📌29 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — П'ятий день Творіння.Цього дня були створені комахи і мешканці морів, у тому числі й морські чудовиська на кшталт Лівьятана, а також птахи. Того ж дня вони отримали благословення Всевишнього «Плодіться і розмножуйтеся». На відміну від живих істот, рослинний світ, створений днем раніше, не отримав особливого благословення, тому що для успішного визрівання плодів щоразу потрібна молитва людини.📌29 елула 5549 року (20 вересня 1789) — День народження рабі Менахема-Менделя (Цемах-Цедека).Він народився напередодні свята Рош ѓа-Шана в родині Шолом-Шахно і Двори-Леї, другої доньки Алтер ребе. Ім'я дитина отримала на честь рабі Менахема-Мендла з Городка, який пішов із цього світу 1 ияра 5548 року (8 травня 1788 року).Після народження дитини її дідусь, Алтер ребе, передав батькам відріз полотна, що зберігався в нього, для того, щоб у нього загорнули дитину після її першого купання, точнісінько так само, як він зробив це після народження свого сина Дов-Бера (Мітелер ребе).Рано осиротівши — мати померла в 1792 році (див. 3 тішрея), а батько в 1800 році, — він виховувався в домі діда, який одразу звернув увагу на надзвичайні здібності онука і бачив у ньому майбутнього ребе. Освіту рабі Менахем-Мендл здобув під керівництвом діда (окрім цього він додатково вивчав математику з астрономією) і з ранньої юності почав писати хасидські твори. Загалом ним було написано понад 48 тисяч сторінок! А один із творів — збірник відповідей на запитання, вирішень проблем і талмудичних новел «Цемах цедек» («Паросток благочестя»), як це часто траплялося в єврейських громадах, став власним ім'ям самого автора.Ребе Цемах Цедек багато зробив для поліпшення економічного становища хасидів і для зміцнення руху Хабад. Йому вдалося домовитися з главою Воложинської єшиви рабі Іцхаком бен Хаїмом Воложинером і припинити взаємні нападки хасидів і міснагдім (противників хасидизму). Крім того, ним була куплена одна з будівель Єрусалима, де тепер розміщується синагога і єшива «Цемах цедек» (після захоплення в 1948 році арабськими військами Єврейського кварталу і його майже повного руйнування, ця будівля була однією з небагатьох уцілілих).Ребе Цемах-Цедек боровся проти системи кантоністів (насильницька віддача маленьких єврейських дітей до російської армії) і запропонованої царським урядом реформи єврейської освіти. Це не минуло йому даремно, і загалом його заарештовували 22 рази!______________________________________________________________________   🍎📖   __________________________________________________________________________________________________📌1 тішрея  (3760 до н.е.) — Шостий день Творіння. Створення Адама і Хави (Єви). Перше гріхопадіння.Цього дня були створені всі земні тварини. Того ж дня за образом і подобою Б-жою був створений перший чоловік Адам (єврейська традиція (точніше, каббала) розрізняє двох Адамів: Адам ѓа-Рішон — «Перший Адам (тобто до створення Хави)» і просто Адам), а з його ребра була створена його дружина і супутниця Хава (Єва). Люди отримали благословення-побажання: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і підкоряйте її, і володарюйте над рибою морською і над птахом небесним, і над усякою твариною, що повзає по землі!»Ось приблизна хронологія подій цього дня:У першу годину цього дня у Всевишнього визріло рішення, у другу годину Він радився з ангелами, у третю — зібрав порох, з якого було створено тіло Адама. У четверту годину Він окреслив його контур, у п'яту створив його тканини, а в шосту годину Він надав Адамові форми і поставив його на ноги. У сьому Він вдихнув у нього душу, у восьму ввів його в Ган-Еден (рай), у дев'яту наклав заборону на плоди дерева пізнання. На жаль, у десяту годину Адам порушив цю заборону, за що в одинадцяту годину був суджений, а в дванадцяту — прощений Всевишнім. Власне, за виявлену свавільність і невиконання наказу Всевишнього Адам і Хава мали бути негайно вигнані з райського саду, але Всевишній пожалів їх і залишив у раю на час сьомого дня, тобто суботи.