🛑 Три додаткові псалми на місяць Елул: 34–36📌 5689 (1929) рік — Шостий Любавицький Ребе Раяц уперше прибув із візитом до Сполучених Штатів Америки.Айом-йомВеликий маамар, відомий як «Бе-шаа ше-гікдіму» (5672 / 1912 рік), наш Ребе Рашаб розпочав у неділю свята Шавуот 5672 року в Любавичах, а завершив у суботу тижневого розділу Тори «Ваєра» 5676 (1915) року в Ростові-на-Дону — маамаром, що починається словами: «І сказав Г-сподь: чи приховаю Я від Авраама…»Цей цикл налічує 144 маамари.Також у рукописах залишилася друга частина, яку Ребе Рашаб не виголошував усно і яка не була поділена на окремі маамари.📖 Любавицький календар

Готуємось до стята: 🍎Рош hа Шана (Новий рік) – важливе свято . Саме тому він наповнений усіякими символами, знаками, сгулотами та багато іншого.📌Шофар (баранячий ріг)Звук шофара, схожий на плач дитини, символізує крик єврейської душі, звернений до Вс-вишнього📌Яблуко з медомСимволізує побажання солодкого нового року.📌ГранатУ гранаті 613 зернят - кількість заповідей в іудаїзмі.📌Голова рибиРиба - символ достатку та зростання, родючості.📌МоркваМи просимо Вс-вишнього збільшити наші заслуги і знищити негативні укази, спрямовані на нас.📌Цибуля порейМи просимо Вс-вишнього знищити всіх наших ворогів.📌БурякМи просимо Вс-вишнього прибрати наших ворогів.📌ФінікиМи просимо Вс-вишнього знищити всіх наших ненависників.📌Кругла халаКоло символізує цілісність, яку ми бажаємо собі та всьому народові Ізраїлю.по матеріалас сайту: toldot.com

Про звук шофара, у який сурмлять у день Рош га-Шана, Баал-Шем-Тов одного разу розповів таку притчу.Царський син багато років провів у вигнанні, далеко від рідного дому. Коли ж нарешті повернувся — зарослий, брудний і обірваний, — ніхто не впізнав у ньому давно зниклого принца. Але коли він побачив свого батька, з його серця вирвалося волання: «Батьку! Батьку! Спаси!» Цар упізнав голос свого сина і, глибоко зворушений, поспішив йому назустріч.Так само й душа єврея перебуває у вигнанні, далеко від отчого дому. Спускаючись від Престолу Слави, вона вбирається в матеріальне тіло, грубіє і брудниться гріхами. Але в день Рош га-Шана єврейська душа запалюється пристрасним бажанням повернутися до Всевишнього і тоді промовляє з глибин серця: «Батьку! Батьку наш Небесний, спаси нас!»У цьому і полягає сенс звучання шофара — волання єврейської душі, що виходить із глибин серця.📌Сутність воланняЯк пояснює вчення хасидизму, головний аспект волання — не його зміст, а сама його сутність, сам факт звернення. Коли людина волає, є дві сторони: саме волання і той сенс, який вона хоче передати через нього. У нашому випадку головне не значення, яке єврей вкладає у своє волання, а саме волання.З погляду сенсу та змісту можуть бути відмінності між людьми: у кожного свої слова, думки, бажання. Але з погляду сутності волання — всі рівні. Кожен звертається до Б-га і прагне повернутися до Нього. Хтось волає гучно, хтось так, що цього ніхто не чує, але всі звертаються до Творця.📌Благословення не марнеЦе волання, яке виражається у звуці шофара, підноситься безмежно високо і приймається Всевишнім. Доказом є благословення, яке ми промовляємо в день Рош га-Шана: «Благословен Ти… що з милосердям чуєш звук шофара Свого народу Ісраїля».Адже є закон про благословення: браха промовляється лише тоді, коли є абсолютна впевненість у необхідності її сказати; коли ж є сумнів — благословення не вимовляють. Тому якщо Галаха приписує промовляти благословення, що Всевишній чує звук шофара народу Ісраїля, це свідчить про те, що цей голос справді чується і приймається Творцем.