1. «Осмислена робота»У Торі заповідано:«Шість днів працюй і виконуй усю свою працю, а сьомий день — Шабат, [присвячений] Г-споду, Б-гу твоєму, — не виконуй жодної роботи (לֹא תַעֲשֶׂה כָל מְלָאכָה — ло таасе коль мелаха)…» (Шмот, 20:8–10). Це одна з Десяти заповідей, проголошених під час Синайського Одкровення.Але що саме називається «роботою», яку заборонено виконувати?Це визначення подано в самій Торі — у вірші про спорудження Мішкану (Шатра Одкровення):מְלֶאכֶת מַחֲשָׁבֶת (млехет махшевет) — «осмислена робота» (там же, 35:33; див. Бейца, 13б).Існує кілька ознак, за якими визначається така робота.1) Намір (каванá)Робота має виконуватися свідомо й із наміром зробити саме цю дію з цим об’єктом. Якщо ж дія сталася випадково — людина звільняється від покарання. Такий стан називається мітасек — ненавмисна, механічна дія.Це відрізняється від шогег — коли людина порушила заборону, не знаючи про неї або забувши, що зараз Шабат.Приклад: якщо людина йде по траві і випадково вирвала травинку — це дозволено. Але якщо дія неминуче призведе до порушення (псік рейша), відповідальність настає.2) Звичайний спосіб (ке-дарка)Робота має виконуватися звичним способом. Якщо ж вона виконується незвично (бе-шинуй) — заборона Тори не порушується, але це заборонено мудрецями.Наприклад: писати правою рукою для правші — заборонено Торою, а лівою — постановою мудреців.3) Робота заради власної мети (мелаха цріха ле-гуфа)Робота повинна виконуватися з тією ж метою, як у Мішкані. Якщо мета інша — це спір між мудрецями.Наприклад: людина копає яму не для самої ями, а щоб використати землю — за думкою рабі Шимона, заборона Тори не порушується.Більшість авторитетів дотримуються цієї думки: у такому випадку порушується лише заборона мудреців.4) Створювальна мета (ле-шем тікун)Робота має бути спрямована на створення або покращення. Якщо дія руйнівна — заборона Тори не порушується, але заборонена мудрецями.Однак руйнування заради подальшого виправлення (наприклад, розірвати, щоб зашити) — вже є порушенням Тори.5) Стійкий результатРобота повинна давати тривалий результат. Наприклад, писати чорнилом — це заборонено Торою, а писати пальцем на піску — заборонено мудрецями.Ці п’ять ознак формують основу розуміння того, що таке «мелаха» — робота, заборонена в Шабат.джерело: https://www.beerot.ruАвтор матеріалу: рав Олександр Кац 

Сьогодні 7 іяра 5786 р. — 22-й день ОмераПід час облачення в Таліт Ґадоль немає потреби покривати голову аж до рота, як зазначено в законах про цицит у Сидурі. Проте прийнято покривати верхньою частиною таліта також і очі.У дні Сфірат га-Омер (відліку Омера) прийнято вивчати трактат «Сота» — на додаток до регулярних уроків — по одному аркушу щодня.📖 Любавичський календар

Багато хто знає, що після смерті Цемах Цедека виникло кілька гілок ХаБаДу (Капуст, Ляди, Ніжин та ін.). Але за красивими назвами міст ховався серйозний кризис, який на десятиліття змінив життя тисяч сімей. Це був період, коли єдність поступилася внутрішній конкуренції — часто всупереч волі самих лідерів.🕍 Розкол у громадах і «вуличні війни»Проблема визрівала не в кабінетах Ребе, а на «хасидській вулиці». В одному місті роками могли діяти дві хабадські синагоги різних гілок, і люди, які десятиліттями були братами, починали сперечатися, чий Ребе глибше розуміє хасидизм або чиї нігуни «чистіші». Доходило до того, що хасиди різних груп роками не заходили один до одного в гості, створюючи болісну напругу всередині громад, хоча всі вони й далі називали себе «хасидей ХаБаД».