До речі, плід Дерева Пізнання Добра і Зла був будь-чим (є чотири думки з цього приводу), але точно не яблуком.Перебуваючи в райському саду, Адам не відпочивав, а працював, і робота його полягала в догляді за садом. Звісно, жодних сапок, секаторів і розпилювачів діоксинів Адам не використовував. Він просто молився і просив Всевишнього, щоб той посилав дощ у потрібний час і потрібне місце саду і щоб Він благословив прийдешній урожай. Просив — цвіло, не просив — усе занепадало. Ось таким було садово-паркове мистецтво першого дня Творіння.📌1 тішрея 1565 року (2105 рік до н.е.) — Третій виліт голуба з Ноєвого ковчега.На 307-й день Потопу Ноах втретє випустив голуба з ковчега (два попередні польоти див. 17 і 23 елула). Голуб не повернувся (це був не поштовий голуб), і Ноах зрозумів, що води Потопу відступили і земля почала підсихати. Того ж дня Ноах зняв дах ковчега, але й сам Ноах із родиною і всі інші мешканці ковчега залишалися на ньому ще 57 днів, до 27 хешвана, поки вони не переконалися, що поверхня Землі висохла остаточно, і коли Всевишній наказав їм вийти з ковчега і почати знову заселення землі.📌1 тішрея 2084 року (1677 рік до н.е.) — Зв'язування Іцхака.📌1 тішрея 2084 року (1677 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) дружини Авраама і матері Іцхака Сари.Це було останнім, десятим за рахунком, випробуванням Авраама — згідно з вказівкою Всевишнього він мав принести в жертву свого улюбленого сина Іцхака. Авраам послухався Всевишнього і відвів Іцхака на гору Морія (Храмова гора в Єрусалимі), де зв'язав його і поклав на жертовник. Однак Всевишній, побачивши, що Авраам готовий іти до кінця у виконанні Його вказівок, проявив милосердя і скасував наказ. А замість Іцхака в жертву був принесений баран, який опинився поряд (традиція стверджує, що він був створений наприкінці шостого дня Творіння, спеціально для цієї мети).Того ж дня, у віці 127 років пішла з цього світу дружина Авраама і мама Іцхака — Сара, яка входить до числа трьох праматерів єврейського народу. Традиція стверджує, що померла вона від того, що їй з'явився Сатан (сатана) і оголосив, що її Авраам повів Іцхака для принесення його в жертву, але жертвопринесення не відбулося. Сара, вирішивши, що Іцхак просто виявився недостойним (жертва — хлібна, плодова, м'ясна повинна відповідати вельми суворим вимогам чистоти), дуже засмутилася і померла від розриву серця. Похована вона була в Хевроні, в печері Махпела, там же, де спочивають Адам, Хава, Авраам, Іцхак і його дружина Рівка, Яаков і його дружина Леа.📌1 тішрея 2229 року (1532 рік до н.е.) — Йосеф вийшов з в'язниці.Після 12 років ув'язнення молодший син Яакова, Йосеф, вийшов з в'язниці, куди він був ув'язнений за неправдивим звинуваченням. З цього моменту почалася його запаморочлива кар'єра, що привела його до другої за значущістю посади в державі.📌1 тішрея 5507 року (15 вересня 1746 року) — «Піднесення душі» «підняття душі» засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това (Бешта) і його зустріч із Мошиахом.У листі до свого шваґра рабі Гершона Кутовера рабі Бешт писав: «У Рош ѓа-Шана 5507 року, як відомо тобі, сім разів здійснював я «підняття душі» і бачив речі чудесні в цьому видінні, чого не бачив я досі, з дня, коли осягнув я моє розуміння… <…> …І підіймався я з одного ступеня на інший, доки не увійшов я до палацу Мошиаха… <…> …І запитав я Мошиаха: «Коли прийдеш, Господарю?» І відповів він: «Коли поширяться твої джерела назовні (тобто, коли учення хасидизму стане надбанням світу)!».