Шановні читачі!Ми не працюємо в Шабат ( з п'ятниці 18:00 до неділі 10:00)В зазначений часМи не відповідаємо на ваші повідомлення та дзвінки! Переконливо просимо НЕ писати коментарі на наших сторінках, та не відправляти запити у Шабат!Шабат Шалом!Миру та злагоди всім нам!

Сьогодні ввечері настає Рош Ходеш Томуз.(Рош Ходеш святкується два дні — у четвер і п’ятницю).Не забудьте вставки на Рош Ходеш у молитві.Ходеш тов! (Гарного місяця!) 🌙✨

Зустрічайте літо разом із нами — відкриваємо затишну терасу на балконі 2-го поверху (зала «Сімха») для смачних сніданків і приємного відпочинку у самому центрі міста.На вас чекають улюблені страви, смачні кошерні сніданки та приємна атмосфера просто неба.Чекаємо з нетерпінням! 🧡#БейтЙегуда #ЛітняТераса #КошернаКухня #СніданокУМісті #ЄврейськаГромада

*4 тамуза 4931 року (9 червня 1171 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яакова бен Меїра (рабейну Там).Рабі Яаков бен Меїр — онук великого коментатора Тори рабі Шломо-Іцхакі (Раші), починав своє навчання під керівництвом батька, рабі Меїра бен Шмуеля, і старшого брата, рабі Шмуеля бен Меїра, відомого під акронімом Рашбам.Рабі Яаков відомий як рабейну (наш вчитель) Там (від слова «там», цілісний, той, у кого немає недоліків. Тора називає нашого праотця Яакова — іш там, досконала людина, праведник). Рабейну Там був визнаний найвидатнішим єврейським вченим свого покоління і до нього прибували учні з таких віддалених від Франції місць, як Богемія і Росія. Разом з декількома мудрецями того періоду (серед них другий зять Раші рабі Єгуда бар Натан (Ріван), онуки Раші — Рашбам і Рівам (рабі Іцхак бен Меїр), і правнук Рі ѓа-Закен) він брав участь у створенні величезного зводу доповнень до коментарів Раші до Талмуду. Ця праця отримала назву «Тосафот» («Доповнення»), а самих вчених називають тосафістами.Одне з найвідоміших рішень рабейну Тама — «тфілін рабейну Там»: на думку рабі Яакова (думка, заснована на давній традиції) розташування уривків всередині коробочок тфілін дещо відрізняється від загальноприйнятого (відомого як «тфілін Раші»). Обидві ці традиції дуже давні, і під час археологічних досліджень у Хірбет-Кумрані (т. зв. сувої Мертвого моря) були виявлені обидва варіанти тфілін.Рабі Яаков жив у містечку Рамрю, де знаходилася єшива, яку він і очолював, а на життя заробляв, видаючи позики та займаючись виноробством. Це змушувало його підтримувати контакти з французькою знаттю і владою, з якими у нього були численні конфлікти.Під час Другого хрестового походу в 1146 році рабі Яаков, будучи заможним виноторговцем, постраждав від погромників: його дочиста пограбували, завдали п'ять глибоких ножових ран і напевно вбили б, якби поруч дивом не виявився якийсь лицар, який особисто знав рабейну Тама і цінував його праведність. Лицар відбив його від збожеволілого натовпу і вивів з небезпечного місця. Мудрець був врятований, після чого покинув Рамрю, перебравшись до Труа.*4 тамуза 5565 року (1 червня 1805 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Пінхаса бен Цві-Гірш ѓа-Леві Гурвіца.Рабі Пінхас народився в українському містечку Чорткові і разом зі своїм братом, майбутнім рабі Шмуелем-Шмельке з Нікольсбурга (навчався спочатку у свого батька, рабі Цві-Гірша, а потім в нехасидській («литовській») єшиві, але після поїздки в Межиріч і зустрічі з Магідом — рабі Дов-Бером, брати стали його відданими учнями і послідовниками.Спочатку рабі Пінхас був помічником рабинів у Віткові та Леховиці, але в 1772 році він отримав престижне запрошення очолити єшиву у Франкфурті-на-Майні. Добросердий і м'який рабі Пінхас користувався любов'ю і повагою всіх городян, у тому числі й неєвреїв. У Франкфурті рабі Пінхас прожив 33 роки, аж до самого відходу з цього світу.Рабі Пінхас вів активну боротьбу з «батьком реформізму» Мойсеєм (Моше) Мендельсоном, зокрема щосили противився задуманому ним перекладу Танаха на німецьку мову (сам Мендельсон розглядав це як перший крок на шляху до асиміляції євреїв).Син рабі Пінхаса, рабі Цві Гурвіц, відомий як рабі з Франкфурта.*4 тамуза 5579 року (27 червня 1819) — Йорцайт (річниця відходу з життя) ребецн Естер-Мірьям, доньки другого Любавицького ребе, рабі Дов-Бера (Мітелер ребе).У 1990 році на любавицькому єврейському кладовищі була виявлена бляшана платівка з частково пошкодженим написом. З неї випливало, що ребецн Естер-Мірьям померла ще за життя батька (до імені Мітелер ребе додані слова «нехай продовжаться його роки», яке використовують тільки з іменами живих людей).Цікаво, що до цього моменту ніхто не знав (точніше, не пам'ятав) про існування у Мітелер ребе доньки Естер-Мірьям.chabad.odessa

