📌14 іяра 2449 року (1311 до н. е.) — Песах шені (другий Песах).Цього дня євреї, які в момент Виходу перебували в стані ритуальної нечистоти (наприклад, Мішаель та Ельцафан, які переносили тіло Йосефа), змогли очиститися та принести пасхальні жертви.Важливим уроком цього свята є те, що нічого не втрачено і Всевишній дає нам ще один шанс виконати наш обов'язок.📌14 іяра приблизно 3900-4000 року (II століття) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра Баал а-Нес (Меїр-Чудотворець).Рабі Меїр належав до четвертого покоління танаїв (мудреців — укладачів Талмуда). Він був нащадком герів — людей, які прийняли іудаїзм (у Талмуді сказано, що його предком був імператор Нерон, той самий підпалювач Риму), але рабі Меїр зміг стати одним із найвидатніших мудреців в історії єврейського народу. Його вчителем був рабі Аківа, але він також навчався у рабі Ішмаеля бен Еліша та рабі Еліші бен Авуа (Еліша-Ахер) і був сойфером, тобто заробляв на життя переписуванням священних текстів (причому він мав унікальну пам'ять і міг з пам'яті відтворити будь-який сувій Писання з усіма особливостями правопису).Рабі Меїр був одним із тих п'яти учнів рабі Аківи, яким рабі Єгуда бен Бава передав сміху. Сміха (буквально «покриття», «покладання рук») — це акт, під час якого авторитетний вчитель оголошує учневі, що відтепер той теж має право самостійно виносити гахалічні рішення будь-якого рівня складності та відповідальності; наприклад, такі як присудження штрафів, про які відомо, що не кожен суддя може їх призначати. Отримавши сміху, учень сам ставав авторитетним рабином і, у свою чергу, міг передати сміху своїм майбутнім учнямЦі п’ятеро були останніми євреями в безперервному ланцюжку отримання сміхи від Моше (у всіх наступних поколіннях рабини просто отримують необхідний обсяг знань, однак процедура сміхи, необхідна з формальної точки зору для підтвердження статусу рабина, вже не проводиться (це все одно, що захистити кандидатську дисертацію, але не отримати кандидатську «корочку»)). Спроби відродження сміхуту робилися в XVI столітті, і зараз рабини Ерец-Ісраель роблять другу спробу відродження традиції, але поки що це визнано не всіма.За часів гонінь імператора Адріана рабі Меїр був змушений тікати з Ерец-Ісраель, а після повернення став одним із глав Сангедріну, що розташовувався в місті Уша. У Талмуді налічується 335 галахот (законів) і висловлювань, що належать рабі Меїру, хоча всі вони починаються зі слів «інші кажуть» (як наслідок конфлікту рабі Меїра з іншими мудрецями). Свої виступи та уроки рабі Меїр рясно прикрашав дотепними притчами, і його слухачі підрахували, що тільки про лисиць він знав понад 300 притч!Його дружиною була Брурія, дочка рабі Хананії бен Традьона, надзвичайно мудра жінка, єдина жінка, ім'я якої згадано на сторінках Талмуда. Починаючи з XVIII століття майже в кожному єврейському домі можна було знайти «чашку Меїра Баал ѓа-Нес», куди господиня дому опускала дрібну монету перед запалюванням суботніх свічок.Могила рабі Меїра знаходиться в Твері, на березі озера Кінерет, згідно з його заповітом, щоб «хвилі, що омивають Землю Ізраїлю, омивали камені його могили»📌14 іяра 5662 року (21 травня 1902 року) — Друге ув'язнення попереднього Любавицького ребе рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).Ребе, який на той час був керівником єшиви «Томхей-Тмімім», був заарештований за доносом, в якому стверджувалося, що в єшиві перебувають студенти, які за хабар ухиляються від служби в армії.Через 9 днів поліцейський приніс повідомлення про те, що проти Ребе немає жодних обвинувальних доказів.📌15 іяра 2448 року (1313 рік до н. е.) — Євреї прибули на стоянку в Мару і отримали заповідь про суботу. Цього ж дня вперше випав ман (манна небесна) — «небесний хліб», яким євреї харчувалися всі 40 років перебування в пустелі.джерело: chabad.odessa