📌1 тішрея 5684 року (11 вересня 1923 року) — Розпочато традицію даф йомі — щоденного вивчення одного аркуша Талмуду.Даф йомі («щоденний аркуш» (іврит, на їдиш — блат Гемора) — запропонований рабі Меїром Шапіро з Любліна порядок вивчення Талмуду, за якого всі євреї у світі щодня вивчають ту саму сторінку Талмуду. На вивчення кожної сторінки відводиться один день, і в такому темпі всі 2711 сторінок Талмуду «проходять» за 7 років і 5 місяців. Розпочато вивчення було 1 тішрея 5684 року, а поточний, 14-й цикл, завершиться 7 червня 2027 рокуджерело:chabad.odessa

Напередодні Рош га-Шана наша Громада з особливою турботою готує та передає святкові подарунки.Їх отримують учасники програми «Золотий вік» і діти з JFuture. До людей з обмеженою мобільністю, які не можуть самостійно прийти до синагоги, святкові набори доставляють додому. Частина подарунків вирушає до невеликих єврейських громад у різних куточках України.За кожним пакунком — праця багатьох людей, тепло рук і щире бажання, щоб у ці передсвяткові дні ніхто не залишився без уваги й турботи.І це ще не все — видача та доставка подарунків тривають. Ми продовжуємо нашу роботу, щоб тепло свята дійшло до кожного, хто на нього чекає. Далі буде…Нехай Рош га-Шана увійде до кожного дому з добрими надіями, світлом і вірою. Нехай новий 5787 рік принесе мир, здоров’я та солодкі звістки.Шана това уметука! 🍎🍯

Особливе єрусалимське попурі Сліхот, сповнене щирих молитовних благань. У ньому поєдналися п’ять улюблених піютів Днів милосердя та прощення:• «Людино, чому ти спиш?»• «Ми прийшли благати Тебе»• «Б-же, почуй нужденних Твоїх»• «Володар прощення»• «Відповідай нам»Попурі починається із заклику пробудитися й повернутися до Б-га. Далі звучить смиренне прохання про прощення та милосердя, а завершується воно молитвою «Відповідай нам» — благанням, у якому живуть віра й надія.Теплий голос хазана, ніжне звучання струнних, стримане фортепіано та делікатні акустичні відтінки зберігають особливу атмосферу Сліхот.Тут кожне слово має своє місце. Кожен подих стає молитвою. І кожна мелодія торкається серця.🎶 Послухати єрусалимське попурі Сліхот

Наступного дня після завершення свята Рош а-Шана встановлено громадський піст — Піст Гедалії. Його запровадили пророки на згадку про трагічні події, що сталися невдовзі після зруйнування Першого Храму — третього тішрея 3340 року від створення світу.Гедалію бен Ахікама, якого Навуходоносор призначив очолити громаду євреїв, що залишилися в Землі Ізраїлю, підступно вбив Ішмаель бен Нетанія. Разом із Гедалією загинули тисячі євреїв, а ті, хто вижив, були змушені піти у вигнання. Так було знищено останній на той історичний момент осередок єврейського життя у Святій Землі.У звичайні роки постять третього тішрея. Якщо ж цей день припадає на шабат, піст переносять на наступний день.Згідно з основним законом, у Піст Гедалії заборонено лише їсти та пити. Дехто, як додаткове обмеження, уже з вечора утримується від намащування тіла, подружньої близькості — крім ночі, на яку припадає занурення в мікву, — миття, за винятком випадку, коли піст припадає на переддень шабату, а також від танців, веселощів і слухання музики.У Піст Гедалії дозволено купувати нові речі, але не ті, на які потрібно промовляти благословення «Шеехеяну»:«Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Царю Всесвіту, Який дав нам дожити, зберіг нас і привів до цього часу».