📚 Інтриги навколо священних книгКниги були головним інструментом впливу, і заради них прихильники різних дворів вдавалися до хитрощів. Зошити Цемах Цедека ділили майже як майно при розлученні, через що багато праць друкувалися уривками. Бувало, що хасиди однієї гілки намагалися викупити або затримати наклад книг іншої, щоб їхні ідеї не поширювалися. Це не лише гальмувало розвиток учення, а й призводило до сумних випадків, коли в друкарнях навмисно підміняли рукописи, намагаючись виставити «конкурентів» у поганому світлі.🪙 Грошове питання і сімейні драмиПоділ благодійного фонду (Колель ХаБаД) став найгострішою точкою. Кошти для бідних в Ерец-Ісраель перетворилися на інструмент політики: кожна група хотіла, щоб саме їхній Ребе ставив печатку на документах. Через ці бюрократичні війни допомога іноді місяцями не доходила до тих, хто її потребував в Єрусалимі. Розкол бив і по особистих зв’язках — відомі випадки, коли сватання скасовували лише тому, що одна родина була «любавицькою», а інша — «копустською».💍 Ребе проти розколу: особистий прикладДивовижно, але поки хасиди на місцях ворогували, самі Ребе — брати й племінники династії Шнеєрсон — залишалися прикладом любові. Вони розуміли, що розкол може зруйнувати всю спадщину, і всіляко намагалися «гасити пожежі». Головним інструментом миру ставали постійні шлюби між дітьми й онуками Ребе різних гілок — це був гучний сигнал, що вони залишаються єдиною родиною. Лідери листувалися, радилися одне з одним у питаннях Тори й публічно припиняли спроби своїх прихильників ображати «суперників». Коли один із братів хворів, інші негайно надсилали лікарів, доводячи, що спорідненість і відданість шляху вищі за будь-яку політику.💡 Чому це важливо сьогодні?Цей період показав: навіть найвищому вченню шкодить відсутність єдності. Любавич вистояв і став глобальним рухом саме тому, що зумів подолати цей хаос. Коли почалися гоніння в СРСР, стало очевидно: виживе лише той, хто готовий відкласти суперечки про «престиж» заради спільної справи. До середини ХХ століття ці штучні стіни впали. Спадщина Ляд, Ніжина й Капуста повернулася в Любавич, і ми отримали надзвичайно багату спільну традицію, пройшовши непростий шлях, сповнений помилок, про які варто пам’ятати.📸 На фото: містечко Копуст📖 Любавичський календар 

Тема: Як поєднати «святість» із повсякденним життям?Дві глави цього тижня — «Ахрей Мот» і «Кдошим» — на перший погляд здаються протилежними за змістом. Але саме в їхньому поєднанні прихований секрет нашої духовної праці. 📌 У чому різниця?Ахрей Мот:Описує служіння Первосвященника у Святому Святих — момент найвищого духовного піднесення, відриву від світу, виходу за межі матеріального.Кдошим:Дає практичні заповіді — чесність у бізнесі, допомога бідним, повага до батьків. Це святість у «буднях». 🗝 Головна ідея Ребе:Часто ми думаємо, що «справжня» духовність — це коли ми молимося, навчаємося або перебуваємо в синагозі (стан Ахрей Мот). А коли йдемо на роботу чи до магазину — це просто «життя».Тора говорить протилежне: істинна мета духовного піднесення — не залишитися в хмарах, а спуститися вниз і освятити матеріальне.«Святими будьте, бо святий Я» — Всевишній закликає нас бути святими не тому, що ми ангели, а тому що ми можемо внести Божественність у найбуденніші справи. 🧱 Практичний урокРебе підкреслює, що глава «Кдошим» починається словами: «Говори до всієї громади синів Ізраїлю». Це одна з небагатьох глав, що була дана в присутності всіх євреїв одразу. Чому?Святість доступна кожному. Це не привілей обраних мудреців. Кожен із нас — в офісі, вдома чи в дорозі — може бути «святим».Любов до ближнього. У центрі глави «Кдошим» стоїть правило: «Люби ближнього свого, як самого себе». Це фундамент. Неможливо досягти особистої святості, якщо ти відокремлений від народу. 💎 Підсумок для кожного з насНе шукайте святість лише в особливих моментах. Ваша чесна угода, добре слово колезі чи терпіння в родині — це і є виконання повеління «Кдошим».Ми піднімаємося високо («Ахрей Мот»), щоб принести це світло в реальний світ («Кдошим»). (Із Сіхи Ребе, Шабат Ахрей Мот–Кдошим 5750 (1990)) ✨ Шабат Шалом! джерело: 📖 Любавичський календар (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

