Сьогодні 5 Іяра 5786 року. 20-й день Омера«Алтер Ребе отримав від праведника раббі Мордехая, який чув від Баал-Шем-Това: душа сходить у цей світ і живе сімдесят–вісімдесят років лише для того, щоб одного разу зробити іншому єврею добро — у матеріальному, а особливо в духовному сенсі». 📖 Любавичський календар

У багатій палітрі хасидських дворів України овруцька гілка посідає унікальне місце. Будучи органічною частиною родини Шнеєрсонів, цей двір став простором, де хабадська глибина зодяглася в одяг чорнобильської традиції. Історія Овруча — це історія самопожертви, духовного синтезу та глибоких родинних зв’язків із лідерами Хабаду.🏘️ Заснування двору в Овручі: раббі Йосеф Іцхак Шнеєрсон (перший) (1822–1876)Засновником овруцької гілки був раббі Йосеф Іцхак Шнеєрсон, п’ятий син третього Любавицького Ребе — Цемах Цедека. Його шлях до лідерства в Овручі був незвичайним. Будучи зятем раббі Яакова Ісраеля з Черкас, він перебував під сильним впливом свого тестя. У 1859 році група чорнобильських хасидів з Овруча звернулася до нього з проханням очолити їхню громаду. Попри початкове невдоволення свого батька, Цемах Цедека, раббі Йосеф Іцхак прийняв цю пропозицію — щоб не йти наперекір волі тестя і зміцнити єврейську присутність у регіоні.📜 Унікальний стиль лідерства і «подвійне життя»Ставши Ребе в Овручі, раббі Йосеф Іцхак запровадив традиції, характерні для чорнобильської школи. На відміну від братів, які виголошували глибокі й тривалі хабадські трактати, в Овручі він говорив короткі «маамари». Його двір славився гостинністю та зовнішньою величчю, а сам Ребе шанувався на Волині як чудотворець, до якого зверталися за порадами як у матеріальних, так і в духовних питаннях.Втім, це була лише зовнішня сторона. Дослідники зазначають, що для вузького кола обраних хасидів він продовжував відкривати найглибші концепції Хабаду, а під час візитів до Любавичів повертався до класичного стилю свого батька. Про нього казали: «Йосеф — володар», підкреслюючи його авторитет серед хасидів різних напрямів.🕯️ Раббі Нахум Дов-Бер: останній Ребе ОвручаПісля смерті засновника у 1876 році керівництво перейняв його молодший син — раббі Нахум Дов-Бер Шнеєрсон. Він народився в Любавичах і був названий на честь двох своїх великих дідів — раббі Нахума з Чорнобиля та Мітелер Ребе. Його правління в Овручі продовжило лінію батька: хасидське служіння в стилі Чорнобиля зі збереженням внутрішнього зв’язку з Хабадом.Раббі Нахум Дов-Бер був відомий своєю глибокою скромністю та аскетизмом. Його авторитет був настільки високим, що п’ятий Любавицький Ребе, Рашаб (який був одружений із сестрою Нахума Дов-Бера, Штерною Сарою), називав його «істинним служителем Всевишнього».🛡️ Зв’язок із Любавицькими Ребе та завершення династіїОвруцька гілка завжди залишалася «частиною родини». Сестра раббі Нахума Дов-Бера, Штерна Сара, стала матір’ю шостого Любавицького Ребе (Раяца), що зробило овруцьких Ребе найближчими родичами керівників Хабаду.Після смерті раббі Нахума Дов-Бера у 1895 році в Києві династія в Овручі припинила існування як незалежний двір. Його хасиди опинилися на роздоріжжі: значна частина повернулася до Хабад-Любавич, приваблена родинною та духовною близькістю, інші ж приєдналися до чорнобильських гілок (зокрема, до Хорностайполя).🤝 Черкаський корінь овруцької гілкиНеможливо відокремити Овруч від впливу раббі Яакова Ісраеля з Черкас. Саме він наполіг, щоб його зять Йосеф Іцхак оселився в Овручі. Метою було не лише духовне керівництво, а й захист громади від впливу просвітництва (Аскали) та адміністративного тиску того часу. Черкаський Ребе бачив в Овручі форпост традиційного хасидизму, де сила Чорнобиля поєднувалася з інтелектуальною основою дому Шнеєрсонів.✡️ Історична спадщина сьогодніХоча овруцька династія більше не існує як окремий двір, її вплив відчутний в історії Хабаду та Хорностайполя. Пам’ять про овруцьких Ребе збережена в працях Любавицьких лідерів, а їхні могили (в Овручі та Києві) залишаються місцями молитви. Сучасні нащадки цієї гілки через хорностайпільську традицію продовжують поєднувати спадщину цих двох світів, символізуючи нерозривність хасидського ланцюга.📖 Любавицький календар