Причина полягає в тому, що цей день є часом жалоби. Тому ввечері, перед початком посту, коли їсти ще дозволено, не слід куштувати плід, якого ще не їли в цьому сезоні й на який потрібно промовляти благословення «Шеехеяну».Заборона їсти та пити набирає чинності з настанням світанку — «амуд га-шахар». В Ізраїлі це приблизно за 72 хвилини до сходу сонця, а за іншими думками — за 90 хвилин.Якщо людина ввечері лягає спати, це розглядається як мовчазне прийняття посту. Тому жінка, яка планує прокинутися й поїсти або попити до настання амуд га-шахар, має чітко вирішити це для себе — хоча б подумки — ще до того, як лягти спати. Інакше їсти після пробудження буде заборонено. На думку ашкеназьких знавців Галахи, у крайньому разі можна дозволити пити.Хворі, вагітні та жінки, які годують грудьми, а також породіллі протягом тридцяти днів після пологів звільняються від посту. Жінка, яка не постить, повинна обмежитися простою їжею.Ті, кому дозволено їсти й пити, можуть робити це звичайним способом і не зобов’язані вживати їжу чи напої малими порціями.Жінці, якій необхідно пити, але яка може обійтися без їжі, дозволено пити, проте заборонено їсти. І навпаки: якщо їй необхідно їсти, але немає потреби пити, дозволено їсти, але заборонено пити.Доки немає потреби в їжі чи питті, жінка зобов’язана постити. Відтоді, як хвора відчула поліпшення і піст більше не може зашкодити її здоров’ю, вона повинна продовжити постити.Зрозуміло, що перед постом кожна жінка, яка сумнівається, чи дозволено їй постити, повинна з’ясувати це питання з рабином. У кожній окремій ситуації закон може бути іншим, тому не можна покладатися на рекомендації, які рабин дав іншим людям, навіть якщо обставини на перший погляд здаються подібними.Усі рішення мають ухвалюватися відповідно до вказівок лікаря та рабина. Безпідставний дозвіл їсти або пити є порушенням посту, а неправомірна заборона їсти чи пити — порушенням заповіді про збереження життя і здоров’я.Людина, яка їсть і п’є під час посту, оскільки цього вимагає Закон, виконує важливу заповідь Тори.Якщо лікар вважає, що хворому немає потреби їсти чи пити, але сам хворий відчуває, що їжа або пиття йому необхідні, він повинен їсти й пити. Винятком є ситуація, коли, на думку лікаря, вживання їжі чи напоїв становить загрозу для життя хворого.Жінка, якій під час посту необхідно прийняти ліки, що за смаком вважаються їжею або напоєм, повинна порадитися з рабином, чи дозволено їй це з огляду на стан здоров’я.Ліки, які явно не вважаються їжею чи напоєм, під час посту приймати дозволено. Проте спочатку слід постаратися не запивати їх водою. Якщо ж ліки необхідно запити, варто використати напій із гірким смаком — наприклад, дуже міцний настій ромашки, який є достатньо гірким і водночас не шкодить здоров’ю.Перед постом дозволено приймати спеціальні засоби, призначені для полегшення посту. Але як діяти, якщо такий засіб потрібно прийняти другого дня Рош а-Шана або в шабат, після якого одразу починається піст? Адже лікуватися в шабат і свята заборонено, як і готуватися в ці дні до буднів.До настання першого дня Рош а-Шана потрібно змішати цей засіб із їжею або розчинити в напої, які з’їдять чи вип’ють другого дня Рош а-Шана або в шабат.Обов’язок постити набирає чинності для хлопчика з тринадцяти років, а для дівчинки — з дванадцяти. Починаючи з дев’ятирічного віку, дітей поступово привчають постити протягом певного часу, переносячи їхні приймання їжі на пізнішу годину, ніж зазвичай. У Піст Гедалії дітей не слід пригощати солодощами.Під час громадських постів не чистять зуби. Той, хто відчуває значний дискомфорт, якщо не почистить зуби, може прополоскати рот або навіть почистити зуби звичайним способом, уважно стежачи, щоб не проковтнути жодної краплі води. Дозволено також користуватися спеціальним ополіскувачем для рота, оскільки він непридатний для пиття.