🛑 Три додаткові псалми на місяць Елул: 97–99Айом-Йом«Шивіті Ашем ле-негді тамід» — «Я завжди уявляю Всевишнього перед собою».Ім’я Авая (הוי׳) вказує на безперервне творення світу й усіх створінь. Саме виникнення всього сущого та його життєва сила походять з абсолютного небуття — «єш ме-аїн» — у спосіб незбагненний і незрівнянний.У цьому й полягає служіння тшуви — повернення до Всевишнього: людина завжди тримає перед внутрішнім зором безперервне творення світу й усього, що в ньому. джерело: 📖 Любавицький календар

Запрошуємо всіх охочих приєднатися до проведення Капарот — давнього єврейського звичаю, що є частиною духовної підготовки до Йом Кіпуру.📍 Анатівка📅 17 вересня🕔 17:00–21:00🚗 У зазначений час можна приїхати до Анатівки самостійно.🚌 Для учасників також буде організовано трансфер.Виїзд від синагоги — о 18:00.Будь ласка, зареєструйтеся заздалегідь, щоб ми могли належно все організувати та підготувати необхідне.🔗 Реєстрація за посиланням:https://forms.gle/8SFH6VtxvW6PBAZd9☎️ Запис та додаткова інформація:Адам — 097 121 11 33

Неїла — завершальна молитва Йом Кіпуру, яку промовляють лише один раз на рік — наприкінці цього святого дня.Її назва означає «закриття воріт». За традицією, це останні миті, коли небесні ворота ще відкриті для наших молитов.Неїла — найбільш трепетна й пронизлива частина дня, остання можливість щиро звернутися до Всевишнього перед завершенням Дня спокути.Наприкінці молитви лунає протяжний звук шофара. Піст завершується о 19:48.📍 У Центральній синагозі Києва молитва Неїла відбудеться:📅 21 вересня / 10 тішрея🕰️ о 18:40

Щодня о 9:00 Україна зупиняється на хвилину.У цій тиші ми вшановуємо пам’ять військових і цивільних, дорослих і дітей — усіх, кого забрала російська війна.Це хвилина нашого спільного болю, шани та обіцянки пам’ятати.Зупинімося разом. Схилімо голови.Пам’ятаємо кожного.

🕯️ У «Сефер га-Мінгагім» зазначено, що родинним звичаєм Любавицьких Ребе було запалювати напередодні Шабату Шува особливу «свічку тшуви».Сьомий Любавицький Ребе говорив, що цей звичай стосується кожного єврея.🕯️ З розповідей Ребе Раяца, шостого Любавицького Ребе, відомо, що було прийнято готувати в одній свічці кілька ґнотів — по одному для кожного члена сім’ї.Якщо такої можливості не було, свічку ділили на частини, а під час запалювання вголос називали імена всіх членів сім’ї.🕯️ Пізніше в «Сіхот Кодеш» зазначається, що за звичаєм Хабаду напередодні Шабату Шува слід запалити три свічки.Ці три свічки символізують три напрями служіння Творцю: «відсторонися від зла», «твори добро» та «шукай миру». Так робив і сам Ребе.📖 Любавицький календар

Напередодні Шабату Шува існує традиція запалювати, окрім шабатніх свічок, ще три особливі свічки, які називають «свічками тшуви» — תשובה ליכט.📖 Тижневий розділ Тори — «Гаазіну».🛑 Три додаткові псалми за порядком, розпочатим у Місяць Елул: 106–108.📜 Айом-ЙомКоротке пояснення «Офен Далет» — «Четвертий шлях»:«На всіх своїх шляхах пізнавай Його».Людина, яка звертає своє серце й розум до всього, що відбувається з нею та навколо неї, на власні очі бачить прояви Б‑жественності.Як пояснював Мітелер Ребе, у цьому полягає перевага людей, зайнятих справами, над тими, хто сидить у наметах [навчання]: перші можуть безпосередньо спостерігати прояви Б‑жественності.Звідси постає служіння тшуви — повернення до Б‑га, яке народжується з усвідомлення особистого Б‑жественного Провидіння — ашгаха пратіт.🕯️ Шабат, 8 тішрея 5787 року🛑 Три додаткові псалми за порядком, розпочатим у Місяць Елул: 109–111.📌 5552 (1791) року — день відходу з цього світу рабі Баруха, батька Алтер Ребе.📜 Айом-ЙомКоротке пояснення слів «скромно ходити»:«Скромно ходи зі своїм Б‑гом» (Міха, 6:8) — це заклик до великої обережності, щоб у духовному служінні не було нічого показного.Як сказано в настановах мудреців: «Людина завжди повинна бути винахідливою у трепеті перед Небесами».Суть цієї «винахідливості» полягає в тому, щоб духовне служіння залишалося цілковито непомітним для оточення. Відомо, що багато хасидів попередніх поколінь ретельно приховували своє служіння, а коли воно ставало явним, дуже через це переживали.Саме в цьому полягає глибинна сутність тшуви, що випливає з принципу «скромно ходити».📖 Любавицький календар