*5 тамуза 3332 року (429 рік до н.е.) — Бачення пророком Єзекіїлем Меркави (Б-ожественної колісниці).У цей день у пророка Єзекіїля, першого з пророків, які пророкували поза Ерец-Ісраель, було бачення Б-жественної колісниці (маасе меркава), опис якої є алегорією духовної інфраструктури цього світу.*5 тамуза 5046 року (29 червня 1286) — Арешт рабі Меїра з Ротенбурга.Рабі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв XIII століття. Після сходження в 1286 році на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни був накладений додатковий податок, який одночасно змінював статус німецького єврейства і перетворював їх і все їхнє майно в особисту власність імператора. Відповіддю на це був масовий вихід євреїв з Німеччини. Вождем виходу став рабі Меїр, який був заарештований і ув'язнений. Оскільки влада зажадала в якості викупу величезну суму (рівну сумі податку), то рабі Меїр заборонив громаді викупити себе, щоб не створювати прецедент і запобігти вимаганням з боку влади (в Талмуді сказано, що якщо за полоненого просять суму, яка значно перевищує розумні межі, то викуповувати полоненого не можна, щоб не спокушати викрадача легким заробітком). Рабі Меїр помер у в'язниці в 1293 році, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму.chabad.odessa

*6 тамуза 5736 року (4 липня 1976 року) — Операція «Йонатан» (вона ж «Операція «Ентеббе»).Арабські терористи, які захопили літак із заручниками-ізраїльтянами, сховалися в аеропорту міста Ентеббе, столиці африканської країни Уганда. Правителем Уганди був жорстокий диктатор-антисеміт Іді Амін, тому терористи були впевнені у своїй безкарності. Однак, в результаті зухвалої операції ізраїльських «командос» заручники були звільнені. В ході операції загинув керівник групи спецназу Йонатан Нетаніягу (брат ізраїльського прем'єр-міністра Біньяміна Нетаніягу).

*8 тамуза 5651 року (14 липня 1891) — Заручини ребецн Хаї-Мушки, молодшої дочки четвертого Любавицького ребе, рабі Шмуеля (ребе Маѓараш) і рабі Моше ѓа-Коѓена Ѓоренштейна.Рабі Моше Ѓоренштейн був видатним мудрецем і праведником, тому брати Хаї-Мушкі, зокрема майбутній п'ятий Ребе, рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб), доклали чимало зусиль, щоб заручини відбулися.*8 тамуза 5659 року (16 червня 1899 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліягу Мані.Рабі Еліягу Мані народився в Багдаді (Ірак), проте, після брахі (благословення), отриманого від великого кабаліста рабі Йосефа-Хаїма бен Еліягу аль-Хахам (рабі Бен Іш Хай), він переїхав до Ерец-Ісраель, де оселився в Хевроні і очолив єврейську громаду.Рабі Еліягу користувався повагою не тільки євреїв, але й арабських жителів Хеврона, які називали його «шейх». Після відходу рабі Еліягу з цього світу, він був похований на єврейському кладовищі, проте араби викрали його тіло і перепоховали на мусульманському кладовищі. Єврейській громаді довелося не просто домогтися повернення тіла рабі Еліягу, але й виставити охорону біля його могили.

*9 тамуза 3338 року (423 рік до н.е.) — Вавилоняни проломили стіну Єрусалима.Цього дня армія вавилонського царя Навуходоносора пробила стіни Єрусалима і увірвалася в місто. Цар Юдеї Цидкияѓу здався і був вивезений до Вавилону. Місяць по тому Єрусалим був повністю захоплений ворогом, Перший Храм був зруйнований, а більша частина євреїв вивезена у вигнання.Довгі роки цей день відзначався постом, проте після того, як через 490 років римські легіонери 17 тамуза пробили пролом в єрусалимських стінах (це призвело до руйнування Другого Храму) дати обох постів були поєднані.*9 тамуза 5004 року (17 червня 1244 року) — Спалення на Гревській площі Парижа трактатів Талмуда.У 1240 році король Людовик IX Святий влаштував у своїй резиденції диспут між євреями і християнами, причому євреїв туди доставили силоміць під конвоєм. Євреїв представляли чотири рабини, християн — найвченіший з ченців, францисканець, професор Сорбонни, вихрест Микола Донін з Ля-Рошелі. Свідки повідомляють, що Микола «виглядав слабким», але перевага «істинної віри» «не могла не проявити себе», так що, за вироком, євреї були визнані переможеними. А через 4 роки було спалено два десятки возів, наповнених томами Талмуда.Це було перше в історії спалення єврейських книг і на згадку про цю подію був встановлений піст. Однак, як пишеться в книзі «Танья равта», «Піст не прив'язаний до днів року, тому що мудрецям відкрилося, що текст Тори передбачив цю подію заздалегідь», тобто постять не 9 тамуза, а в шостий день тижня, коли читають главу «Хукат».chabad.odessa

Запрошуємо вас на балкон 2-го поверху (зала «Сімха»), де працює затишна тераса просто неба.На вас вже чекають смачні кошерні сніданки, улюблене меню та приємна атмосфера в самому центрі міста.Чекаємо з нетерпінням!