Рабі Леві-Іцхак із Бердичева наводив такий приклад. Дитина просила в батька яблуко, а той не давав. Тоді дитина швидко промовила благословення, яке потрібно сказати перед тим, як їсти плоди: «Благословен… що створює плід дерева». І батько мусив дати йому яблуко, аби благословення не було сказане намарно. Так само і єврейський народ благословляє Всевишнього, кажучи, що Він з милосердям чує звук шофара народу Ісраїля, — і Всевишній «повинен» так вчинити, щоб благословення не виявилося марним.І якщо так поводиться земний батько, людина з плоті й крові, яка не хотіла дати дитині яблуко, то тим більше так чинить Всевишній, Який бажає обдарувати єврейський народ добром щедрою рукою. Потрібно лише попросити Його про це. Тому ми можемо бути впевненими: коли ми сурмимо в шофар у день Рош га-Шана, його голос досягає Творця і приймається Ним із милосердям, і Він дарує кожному з нас «добрий і солодкий рік»! З праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладджерело: chabad.org

У Любавицьких Ребе перед вечірньою молитвою в Рош га-Шана було прийнято заходити до кімнати дружини, щоб побажати їй доброго і солодкого року та попросити пробачення. Так само радили чинити й усім хасидам. У Рош га-Шана намагалися завершити весь Тегілім хоча б один раз. У Ребе читання починалося приблизно за 20 хвилин до вечірньої молитви. На столі у Ребе в Рош га-Шана завжди була голова ягняти. Лише якщо її не було — клали голову риби. Трапези у Ребе відбувалися в особливій зосередженості: не співали й майже не розмовляли (окрім другої денної трапези). Також Ребе спочатку занурював халу в сіль тричі, як протягом року, а вже потім тричі занурював у мед. Молитва в «770» у 7-го Ребе починалася о 10:00, як і весь рік. У Любавичах раніше молилися значно раніше. Перед Рош га-Шана Ребе приймав листи від хасидів та євреїв з усього світу. Їх складали в однакові пакети й приносили на трублення в шофар. У шофар трубили самі Любавицькі Ребе, окрім Першого Ребе, який казав: «Шофара навчаються з дитинства, а в мене дитинства не було». Ташліх здійснювали одразу після Мінхи. Спершу Ребе ходив із хасидами до ботанічного саду, а з 70-х років почали робити ташліх біля фонтану поряд із «770». Після заходу сонця другого дня влаштовували короткий особливий фарбренген, який трохи продовжувався і після свята, щоб «продовжити святість Рош га-Шана на весь рік». Ребе просив, щоб кожен хасид допоміг якомога більшій кількості євреїв виконати заповідь слухання шофара.כתיבה וחתימה טובה לשנה טובה ומתוקהХорошого запису в Книгу Життя і солодкого року

Напередодні Рош аШана прийнято розривати дані протягом року обіти, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від тяжкого гріха: невиконаних обітниць (у тому числі просто забутих і тому, що залишилися невиконаними). Ця церемонія відбувається після завершення ранкової молитви.Оскільки дані нами обіти можуть бути розірвані тільки знавцем Тори, необхідно вирушити до нього і розповісти, які обітниці були взяті нами на себе, і пояснити, що якби ми знали, що не зможемо їх виконати (або існує інша причина, через яку ми каємося) в їх прийнятті) - то не стали б брати їх на себе. Тоді знавець Тори каже нам тричі: «Ти відпускається». Суть цього відпущення в тому, що ці обітниці визнаються даними помилково.Прохання про розірвання обітниці необхідно вимовити перед трьома людьми (або більше). Бо хоча рабин — знавець Тори в принципі має право розривати обітниці одноосібно, то це право мають і три простих єврея. А в наш час ми вважаємо, що жодна людина не має права розривати обітниці одноосібно.На практиці напередодні Рош аШана роблять так: кожна людина обирає для себе трьох інших і каже їм, що вона кається у всіх обітницях, прийнятих ним протягом року. Вони відповідають йому: «Тобі відпускається».Існує формула цієї церемонії, яка наводиться у молитовниках. У цій формулі докладно викладено всі проблеми, пов'язані з обітницями, та спосіб їх розірвання.джерело: https://toldot.com/

