*24 елула 5693 року (15 вересня 1933 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля-Меїра ѓа-Коѓена Пупко (Хафец Хаїм).Рабі Ісраель-Меїр з польського містечка Радін був одним з лідерів передвоєнного єврейства Європи. Про його скромність і порядність розповідали легенди, які, втім, були чистою правдою. Його перу належить безліч праць (наприклад «Махане Ісраель» («Стан Ізраїлю») — посібник з дотримання приписів Галахи для солдатів-євреїв у царській армії), але найвідоміші з них — «Мішня брура» — кодекс єврейських законів, який часто публікують разом з «Шулхан арухом» і «Хафец хаїм» («Спраглий життя») — книга про шкоду лихослів'я. Ілюструючи шкоду пліток і лихослів'я, рабі Ісраель-Меїр наводить приклад — людина, яка їсть свинину, порушує одну заповідь, а та, що розпускає плітки — 31. Різниця очевидна, втім, від поїдання свинини теж варто утриматися (щоб не порушити 32 заповіді). А назва книги, як часто траплялося в єврейських колах, стала власним ім'ям її автора.джерело: chabad.odessa

📌27 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — Третій день Створення.У цей день нижні води були зібрані в моря-океани і відокремлені від суші. У цей же день на поверхні землі з'явилися трава і плодові дерева. Цього дня Всевишній, дивлячись на свої діяння, двічі сказав «Це добре», чого не говорив ні в перший, ні в другий день (тоді все ще було, що називається, «в процесі», а зараз стали видні цілком видимі і відчутні плоди, причому плоди в буквальному сенсі цього слова).Третій день Створення був вівторком, і оскільки в цей день Б г двічі сказав «Це добре», вівторок у євреїв вважається вдалим днем. А ось у англійців хорошим днем чомусь вважається середа. Мабуть, до них пізно дійшло...📌27 елула 5615 року (10 вересня 1855 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шалома Рокеаха (Белзер ребе).Рабі Шалом Рокеах був нащадком великого гаона (генія, мудреця найвищого рівня) рабі Еліезера з Амстердама, автора книги «Маасе Рокеах». Рано осиротівши, він навчався в будинку свого дядька, скулянського рабина рабі Іссахара-Бера. Його вчителями хасидизму були рабі Авраѓам-Йеѓошуа Ѓешель з Апти (Аптер ребе), рабі Ісраель з Кожниць (Кожницький магід), рабі Урі зі Стреліська, але головним вчителем юнака був знаменитий сліпий мудрець Яаков-Іцхак ѓа-Хозе мі-Люблін («Провидець з Любліна»). Розповідають, що при народженні «Провидець» отримав дар бачити всю землю від краю до краю, однак, поглянувши на цей світ, попросив Всевишнього обмежити його дар 400 верстами. За рекомендацією Хозе, рабі Шалом був призначений рабином у Белзі (місто у Львівській області. Не плутайте з містом Белц (Бєльці), яке знаходиться в Молдові). Тут рабі Рокеах прожив все своє життя, заснувавши свою гілку хасидизму — белзький хасидизм і поклавши початок династії Белзьких ребе.

26 елула до створення світу (3761 рік до н. е.) — Другий день Створення.На другий день Створення Всевишній відокремив води небесні від вод земних, створивши між ними повітряний простір, де ми з вами і перебуваємо. І ще в цей день було створено склепіння, яке Всевишній назвав «небо».джерело: chabad.odessa

25 елула 5505 року (22 вересня 1745 року) — Вступ до союзу Авраама-авіну Шнеура-Залмана Шнеерсона.Майбутній засновник руху Хабад вступив до союзу Авраама-авіну (тобто був підданий обрізання) на восьмий день, як і належить за законами Тори. Тоді власне він і отримав своє ім'я — Шнеур-Залман.