📌11 іяра 5604 року (30 квітня 1844 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Цві зі Стретина.Рабі Єгуда-Цві був найкращим учнем знаменитого хасидського цадика рабі Урі зі Стреліска. Він походив із знатної родини, яка вела своє коріння від царя Давида, і говорив про своїх чотирьох синів, що вони є реінкарнацією воїнів царя Давида.Одним із нащадків рабі зі Стретина був рабі Єгуда-Цві Брандвейн (рабі Маалот га-Сулам), учень знаменитого кабаліста рабі Єгуди Ашлага (рабі га-Сулам).📌11 іяра 5587 року (8 травня 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Нафталі-Цві з Ропшиця.Рабі Нафталі-Цві народився в день відходу з цього світу засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това і став одним із найвідданіших його послідовників.Народився рабі Нафталі у відомій і шанованій родині: його батько, рабі Менахем-Мендл, був рабином містечка Лінськ, а мама, ребецн Бейла, була дочкою видатного мудреця рабі Іцхака Горовица з Гамбурга. Сім'я належала до числа міснагдім (противників хасидизму), проте син обрав для себе інший шлях. Першим його наставником у хасидизмі став рабі Елімелех з Ліженська. Потім рабі Нафталі навчався у «Провидця з Любліна» (рабі Яакова-Іцхака га-Леві Горовица), Кожницького Магіда рабі Ісраеля та рабі Менахема-Мендела з Риманува.Після смерті вчителів він оселився в містечку Ропшиць, що стало центром тяжіння для тисяч його послідовників. Багато хасидських лідерів-нащадків ропшицької династії загинули в Польщі в роки Катастрофи. Ті, хто вцілів, перебралися до США, де заснували (у Нью-Йорку та Брукліні) процвітаючі хасидські громади. джерело: chabad.odessa

13 іяра 5712 року (8 травня 1952 року) — Йорцайт рабі Ісраеля-Арьє-Лейба Шнеерсона, брата нинішнього Ребе.Рабі Ісраель-Арьє-Лейб, який народився в 5669 році (1909) у місті Миколаєві, був володарем численних талантів, мудрою та дотепною людиною. Уже в роки радянської влади він переїхав до Ленінграда, де увійшов до найближчого оточення Шостого Любавицького Ребе, Ребе Раяца (рабі Йосефа-Іцхака). Він також користувався любов'ю хасидів, диспути з якими буквально «наповнили» його галахою (єврейським Законом) і хасидизмом, а також знаннями у Відкритій Торі та Кабалі.У 1930 році рабин Ісраель-Арьє-Лейб покинув СРСР і оселився в Берліні, але в 1932 році він здійснив алію, переїхав до Святої Землі й оселився в Тель-Авіві. У 1941 році рабі Ісраель-Арьє-Лейб переїхав до Ліверпуля, де й проживав до дня відходу з цього світу. Його прах було перевезено до Ерец-Ісраель і поховано на хабадській ділянці кладовища в місті Цфат.джерело: chabad.odessa