Ці чотири дні між Йом Кіпуром і Сукотом називають «Готс Номен» — «днями Імені Б-га».Айом-ЙомНа завершення Йом Кіпуру 5556 року (1795 р.) у Ліозно Алтер Ребе виголосив публічне повчання — як було заведено тоді, у формі коротких сіхот — на слова:«Бо який великий народ має Б-га, такого близького до нього, як Г-сподь, Б-г наш, щоразу, коли ми звертаємося до Нього (елав)?»До Нього Самого, а не до Його атрибутів — мідот.«Пардес» пояснює: «До Нього» — це світла, що вбираються в посудини десяти сфірот світу Ацилут.Баал Шем Тов навчає: «До Нього» — це сама Б-жественність, яка перебуває в посудинах десяти сфірот світу Ацилут.Простий же зміст — пшат — полягає в тому, що «до Нього» означає звернення до самої Сутності Нескінченного — Ейн Соф, яку можна осягнути завдяки простій вірі кожного єврея.У цьому полягає зміст слів: «Близький Г-сподь до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його істинно», а також: «Щоразу, коли ми звертаємося до Нього».Сутність Нескінченного та сутність душі поєднуються. Молитва, промовлена з простою і щирою вірою, єднає сутність душі із Сутністю Ейн Соф, щоб Він став Цілителем хворих і Тим, Хто благословляє роки.джерело:  📖 Любавицький календар

Йом Кіпур уже позаду. Білий одяг прибрано, а підготовка до Сукоту набирає обертів.Здавалося б, можна видихнути! Ми щойно провели цілий день у синагозі, повністю очистилися й отримали спокуту. Ми чисті, наче ангели. Про яке ще каяття може йтися?І саме тут відкривається неймовірна глибина.Одного разу, після завершення Йом Кіпуру, Ребе Раяц прийшов до свого батька, Ребе Рашаба, із простим і трепетним запитанням:— «А що ж тепер?»І почув відповідь, яка змінює все наше сприйняття:— «Ось тепер і потрібно по-справжньому робити тшуву!»💡 Як таке можливо?! Ми ж щойно очистилися!Замисліться над цим парадоксом. У Талмуді розповідається про праведника Баву бен Буту, який щодня приносив жертву за можливий ненавмисний гріх — про всяк випадок. Але наступного дня після Йом Кіпуру мудреці заборонили йому це робити. Чому? Тому що Йом Кіпур уже все стер. Гріхів більше немає.То про яку тшуву говорить Ребе?!Таємниця полягає в розумінні того, що таке справжня тшува — повернення до Б-га.Поки людина перебуває на своєму звичному рівні, її служіння залишається недосконалим. Але в Йом Кіпур ми піднімаємося на запаморочливі духовні висоти — аж до рівня: «Перед Всевишнім очиститеся».І коли ти досягаєш цієї неймовірної вершини, то раптом озираєшся назад і розумієш: служіння, яке ще вчора здавалося тобі чудовим, сьогодні вже недостатнє. З висоти твого нового, духовно зрослого «я» попередній стан видається застоєм, майже віддаленням від Б-га.Це не сльози каяття через гріхи. Це сльози захоплення і трепету від усвідомлення того, що Б-г очікує від тебе ще більшого. Справжня тшува — це стан, коли сама душа спрямовується до Творця на цілковито новому рівні, раніше для неї недосяжному.🌟 «Готс Номен» — Ім’я ВсевишньогоНе випадково в народі день після Йом Кіпуру назвали «Готс Номен», що в перекладі з їдишу означає «Ім’я Всевишнього». Це особливе найменування має кілька глибоких рівнів.● По-перше, найпростіший і найбезпосередніший зміст: упродовж Десяти днів трепету ми промовляли в молитві «Святий Цар», а тепер повертаємося до слів «Святий Б-г». Ми знову вимовляємо Ім’я Творця — тому й сам цей день називається «Ім’ям Всевишнього».● По-друге, чотири дні між Йом Кіпуром і Сукотом відповідають чотирьом літерам священного чотирилітерного Імені Б-га. Сьогодні розкривається перша й найвища літера — «йуд», іскра Б-жественного розуму в нашій душі.● По-третє, у Йом Кіпур ми піднімаємося настільки високо, що долаємо навіть завісу Імені. Адже після семикратного проголошення слів «Г-сподь — це Б-г» наприкінці молитви Неїла Б-жественне світло розкривається поза межами будь-яких імен. Тому наступний день у народній традиції отримав назву «Ім’я Всевишнього» — день, що стоїть понад будь-якими рамками та людськими визначеннями.🔨 Від духовної висоти — до молотка й сукки!Але хасидизм ніколи не залишає нас у хмарах. Увесь сенс цих днів полягає в тому, щоб перенести це світло в матеріальний світ.Усю величезну енергію, чистоту й любов Йом Кіпуру потрібно взяти — і принести в будні. Як? Через конкретну справу!Саме цими днями ми починаємо будувати сукку, обираємо лулав та етрог.Знаєте чому? Мудреці навчають, що підготовка до виконання заповіді виражає нашу любов до Творця навіть більше, ніж саме її виконання. Коли ти з усмішкою забиваєш цвяхи в стіни сукки, то притягуєш Б-жественне світло безпосередньо у фізичний світ.І пам’ятайте найголовніше: Ребе наголошував, що ці дні є днями абсолютної радості. Тшува після Йом Кіпуру здійснюється не з мороку й розбитого серця, а з нестримного натхнення, любові та танцю!Хасиди передають із покоління в покоління: великі Ребе саме цього дня мали звичай виголошувати найглибші хасидські маамарим. Адже світло цього дня долає будь-які перешкоди.✨ Що тепер? Тепер ідемо будувати сукку — з радістю, новим диханням і розумінням того, що сьогодні ми ближчі до Джерела, ніж будь-коли. 