10 іяра приблизно 2600-2700 року (891 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященика Елі. Ковчег Завіту потрапив у полон до філістимлян.Елі жив у т.зв. епоху Суддів, які очолювали єврейський народ після відходу з цього світу Єгошуа бін-Нуна, і сам був суддею. Крім того, він, нащадок Агарона (точніше його сина Ітамара), був коген і протягом 40 років обіймав посаду первосвященика.Учнем Елі був Шмуель, пророк і майбутній глава Ізраїлю, який помазав на царство спочатку Шауля, а потім і Давида. На жаль, сини Елі, Хофні та Пінхас виявилися негідними людьми, і одного дня Елі отримав пророцтво про те, що його сини помруть в один день, а в його роді ніхто не доживе до старості. Це пророцтво зберегло свою силу і через тисячу років — нащадки Елі, мудреці Талмуда рабі Бар Нахмані та Абайє померли досить молодими; лише Рава, син рабі Бар Нахмані, зумів дожити до похилого віку.Сам Елі помер в один день зі своїми синами. Тоді євреї, у супроводі Ковчега Завіту, вирушили на битву з філістимлянами в Афеці. Під час битви філістимляни захопили ковчег, що перебував на полі бою, і вбили тих, хто супроводжував його, — Хофні та Пінхаса. Дізнавшись про це, 98-річний Елі впав зі свого сидіння, зламав хребет і помер.Нащадки Елі (сини Ахітува Ахія та Ахімелех, син Ахімелеха Ев’ятар, син Ев’ятара Йонатан) продовжували ще протягом століття відігравати важливу роль у суспільному та політичному житті Ерец-Ісраель10 іяра 4863 року (20 квітня 1103 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Іцхака бен Яакова Альфасі (Ріф).Рабі Іцхак Альфас, також відомий як Ріф, вважається найбільшим законодавчим авторитетом XI століттяНародившись в Алжирі (Калат-Хамад поблизу Константини), рабі Іцхак деякий час навчався в Кайруані, а потім переїхав до марокканського Феса (звідси його прізвисько Альфасі — «З Феса»). У віці 75 років через донос ворогів він був змушений втекти до Іспанії, де й залишався до самої смерті. Серед його учнів були рабі Йосеф ібн Мігаш і рабі Єгуда га-Леві.Рабі Йосеф Каро, створюючи свій знаменитий кодекс «Шулхан Арух», спирався на думки трьох мудреців, одним з яких був рабі Ріф (двоє інших — Рамбам (рабейну Моше бен Маймон) і Рош (рабейну Ашер)).джерело: chabad.odessa

Історія Хабаду знає непрості часи. Коли у 1923 році пішов із життя останній Ребе «капустської» гілки, і більшість його послідовників визнали керівництво Шостого Ребе (рабі Йосефа Іцхака), здавалося — крапку поставлено. Але як стерти десятиліття суперечок? Як ставитися до спадщини тих, хто колись обрав свій шлях?Сьомий Ребе дав у цьому питанні глибокий урок благородства та єдності.🤝 Визнання без межШостий Ребе завжди стояв на сторожі порядку, але родинні зв’язки й святість роду Шнеєрсонів цінував понад усе. У своїх записах про «хасидів Цемах Цедека» він перелічив усіх його синів — включно з тими, хто очолив окремі гілки — називаючи кожного титулом «Ребе». Для нього вони залишалися святими вчителями, попри колишній поділ.