📖 Короткий путівник по Рош га-Шана🕊 Історія та сенс святаУ день Рош га-Шана – єврейський Новий рік (1–2 тішрей, у 2025 році припадає на 22–24 вересня) – проголошується царство Б-га над усім світом.У цей день був створений праотець людства – Адам. І того ж дня він порушив заборону та був вигнаний з Едену. Це був перший суд над людиною. Відтоді щороку Всевишній судить світ і визначає долю людей та народів на прийдешній рік.🕯 Свічки та благословенняУ переддень свята запалюють святкові свічки до заходу сонця та промовляють благословення:...леадлік нейр шель йойм азікоройн...шеехеяну, векийману, веігияну лізман азе🤝 ПривітанняПісля вечірньої молитви Маарів вітають один одного словами:«Лешана това тіктатев ве техатем» (жінці кажуть: «Лешана това тіктатві ве техатмі») –🌸 «Хай ти будеш записаний на добрий рік, і хай цей запис буде скріплений печаткою!»🍎 Святкова трапезаПід час вечері дотримуються символічних звичаїв:🍯 Хала вмочується в мед.🍏 Яблуко з медом і слова: «Нехай буде воля Твоя, щоб рік був добрим і солодким!»🐑 Баранча чи риб’яча голова – щоб бути головою, а не хвостом.🍎 Гранат – щоб заслуг було багато, як зернят у гранаті.🥕 Морква, буряк та інші овочі з добрими асоціаціями.🐟 Риба – щоб множилися, як риби в морі.❌ Уникають кислого, гіркого, гострого та горіхів (гематрія слова «горіх» = «гріх»).📜 Суд і серйозність дняУ Рош га-Шана Всевишній визначає долю кожного. Тому це день 🕊 надії й молитви, а не розваг.Не сплять вдень.Приділяють час молитві, Торі та Тегілім.Прийнято утримуватися від подружньої близькості.Не курять.📯 Заповідь шофараНайважливіша заповідь – слухати звук шофара.Перед трубленням промовляють благословення: «...повелів нам слухати звук шофара» і Шеехеяну.Всі відповідають: АМЕН!У Мусафі трублять 💯 разів.Якщо перший день припадає на Шабат – шофар чують тільки у другий день.🌊 Обряд ТашліхУ перший день після полудня (якщо це Шабат – у другий) відбувається обряд Ташліх:📖 Читають молитви, звернені до «тринадцяти мір Милосердя».Символічно «витрушують» гріхи біля водойми.Вода символізує милосердя, а риба 🐟 – плодючість і життєву силу.🕯 Другий день Рош га-ШанаДругий день має той самий статус, що й перший.Увечері знову запалюють свічки ✨ після появи зірок.Прийнято мати нову річ (одяг чи плід), щоб промовити Шеехеяну.🕎 Символіка назви«Рош га-Шана» дослівно означає «голова року».Так само, як від голови залежать усі функції тіла, від поведінки людини в Рош га-Шана залежить увесь наступний рік.джерело: chabad.org

❓ Що потрібно зробити перед наступаючим святом?1️⃣ Символічні продукти🍎 Купіть гранат, яблука та мед.2️⃣ Новий плід🍐 Придбайте новий фрукт (який ви ще не куштували цього сезону), щоб вимовити на нього благословення «Шеехеяну» у другу ніч Рош га-Шана.3️⃣ Примирення🤝 Попросіть вибачення у всіх, кого образили протягом року.(Важливо робити це щиро ❤️).4️⃣ Світло свята🕯 Завчасно приготуйте полум’я, від якого можна буде запалити свічки другої ночі свята.(Найкраще – «добова» свічка).5️⃣ Духовна підготовка📜 Напередодні Рош га-Шана скажіть «ѓатарат недарім», щоб увійти в рік без тягаря невиконаних обіцянок.✍️ Також існує звичай писати ПаН («під’єн нефеш» – «Спокутування душі») – записку з проханням про благословення на новий рік.Її можна передати рабину в синагозі, щоб залишили біля Стіни Плачу або на могилі праведника.