📌14 іяра 2449 року (1311 до н. е.) — Песах шені (другий Песах).Цього дня євреї, які в момент Виходу перебували в стані ритуальної нечистоти (наприклад, Мішаель та Ельцафан, які переносили тіло Йосефа), змогли очиститися та принести пасхальні жертви.Важливим уроком цього свята є те, що нічого не втрачено і Всевишній дає нам ще один шанс виконати наш обов'язок.📌14 іяра приблизно 3900-4000 року (II століття) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра Баал а-Нес (Меїр-Чудотворець).Рабі Меїр належав до четвертого покоління танаїв (мудреців — укладачів Талмуда). Він був нащадком герів — людей, які прийняли іудаїзм (у Талмуді сказано, що його предком був імператор Нерон, той самий підпалювач Риму), але рабі Меїр зміг стати одним із найвидатніших мудреців в історії єврейського народу. Його вчителем був рабі Аківа, але він також навчався у рабі Ішмаеля бен Еліша та рабі Еліші бен Авуа (Еліша-Ахер) і був сойфером, тобто заробляв на життя переписуванням священних текстів (причому він мав унікальну пам'ять і міг з пам'яті відтворити будь-який сувій Писання з усіма особливостями правопису).Рабі Меїр був одним із тих п'яти учнів рабі Аківи, яким рабі Єгуда бен Бава передав сміху. Сміха (буквально «покриття», «покладання рук») — це акт, під час якого авторитетний вчитель оголошує учневі, що відтепер той теж має право самостійно виносити гахалічні рішення будь-якого рівня складності та відповідальності; наприклад, такі як присудження штрафів, про які відомо, що не кожен суддя може їх призначати. Отримавши сміху, учень сам ставав авторитетним рабином і, у свою чергу, міг передати сміху своїм майбутнім учнямЦі п’ятеро були останніми євреями в безперервному ланцюжку отримання сміхи від Моше (у всіх наступних поколіннях рабини просто отримують необхідний обсяг знань, однак процедура сміхи, необхідна з формальної точки зору для підтвердження статусу рабина, вже не проводиться (це все одно, що захистити кандидатську дисертацію, але не отримати кандидатську «корочку»)). Спроби відродження сміхуту робилися в XVI столітті, і зараз рабини Ерец-Ісраель роблять другу спробу відродження традиції, але поки що це визнано не всіма.За часів гонінь імператора Адріана рабі Меїр був змушений тікати з Ерец-Ісраель, а після повернення став одним із глав Сангедріну, що розташовувався в місті Уша. У Талмуді налічується 335 галахот (законів) і висловлювань, що належать рабі Меїру, хоча всі вони починаються зі слів «інші кажуть» (як наслідок конфлікту рабі Меїра з іншими мудрецями). Свої виступи та уроки рабі Меїр рясно прикрашав дотепними притчами, і його слухачі підрахували, що тільки про лисиць він знав понад 300 притч!Його дружиною була Брурія, дочка рабі Хананії бен Традьона, надзвичайно мудра жінка, єдина жінка, ім'я якої згадано на сторінках Талмуда. Починаючи з XVIII століття майже в кожному єврейському домі можна було знайти «чашку Меїра Баал ѓа-Нес», куди господиня дому опускала дрібну монету перед запалюванням суботніх свічок.Могила рабі Меїра знаходиться в Твері, на березі озера Кінерет, згідно з його заповітом, щоб «хвилі, що омивають Землю Ізраїлю, омивали камені його могили»📌14 іяра 5662 року (21 травня 1902 року) — Друге ув'язнення попереднього Любавицького ребе рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).Ребе, який на той час був керівником єшиви «Томхей-Тмімім», був заарештований за доносом, в якому стверджувалося, що в єшиві перебувають студенти, які за хабар ухиляються від служби в армії.Через 9 днів поліцейський приніс повідомлення про те, що проти Ребе немає жодних обвинувальних доказів.📌15 іяра 2448 року (1313 рік до н. е.) — Євреї прибули на стоянку в Мару і отримали заповідь про суботу. Цього ж дня вперше випав ман (манна небесна) — «небесний хліб», яким євреї харчувалися всі 40 років перебування в пустелі.джерело: chabad.odessa