А у 1929 році, під час візиту Шостого Ребе до Ерец-Ісраель, хасиди капустського напряму офіційно прийняли його керівництво — коло замкнулося.🔬 Зняття давніх заборонОсобливо показовим є ставлення Сьомого Ребе.Тривалий час у Любавичі існувала «кпейда» (строге застереження) щодо вивчення книг інших гілок. Навіть РаШАГ (рабі Шмар’яу Горелік) зізнавався, що остерігався відкривати книгу «Маген Авот», написану Ребе з Капуста, доки не почув від Шостого Ребе, що вона ґрунтується на маамарім самого Цемах Цедека.Сьомий Ребе пояснив: у період розколу такі обмеження були «ораат шаа» — тимчасовим заходом. Але сьогодні ці книги можна й потрібно вивчати. Ребе називав тексти з Капуста «зей зайнен гешмак» — «вони по-справжньому смачні», підкреслюючи їхню духовну цінність.📚 Книги, що об’єдналиРебе не лише дозволяв читати ці праці — він сприяв їх виданню. Коли йому передали рукописи останнього Ребе з Бобруйська, він розпорядився надрукувати їх, і так з’явилася книга «Шемен ле-Маор». Для багатьох це стало знаком остаточного примирення. Більше того, у збірниках «Ягдил Тора» Ребе включав слова лідерів інших гілок до розділу «Наші Ребе», визнаючи їхній статус в історії династії.🌊 Ріка повернулася у своє руслоМайже століття паралельних світів: Капуст, Ляди, Ніжин. Це не була ворожнеча у чистому вигляді — хасиди дружили, створювали сім’ї, спілкувалися. Але це була втрата єдиного центру. Історія Капуста — це урок про те, як людський фактор і амбіції оточення можуть призвести до тріщини в єдності.Сьогодні Хабад — це потужний моноліт. У Єрусалимі чи Нью-Йорку більше немає «окремих» синагог різних гілок. Ріка повернулася у своє русло, бо любов до істини й вірність спільному джерелу виявилися сильнішими за колишні розбіжності.💡 У чому меседж для нас?Історія Хабад–Капуст вчить, наскільки важливо берегти єдність і слухати єдине духовне керівництво. Розкол стався не через ненависть, а через те, що особисті симпатії та тиск з боку взяли гору над словом Ребе.Велика сила повернення, яку показав нам Ребе, — в умінні цінувати всю святу спадщину, очищаючи її від колишньої «політики». Як казав четвертий Ребе (Маараш): «Лехатхила арибер» — від початку йти понад перешкоди, долаючи їх на шляху до єдності.🕯️ Нехай пам’ять про всіх праведників династії Шнеєрсонів буде благословенням для всього народу!📸 На фото: Синагога «Бааль а-Танья» в Єрусалимі, яка належала капустським хасидам, а нині в ній моляться хасиди Хабад-Любавич.📖 Любавицький календар

Сьогодні 10 Іяра 5786 року — 25-й день Омера📌 5530 (1770 р.) народилася Ребецн Рахель Шейнес, донька Алтер Ребе.Прийнято вмочати шматок хліба («hа-моці») в сіль тричі, а не посипати хліб сіллю.На другий день свята Шавуот 5621 (1861) року під час трапези Цемах Цедек розповів:На другий день Шавуота 5555 (1795) року під час трапези мій святий дід (Алтер Ребе) сказав:На другий день Шавуота 5528 (1768) року під час трапези мій учитель і наставник (Магід із Межерича) сказав:«"І порахуєте собі" (у-сфартем лахем) — слово сфартем (порахуєте) походить від кореня, що означає "сяйво" (сапір) і "світло". "І порахуєте собі" — це означає, що потрібно зробити так, щоб ваше "собі" (лахем) стало сяючим».Після цього мій святий дід (Алтер Ребе) сперся на свої святі руки й заспівав Ніґун із чотирьох частин (Далет Бавот) з великим самозаглибленням (двекут). Потім він підняв свою святу голову й промовив запитальним тоном:— А чим очищають (роблять сяючим) це «собі»?І відразу ж відповів ствердно:— «Сімома повними тижнями» (шева шаббатот тмімот) — шляхом уточнення й очищення семи емоційних якостей (мідот), щоб кожна якість включала в себе всі сім. І тоді самі ці сім якостей стануть як «сім субот», адже субота не потребує очищення.📖 Любавицький календар