12 тішрея 5537 року (25 вересня 1776 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама бен Дов-Бера «Малаха» («Ангела»).Після відходу з цього світу рабі Ісраеля Баал Шем-Това рабі Дов-Бер, відомий як Межеричський магід (проповідник), очолив хасидський рух. Серед учнів магіда були товариші по навчанню — його син рабі Авраѓам, прозваний «Малах» («Ангел»), та Шнеур-Залман бен. Що означає «товариші по навчанню»? У єшивах існує така практика: двоє рівних за знаннями та інтелектом студентів утворюють хавруту (товариство) і займаються разом, удвох доходячи до розв'язання складних проблем та незрозумілих місць у матеріалі, що вивчається. Рабі Шнеур-Залман став відомий як Алтер ребе — засновник руху Хабад, а онуком рабі Авраѓама, який відійшов із цього світу у 26 років, був рабі Ісраель Фрідман (Ружинський ребе). Ну, а нащадки Ребе з Ружина стали родоначальниками рухів ружинських, садигорських та боянівських хасидів.джерело: chabad.odessa

13 тішрея 5598 року (12 жовтня 1837 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Аківи Ейгера.Рабі Аківа бен Моше Гінс Ейгер народився 1761 року в Австрії у відомій рабинській родині. Навчався в єшивах Маттерсдорфа та Вроцлава, очолював громади Маркеш-Фрідланда та Познані, де й прожив решту часу. Створена ним у Познані єшива була найбільшою в Європі, а сам він вважався одним із найвидатніших талмудичних учених та найбільших ѓалахічних авторитетів того часу.Його онук, рабі Єѓуда-Лейб Егер, навчався спочатку у Гурського, потім у Коцкого та Ізбицького ребе, а надалі сам став главою одного з хасидських напрямів (його центр тепер знаходиться в ізраїльському Бней-Браку).13 тішрея 5643 року (26 вересня 1882 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Рабі Шмуель бен Менахем-Мендл народився 2 іяра 5594 (1834) року і після відходу його батька, третього Любавицького ребе, рабі Цемах Цедека, у 1866 році з цього світу очолив рух Хабад.Незважаючи на те, що все життя він дуже сильно хворів і хвороби завдавали йому мук, ребе Маѓараш інтенсивно працював, залишивши після себе понад 1000 майморим (хасидських-повчань-проповідей) та об'їздивши всю Європу, намагаючись організувати тиск на царський режим, щоб полегшити становище євреїв у росії.Шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак, розповідав, що приблизно за 25 хвилин до відходу з цього світу дідусь (тобто рабі Шмуель), узявши кишеньковий годинник і знявши його з ланцюжка, вставив аркуш паперу в годинник таким чином, щоб він зупинився, коли стрілка дійде до 11 годин 51 хвилини. Після цього він попросив покликати до нього синів, щоб висловити їм свою останню волю. А об 11 годині 51 хвилині 13 тішрея 5643 року він відійшов із цього світу.Похований ребе Маѓараш у Любавичах.джерело: chabad.odessa