Історія та сенс святаУ день Рош га-Шана – єврейський Новий рік (1–2 тішрей, у 2026 році припадає на 11-12 вересня) – проголошується царство Б-га над усім світом.У цей день був створений праотець людства – Адам. І того ж дня він порушив заборону та був вигнаний з Едену. Це був перший суд над людиною. Відтоді щороку Всевишній судить світ і визначає долю людей та народів на прийдешній рік. Свічки та благословенняУ переддень свята запалюють святкові свічки до заходу сонця та промовляють благословення:...леадлік нейр шель йойм азікоройн...шеехеяну, векийману, веігияну лізман азе ПривітанняПісля вечірньої молитви Маарів вітають один одного словами:«Лешана това тіктатев ве техатем» (жінці кажуть: «Лешана това тіктатві ве техатмі») – «Хай ти будеш записаний на добрий рік, і хай цей запис буде скріплений печаткою!» Святкова трапезаПід час вечері дотримуються символічних звичаїв: Хала вмочується в мед. Яблуко з медом і слова: «Нехай буде воля Твоя, щоб рік був добрим і солодким!» Баранча чи риб’яча голова – щоб бути головою, а не хвостом. Гранат – щоб заслуг було багато, як зернят у гранаті. Морква, буряк та інші овочі з добрими асоціаціями. Риба – щоб множилися, як риби в морі. Уникають кислого, гіркого, гострого та горіхів (гематрія слова «горіх» = «гріх»). Суд і серйозність дняУ Рош га-Шана Всевишній визначає долю кожного. Тому це день надії й молитви, а не розваг.Не сплять вдень.Приділяють час молитві, Торі та Тегілім.Прийнято утримуватися від подружньої близькості.Не курять. Заповідь шофараНайважливіша заповідь – слухати звук шофара.Перед трубленням промовляють благословення: «...повелів нам слухати звук шофара» і Шеехеяну.Всі відповідають: АМЕН!У Мусафі трублять разів.Якщо перший день припадає на Шабат – шофар чують тільки у другий день. Обряд ТашліхУ перший день після полудня (якщо це Шабат – у другий) відбувається обряд Ташліх: Читають молитви, звернені до «тринадцяти мір Милосердя».Символічно «витрушують» гріхи біля водойми.Вода символізує милосердя, а риба – плодючість і життєву силу. Другий день Рош га-ШанаДругий день має той самий статус, що й перший.Увечері знову запалюють свічки після появи зірок.Прийнято мати нову річ (одяг чи плід), щоб промовити Шеехеяну. Символіка назви«Рош га-Шана» дослівно означає «голова року».Так само, як від голови залежать усі функції тіла, від поведінки людини в Рош га-Шана залежить увесь наступний рік.джерело: chabad.org

Традиційне вітання в Рош а-Шана - "Шана това!" (שנה טובה), що означає «Гарного року!» Часто до цього додається "у-метука" (ומתוקה) - "і солодкого". Рош а-Шана святкується протягом 2 днів. Хоча до більшості єврейських свят додатковий день додається лише за межами Землі Ізраїлю, в діаспорі, це єдине свято, коли по всьому світу, включаючи Ізраїль, він відзначається цілих 2 дні. Перший день Рош а-Шана може припадати лише на 4 дні тижня: понеділок, вівторок, четвер чи суботу, і ніколи на неділю, середу чи п'ятницю.1. У перекладі з івриту назва свята означає не Новий рік, а Глава Року. Рош а-Шана не просто знаменує початок нового календарного циклу, і в тому, що він стоїть на чолі решти свят року, міститься глибокий зміст, тому що він дуже багато визначає в нашому житті. Подібно до того, як голова людини (а точніше, її мозок) повідомляє всьому тілу, що воно має