10 іяра приблизно 2600-2700 року (891 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященика Елі. Ковчег Завіту потрапив у полон до філістимлян.Елі жив у т.зв. епоху Суддів, які очолювали єврейський народ після відходу з цього світу Єгошуа бін-Нуна, і сам був суддею. Крім того, він, нащадок Агарона (точніше його сина Ітамара), був коген і протягом 40 років обіймав посаду первосвященика.Учнем Елі був Шмуель, пророк і майбутній глава Ізраїлю, який помазав на царство спочатку Шауля, а потім і Давида. На жаль, сини Елі, Хофні та Пінхас виявилися негідними людьми, і одного дня Елі отримав пророцтво про те, що його сини помруть в один день, а в його роді ніхто не доживе до старості. Це пророцтво зберегло свою силу і через тисячу років — нащадки Елі, мудреці Талмуда рабі Бар Нахмані та Абайє померли досить молодими; лише Рава, син рабі Бар Нахмані, зумів дожити до похилого віку.Сам Елі помер в один день зі своїми синами. Тоді євреї, у супроводі Ковчега Завіту, вирушили на битву з філістимлянами в Афеці. Під час битви філістимляни захопили ковчег, що перебував на полі бою, і вбили тих, хто супроводжував його, — Хофні та Пінхаса. Дізнавшись про це, 98-річний Елі впав зі свого сидіння, зламав хребет і помер.Нащадки Елі (сини Ахітува Ахія та Ахімелех, син Ахімелеха Ев’ятар, син Ев’ятара Йонатан) продовжували ще протягом століття відігравати важливу роль у суспільному та політичному житті Ерец-Ісраель10 іяра 4863 року (20 квітня 1103 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Іцхака бен Яакова Альфасі (Ріф).Рабі Іцхак Альфас, також відомий як Ріф, вважається найбільшим законодавчим авторитетом XI століттяНародившись в Алжирі (Калат-Хамад поблизу Константини), рабі Іцхак деякий час навчався в Кайруані, а потім переїхав до марокканського Феса (звідси його прізвисько Альфасі — «З Феса»). У віці 75 років через донос ворогів він був змушений втекти до Іспанії, де й залишався до самої смерті. Серед його учнів були рабі Йосеф ібн Мігаш і рабі Єгуда га-Леві.Рабі Йосеф Каро, створюючи свій знаменитий кодекс «Шулхан Арух», спирався на думки трьох мудреців, одним з яких був рабі Ріф (двоє інших — Рамбам (рабейну Моше бен Маймон) і Рош (рабейну Ашер)).джерело: chabad.odessa

Історія Хабаду знає непрості часи. Коли у 1923 році пішов із життя останній Ребе «капустської» гілки, і більшість його послідовників визнали керівництво Шостого Ребе (рабі Йосефа Іцхака), здавалося — крапку поставлено. Але як стерти десятиліття суперечок? Як ставитися до спадщини тих, хто колись обрав свій шлях?Сьомий Ребе дав у цьому питанні глибокий урок благородства та єдності.🤝 Визнання без межШостий Ребе завжди стояв на сторожі порядку, але родинні зв’язки й святість роду Шнеєрсонів цінував понад усе. У своїх записах про «хасидів Цемах Цедека» він перелічив усіх його синів — включно з тими, хто очолив окремі гілки — називаючи кожного титулом «Ребе». Для нього вони залишалися святими вчителями, попри колишній поділ.А у 1929 році, під час візиту Шостого Ребе до Ерец-Ісраель, хасиди капустського напряму офіційно прийняли його керівництво — коло замкнулося.🔬 Зняття давніх заборонОсобливо показовим є ставлення Сьомого Ребе.Тривалий час у Любавичі існувала «кпейда» (строге застереження) щодо вивчення книг інших гілок. Навіть РаШАГ (рабі Шмар’яу Горелік) зізнавався, що остерігався відкривати книгу «Маген Авот», написану Ребе з Капуста, доки не почув від Шостого Ребе, що вона ґрунтується на маамарім самого Цемах Цедека.Сьомий Ребе пояснив: у період розколу такі обмеження були «ораат шаа» — тимчасовим заходом. Але сьогодні ці книги можна й потрібно вивчати. Ребе називав тексти з Капуста «зей зайнен гешмак» — «вони по-справжньому смачні», підкреслюючи їхню духовну цінність.