Черкаська династія посідає унікальне місце в історії хасидського руху, будучи живою сполучною ланкою між двома найбільшими школами думки Східної Європи — інтелектуальною глибиною Хабаду та «царственим» авторитетом чорнобильської гілки.Засновником цієї лінії був рабі Яаков Ісраель Тверський із Черкас, син легендарного Ребе Мотла з Чорнобиля. Його статус у єврейському світі закріпився завдяки шлюбу з Дворою Леєю, донькою рабі Дов-Бера (Мітлер Ребе), другого глави руху Хабад. Цей союз став втіленням домовленості між їхніми великими дідами — Алтер Ребе та рабі Нахумом із Чорнобиля, які прагнули поєднати у нащадках раціональне споглядання з народним духовним авторитетом. Більшість лідерів цієї династії були прямими нащадками обох великих домів, що створило неповторний сплав традицій, збережений протягом століть. 🏰 Гілка Томашпіль: спадщина Шнеєрсонів у чорнобильському стиліОднією з найпомітніших ліній цього союзу стала гілка Томашпіль. Її засновник, рабі Мордехай Дов Тверський, був сином рабі Менахема Нахума і онуком Мітлер Ребе. Історична унікальність цієї гілки полягає в тому, що її лідери були прямими нащадками засновника Хабаду по чоловічій лінії («бен ахар бен») і носили прізвище Шнеєрсон-Тверський, хоча й очолювали хасидський двір за звичаями Чорнобиля. Після Голокосту останній Ребе цієї лінії, рабі Моше Хаїм Єшуа, переніс свою діяльність до Нью-Йорка, у район Краун-Гайтс. Він підтримував тісний зв’язок із Сьомим Любавицьким Ребе, який особисто був присутній на його похованні. На знак особливої пошани рабі Моше Хаїм Єшуа був похований у Квінсі, безпосередньо за «Оелем» — усипальницею Шостого Любавицького Ребе, що символізує нерозривний зв’язок між цими двома світами. 🦌 Гілка Горностайпіль: від України до берегів АмерикиЦентральне місце в спадщині Черкас посіла гілка Горностайпіль, яку очолив онук рабі Яакова Ісраеля — рабі Мордехай Дов. Осиротівши в ранньому віці, він виховувався в домі діда в Черкасах і за його проханням змінив прізвище на Тверський. Рабі Мордехай Дов став видатним галахічним авторитетом, а його праці «Емек Шеела» та «Пелег Елохім» здобули визнання в усьому єврейському світі. У ХХ столітті його наступники пройшли через тяжкі випробування, мандруючи Європою, поки рабі Єгуда Лейб Бен-Ціон не зумів емігрувати до США буквально напередодні нацистського вторгнення до Бельгії. Його син, рабі Яаков Ісраель із Мілуокі, продовжив династію в Америці та підтримував глибоку духовну близькість із Ребе Раяцом. Ця родина також подарувала світові рабі доктора Авраама Єшуа Гешеля Тверського, який став відомим психіатром і автором книг, що поєднали науку з хасидською мудрістю. ✡️ Сучасне відродження та збереження традиційУ наші дні спадщина Черкаської та Горностайпільської династій продовжує розвиватися в Ізраїлі та Сполучених Штатах. Сучасним духовним центром громади в Єрусалимі керує рабі Шалом Шахна Фрідман, зять попереднього Ребе. Духовний образ цієї школи й надалі демонструє гармонію між різними шляхами служіння Всевишньому. Наочним символом цієї тяглості є щотижневий урок з головної книги Хабаду — «Танії», який нинішній Ребе з Горностайполя регулярно проводить у своєму бейт-мідраші. Це є підтвердженням того, що заповіт засновників щодо поєднання «розуму» Хабаду та «серця» Чорнобиля залишається живою реальністю, яка об’єднує послідовників різних течій навколо їхніх спільних історичних коренів. 