Піст Гедалії припадає на один із Десяти днів каяття, протягом яких читають особливі покаянні молитви — Сліхот.Під час Мінхи — денної молитви — ашкеназі замість «Шалом рав» промовляють «Сім шалом». У молитві «Аміда», у благословенні «Шомеа тфіла», кожна жінка, яка постить, читає «Анейну» — спеціальну вставку для громадського посту. Представниці сефардських громад читають її під час Шахаріту та Мінхи, а ашкеназі — лише під час Мінхи.Піст завершується з виходом зірок. Жінка, якій важко чекати на повернення чоловіка із синагоги, може почати їсти й пити одразу після виходу зірок. джерело: Імрей Ноам

📜 Усе почалося з арештуУявіть собі 1939 рік. Радянські чекісти заарештовують рабина Леві-Іцхака Шнеєрсона — рабина Дніпропетровська та батька майбутнього Любавицького Ребе. У його домі залишаються дві великі родинні святині: великий чорний шофар Ребе Маараша та маленький білий шофар Цемах-Цедека. Попереду — важкі роки, заслання й війна, але ці два баранячі роги пройдуть через руки відданих людей і дивом уціліють.🖤 Як урятували чорний шофарКоли рабина Леві-Іцхака заарештували, чекісти випадково не помітили чорний шофар. Дружина рабина, ребецн Хана, забрала його із собою на заслання до Казахстану. Через рік один відданий хасид вирішив утекти з срср за підробленими документами. Ребецн дозволила йому взяти шофар, щоб урятувати святиню. Йому вдалося вивезти його за кордон, і протягом кількох років він сурмив у нього на свята.Коли майбутній Ребе попросив повернути шофар його батька, цей чоловік одразу віддав його без жодних заперечень. Натомість Ребе подарував йому хустку свого тестя зі словами: «Ти сурмиш у шофар — можеш накривати його цією хусткою». Згодом чорний шофар знову зазвучав у головній синагозі 770.🤍 Диво з білим шофаромІсторія білого шофара нагадує сюжет кінофільму. Спочатку його зберігав простий єврей в Алма-Аті, а перед смертю передав своєму другові на ім’я Йосеф. Невдовзі самого Йосефа заарештували й кинули до табору на шість років, але перед арештом він устиг передати шофар товаришеві — Гіллелю.Одного разу у свято Гіллель ніс цей шофар до синагоги, випадково впустив його на дорогу — і просто на нього поїхав тролейбус! Гіллель завмер від страху, але тролейбус проїхав просто над шофаром і навіть не подряпав його. Чоловік зрозумів, що це знак згори, і повернув шофар власникові.✈️ Шлях до свободиУ 1964 році відомий підпільний активіст реб Симха Городецький зміг виїхати з срср. Він вирішив ризикнути й перевезти білий шофар через радянський кордон, хоча шансів майже не було. Але сталося диво: митники нічого не помітили. Так білий шофар дістався свободи й потрапив безпосередньо до Любавицького Ребе.✨ Перемога світлаЦі історії свідчать про те, як щира любов і відданість людей допомогли подолати будь-які випробування, урятувати святині та зберегти віру живою.📖 Любавицький календар

Якщо Рош га-Шана починається ввечері в п’ятницю, під час запалювання свічок до заходу сонця промовляють два благословення:1. На запалювання свічок Шабату та Рош га-Шана:בָּרוּךְ אַתָּה אֲדֹנָי אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל שַׁבָּת וְשֶׁל יוֹם הַזִּכָּרוֹןБарух Ата Адонай, Елоѓейну Мелех га-олам, ашер кідшану беміцвотав вецивану легадлік нер шель Шабат ве-шель Йом га-Зікарон.2. Благословення «Шеехеяну»:בָּרוּךְ אַתָּה אֲדֹנָי אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, שֶׁהֶחֱיָנוּ וְקִיְּמָנוּ וְהִגִיאַנוּ לַזְּמַן הַזֶּהБарух Ата Адонай, Елоѓейну Мелех га-олам, шеехеяну векієману вегіґіану лазман газе.