У взаєминах між Любавицьким Ребе та Армією оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) прихована глибока філософія. Для Ребе ізраїльський солдат не був просто військовослужбовцем — він був «захисником Святої Землі», чиє призначення має сакральний зміст. 🗺️ Стратегія на карті й у небесахКабінет Ребе в Брукліні десятиліттями був місцем паломництва для ізраїльської військової еліти. Глави «Моссаду», генерали Генштабу та легендарні командири (Аріель Шарон, Йосі Бен-Ханан та інші) виходили від нього глибоко враженими.Ребе знав топографію Ізраїлю до найменших деталей. Нерідко він вказував генералам на карті конкретні висоти й перехрестя, пояснюючи їхню стратегічну важливість для безпеки громадян. Його позиція була твердою: сила армії — запорука миру. Ребе наголошував, що лише потужний і рішучий ЦАХАЛ, не скутий політичними сумнівами, здатний запобігти війні та зберегти життя. 🎖️ «Ви не інваліди — ви обрані»У 1976 році Ребе прийняв групу солдатів, які зазнали тяжких поранень. В Ізраїлі їх офіційно називали «інвалідами ЦАХАЛу». Ребе звернувся до них зі словами, що змінили їхнє сприйняття самих себе:«Я категорично проти слова "інвалід". Воно означає щось зламане, несправне. Якщо Всевишній забрав у вас одну здатність, значить, Він наділив вас іншими силами. Ви не інваліди — ви "Мецуянім" (видатні). Ви віддали частину свого тіла заради порятунку народу Ізраїлю, і це робить вас обраними». 📖 Святість на передовійРебе вважав, що духовна сила — це «бронежилет» для душі солдата. За його вказівкою у найважчі моменти воєн проводилися унікальні ініціативи:Кампанія тфілін: перед Шестиденною війною Ребе закликав солдатів накладати тфілін, цитуючи Тору: «І побачать усі народи землі, що Ім’я Господа назване над тобою, і злякаються тебе»Друк «Танії» у вогні: під час Ліванської війни та на Суецькому каналі Хабад розгортав мобільні друкарні. Книгу «Танія» друкували просто в Бейруті та на передовій, щоб солдати відчували — Всевишній із ними навіть у самому пеклі. 🕍 Де поховані праведники?Існує зворушлива історія, що розкриває справжнє ставлення Ребе до полеглих воїнів. Одного разу до нього прийшов єврей і поскаржився, що в сучасному Ізраїлі бракує могил праведників (цадиків), біля яких можна молитися.Ребе подивився на нього і відповів:«Якщо ви шукаєте могили праведників — ідіть на військові кладовища. Там поховані справжні праведники. Кожен із них віддав своє життя, освячуючи Ім’я Всевишнього заради порятунку єврейського народу». 🕯️ Вшанування полеглих героївДля Ребе кожен солдат, який віддав життя за народ, набуває статусу «Кадош» (Святий). Згідно з єврейською традицією, душа того, хто загинув заради порятунку інших євреїв, піднімається на таку духовну висоту, якої не може досягти навіть найвидатніший мудрець.Турбота про родини: Ребе наполягав, щоб Хабад опікувався вдовами й сиротами солдатів ЦАХАЛу. Він бачив у них «родини героїв» і вважав своїм особистим обов’язком підтримувати їх.Вічний зв’язок: Ребе навчав, що смерть на полі бою — це не кінець, а перехід душі в стан вічного захисника народу. Він закликав увіковічнювати імена полеглих у добрих справах і молитвах, вірячи, що їхня жертва не була марною. 🔚 ПідсумокСьогодні тисячі волонтерів Хабаду на військових базах — це продовження тієї любові, яку Ребе заклав у фундамент взаємин з армією. Солдати ЦАХАЛу для Хабаду — це не просто армія, це «Армія Всевишнього», що оберігає фізичний і духовний спокій кожного єврея.Нехай пам’ять про полеглих героїв буде благословенною, а живі захисники повертаються додому неушкодженими! 📸 На фото: Ребе з «обраними» солдатами джерело: 📖 Любавицький календар (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Маленька за розміром, але велика духом країна, що зуміла вистояти, відродитися й стати символом сили, віри та незламності.Вітаємо Ізраїль і всіх, для кого він — дім, надія й серце.