📖 Любавицький календар: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує на лекцію-дискусію:  «Голда Меїр: Сильна жінка = мудра лідерка?»  Подія присвячена дню народженню Голди Меїр — жінки, яка народилася у Києві та стала однією з найвпливовіших постатей світової політики ХХ століття.  У форматі лекції-дискусії ми спробуємо подивитися на неї не як на символ, а як на людину: з характером, звичками, жорсткими рішеннями та сумнівами. Зокрема,  у моменти, коли ціна вибору була максимальною.  Поговоримо про те, що насправді стоїть за силою: чи внутрішня ясність, чи здатність витримувати тиск, чи готовність залишатися наодинці зі своїми рішеннями. І чи існує баланс між відповідальністю за країну і особистим життям? Чи це завжди вибір без компромісу?  Разом подискутуємо: чи справді сильна жінка є мудрою лідеркою.  Чи іноді сила та мудрість розходяться і якщо так, то де саме проходить ця межа.  Лектори Еліезер Фельдман, засновник галереї «Скрипаль на даху», художник, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр  

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує на відкриття виставки «Голда Меїр. Коріння з України»Виставка приурочена до дня народження Голди Меїр — видатної жінки, чиє життя й шлях нерозривно пов’язані з українською землею.📅 Відкриття: 30 квітня  о 18.00🖼 Виставка триватиме до 26 травняНа вас чекає особлива атмосфера, мистецтво, що розкриває історію, силу та спадщину, а також новий погляд на постать Голди Меїр крізь українське коріння.

10 ІяраДвадцять п’ятий день ОмераДотримуються звичаю тричі вмочати шматок хліба в сіль, а не посипати хліб сіллю.Хліб і сільПід час трапези другого дня свята Шавуот у 5621 (1861) році Цемах-Цедек розповів таку історію: на другий день свята Шавуот 5555 (1795) року Алтер Ребе сказав за трапезою:«На другий день свята Шавуот 5528 (1768) року Магід із Межирича сказав під час трапези, що “...і порахуєте собі...” — потрібно зробити так, щоб ви самі засяяли, як сапфір».Алтер РебеІ спер Алтер Ребе голову на свої святі руки та заспівав «ніґун чотирьох брам». Після цього він підняв свою святу голову й запитав:«А за допомогою чого ви станете сяючими?»І одразу ж відповів:«“Сімома суботами без вади” — очищенням семи емоційних якостей душі, так, щоб кожна з них містила в собі всі сім якостей, і щоб вони стали “сімома повними тижнями” — як суботи, які не потребують очищення».Примітки:Щоб ви самі засяяли, як сапфір. Тут є гра слів: «відлік» і «сапфір» — однокореневі слова.Песах — це одкровення згори. Всевишній виводить нас із Єгипту, звільняючи від наших меж і обмежень, але на Своїх умовах. Кажуть, що Всевишньому знадобилася лише мить, щоб вивести євреїв із Єгипту, але сорок років — щоб вивести Єгипет із євреїв.Звільнення нашої особистості від нашого особистого Єгипту є частиною постійного завдання, вираженого у наведеному вище посланні Магіда…джерело: urokitorijew