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує 24 вересня о 18:00 на відкриття виставки Олександри Король «Саквояж спогадів».Кожне життя має свій набір речей — не обов’язково цінних чи помітних, але таких, що разом утворюють особливий, упізнаваний світ.Олександра Король відтворює ці світи в мініатюрі — з інтер’єрів, фігур, предметів і найдрібніших деталей, кожна з яких ніби залишена тут невипадково.Її роботи хочеться не лише розглядати, а й читати. І що довше вдивляєшся, то важче зрозуміти: це вже чиясь історія чи та, яку ми щойно вигадали самі?📅 Відкриття: 24 вересня о 18:00📅 Виставка триватиме: з 24 вересня до 13 жовтня📍 Галерея «Скрипаль на даху»Київ, вул. Шота Руставелі, 13Вхід із вул. Еспланадної.

Коли наближається Рош а‑Шана, ми зупиняємося, замислюємося й відкриваємо простір для нового початку. 🍎🍯Це свято приходить не лише зміною дати в календарі. Воно приходить звуком шофара, смаком яблука з медом і тихою надією, яку кожен із нас бере із собою в новий рік.У ці святкові дні ми особливо відчуваємо, як багато означають прості речі: коли рідні поруч, коли в домі спокійно, коли є кому простягнути руку й з ким розділити радість. 🏡🤝Від щирого серця вітаємо всіх, хто сьогодні святкує разом із нами, хто поділяє наші цінності, підтримує нашу Громаду та залишається поруч у добрі й непрості часи. 💛🕊️ Нехай 5787 рік стане роком миру й життя, повернення та відновлення, добрих звісток і здійснених молитов. Нехай у наших серцях буде більше світла, у домівках — тепла, а між людьми — людяності, довіри та любові.🙏 Нехай Всевишній запише та скріпить печаткою кожного з нас у Книзі життя — на добрий, мирний і солодкий рік! Ваша Єврейська громада 

🛑 Три додаткові псалми на місяць Елул: 94–96«Айом-Йом»Під час особистої бесіди («єхідута») Цемах-Цедека з нашим Ребе (Алтер Ребе), у п’ятницю тижневого розділу «Кі теце», 6 елула 5564 року, Ребе розповів йому:У Шабат тижневого розділу «Кі таво» 5528 року мій учитель і наставник — Магід із Межиріча — виголосив слово Тори. Він розпочав із вірша: «І повернешся до Г-спода, Б-га твого» та пояснив, що служіння каяття — тшуви — має бути таким, аби «Г-сподь» (Юд-Кей-Вав-Кей), Той, Хто вище за світи, став «Б-гом твоїм» («Елокеха»).Адже слово «Елокім» за гематрією дорівнює слову «природа» («га-тева»), як сказано у вірші: «На початку створив Елокім».Уся свята громада («хавура кадіша») перебувала у великому трепеті від цього вчення. Праведний рабі Мешулам-Зуся з Аніполя сказав, що не здатен досягти такого високого рівня каяття, а тому розділить тшуву на частини, адже слово «тшува» є абревіатурою:📖 Любавицький календар

📖 День пам’яті та скорботиЩороку, другого дня Рош га-Шана, Любавицький Ребе промовляв кадіш за сестрою своєї дружини. Цей день став днем її загибелі у полум’ї Треблінки, яке обірвало її земне життя, але залишило вічний слід в історії хасидизму.👑 Шляхетне корінняРебецн Шейна Горнштейн — третя донька шостого Любавицького Ребе, Ребе Раяца (Йосефа Іцхака Шнеєрсона), і ребецн Нехами Діни — мала душу неймовірної глибини. Ще в її дитинстві батько з трепетом цитував слова її дідуся про те, що маленька Шейндл мала «надзвичайно тонкі почуття».