📌14 тішрея 5775 року року (28 вересня 1814 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля з Кожниць (Кожницького магіда).Один із основоположників польського хасидизму рабі Ісраель народився в містечку Апти в бідній сім'ї (батько був палітурником). Він навчався у чотирьох великих хасидських цадиків — рабі рабі Шмуеля (Шмельке) бен Цві-Ѓірш ѓа-Леві Гурвіца з Нікольсбурга, рабі Дов-Бера з Межерича (Межеричський магід), рабі Елімелеха з Ліженська та рабі Леві-Іцхака Дербаремдікера з Бердичева.Деякий час рабі Ісраель жив у польському містечку Пшисха, де навчав дітей, а потім перебрався до Кожинця (Кожнеця), який став процвітаючим хасидським центром.У Кожнеці рабі Ісраель прожив майже 50 років, ставши близьким другом Провидця («ѓа-Хозе») з Любліна (рабі Яаков-Іцхак га-Леві Горовіца, див. 9 ава) та рабі Менахема-Мендла з Риманова.📌15 тішрея 2266 року (1496 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) праотця Яакова бен Іцхака.Яаков був молодшим із синів-близнюків, народжених в Іцхака та Ривки після двадцятирічного безплідного шлюбу. У Торі пояснюється, що ім'я «Яаков» походить від слова «екев» — «п'ята», оскільки Яаков вийшов із утроби матері, схопившись за п'яту старшого брата, Ейава.Ейсав був старшим братом і мав права первістка, однак він продав їх молодшому братові (за сочевичну юшку), і право первородства (разом із відповідними батьківськими благословеннями) перейшло до Яакова.Рятуючись від старшого брата, який бажав убити його й усе ж заволодіти втраченим ним майном, Яаков тікає до свого родича Лавана, який жив у місті Харан (країна Арам-Наѓараїм, територія нинішньої Сирії).Дорогою Яаков вступає в єдиноборство з посланцем Всевишнього і отримує травму стегна, а також нове ім'я — Ісраель (ще одне ім'я, під яким він згадується в Торі, — Єшурун).У Харані Яаков одружується з двома жінками (доньками Лавана) — Леєю та Ривкою, а також бере за дружин їхніх служниць Білѓу та Зілпу. Від чотирьох дружин у Яакова народжується 13 дітей — 12 синів, які стали родоначальниками 12 колін Ізраїлю, та одна донька.Історія життя Яакова розповідається в першій книзі Тори «Брейшит».📌15 тішрея 5695 року (24 вересня 1934 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше-Лейба Гінзбурга, зятя ребе Маѓараша.У 1871 році рабі Моше-Лейб Гінзбург із Вітебська одружився з Дворе-Леєю, старшою донькою четвертого Любавицького ребе, рабі Шмуеля. Практично все життя вони прожили у Вітебську.Рабі Моше-Лейб відійшов із цього світу в перший день свята Суккот і був похований наступного дня (у перший день свята ховати заборонено) на єврейському кладовищі підмосковного селища Малаховкаджерело: chabad.odessa

Відкриття виставки Ольги Кравченко «У саду пам’яті»📅 5 жовтня🕕 18:00Пам’ять має дивовижну здатність зближувати далекі простори, повертати голоси й обличчя, зберігати невловне світло давно минулих днів. У живописі Ольги Кравченко ці враження продовжують жити власним життям: змінюються із часом, набувають нових колористичних відтінків і знаходять несподівані внутрішні перегуки.🌿 Образний світ художниці виростає з Красилова її дитинства, де в повоєнні роки ще звучав їдиш, а спогади про сусідів були невіддільною частиною близького й рідного світу.Згодом цей досвід збагатили кам’янисті схили Ізраїлю, прадавні оливи, бірюзове узбережжя Ейлата та єврейський квартал Маре в Парижі. Кожне із цих місць залишило глибокий слід у світовідчутті мисткині.Зустрічі з єврейською культурою та мистецтвом у різні роки відлунювали у творчості художниці тонкими алюзіями, спорідненістю настроїв і новими смисловими зв’язками. Побачене й пережите органічно впліталося в її художню мову, стаючи частиною тривалого й негучного діалогу.🖼 Виставка «У саду пам’яті» об’єднує ці візуальні роздуми, збираючи спогади та відчуття в єдиному просторі. Опинившись поруч, полотна відкривають приховані зв’язки, які раніше залишалися непомітними, і складаються в цілісну розповідь про взаємне відлуння культур у житті та мистецтві однієї людини.✨ Запрошуємо разом увійти до цього саду — простору, де пам’ять оживає у кольорах, образах і світлі.