Коли мені було 22 роки, я прийняв рішення: шукати лише серйозні стосунки. Тільки єврейську дівчину — щоб створити єврейську сім’ю.Чесно? Тоді я ще не до кінця розумів, що це означає на практиці. Але всередині було чітке відчуття: у мене є єврейське коріння — і я хочу, щоб цей ланцюг не перервався.Як сказано в Талмуді: те, що почалося не з нас — не нам це переривати.Я був упевнений, що все відбудеться швидко. Почав знайомитися, переписуватися, зустрічатися…Але знову і знову — не те.Не було тієї самої іскри. Того відчуття: «це моя людина».І саме тоді в моєму житті відбулася перша важлива зміна. 📌ЧУДО ЗНАЙОМСТВАЯ прочитав книгу рабина Шалома Аруша про особисту молитву — ітбодедут.Головна ідея, яка мене вразила:з Б-гом потрібно говорити своїми словами.Як із Батьком. Як із другом. Як із Тим, Хто поруч із тобою кожну секунду. 📖І він писав:якщо ти будеш розмовляти з Б-гом по 10 хвилин на день, два тижні поспіль — ти побачиш дива.Я вирішив спробувати.Прямо за секундоміром.Щодня — 10 хвилин.Структура була такою:— 2,5 хвилини — подяка. Навіть за «погане».(Бо, як він пояснює, усе — на благо, навіть якщо ми цього не розуміємо.)— 2,5 хвилини — прохання про прощення.За думки, слова, вчинки.— 2,5 хвилини — каяття.— І останні 2,5 хвилини — прохання. Найголовніше.Я говорив просто:«Б-г, будь ласка, пошли мені мою дружину.Мою другу половинку.Я хочу створити сім’ю, жити правильно, радувати Тебе».Так минуло два тижні.І потім… сталося диво.Я познайомився з дівчиною, яка стала моєю дружиною.Я поїхав до неї . Ми почали спілкуватися.І це було зовсім інакше.Було відчуття єдності.Була та сама «хімія».Було відчуття, що все — не випадково. 📌ЧУДО РІШЕННЯАле навіть тоді в мене залишалися сумніви.Це ж вибір на все життя.Відповідальність. Страх. Невпевненість.Я вирішив поїхати до неї ще раз — і цього разу вже подумати про пропозицію.Дорогою зайшов купити каблучку…І весь час продовжував говорити з Б-гом:«Якщо це вона — дай мені знак.Мені важко без нього».Я йшов на поїзд, повторюючи це знову і знову.Зайшов у вагон.Знайшов своє купе.Відчинив двері…І завмер.Переді мною сидів мій двоюрідний брат.Той самий, із яким ми близькі, але саме в ці тижні взагалі не спілкувалися.І ось — із усіх вагонів, із усіх поїздів, із усіх можливих збігів —ми опиняємося в одному купе.І саме цей момент став для мене відповіддю.Я зрозумів: це не випадковість.Це — знак.Це — Ашгаха Пратіт, особисте Б-жественне провидіння.У той момент у мене зникли сумніви.Я точно знав, навіщо їду. 📌ВИСНОВОККоли людина починає щиро говорити з Б-гом —вона починає бачити відповіді.Іноді — не одразу.А іноді — ось так, миттєво.Через людей. Через події. Через «збіги», які вже не здаються випадковими. 📌СПРОБУЙ10 хвилин на день.14 днів поспіль. ❗Просто говори. Своїми словами.І подивися, що зміниться. джерело: urokitorijew

Сьогодні — 11 іяра 5786 р.26-й день ОмераУ молитві вимовляють:«…вехЕйн (читається з огласовкою цейре, а не патах) шней хесувим» — «Якщо два уривки…»¹«…хіїсОні (читається з огласовкою комец, а не патах) мійордей войр» — «Ти врятував мені життя…»²«ЗЕхер (читається з огласовкою сегол, а не цейре) рав тувхо» — «Спогади про велику милість Твою…»³«Машліх кАрхей (читається з огласовкою патах, а не комец) хефітім» — «Він скидає на землю шматки льоду…»⁴Також слід вимовляти:«І царство Його, і вірність Його — навіки»⁵ після молитви «Шма Ісроель».📖 Любавицький календар