робити, наша поведінка в Рош а-Шана, а головне, протягом усього попереднього року має далекосяжні наслідки.2. Час Вищого Суду Рош а-Шана не схожий на свята інших народів, якими починається рік. Для нас це не час подарунків та веселих сюрпризів та не радість від збирання врожаю, а час Вищого Суду. Відповідно до єврейської традиції, саме у Рош а-Шана визначається вирок кожній живій істоті на весь наступний рік. На шальки терезів не багато немало наші життя і смерть і все, що з цим пов'язано. У книзі Зоар говориться, що Рош а-Шана – час, коли наш найлютіший ворог Сатан отримує у Всемогутнього повноваження обвинувача — прокурора. Проте Мішна називає Рош а-Шана Йом Тов (свято).3. Чому нас судятьЧому початок місяця Тішрей був пов'язаний з Вищим Судом? Причина криється в гріху Адама і Хави, які порушили заборону Б-га, не є плодами Древа Пізнання. Варто було Адаму з'їсти шматочок цього плода – і в його серці виник поганий потяг (Раші, Берешит, 2:25), якого не було і не могло бути до цього моменту. З того часу з власної волі він міг приносити зло чи добро, як собі, так і іншим (Рамбан, Берешит 2:9), керуючись любов'ю чи ненавистю. А спочатку він діяв відповідно до своєї природи і призначення, виконуючи волю Всевишнього на кшталт того, як це роблять, наприклад, небесні світила. Усвідомивши зміни у своєму духовному стані, Адам та Хава навіть спробували сховатися від Всевишнього серед дерев Райського Саду (Берешит, 3:8). І того ж дня, коли їх створив, Бог судив людей за порушення завіту (Санедрін, 38б). Так Рош а-Шана став часом Божественного Суду на всі покоління.4. Навіщо?Каббала вчить, що Б-г створив цей світ, щоб розкрити в ньому своє добро, проте те, що людині важко, боляче, неприємно, зазвичай вважає поганим. Але хіба гіркі ліки, хвороблива медична процедура чи операція погані, якщо допомагають вилікуватись від смертельної хвороби? Крім того, непрості життєві ситуації збагачують наш життєвий досвід, допомагаючи виробити нові важливі для життя якості, розкрити та задіяти той дорогоцінний потенціал, який іншим шляхом не отримати. Як пояснюють наші мудреці, сенс Вищого Суду в Рош-а-Шана саме в тому, щоб здійснився задум Творця дати нам максимальне добро. Звичайно, максимальне не в нашому розумінні (як, наприклад, знайти скарб та купити «Бентлі» або щоб на старості років виросли нові зуби), а в розумінні Всевишнього – насамперед добро щодо нашої душі та її досконалості. Пише Рамхаль (Даат Твунот): щоб удостоїтися такого добра, необхідно, щоб людина отримала його не даремно, як «хліб сорому», а заслугу виконаних заповідей і добрих справ. Інакше кажучи, щоб одержуване нами добро було повним і істинним, воно має прийти до нас за Законом, тобто за Судом, а не просто так.5. Свято і Суд, радість і страхЗ одного боку, ми знаємо, що про нас дбає сам Цар царів, а з іншого — нам страшно, бо саме з любові до нас Батько може бути нещадним до наших недоліків. Так Рош а-Шана є поєднанням свята і Суду одночасно, і цілісність цього добра в тому, що воно приходить до нас не як подачка, а як те, що нами заслужено і, можливо, навіть вистраждане. Зоар повідомляє, що суд першого і другого дня не однаковий: першого дня Рош а-Шана відбувається «важкий суд», а другого — «м'який суд». Досить поширений звичай першої ночі не спати, присвятивши цей час навчанню, щоб максимально пом'якшити суд другого дня. Навіть якщо свято випало на Шабат, коли післяполудневий сон вважається відмінним проведенням часу, ми все одно намагаємося не дрімати, щоб жодного дорогоцінного моменту не витратити на щось приземлене. Талмуд стверджує, що якщо хтось спить на початку року — у свято Рош а-Шана, його щастя також «засинає».по матеріала сайту: /imrey.org/ 