Сьогодні 6 Іяра 5786 р. — 21-й день Омера📌 5751 (1991) — Ребе оголосив на фарбренгені, що «прямий шлях» до настання істинного і повного Визволення (Геули) — це вивчення тем, присвячених Геулі та Машиаху.📌 5751 (1991) — Ребе вперше підтримав проголошення «Йехі Адонейну…»Наші мудреці, благословенної пам’яті, говорили:«Нехай людина не прощається зі своїм ближнім інакше, як після обговорення слова Галахи (закону)» Святі Ребе (наші батьки й учителі) пояснювали це так: потрібно сказати таке слово Тори, яке робить слухача «тим, хто йде» (мале́х).Суть цього «руху» (ходіння) — підніматися зі сходинки на сходинку, все вище й вище. У цьому й полягає перевага людських душ над ангелами (про яких у Писанні сказано: «ті, що стоять»).І цей підйом (сходження) здійснюється найбільшою мірою через практичні добрі справи: допомогу іншому єврею в матеріальному — загалом, і в духовному — особливо. 📖 Любавицький календарhttps://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

📜 ЧАСТИНА 1: Великий розкол у ХаБаДі. Як це було?У нісані 5626 року (1866 р.) єврейський світ осиротів. Відійшов із цього світу Ребе Цемах Цедек — третій Любавицький Ребе. Його відхід спричинив не лише скорботу, а й безпрецедентну кризу. Єдиний рух, що об’єднував десятки тисяч євреїв по всій імперії, розділився на кілька гілок.Чому сини великого Ребе не змогли зберегти єдність і хто зрештою став істинним продовжувачем династії?🕯 Сім синів — сім світівУ Цемах Цедека було семеро синів. Кожен — велет духу і знавець Тори. Ще за життя батька брати очолювали власні громади в Любавичах.Раббі Йегуда Лейб (Мааріль): старший син, якого батько називав «майн гутер ід» («мій добрий єврей»). Він мав колосальний авторитет, і багато хто бачив у ньому природного наступника.Раббі Шмуель (Маараш): наймолодший син. Саме йому батько в останні роки життя відкривав сокровенні знання і готував до ролі лідера.Таємний заповіт:Незадовго до смерті Цемах Цедек передав Маарашу духовну спадкоємність — ту саму естафету лідерства, що бере початок від Баал-Шем-Това. Він написав синові:«Я покладаю на тебе найвище духовне посвячення. Не бійся нікого... Цим правом був наділений Альтер Ребе на всі покоління, завдяки цьому був помазаний мій тесть, Середній Ребе, і завдяки цьому я передаю повноваження тобі».⚔️ Буря в дні жалобиКонфлікт спалахнув просто під час шиви (траурного тижня). Хасиди старшого брата, Мааріля, наполегливо вимагали, щоб саме їхній учитель очолив ХаБаД. З’явилися навіть підроблені листи, нібито забороняючи молодшому братові брати на себе керівництво.Щоб вирішити суперечку, було скликано Бейт-Дін (релігійний суд) із трьох найвидатніших мудреців того часу. Судді попросили братів виголосити маамар (хасидське вчення). Глибина і точність слів Маараша вразили їх — у ньому вони почули голос самого Цемах Цедека.Коли один із братів запитав Маараша:«Звідки в тебе, такого молодого, такі глибокі знання?»той відповів:«Ти старий роками, а я старий роками нашого батька».Вердикт суду був однозначним: наступником у Любавичах стає Раббі Шмуель (Маараш).🛤 Дороги розходятьсяПроте авторитет старших братів був надто великим, і ХаБаД розділився на кілька незалежних центрів:ХаБаД-Капуст: сюди вирушив Мааріль. За ним пішла більшість хасидів. Капуст став потужним центром, який багато років конкурував із Любавичами.ХаБаД-Ляди: громаду очолив Раббі Хаїм Шнеур Залман.ХаБаД-Ніжин: очолив Раббі Ісраель Ноах.ХаБаД-Любавичі: центр, де залишився Маараш, зберігши основну лінію спадкоємності.🕊 Гіркі слова братаПопри адміністративний розкол, між самими братами не було особистої ворожнечі. Трагедію створювали обставини та оточення.