📚 Книги, що об’єдналиРебе не лише дозволяв читати ці праці — він сприяв їх виданню. Коли йому передали рукописи останнього Ребе з Бобруйська, він розпорядився надрукувати їх, і так з’явилася книга «Шемен ле-Маор». Для багатьох це стало знаком остаточного примирення. Більше того, у збірниках «Ягдил Тора» Ребе включав слова лідерів інших гілок до розділу «Наші Ребе», визнаючи їхній статус в історії династії.🌊 Ріка повернулася у своє руслоМайже століття паралельних світів: Капуст, Ляди, Ніжин. Це не була ворожнеча у чистому вигляді — хасиди дружили, створювали сім’ї, спілкувалися. Але це була втрата єдиного центру. Історія Капуста — це урок про те, як людський фактор і амбіції оточення можуть призвести до тріщини в єдності.Сьогодні Хабад — це потужний моноліт. У Єрусалимі чи Нью-Йорку більше немає «окремих» синагог різних гілок. Ріка повернулася у своє русло, бо любов до істини й вірність спільному джерелу виявилися сильнішими за колишні розбіжності.💡 У чому меседж для нас?Історія Хабад–Капуст вчить, наскільки важливо берегти єдність і слухати єдине духовне керівництво. Розкол стався не через ненависть, а через те, що особисті симпатії та тиск з боку взяли гору над словом Ребе.Велика сила повернення, яку показав нам Ребе, — в умінні цінувати всю святу спадщину, очищаючи її від колишньої «політики». Як казав четвертий Ребе (Маараш): «Лехатхила арибер» — від початку йти понад перешкоди, долаючи їх на шляху до єдності.🕯️ Нехай пам’ять про всіх праведників династії Шнеєрсонів буде благословенням для всього народу!📸 На фото: Синагога «Бааль а-Танья» в Єрусалимі, яка належала капустським хасидам, а нині в ній моляться хасиди Хабад-Любавич.📖 Любавицький календар

Сьогодні 10 Іяра 5786 року — 25-й день Омера📌 5530 (1770 р.) народилася Ребецн Рахель Шейнес, донька Алтер Ребе.Прийнято вмочати шматок хліба («hа-моці») в сіль тричі, а не посипати хліб сіллю.На другий день свята Шавуот 5621 (1861) року під час трапези Цемах Цедек розповів:На другий день Шавуота 5555 (1795) року під час трапези мій святий дід (Алтер Ребе) сказав:На другий день Шавуота 5528 (1768) року під час трапези мій учитель і наставник (Магід із Межерича) сказав:«"І порахуєте собі" (у-сфартем лахем) — слово сфартем (порахуєте) походить від кореня, що означає "сяйво" (сапір) і "світло". "І порахуєте собі" — це означає, що потрібно зробити так, щоб ваше "собі" (лахем) стало сяючим».Після цього мій святий дід (Алтер Ребе) сперся на свої святі руки й заспівав Ніґун із чотирьох частин (Далет Бавот) з великим самозаглибленням (двекут). Потім він підняв свою святу голову й промовив запитальним тоном:— А чим очищають (роблять сяючим) це «собі»?І відразу ж відповів ствердно:— «Сімома повними тижнями» (шева шаббатот тмімот) — шляхом уточнення й очищення семи емоційних якостей (мідот), щоб кожна якість включала в себе всі сім. І тоді самі ці сім якостей стануть як «сім субот», адже субота не потребує очищення.📖 Любавицький календар

Черкаська династія посідає унікальне місце в історії хасидського руху, будучи живою сполучною ланкою між двома найбільшими школами думки Східної Європи — інтелектуальною глибиною Хабаду та «царственим» авторитетом чорнобильської гілки.Засновником цієї лінії був рабі Яаков Ісраель Тверський із Черкас, син легендарного Ребе Мотла з Чорнобиля. Його статус у єврейському світі закріпився завдяки шлюбу з Дворою Леєю, донькою рабі Дов-Бера (Мітлер Ребе), другого глави руху Хабад. Цей союз став втіленням домовленості між їхніми великими дідами — Алтер Ребе та рабі Нахумом із Чорнобиля, які прагнули поєднати у нащадках раціональне споглядання з народним духовним авторитетом. Більшість лідерів цієї династії були прямими нащадками обох великих домів, що створило неповторний сплав традицій, збережений протягом століть. 