⚔️ Між землею та небом — війна📖 ВступУ Торі («Дварім» 21:10) сказано:«Коли виступиш на війну проти ворогів твоїх…»Чому написано в однині («виступиш»), а не у множині («виступите»), якщо йдеться про весь народ?📜 Вічне вченняТора — це «учення життя», її ідеї актуальні завжди і всюди.Любавицький Ребе ШЛІТА, Король Мошіах, пояснює: тут мова про добровільну війну.🛡 Види воєн за РАМБАМомРАМБАМ у «Законах про царів» (5:1) розрізняє:🕎 Заповідана війна — це війна проти семи народів, які окупували Землю Ізраїлю, війна проти Амалека та війна на захист Ізраїлю від зовнішніх ворогів.✨ Добровільна війна: заради розширення кордонів або зміцнення величі народу.🙏 Молитва як війнаАлтер Ребе в «Лікутей Тора» пояснює:Війна = час молитви, коли людина піднімається від землі до неба.Тому сказано «коли виступиш» — щоб молитва була досконалою, потрібно вийти за межі логіки й розуміння.Молитва — це сходи: початок на землі 🌍, завершення — на небі 🌌.🤝 Єдність у молитвіРебе підкреслює: молитва має відбуватися в атмосфері любові та єдності.Алтер Ребе радив перед молитвою говорити:«Приймаю на себе заповідь любити ближнього, як самого себе».📚 У Талмуді («Брахот» 30а) сказано: «Не віддаляйся від звичаїв громади».Всевишній не зневажає молитви багатьох, зібраних разом.Тому й сказано: «Коли виступиш на війну» — в однині.🔥 Чому молитва = війна?Молитва — це «праця душі» («Тааніт» 2а).Алтер Ребе пояснює («Тора Ор», гл. «Мішпатім» 76а):слово авода («праця») походить від ібуд орот («обробка шкіри»),процес складний і виснажливий, вимагає великих зусиль.Саме тому молитва називається війною.📌 Джерело: трактат, 14 елул 5731 р.urokitorijew

Канун Рош га-Шана5716 (1956) р. До синів і дочок Ізраїлю, де б вони не перебували.Мир і благословення!Стоячи на порозі наступного року та озираючись на рік, що минає, кожна зріла людина підсумовує прожитий час, оцінює свій духовний баланс і на цій основі приймає рішення на майбутнє. Щоб ці рішення були правильними, слід остерігатися переоцінки власних заслуг і вчинків. Водночас не можна надмірно заглиблюватися в аналіз особистих недоліків і невдач. Бо пригніченість, а тим паче відчай (не дай Б-г!), стають перепоною на шляху до змін на краще.Однак може трапитися й так, що навіть при об’єктивній самооцінці з’ясовується: ліва чаша терезів, чаша недоліків, надто вже важка й значно перевищує праву — чашу добрих справ. Але й у цьому випадку відчай неприпустимий. Неупереджений аналіз своїх вчинків має пробудити глибоке каяття щодо минулого та тверде рішення змінитися.Крім цього, завжди потрібно пам’ятати: Тора, пояснюючи поняття добра і святості, визначає їх як вічні й незнищенні, адже їхнє джерело — душа, іскра Всевишнього в євреї. Що ж до проступків і гріхів, підказаних людині її тваринною душею та злим началом, то вони за своєю суттю обмежені, і тому можуть бути забуті й стерті. Усі проступки минущі й підлягають — через щире каяття — виправленню та забуттю.Все сказане повинно спонукати кожного зробити належні висновки з аналізу року, що минає, і викликати почуття піднесення та непохитної надії на майбутнє. Кожен має усвідомлювати, що добрі справи минулого року залишаються, що вони принесли світло в його життя, так само, як у життя його сім’ї та всього єврейського народу. Адже «всі євреї відповідають один за одного», пов’язані між собою й становлять єдине ціле.Тому зрозуміло, що навіть якщо подекуди події свідчать про падіння (бо не всі такі вже мудреці й не всі достатньо богобоязливі), істина й внутрішній сенс усе ж у тому, що з кожним роком, кожним днем і кожною миттю добро у світі посилюється, адже з кожною миттю додаються добрі справи. І навіть коли зовнішнє зло збільшує свою вагу, це лише тимчасово. Зрештою добро переважить, і від зла не залишиться й сліду. Бо так постановив Той, Хто створив і керує світом: кожен повернеться до Нього. І Він, Той, Хто прощає навіть гріхи повторювані чи численні, прийме того, хто повернеться. Адже «не буде відкинутий Ним заблуканий».І кожному під силу зробити наступний рік роком своїх найкращих справ, удосконаливши й змінивши себе. І Всевишній, нехай буде Він благословен, Який бажає каяття людини, допоможе йому в цьому. Тверде рішення здійснити це забезпечить кожному добрий і солодкий рік.Бажаю доброго року!З листів Любавицького Ребе