На початку ХХ століття в історії любавицького хасидизму стався тихий, але глибокий розкол, що породив одну з найзакритіших і найзагадковіших громад Нью-Йорка — «Малахім». Важливо розуміти: це не просто один із напрямів усередині Хабаду, а група, яка свідомо вийшла з руху, повністю розірвавши зв’язок із його подальшим керівництвом, щоб зберегти той спосіб життя і мислення, який вони вважали єдино правильним.⚡️ Точка неповернення: ідеологічний розривУсе почалося з постаті рабина Авраама Дов-Бера Левіна — видатного знавця Тори та хасида П’ятого Ребе, Рашаба. Конфлікт визрів у 1902 році, коли молодий Йосеф-Іцхак (майбутній Шостий Ребе) почав активно впроваджувати нові порядки в єшиві «Томхей Тмімім». Рав Левін, будучи радикальним консерватором, не прийняв цього шляху та методів управління. Його позиція була жорсткою: він проголосив, що Третій Ребе, Цемах Цедек, був останнім справжнім главою Хабаду, і відмовився визнавати авторитет усіх наступних лідерів. Після відкритого протистояння він залишив Любавичі та переїхав до Сполучених Штатів.🧥 Образ «Ангела» в кам’яних джунгляхВ Америці того часу рав Левін виглядав як гість з іншого виміру. Його величний вигляд, довга борода та найсуворіше дотримання традицій на тлі світського Нью-Йорка принесли йому прізвисько «Дер Малах» — Ангел. Так його учні та послідовники стали називатися «Малахім». Попри своє хабадське коріння, вони створили зовсім інший візуальний та ідеологічний код. На відміну від сучасних хабадників у коротких піджаках, «Малахім» носять довгі хасидські сюртуки, великі вовняні цицит і підкреслено довгі пейси. Навіть у навчанні вони зберігають відособленість — принципово користуються лише рідкісними виданнями Талмуду зі словутських і житомирських друкарень, повністю ігноруючи стандартні виленські видання.🚫 Радикалізм і вірність традиціїПолітично ця група зайняла позицію, яку сьогодні вважають більш радикальною, ніж у відомих сатмарських антисіоністів. Вони живуть у майже повній ізоляції, не визнають державні структури Ізраїлю та залишаються відданими своєму шляху. Водночас історія зберегла й несподівані моменти їхнього перетину з Любавичами. За легендою, один із «Малахім» настільки прагнув почути виступ Сьомого Ребе, що виліз на дах сукки. Під його вагою дошки проломилися, і він упав просто на святковий стіл. Ребе, маючи тонке почуття гумору та проникливість, лише усміхнувся і зауважив на їдиші: «Дивіться, ангел (малах) упав із небес». Згодом цей чоловік залишив свою групу й повернувся до Хабаду.📍 Спадщина «Малахім» сьогодніСьогодні громада «Малахім» продовжує існувати у Вільямсбурзі та Монсі. Це живий пам’ятник великій ідеологічній суперечці минулого — люди, які зберегли інтелектуальну глибину вчення Хабаду, але втілили її у формі найсуворішого аскетизму та повного відокремлення від руху, з якого колись вийшли. Для них час ніби зупинився в середині ХІХ століття, і вони несуть цей факел крізь десятиліття, залишаючись однією з найстійкіших громад у єврейському світі.📸 На фото: рабин Хаїм Авраам Дов-Бер Левін (сидить праворуч) з учнями.📖 Любавицький календар 

Сьогодні 12 Іяра 5786 р.27-й день ОмераУ молитві говорять:«…мону маамОр» (читається через огласовку «комец») — «…прислухайся до нашого благання…»,«…кейейм… неемАр» (читається через огласовку «патах») — «як у день, про який сказано…».«ЗохУр (читається через огласовку «малепум») кі офор анохну» — «…пам’ятає, що ми — порох».«…унетАлтАну» (читається через огласовки «патах», «шво», «патах») — «…і підхопив мене вітер».«Веаѓавосхо лей сосур» — замість «…аль тосір» — «…і нехай не залишить нас повік Твоя любов». 📖 Любавицький календар