🏰 Гілка Томашпіль: спадщина Шнеєрсонів у чорнобильському стиліОднією з найпомітніших ліній цього союзу стала гілка Томашпіль. Її засновник, рабі Мордехай Дов Тверський, був сином рабі Менахема Нахума і онуком Мітлер Ребе. Історична унікальність цієї гілки полягає в тому, що її лідери були прямими нащадками засновника Хабаду по чоловічій лінії («бен ахар бен») і носили прізвище Шнеєрсон-Тверський, хоча й очолювали хасидський двір за звичаями Чорнобиля. Після Голокосту останній Ребе цієї лінії, рабі Моше Хаїм Єшуа, переніс свою діяльність до Нью-Йорка, у район Краун-Гайтс. Він підтримував тісний зв’язок із Сьомим Любавицьким Ребе, який особисто був присутній на його похованні. На знак особливої пошани рабі Моше Хаїм Єшуа був похований у Квінсі, безпосередньо за «Оелем» — усипальницею Шостого Любавицького Ребе, що символізує нерозривний зв’язок між цими двома світами. 🦌 Гілка Горностайпіль: від України до берегів АмерикиЦентральне місце в спадщині Черкас посіла гілка Горностайпіль, яку очолив онук рабі Яакова Ісраеля — рабі Мордехай Дов. Осиротівши в ранньому віці, він виховувався в домі діда в Черкасах і за його проханням змінив прізвище на Тверський. Рабі Мордехай Дов став видатним галахічним авторитетом, а його праці «Емек Шеела» та «Пелег Елохім» здобули визнання в усьому єврейському світі. У ХХ столітті його наступники пройшли через тяжкі випробування, мандруючи Європою, поки рабі Єгуда Лейб Бен-Ціон не зумів емігрувати до США буквально напередодні нацистського вторгнення до Бельгії. Його син, рабі Яаков Ісраель із Мілуокі, продовжив династію в Америці та підтримував глибоку духовну близькість із Ребе Раяцом. Ця родина також подарувала світові рабі доктора Авраама Єшуа Гешеля Тверського, який став відомим психіатром і автором книг, що поєднали науку з хасидською мудрістю. ✡️ Сучасне відродження та збереження традиційУ наші дні спадщина Черкаської та Горностайпільської династій продовжує розвиватися в Ізраїлі та Сполучених Штатах. Сучасним духовним центром громади в Єрусалимі керує рабі Шалом Шахна Фрідман, зять попереднього Ребе. Духовний образ цієї школи й надалі демонструє гармонію між різними шляхами служіння Всевишньому. Наочним символом цієї тяглості є щотижневий урок з головної книги Хабаду — «Танії», який нинішній Ребе з Горностайполя регулярно проводить у своєму бейт-мідраші. Це є підтвердженням того, що заповіт засновників щодо поєднання «розуму» Хабаду та «серця» Чорнобиля залишається живою реальністю, яка об’єднує послідовників різних течій навколо їхніх спільних історичних коренів. 📖 Любавицький календар: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує на лекцію-дискусію:  «Голда Меїр: Сильна жінка = мудра лідерка?»  Подія присвячена дню народженню Голди Меїр — жінки, яка народилася у Києві та стала однією з найвпливовіших постатей світової політики ХХ століття.  У форматі лекції-дискусії ми спробуємо подивитися на неї не як на символ, а як на людину: з характером, звичками, жорсткими рішеннями та сумнівами. Зокрема,  у моменти, коли ціна вибору була максимальною.  Поговоримо про те, що насправді стоїть за силою: чи внутрішня ясність, чи здатність витримувати тиск, чи готовність залишатися наодинці зі своїми рішеннями. І чи існує баланс між відповідальністю за країну і особистим життям? Чи це завжди вибір без компромісу?  Разом подискутуємо: чи справді сильна жінка є мудрою лідеркою.  Чи іноді сила та мудрість розходяться і якщо так, то де саме проходить ця межа.  Лектори Еліезер Фельдман, засновник галереї «Скрипаль на даху», художник, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр