всі покоління, завдяки цьому був помазаний мій тесть, Середній Ребе, і завдяки цьому я передаю повноваження тобі».⚔️ Буря в дні жалобиКонфлікт спалахнув просто під час шиви (траурного тижня). Хасиди старшого брата, Мааріля, наполегливо вимагали, щоб саме їхній учитель очолив ХаБаД. З’явилися навіть підроблені листи, нібито забороняючи молодшому братові брати на себе керівництво.Щоб вирішити суперечку, було скликано Бейт-Дін (релігійний суд) із трьох найвидатніших мудреців того часу. Судді попросили братів виголосити маамар (хасидське вчення). Глибина і точність слів Маараша вразили їх — у ньому вони почули голос самого Цемах Цедека.Коли один із братів запитав Маараша:«Звідки в тебе, такого молодого, такі глибокі знання?»той відповів:«Ти старий роками, а я старий роками нашого батька».Вердикт суду був однозначним: наступником у Любавичах стає Раббі Шмуель (Маараш).🛤 Дороги розходятьсяПроте авторитет старших братів був надто великим, і ХаБаД розділився на кілька незалежних центрів:ХаБаД-Капуст: сюди вирушив Мааріль. За ним пішла більшість хасидів. Капуст став потужним центром, який багато років конкурував із Любавичами.ХаБаД-Ляди: громаду очолив Раббі Хаїм Шнеур Залман.ХаБаД-Ніжин: очолив Раббі Ісраель Ноах.ХаБаД-Любавичі: центр, де залишився Маараш, зберігши основну лінію спадкоємності.🕊 Гіркі слова братаПопри адміністративний розкол, між самими братами не було особистої ворожнечі. Трагедію створювали обставини та оточення.Перед від’їздом Мааріля до Капуста стався зворушливий і болісний момент. Бачачи, як хасиди буквально відводять старшого брата, він із гіркотою сказав Маарашу ідишем:«Горе тому братові, для якого його ж брат став Ребе».У цих словах — увесь біль ситуації: визнання духовної величі молодшого брата і неможливість залишитися разом через тиск тисяч послідовників.🔚 Кінець розділуМааріль очолював громаду в Капусті лише два місяці і помер того ж року. Багато його хасидів згодом повернулися до Любавичів до Маараша. Однак династія Капуста не зникла — її продовжили діти й онуки Мааріля, і цей розкол тривав ще понад півстоліття.📸 На фото: могила Ребе Цемах Цедека та Ребе Маараша в Любавичах (фото 1990 р.) джерело: 📖 Любавицький календар