6. Ткіа, шварим, труаЯк заклик до покаяння в день Суду і на знак утвердження Божественної влади над усіма творіннями в новому році в синагогах звучить пронизливий голос шофара. Трублення у шофар - знакова подія Рош а-Шана. Головна заповідь свята наказує «слухати голос водія». Шофар - це особливим чином оброблений баранячий ріг. У Рош а-Шана ми витягуємо з нього три типи звуків: тка - звук довгий і протяжний, швар - серія з трьох нетривалих звуків, і труа - серія уривчастих звуків (стаккато), що складається не менше, ніж з 9.Протягом всієї літургії у Рош а-Шана шофар звучить багато разів і з різною періодичністю. Якщо постаратися порахувати всі ці звуки, вийде щонайменше 100 «голосів».7. Шабат без шофараОднак у день свята, що збігається з Шабатом, у шофар не трублять – ця постанова мудреців була прийнята як запобіжний захід. В принципі, трублення в шофар не порушує законів Шабата, проте сам шофар, як і інші предмети, не можна переміщати в межах громадської території більш ніж на 4 лікті (близько 2 метрів), і переносити з одного приватного володіння до іншого. Щоб випадково не порушити ці заборони, було ухвалено закон, який забороняє трубити в шофар. Порушення може статися, наприклад, якщо хтось, який не вміє трубити, забувши про Шабату, вирушить з шофаром до досвідченішої в цій справі людини, щоб той протрубив для нього або навчив правильно трубити. А може, задумавшись, піде з шофаром у руці і пронесе його більше 2 метрів, поки зрозуміє, що ненароком порушив заборону. Може статися і таке, що в синагогу перед Шабатом забудуть принести шофар, тоді спокуса сходитиме за ним додому, а це напевно понад 2 метри. Усе це було серйозним порушенням Шабата. Крім того, у забороні трубити в Шабат міститься урок. Коронація Царя всіх царів у Шабаті особлива і вона повинна відбуватися інакше, ніж в інші дні. Ті сили, які зазвичай надає нам пронизливий звук шофара, тепер уже без його допомоги ми повинні витягти в ім'я Всевишнього з глибини своєї істоти.по матеріала сайту: /imrey.org/

8. Про що просимо ВсемогутньогоПро що ми молимося у Рош а-Шана? Про остаточне визволення, про завершення виправлення гріха першої людини. Про те, щоб знову прийняти на себе тягар Царства Творця, тобто на новому рівні усвідомити для себе дуже просту річ: тільки воля Творця править цим світом – усім світом і мною в тому числі. Це і є основою Рош а-Шана. Наставники Мусара (етичне вчення) нарікали, що у своїх молитвах людина може охопити весь світ (він молиться у тому, щоб увесь світ прийняв він волю Творця), ось тільки про себе чомусь частенько забуває.9. Світло святаПам'ятайте: - У другий вечір свята свічки не запалюють до темряви - тільки починаючи з моменту виходу перших зірок; - Використовувати потрібно вже існуючий вогонь - як правило, це шамаш, запалений перед святом; — обидва дні Рош а-Шана, як і в інші свята, запалюючи свічки, заборонено гасити сірник. Тому треба подбати, щоб було безпечне місце, куди можна покласти використаний запалений сірник. На відміну від Шабата, у свята ми можемо запалювати свічки та готувати їжу, проте використовувати можна лише перенесений (від шамашу) вогонь, а створювати новий або гасити вогонь заборонено. Тому подбайте заздалегідь про те, щоб у вас було надійне запалене джерело, від якого можна буде перенести вогонь для запалення свічок та приготування їжі. Зазвичай для цього використовують свічки на 36 і більше годин, а деякі – якщо приміщення добре провітрюється, залишають запаленої одну з конфорок газової плити. Як у Шабат, так і в інші єврейські свята буде дуже добре, якщо вечірні трапези Рош а-Шана проходитимуть у тому самому приміщенні, де у встановлений календарем час жінки та дівчатка запалили святкові свічки.по матеріала сайту: /imrey.org

