«І нехай вплетуть у цицит на кожному куті нитку тхелет»(Бемідбар, 15:38).Її призначення — нагадувати євреєві про Б-га та Його заповіді: «І побачите її, і згадаєте всі заповіді Б-га». Мудреці пояснюють: колір тхелет нагадує море, море — небо, а небо — Престол Слави. Таким чином, погляд на синю нитку духовно підносить людину від земного до Б-жественного. (Талмуд, Менахот)Однак тхелет — це не будь-яка синя нитка. Її фарбували особливим барвником, отриманим із морської істоти, яку називають хілазон. Згодом точне знання про хілазон і спосіб виготовлення фарби було втрачено. Тому протягом багатьох століть більшість євреїв носить лише білі нитки цицит — і заповідь при цьому виконується повністю. Сьогодні деякі громади вважають, що хілазон вдалося визначити, і знову носять тхелет, але більшість ортодоксальних громад, зокрема ХАБАД, не прийняла цю практику через відсутність безперервної та достовірної традиції. (Chabad.org)А сині смуги на полотні таліта не є заповіддю. Це звичай або декоративний елемент, який часто символічно нагадує про тхелет. Таліт може бути із синіми, чорними чи білими смугами — головне, щоб самі цицит були виготовлені та зав’язані відповідно до Галахи. (Chabad.org) 

У наш час, коли навколо так багато небезпеки - особливо важливо, просити захисту у Творця цього СвітуРанкова молитва у міньяні (зібранні євреїв) до Всевишнього - це мить, коли у нас є змога така змога. Коли ми можемо просити Б-га не тільки захисту а й Благословіння для себе та рідних, на успіх у справахУ Торі написано: «І будете служити Господу, Б-гу вашому, і Він Благословить тебе та зцілить тебе» -, книга ШмотСаме тому, щоб наші молитви були почуті, треба систематично цим займатись, та працювати над зосередженням й каваною (наміром) у молитві. І тоді, молитві будуть точно прийняті!Нехай Всевишній береже кожного, дарує Мир та Благословить Україну - безпекою і добром!

За лічені миті — десятки розривів касетних боєприпасів після удару балістичною ракетою. Момент цього жахливого обстрілу потрапив на фото. Та жодне фото не здатне передати того страху, який пережили цієї ночі кияни.Сьогодні наші серця з усіма, кого торкнулася ця трагедія. Щиро співчуваємо тим, хто втратив рідних і близьких. Молимося за якнайшвидше одужання постраждалих.Нехай Всевишній дасть сили згорьованим родинам, зцілення пораненим і захист усім, хто перебуває під вогнем.Київ вистоїть. Україна вистоїть.