Перед від’їздом Мааріля до Капуста стався зворушливий і болісний момент. Бачачи, як хасиди буквально відводять старшого брата, він із гіркотою сказав Маарашу ідишем:«Горе тому братові, для якого його ж брат став Ребе».У цих словах — увесь біль ситуації: визнання духовної величі молодшого брата і неможливість залишитися разом через тиск тисяч послідовників.🔚 Кінець розділуМааріль очолював громаду в Капусті лише два місяці і помер того ж року. Багато його хасидів згодом повернулися до Любавичів до Маараша. Однак династія Капуста не зникла — її продовжили діти й онуки Мааріля, і цей розкол тривав ще понад півстоліття.📸 На фото: могила Ребе Цемах Цедека та Ребе Маараша в Любавичах (фото 1990 р.) джерело: 📖 Любавицький календар 

1. «Осмислена робота»У Торі заповідано:«Шість днів працюй і виконуй усю свою працю, а сьомий день — Шабат, [присвячений] Г-споду, Б-гу твоєму, — не виконуй жодної роботи (לֹא תַעֲשֶׂה כָל מְלָאכָה — ло таасе коль мелаха)…» (Шмот, 20:8–10). Це одна з Десяти заповідей, проголошених під час Синайського Одкровення.Але що саме називається «роботою», яку заборонено виконувати?Це визначення подано в самій Торі — у вірші про спорудження Мішкану (Шатра Одкровення):מְלֶאכֶת מַחֲשָׁבֶת (млехет махшевет) — «осмислена робота» (там же, 35:33; див. Бейца, 13б).Існує кілька ознак, за якими визначається така робота.1) Намір (каванá)Робота має виконуватися свідомо й із наміром зробити саме цю дію з цим об’єктом. Якщо ж дія сталася випадково — людина звільняється від покарання. Такий стан називається мітасек — ненавмисна, механічна дія.Це відрізняється від шогег — коли людина порушила заборону, не знаючи про неї або забувши, що зараз Шабат.Приклад: якщо людина йде по траві і випадково вирвала травинку — це дозволено. Але якщо дія неминуче призведе до порушення (псік рейша), відповідальність настає.2) Звичайний спосіб (ке-дарка)Робота має виконуватися звичним способом. Якщо ж вона виконується незвично (бе-шинуй) — заборона Тори не порушується, але це заборонено мудрецями.Наприклад: писати правою рукою для правші — заборонено Торою, а лівою — постановою мудреців.3) Робота заради власної мети (мелаха цріха ле-гуфа)Робота повинна виконуватися з тією ж метою, як у Мішкані. Якщо мета інша — це спір між мудрецями.Наприклад: людина копає яму не для самої ями, а щоб використати землю — за думкою рабі Шимона, заборона Тори не порушується.Більшість авторитетів дотримуються цієї думки: у такому випадку порушується лише заборона мудреців.4) Створювальна мета (ле-шем тікун)Робота має бути спрямована на створення або покращення. Якщо дія руйнівна — заборона Тори не порушується, але заборонена мудрецями.Однак руйнування заради подальшого виправлення (наприклад, розірвати, щоб зашити) — вже є порушенням Тори.5) Стійкий результатРобота повинна давати тривалий результат. Наприклад, писати чорнилом — це заборонено Торою, а писати пальцем на піску — заборонено мудрецями.Ці п’ять ознак формують основу розуміння того, що таке «мелаха» — робота, заборонена в Шабат.джерело: https://www.beerot.ruАвтор матеріалу: рав Олександр Кац 

Сьогодні 7 іяра 5786 р. — 22-й день ОмераПід час облачення в Таліт Ґадоль немає потреби покривати голову аж до рота, як зазначено в законах про цицит у Сидурі. Проте прийнято покривати верхньою частиною таліта також і очі.У дні Сфірат га-Омер (відліку Омера) прийнято вивчати трактат «Сота» — на додаток до регулярних уроків — по одному аркушу щодня.📖 Любавичський календар