10. Круглий хлібТрадиційне частування Рош а-Шана – прекрасна здобна хала круглої форми. Вважається, що круглий хліб у це свято символізує повний річний цикл — цілий рік. Протягом усього свята після Кідуша, яким розпочинаються святкові застілля, ми традиційно кажемо благословення на 2 круглі хали. Часто їх роблять із додаванням родзинок, що передбачає побажання солодкого нового року. А щоб додати солодощі, перш ніж відкусити хліб, ми вмочуємо шматочок хали в мед, а не в сіль, як це робиться в інші свята та в Шабаті (у Суккот продовжують макати хліб у мед, за винятком останнього дня свята).11. Сіманім:👉яблуко з медом – раз… У перші, вечірні, трапези кожного з 2 днів свята після благословення на хліб, перш ніж перейти до основних закусок та страв, святкуючі з'їдають так звані сіманім – трохи певних фруктів та овочів, які символізують наші прохання до Б-га щодо благополуччя нового року. Найпоширеніші з сіманім – це яблуко з медом, голова риби та зерна граната. Вмочивши яблуко в мед (іноді в густий цукровий сироп), перед тим, як його з'їсти, вимовляють прохання про добрий і солодкий рік.12. 👉Два - «на чолі, а не в хвості» Чому в Рош а-Шана прийнято з'їдати шматочок голови риби? Ця незвичайна святкова страва говорить про наше бажання бути серед передових людей, а не аутсайдерами. Перед тим, як з'їсти шматочок голови риби, ми просимо Б-га допомогти нам бути «головою, а не хвостом». Деякі громади вважають за краще подавати голову барана, що теж доречно, оскільки нагадує історію Акедат Іцхак (жертви Іцхака). У трактаті Рош а-Шана написано: чому шофар зроблений із рога барана? Щоб нагадати про заслуги Іцхака, якого вели на заклання, але замість нього на жертву було принесено овен. У Талмуді сказано: «Коли ви трубите в водій з рога барана, це означає, що ви самі пов'язали себе переді Мною, як Іцхак». Йдеться про лагідність і смирення, які необхідні, щоб приймати волю Царя царів. У чому полягала велич Іцхака? Він прийняв волю Творця, яку відкрив йому батько (з Іцхаком Він тоді ще не говорив) з максимальною смиренністю. У цьому полягало велике випробування Іцхака.13.👉 Три – зернятка граната Як згадувалося вище, один із симанім – це зерна граната. Вони уособлюють бажання мати безліч заслуг – стільки ж, як зернят у гранаті. Поширена думка, ніби у кожному гранаті 613 зерен, що відповідає загальній кількості заповідей Тори. Однак досі ніхто це не підтверджував емпірично (досвідченим шляхом).по матеріала сайту: /imrey.org/

14. Більш тривала молитваРанкова молитва в Рош а-Шана значно довша за звичайну святкову, що в основному викликано додатковою літургією при повторенні Аміди кантором. Більша її частина покладена на музику, молитва поетична, а, крім того, багато уривків є віршами-акроніми, де кожен новий рядок починається з наступної літери івритського алфавіту. До речі, для тих, хто прагне вивчити Аміду напам'ять, це гарна допомога.15. Читання ТориУ Рош а-Шана, як першого дня, так і другого, ми читаємо уривки з Тори про життя праотця Іцхака: — першого дня — про те, що Всевишній виконав бажання праматері Сари і після довгих років бездітності нарешті послав їй сина Іцхака; — другого дня — про Акедат Іцхак (див. п. 10).16. Порятунок від гріхівУ перший день Рош а-Шана - якщо він випав не на Шабат, - євреї, що дотримуються після денної трапези, йдуть до річки або іншої водойми (яка поповнюється джерелами) і читають