Сьогодні 23 Менахем-Ава 5786 року📌 5705 (1944/1945) — засновано єшиву «Ахей Тмімім» у Провіденсі, столиці штату Род-Айленд, США.📌 5736 (1976) — було ухвалено звернення Ребе із закликом створити Рабинський суд (Бейт Дін) Хабаду. Того ж дня група «Відмінників ЦАХАЛу»* прибула з особливим візитом до Ребе. Ребе звернувся до них зі спеціальною бесідою — сіхою — мовою іврит.📌 5738 (1978) — Ребе започаткував всесвітню кампанію з друку книги «Танія» в усьому світі.Айом-йомУзимку 5652 (1891/1892) року, коли мій батько, учитель і наставник (Ребе Рашаб) вивчав зі мною книгу «Танія» — слова: «Друга ж душа єврея — це буквально частка Б-га згори», — він пояснив, що значення слів «згори» (мі-мааль) і «буквально» (мамаш) протилежні одне одному. Слово «згори» описує духовність у її найвищому прояві, а слово «буквально» — матеріальність у її найбільш земному втіленні.І він пояснив, що саме в цьому полягає велич другої душі: будучи найвищою духовністю, вона діє та виявляє себе в самій матеріальній реальності.* «Відмінники ЦАХАЛу» — так Ребе називав поранених воїнів, підкреслюючи їхній героїзм, а не фізичні обмеження. У 1976 році він закликав не називати їх «інвалідами», а вшановувати їхній подвиг.джерело: 📖Любавический Календарь (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Найяскравіша й найзахопливіша сторінка історії будинку пов’язана з п’ятим Любавицьким Ребе — раббі Шолом-Дов-Бером, Ребе Рашабом.У 1911 році Ребе розпочав втілення грандіозного задуму: зміцнити єврейську присутність на Святій Землі та поширювати світло хасидизму не лише на півночі країни, а й у місті Праотців — Хевроні.Заручившись допомогою відданих хасидів і подолавши величезні бюрократичні перешкоди Османської імперії, Ребе Рашаб викупив увесь двір Романо за величезну на той час суму. Ця угода стала справжньою подією: Хабад придбав не просто будинок, а цілу стратегічно важливу територію!🎓 Перша єшива «Торат Емет» і духовна еліта ХабадуУ стінах «Бейт-Романо» Ребе заснував знамениту єшиву «Торат Емет». Це була не звичайна єшива: сюди з Любавичів направили найкращих учнів — «тмімім», цвіт хасидської молоді.Молоді хасиди принесли із собою особливу енергію. Будівля буквально ожила: навчання тривало цілодобово, а глибокі хасидські фарбренгени — братні зібрання — та молитви з внутрішнім зосередженням приваблювали до «Бейт-Романо» мешканців усього Хеврона.Для Любавицького Ребе цей будинок став головним осередком руху в Ерец-Ісраель.⏳ Трагічна перерва та десятиліття запустінняНа жаль, золотий період єшиви в Хевроні завершився через зростання напруженості й трагічні події 1920-х років, а згодом — через Війну за незалежність 1948 року.Будівлю було захоплено, а єврейське життя в ній завмерло на довгі десятиліття. Влада використовувала історичний комплекс як арабську школу, а старовинні стіни, що пам’ятали молитви хасидів, поступово занепадали.🔑 Повернення до життя та мрія про «Шикун Хабад»Лише на початку 1980-х років — у 5741 році за єврейським календарем — завдяки самовідданості раббі Моше Левінгера та групи активістів будинок вдалося повернути.Цікавий факт: після повернення будівлі обговорювалися масштабні плани втілення давньої мрії — зведення навколо «Бейт-Романо» цілого хабадського мікрорайону під назвою «Шикун Хабад», щоб повністю відродити хасидський квартал Хеврона.✨ «Бейт-Романо» сьогодніХоча план забудови району було реалізовано лише частково, сама будівля знову розквітла. Сьогодні у стінах «Бейт-Романо» розташована відома єшива «Шавей Хеврон».Будівлю відреставровано, однак її хабадське коріння та велична спадщина Ребе Рашаба назавжди залишаться важливою частиною історії цього дивовижного місця. джерело: 📖 https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

У кожному місяці є особлива субота — Шабат Мевархім, коли єврейський народ благословляє настання нового місяця.Це благословення — не просто традиція. Саме цього дня через наші молитви, читання Тегілім і добрі рішення ми притягуємо благословення та силу Всевишнього на всі дні майбутнього місяця. Виняток — Шабат перед Рош га-Шана.У цю суботу сам Всевишній благословляє місяць Тішрей, і саме в цьому благословенні міститься сила, яка дає нам можливість благословляти всі інші місяці року. Любавицький Ребе Раяц встановив особливий порядок цього дня: Зранку збираються в синагозі. Читають увесь Тегілім. Протягом години вивчають хасидизм. Потім моляться. Після молитви проводять фарбренген — хасидське зібрання, на якому приймають добрі рішення та зміцнюються в служінні Всевишньому.Ребе підкреслював, що читання Тегілім цього дня стосується не лише самої людини, а й її дітей та онуків.Ребе часто говорив, що коли прийде Машіах, він запитає кожного:«На скількох євреїв ти вплинув, щоб вони читали Тегілім у Шабат Мевархім?» Чому саме Шабат Мевархім?Тому що Шабат — це день, коли розкривається найвище благословення, а читання Тегілім перед молитвою стає тією посудиною, через яку духовна сила сходить на весь майбутній місяць. Навіть якщо Рош Ходеш припадає на Шабат, благословення нового місяця промовляють попередньої суботи, адже сила для нового місяця приходить саме від попереднього Шабату. Шабат Мевархім — це день радості, єдності та внутрішнього оновлення.Це можливість не лише попросити благословення, а й самому стати джерелом світла та добра для всього майбутнього місяця. Джерело: Любавицький календар.