Багато хто знає, що після смерті Цемах Цедека виникло кілька гілок ХаБаДу (Капуст, Ляди, Ніжин та ін.). Але за красивими назвами міст ховався серйозний кризис, який на десятиліття змінив життя тисяч сімей. Це був період, коли єдність поступилася внутрішній конкуренції — часто всупереч волі самих лідерів.🕍 Розкол у громадах і «вуличні війни»Проблема визрівала не в кабінетах Ребе, а на «хасидській вулиці». В одному місті роками могли діяти дві хабадські синагоги різних гілок, і люди, які десятиліттями були братами, починали сперечатися, чий Ребе глибше розуміє хасидизм або чиї нігуни «чистіші». Доходило до того, що хасиди різних груп роками не заходили один до одного в гості, створюючи болісну напругу всередині громад, хоча всі вони й далі називали себе «хасидей ХаБаД».📚 Інтриги навколо священних книгКниги були головним інструментом впливу, і заради них прихильники різних дворів вдавалися до хитрощів. Зошити Цемах Цедека ділили майже як майно при розлученні, через що багато праць друкувалися уривками. Бувало, що хасиди однієї гілки намагалися викупити або затримати наклад книг іншої, щоб їхні ідеї не поширювалися. Це не лише гальмувало розвиток учення, а й призводило до сумних випадків, коли в друкарнях навмисно підміняли рукописи, намагаючись виставити «конкурентів» у поганому світлі.🪙 Грошове питання і сімейні драмиПоділ благодійного фонду (Колель ХаБаД) став найгострішою точкою. Кошти для бідних в Ерец-Ісраель перетворилися на інструмент політики: кожна група хотіла, щоб саме їхній Ребе ставив печатку на документах. Через ці бюрократичні війни допомога іноді місяцями не доходила до тих, хто її потребував в Єрусалимі. Розкол бив і по особистих зв’язках — відомі випадки, коли сватання скасовували лише тому, що одна родина була «любавицькою», а інша — «копустською».💍 Ребе проти розколу: особистий прикладДивовижно, але поки хасиди на місцях ворогували, самі Ребе — брати й племінники династії Шнеєрсон — залишалися прикладом любові. Вони розуміли, що розкол може зруйнувати всю спадщину, і всіляко намагалися «гасити пожежі». Головним інструментом миру ставали постійні шлюби між дітьми й онуками Ребе різних гілок — це був гучний сигнал, що вони залишаються єдиною родиною. Лідери листувалися, радилися одне з одним у питаннях Тори й публічно припиняли спроби своїх прихильників ображати «суперників». Коли один із братів хворів, інші негайно надсилали лікарів, доводячи, що спорідненість і відданість шляху вищі за будь-яку політику.💡 Чому це важливо сьогодні?Цей період показав: навіть найвищому вченню шкодить відсутність єдності. Любавич вистояв і став глобальним рухом саме тому, що зумів подолати цей хаос. Коли почалися гоніння в СРСР, стало очевидно: виживе лише той, хто готовий відкласти суперечки про «престиж» заради спільної справи. До середини ХХ століття ці штучні стіни впали. Спадщина Ляд, Ніжина й Капуста повернулася в Любавич, і ми отримали надзвичайно багату спільну традицію, пройшовши непростий шлях, сповнений помилок, про які варто пам’ятати.📸 На фото: містечко Копуст📖 Любавичський календар 

Тема: Як поєднати «святість» із повсякденним життям?Дві глави цього тижня — «Ахрей Мот» і «Кдошим» — на перший погляд здаються протилежними за змістом. Але саме в їхньому поєднанні прихований секрет нашої духовної праці. 📌 У чому різниця?Ахрей Мот:Описує служіння Первосвященника у Святому Святих — момент найвищого духовного піднесення, відриву від світу, виходу за межі матеріального.Кдошим:Дає практичні заповіді — чесність у бізнесі, допомога бідним, повага до батьків. Це святість у «буднях». 🗝 Головна ідея Ребе:Часто ми думаємо, що «справжня» духовність — це коли ми молимося, навчаємося або перебуваємо в синагозі (стан Ахрей Мот). А коли йдемо на роботу чи до магазину — це просто «життя».Тора говорить протилежне: істинна мета духовного піднесення — не залишитися в хмарах, а спуститися вниз і освятити матеріальне.