Це була жінка рідкісної духовної шляхетності, безпосередня ланка великої династії, нащадок духовних лідерів ХАБАДу.💍 Щасливий шлюб і страшна війнаУ 1932 році вона вийшла заміж за свого двоюрідного брата, рабина Менахема Менделя Горнштейна. Здавалося, попереду на них чекало довге життя, сповнене світла Тори й хасидизму. Але розпочалася Друга світова війна.Коли Ребе Раяц дивом урятувався з охопленої вогнем Європи, рабин Менахем Мендель не зміг залишити свого хворого батька. Рятівні візи, які Ребе відчайдушно намагався переправити їм через океан, безнадійно запізнилися. Шейна та її чоловік залишилися в самому епіцентрі нацистського пекла.🕯️ Правда з глибин ТреблінкиДовгі роки родина в Америці жила у страшній невідомості. Лише 1950 року відкрилася жахлива правда. Свідок із Треблінки Мордехай Унред розповів про життя в таборі: у вересні 1942 року ребецн Шейна втратила чоловіка, якого відправили до газової камери, а в Рош га-Шана 1943 року обірвалося і її земне життя. До останньої миті вона залишалася джерелом віри для всіх, хто перебував поруч.💎 Вічна пам’ять у серцяхБіль утрати був настільки великим, що на згадку про неї Ребе вписав її ім’я на надгробку своєї дружини — ребецн Хаї Мушки.До кінця життя ребецн Хая Мушка дбайливо зберігала каблучку з діамантом, подаровану сестрою зі словами: «Ця каблучка принесе тобі удачу».Ця історія — літопис безмежної відданості, у якому імена святих мучеників живуть у вічності, нагадуючи нам про силу духу, яку не здатен здолати жодний вогонь. джерело: 📖 Любавицький календар

Йом Кіпур – день Спокути та прощення. Саме 10-го тишрея Вс-вишній зважує наші вчинки і виносить остаточний вирок.У цей день ми прагнемо максимально наблизитися до Вс-вишнього, каємося, молимося. Йом Кіпур - це одночасно і важкий піст (більше доби), і урочисте свято.Це день справжнього та повного єднання між Творцем та єврейським народом.Незважаючи на те, що ми розриваємо обітниці, ми беремо на себе щось нове і важливе. З кожним роком все більше євреїв прагне вивчати Тору, традиції, коментарі мудреців та багато іншого.джерело: toldot.com 

Йом Кіпур — День Спокути — найважливіше свято в юдейському календарі. Період Десяти Днів каяття починається з Рош га-Шана і досягає свого піку на Йом Кіпур. Це день викуплення гріхів, які людина вчинила проти Б-га. Суд починається на Рош га-Шана, а остаточний вирок виноситься на Йом Кіпур. Заборони Йом КіпуруУ цей день ми утримуємося від: Їжі та пиття. Купання. Використання косметичних масел. Ношення шкіряного взуття. Подружньої близькості. Тора каже (Ваїкра 16:31):«Щоб упокорювали ви душі свої…» Духовний зміст Йом Кіпур — день, коли людина відходить від повсякденності й присвячує всі сили душі очищенню та каяттю. Мета — спокутувати гріхи минулого року й піднятися на новий, вищий духовний рівень. Сефер а-Хінух (заповідь 313) пояснює:«Б-жа доброта полягає в тому, що Він виділив один день у році, коли люди можуть спокутувати свої гріхи через каяття.Тому нам наказано постити: їжа, питво й інші насолоди тягнуть до матеріального та заважають душі шукати істину.Цей день дано для зміцнення душі, аби вона стала гідною отримати прощення Вс-вишнього».