 частина 1Згідно з традицією, елул, останній місяць єврейського календаря - це час самоаналізу і підведення підсумків, час, щоб осмислити скоєні вчинки і оцінити духовне зростання, досягнуте протягом року, що минає. Це час для підготовки до Днів Трепету - Рош-ГаШана і Йом - Кіпуру, які наближаються.Будучи "місяцем Б-жественного милосердя", елул є найбільш сприятливим часом для тшуви (каяття, або буквально "повернення") , молитви і доброчинності, а також для особливого прояву агават-Ісроель (любові до євреїв). Адже саме в цей місяць року подібними справами набагато легше досягти істотних результатів у роботі над собою і в наближенні до Творця.Перші букви слів Шир ГаШирім - "Я належу своєму коханому і коханий мій належить мені" (לי ודודי לדודי אני) - на івриті утворюють слово "елул" (אלול). Адже саме в цьому місяці єврейський народ зміцнюється в каятті у гріхах і наближається до свого коханого - Вс-вишнього. І сам Він простягає йому руку і наближає його до Себе.Всі чотири (в оригіналі) слова цієї фрази закінчуються на букву י (йуд). Вчетверена гематрія букви йуд дорівнює сорока, що відповідає сороковинам, призначеним для каяття - дням між Рош-Ходеш Елул і Йом-Кіпуром.Слід зазначити, що арамейською слово "елул" того ж кореня, що й слово, що означає пошук або уважне вивчення чого-небудь. Так, наприклад, слова Тори: "Щоб вони освоїли землю Кнаан" (Бемідбар, 13,1), переводяться на арамейська мова фразою, де слову "освоїли" відповідає слово "віалелун". Адже в тому й полягає призначення місяці елул, що в дні його ми вдивляємося всім своїм єством в вчинки, скоєні протягом року, згадуємо всі свої гріхи - щоб викорінити їх зі свого серця і повернутися до Вс-вишнього. джерело:http://www.tureizahav.lviv.ua/

Від 1 елула щодня після молитви Шахаріт читають по три псалми Тегілім — аж до Йом-Кіпуру. У перший день елула читають псалми 1–3, у другий — 4–6 і так далі.Також упродовж елула заведено читати 27-й псалом. Цей звичай ґрунтується на Мідраші, який пояснює його перші слова: «Вс-вишній — моє світло і моє спасіння». Згідно з Мідрашем, слова «моє світло» стосуються Рош га-Шана, а «моє спасіння» — Йом-Кіпуру. Подальші слова — «Бо Він сховає мене у Своїй суці» — нагадують про свято Сукот. Згідно зі звичаєм, установленим Арі, цей псалом читають після ранкової та післяполудневої молитов.У деяких єврейських громадах після завершення молитви заведено спільно читати в синагозі десять або більше псалмів — кожна громада дотримується власного звичаю.Сенс цієї традиції — нагадати собі та іншим про наближення Дня Суду, про необхідність готуватися до нього, здійснювати тшуву й просити Вс-вишнього про милосердя.За давнім звичаєм, кожного дня місяця елул у синагогах проголошують:«Поверніться, діти-відступники»(Йірмеягу, 3:14).

Місяць Елул це час оновлення, прощення й повернення до себе та до Вс-вишнього.ХОДЕШ ТОВ!

2 частина• Кожен день місяця елул (крім Шабату і останнього дня місяця) сурмлять в шофар (баранячий ріг), закликаючи до каяття• При написанні листа або при зустрічі з кимось прийнято на закінчення благословляти один одного побажанням "Ктіва Вахатіма Това!", Що означає: "Щоб тобі на новий рік був винесений і затверджений добрий вердикт!" Тобто треба повинен на початку або наприкінці листа вказати, що він бажає адресату знайти милість і благословення Небес, щоб він був виправданий в День Суду, благополучно вписаний в Книгу Життя і удостоївся остаточного доброго підпису.• Баал-Шем-Тов встановив звичай читати три додаткових псалми кожного дня, починаючи з 1-го елула аж до Йом-Кіпуру. У перший день прочитують псалми 1-3, у другий - 4-6 і т.д., а в Йом-Кіпур прочитують 36 псалмів, що залишилися, і тим самим завершують всю книгу.• Будучи місяцем самоперевірки, елул - це хороший час, щоб віддати тфілін і мезузи на перевірку досвідченому сойферу (переписувачу священних сувоїв) і упевнитися в їх кошерності. Все, що вимагає виправлення, негайно виправляється.• Протягом останнього тижня елул, в дні, що передують Рош-ГаШана, читають Сліхот ("молитви каяття") Перший раз - опівночі на виході Шабату, а в інші дні - рано вранці. джерело:https://www.tureizahav.lviv.ua/ua/