«Святими будьте, бо святий Я» — Всевишній закликає нас бути святими не тому, що ми ангели, а тому що ми можемо внести Божественність у найбуденніші справи. 🧱 Практичний урокРебе підкреслює, що глава «Кдошим» починається словами: «Говори до всієї громади синів Ізраїлю». Це одна з небагатьох глав, що була дана в присутності всіх євреїв одразу. Чому?Святість доступна кожному. Це не привілей обраних мудреців. Кожен із нас — в офісі, вдома чи в дорозі — може бути «святим».Любов до ближнього. У центрі глави «Кдошим» стоїть правило: «Люби ближнього свого, як самого себе». Це фундамент. Неможливо досягти особистої святості, якщо ти відокремлений від народу. 💎 Підсумок для кожного з насНе шукайте святість лише в особливих моментах. Ваша чесна угода, добре слово колезі чи терпіння в родині — це і є виконання повеління «Кдошим».Ми піднімаємося високо («Ахрей Мот»), щоб принести це світло в реальний світ («Кдошим»). (Із Сіхи Ребе, Шабат Ахрей Мот–Кдошим 5750 (1990)) ✨ Шабат Шалом! джерело: 📖 Любавичський календар (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

📌11 іяра 5604 року (30 квітня 1844 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Цві зі Стретина.Рабі Єгуда-Цві був найкращим учнем знаменитого хасидського цадика рабі Урі зі Стреліска. Він походив із знатної родини, яка вела своє коріння від царя Давида, і говорив про своїх чотирьох синів, що вони є реінкарнацією воїнів царя Давида.Одним із нащадків рабі зі Стретина був рабі Єгуда-Цві Брандвейн (рабі Маалот га-Сулам), учень знаменитого кабаліста рабі Єгуди Ашлага (рабі га-Сулам).📌11 іяра 5587 року (8 травня 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Нафталі-Цві з Ропшиця.Рабі Нафталі-Цві народився в день відходу з цього світу засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това і став одним із найвідданіших його послідовників.Народився рабі Нафталі у відомій і шанованій родині: його батько, рабі Менахем-Мендл, був рабином містечка Лінськ, а мама, ребецн Бейла, була дочкою видатного мудреця рабі Іцхака Горовица з Гамбурга. Сім'я належала до числа міснагдім (противників хасидизму), проте син обрав для себе інший шлях. Першим його наставником у хасидизмі став рабі Елімелех з Ліженська. Потім рабі Нафталі навчався у «Провидця з Любліна» (рабі Яакова-Іцхака га-Леві Горовица), Кожницького Магіда рабі Ісраеля та рабі Менахема-Мендела з Риманува.Після смерті вчителів він оселився в містечку Ропшиць, що стало центром тяжіння для тисяч його послідовників. Багато хасидських лідерів-нащадків ропшицької династії загинули в Польщі в роки Катастрофи. Ті, хто вцілів, перебралися до США, де заснували (у Нью-Йорку та Брукліні) процвітаючі хасидські громади. джерело: chabad.odessa

13 іяра 5712 року (8 травня 1952 року) — Йорцайт рабі Ісраеля-Арьє-Лейба Шнеерсона, брата нинішнього Ребе.Рабі Ісраель-Арьє-Лейб, який народився в 5669 році (1909) у місті Миколаєві, був володарем численних талантів, мудрою та дотепною людиною. Уже в роки радянської влади він переїхав до Ленінграда, де увійшов до найближчого оточення Шостого Любавицького Ребе, Ребе Раяца (рабі Йосефа-Іцхака). Він також користувався любов'ю хасидів, диспути з якими буквально «наповнили» його галахою (єврейським Законом) і хасидизмом, а також знаннями у Відкритій Торі та Кабалі.У 1930 році рабин Ісраель-Арьє-Лейб покинув СРСР і оселився в Берліні, але в 1932 році він здійснив алію, переїхав до Святої Землі й оселився в Тель-Авіві. У 1941 році рабі Ісраель-Арьє-Лейб переїхав до Ліверпуля, де й проживав до дня відходу з цього світу. Його прах було перевезено до Ерец-Ісраель і поховано на хабадській ділянці кладовища в місті Цфат.джерело: chabad.odessa