Це оповідання нагадує нам, що навіть у хвилини сповіді людина може відчувати світлу радість. Бо коли ми стоїмо перед Всевишнім, очищаючи серця від гріхів і наближаючись до Нього, саме в цьому і є найбільша честь. Це не смуток, а гімн — пісня вдячності за можливість служити Цареві Всесвіту.***📖Одного разу Бааль Шем Тов прибув до міста напередодні Рош га-Шана. Жителі звернулися до нього зі словами:— Наш кантор має дивний звичай: він промовляє молитву «Аль хет» — сповідь про гріхи — на радісний мотив.Бааль Шем Тов звелів привести кантора до себе. І коли той постанув перед ним, він запитав:— Чому ти співаєш молитву сповіді на веселий наспів?Кантор відповів притчею:— Уявіть двірника, якому доручено прибирати царський двір від сміття та бруду. Чи може він виконувати свою роботу зі смутком? Ні! Він радіє, що удостоївся честі перебувати серед тих, хто бачить обличчя царя, і кому довірено дбати про чистоту його оселі. І я, що маю честь стояти перед Царем Всесвіту як посланець громади, очищаючи серця від гріхів та провин, — хіба смуток може бути на моїх устах?! Це — гімн подяки й радості!Бааль Шем Тов сказав йому:— Якщо твої молитви йдуть із таким наміром, нехай моя доля буде з тобою!А ще додав:— Людина ніколи не повинна впадати у відчай. Смуток і пригніченість завжди заборонені. Навіть тоді, коли людина сповідується у своїх гріхах і розмірковує про власну нікчемність, їй належить бути сповненою радості. Адже й думки про власну недосконалість — це теж добра справа, воля Творця.А той, хто прагне великого, не зупиняється на малому — тобто не замикається у власній особистості.джерело:breslev.com

Раб Дов-Бер Шнеєрсон народився 3 кислева 5665 року (1904 р.) у Миколаєві. Його брит-міла відбулася 10 кислева — у день визволення Мітел Ребе, другого Любавицького Ребе, тож хлопчика назвали на його честь.У дитячі роки сім’я переїхала до Катеринослава (нині Дніпро). Попри слабке здоров’я, Дов-Бер відзначався винятковими здібностями та рідкісною чистотою душі.У 1941 році, в часи нацистської окупації, він опинився в лікарні в Ігрені поблизу Дніпра. Туди прийшли загарбники: усіх пацієнтів розстріляли, а єврейських хворих перед тим піддали страшним знущанням.Рабин Дов-Бер прийняв мученицьку смерть усього у 38 років.Лише багато десятиліть потому вдалося віднайти місце братської могили та встановити там пам’ятник.Сьогодні на цьому місці лунають молитви, а його світлий образ живе в пам’яті поколінь.джерело: t.me/LubavitcherRebe770

Цей звичай сягає своїм корінням в епоху ранніх ашкеназьких законовчителів, але з плином років він поширився і в сефардських громадах, особливо після того, як його схвалив святий Аризаль. Тим не менш, звичай ташлІЯх не є обов'язком, і деякі найбільші законовчителі (Віленський Гаон, рав Хаїм з Воложина) його не дотримувалися. А в деяких хасидських громадах його виконують одного з будніх днів після Рош Га-Шана.Що стосується сенсу звичаю ташліях, то деякі авторитети пояснюють, що цей звичай покликаний нагадати про самовідданість наших праотців Авраама та Іцхака: коли вони йшли на гору Морія, щоб принести Іцхака в жертву, на їхньому шляху раптом розлилася річка, яка з'явилася там чудовим чином, щоб випробувати їх (так пише Маґаріль). Крім того, вода натякає на життя та духовну чистоту. Коли людина робить покаяння, вона духовно підноситься і очищається, і її гріхи ніби змиває вода. І ще, виконуючи цей звичай, ми просимо Вс-вишнього, щоб Він «утопив у морських безоднях» звинувачення, що висуваються проти нас на Небесах, тобто щоб Він більше не згадував про них. Існує звичай при читанні молитви ташліях обтрушувати краї одягу. Це натяк, що гріхи не відображають нашої внутрішньої сутності, а є зовнішніми по відношенню до нас. Ми зробили їх, лише піддавшись згубному впливу ззовні, і тому можемо «струсити» їх із себе.У жінок не було прийнято виконувати звичай ташліях; деякі авторитети навіть вважають, що жінкам краще від нього утриматися, щоб вони не змішувалися з чоловіками на березі водоймища під час його виконання. Але якщо жінка хоче виконати цей звичай, вона має право це зробити.Якщо поблизу немає джерела чи водойми, то ташліях прийнято читати біля колодязя чи поруч із мікве. Також існує звичай, за яким можна читати ташліях, якщо море чи річку видно здалеку.джерело: https://ph.yhb.org.il/  23 вересня/ 1 тішрея в нашій Гроомаді: Мінха 17:24Після молитви ТАШЛІЯХ