Починаючи з другого дня новомісяця елул (тобто з 1-го елул) і аж до дня, що передує передвечір’ю Рош га-Шана, у синагогах трублять у шофар після завершення ранкової молитви Шахаріт. Ці щоденні трублення складаються з чотирьох звуків: «Ткія», «Шеварім», «Труа» і знову «Ткія».Це трублення не приписане Торою, а встановлене давнім єврейським звичаєм. Коли Моше в Рош Ходеш місяця елул піднявся на гору Сінай, щоб отримати нові Скрижалі Заповіту, євреї в своєму стані трубили в шофар, аби весь народ знав, що Моше лише тимчасово піднявся на Небеса (а не залишив землю назавжди) і щоб за його відсутності не впасти в ідолопоклонство. На згадку про це євреї трублять у шофар з початку елул — щоб пригадати, як Моше піднімався до Всевишнього, і ще раз підтвердити, що Ізраїль покаявся у гріху створення «золотого тельця» та отримав прощення, адже Всевишній у Своєму милосерді дав нові скрижалі після сорока днів. Це нагадування має пробуджувати в кожному євреї прагнення до тшуви — покаяння і повернення до Всевишнього.Трублять у шофар після завершення ранкової молитви, бо й Моше свого часу піднімався на гору зранку.Трублення здійснюється протягом усього місяця, щоб попередити народ про наближення Дня Суду й пробудити прагнення до тшуви. Адже природа звуку шофара така, що він вселяє тривогу в серця людей, як сказано у Писанні: «Чи може народ не стривожитися, коли в місті пролунає шофар?» (Амос 3:6). Звук шофара ніби проголошує: «Прокиньтеся, сплячі, від свого сну, дрімаючі — від дрімоти, вдивіться у свої вчинки й розкайтесь у гріхах». Так писав Рамбам.У переддень Рош га-Шана в шофар не трублять, щоб провести межу між трубленням у елул, яке є давнім єврейським звичаєм, встановленим нашими мудрецями, та трубленням у Рош га-Шана, заповіданим Торою.Починаючи з другого дня новомісяця елул і аж до Ошана раба, останнього дня свята Сукот (включно), в ашкеназьких громадах у ранкову та вечірню молитви включають 27-й Псалом. Цей звичай базується на Мідраші, що пояснює перші слова Псалма: «Господь — світло моє й спасіння моє». Мідраш тлумачить, що слова «світло моє» стосуються Рош га-Шана, «спасіння моє» — Йом Кіпуру, а подальші слова «бо Він укриє мене в Своїй кущі» нагадують про свято Сукот. За звичаєм, установленим Арі, цей Псалом читають після ранкової та післяполуденної молитви.У деяких єврейських громадах прийнято після завершення молитви при великій кількості людей читати Псалми — десять або більше — відповідно до місцевого звичаю.Той, хто пише в цьому місяці листа, має на початку чи наприкінці вказати побажання адресатові, щоб він здобув милість і благословення Небес, був виправданий у День Суду, вписаний у Книгу Життя і удостоївся остаточного схвального підпису.Сенс цього звичаю — нагадати собі та іншим про наближення Дня Суду, про необхідність готуватися до нього, зробити тшуву й просити милості у Всевишнього.Люди, які з особливою ретельністю виконують заповіді Тори, зазвичай саме в цьому місяці перевіряють кашрут тфілін і мезуз у своїх домівках, а також інших предметів, пов’язаних із виконанням заповідей. Усе, що потребує виправлення, виправляється негайно.За давнім звичаєм, у кожен із днів елул у синагогах проголошується: «Поверніться, діти-відступники» (Йірмеягу 3:14).джерело: https://toldot.com