❓Питання:Шалом. Якщо можливо, поясніть, що таке віра? Чи це просто треба вірити — сказати собі, що я вірю, і все? Чи це щось надприродне, чого нам не зрозуміти, а лише вірити? Не впевнений, чи коректне моє питання. ❗Відповідь рабина:В юдаїзмі не існує некоректних запитань. Важливо, щоб кожен, хто прагне знати, ставив свої запитання — щоб дійти до істини. Ми бачимо, що вся єврейська релігійна література сповнена питань, у тому числі й таких, на які не було знайдено відповідей. У юдаїзмі немає заборонених тем для роздумів. 📌Що таке віра?У тлумачному словнику Єфремової поняття «віра» пояснюється так: «визнання чогось істинним силою, що перевершує силу аргументів, фактів і логіки». Якщо прийняти це визначення, то ваші слова у формулюванні віри — «просто треба вірити, сказати собі, що я вірю, і все» — абсолютно точні. Усі релігії світу (окрім юдаїзму) побудовані саме на такій вірі. А щоб надати такій сліпій вірі більш піднесеного змісту, представники різних релігій описують її подібно до вашого другого формулювання: «це щось надприродне, чого нам не зрозуміти, а лише вірити».Наприклад, російський біблійний словник визначає віру як: «священний дар Божий».Але юдаїзм, на відміну від інших релігій, ґрунтується не на сліпій вірі, а на знанні, як сказано в Торі (Дварим 4:39):«І пізнав ти сьогодні, і прийми це до свого серця, що Г-сподь є Б-г на небі вгорі й на землі внизу — немає іншого». ❗Зверніть увагу: у вірші сказано «пізнав», а не « uwrив».Тобто істинність Тори можна довести за допомогою аргументів розуму — і немає потреби в сліпій вірі.  по матеріалам сату: imrey.org  

Після того, як ми пояснили https://jewishukraine.info/post/435, що юдаїзм ґрунтується на знанні, а не на сліпій вірі, важливо зрозуміти слова пророка Хавакука, який говорить (2:4): «…а праведник вірою своєю буде жити».На перший погляд, може здатися, що віра — це велика основа в житті праведників?Проте таке питання виникає лише в тих, хто недостатньо знайомий зі святим (єврейським) мовленням.У цьому вірші використано слово емуна, яке в сучасному івриті помилково пов’язують із поняттям «віра» (наприклад, словник Евен-Шошана пояснює емуну як «стан душі віруючої людини»).Однак у святій мові слово емуна означає здатність покладатися на когось, довіряти.Тому й говорить Мішна у «Піркей Авот» (2:4):«Не покладайся (аль таамін, від слова емуна) на себе до дня своєї смерті».Із цих слів Мішни видно, що емуна — це саме довіра, здатність покладатися на іншого.У такому значенні слово емуна використовується й у всіх інших місцях Танаху та в словах мудреців. Саме в цьому сенсі вживає його й пророк Хавакук, коли каже, що «праведник житиме вірою своєю».Це означає: оскільки людина знає, що Всевишній любить її, — вона має покладатися на Всевишнього, довіряти Йому, розуміючи, що все, що Він посилає — на краще.І саме це — велика основа в житті людини: здатність покладатися на Всевишнього.Віленський Гаон у своєму коментарі до книги Мішлей пише:*«Головна умова, на якій була дана Тора Ізраїлю, — щоб вони покладалися на Всевишнього… Бо основа всього — повна довіра до Всевишнього, і це є основою всіх заповідей».по матеріалам сайту: https://imrey.org/

Моше Рабейну встановив обов’язок читати Тору по понеділках і четвергах, окрім читання у Шабат, — щоб не минуло більше трьох днів без читання Тори.Езра постановив, що до читання Тори слід викликати не менше трьох осіб і прочитати щонайменше 10 речень.Читають початок тієї глави Тори, яка припадає на найближчий Шабат. У деяких сидурах подано відповідні уривки для читання та їх розподіл між трьома людьми.Тору читають лише при наявності міньяну (молитовного кворуму з десяти чоловіків).Коли відкривають арон а-кодеш (святу шафу) та виймають сувій Тори, шліах цібур (представник громади) разом із присутніми промовляють спеціальні тексти, наведені в сидурах.Під час винесення сувою Тори з арон а-кодеш і поки його несуть по синагозі — прийнято стояти. Сувій тримають у правій руці й підносять до столу (біма), на якому Тору читають, — з правого боку.Це міцва — йти слідом за тим, хто несе Тору, виявляючи тим самим повагу та благоговіння перед нею.https://imrey.org/