особливу молитву, в якій згадуються слова пророка Міхи: « І Ти вкинеш у глибини моря всі їхні гріхи». При цьому прийнято символічно витрушувати кишені, що говорить про наше гаряче бажання звільнитися від усіх гріхів, включаючи гріх першої людини Адама. Така процедура називається ташлих, і одне з пояснень, у зв'язку з чим вона з'явилася, пов'язане з коронацією Царя всього світу в Рош а-Шана. Це з давньою традицією, коли церемонія зведення царя на престол проводилася біля водойми, річки чи джерела, що символізувало добрі побажання, зокрема довгого правління. Проголошуючи Всевишнього царем у день Рош а-Шана, стоячи біля водоймища, ми визнаємо Його царську владу та залежність від Його царського милосердя. Як сказано в книзі пророка Йешаяу: «Бо Господь – Суддя наш, Господь – наш законодавець, Господь – Цар наш, Він спасе нас» (33:22).17. Особливий настрійОтже, ми тепер знаємо, що Рош а-Шана є часом Суду над світом, і кожна жива істота проходить перед Богом, а Він визначає його долю, якою їй бути надалі. І все-таки, незважаючи на всю серйозність того, що відбувається, це час спокійної впевненості та оптимізму. Адже якщо Всевишній створив нас і продовжує підтримувати наше існування, Він знає, любить нас і бажає лише найкращого. У це особливе свято ми демонструємо Йому свою любов у відповідь, віру, довіру, сподіваючись на Нього. Найвищий рівень служіння Творцеві в радості. Це те, що свято Рош а-Шана має на увазі насамперед. Постанова Шулхан Арух говорить: «Їдять і п'ють, і радіють, і не постять у Рош а-Шана ... і нехай перебуде страх перед Господом на їхніх обличчях» (597:1). У книзі пророка Нехем'ї Езра а-Софер наказує євреям не плакати і не засмучуватися в Рош а-Шана: «І день цей святий перед Господом нашим; і не засмучуйтесь, бо радість Господня – ваша опора» (8:10).18. Всього 4 нових рокиУ трактаті Рош а-Шана йдеться про те, що насправді ми маємо чотири «нові роки» — «чотири періоди, коли судиться світ»: Песах – це час суду для злаків, Ацерет (Шавуот) – день суду для плодів дерев, і ще прийнято вважати, що день суду щодо наших успіхів у Торі. У Рош а-Шана перед Всевишнім проходять усі мешканці землі. А Суккот – час суду щодо води (звідси радісне свято виливу води). Ми не дуже відчуваємо, що Песах і Шаву від часу суду, але в Суккот є день Ошана Раба, особливі молитви якого допомагають нам відчути атмосферу суду. У всіх цих святах у тій чи іншій мірі є поєднання радості та тривоги.по матеріала сайту: /imrey.org/

Під тією самою весільною хупою одна єврейська наречена сім разів обходить нареченого, а інша залишається на місці, поки він обходить її. І обидві дотримуються однієї традиції.Звичай здійснювати кола під хупою має спільне коріння в єврейській традиції, однак в ашкеназьких, сефардських і мізрахійських громадах він набув різних форм. На багатьох ашкеназьких весіллях перед початком церемонії наречена сім разів обходить нареченого. У сефардських і мізрахійських громадах, залежно від місцевого мінгагу, наречену нерідко обходить наречений або ж молодята здійснюють кола разом.Це невеликий, але промовистий приклад того, як єврейська культура розгалужується, водночас зберігаючи спільне коріння.Такі деталі рідко потрапляють до загальних розповідей про єврейське весілля. Проте саме вони розкривають багатство сефардських, ашкеназьких і мізрахійських традицій, які варто розглядати уважно, а не сприймати як єдиний, однаковий для всіх звичай.Здавалося б, лише маленька деталь. Та вона багато говорить про те, як далеко може поширитися одна традиція, змінюючи свою форму, але залишаючись впізнаваною. джерело: HiddenTribeStories