Ізкор (від івр. יִזְכּוֹר — «згадає [Вс-вишній]») — це головна поминальна молитва за померлими в юдаїзмі. Під час неї віряни моляться за душі покійних батьків та близьких, а також просять про благодійність в їхню пам'ять. Основні деталі:Коли читається: Рівно 4 рази на рік після читання Тори — у Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, на восьмий день Песаха та у свято Шавуот.Традиція: Текст починається зі слів «Да вспомнит Бог...» (Нехай згадає Бог...). У повній назві вона звучить як Азкарат Нешамот (поминання душ).Особливість звичаю: За традицією, під час Ізкору в синагозі залишаються лише ті, чиї батьки вже пішли з життя. Люди, у яких живі обоє батьків, виходять із зали на час цієї молитви.

Що таке Десять Заповідей, або Декалог — 10 Промов, написаних на Скрижалях Завіту? Який їхній зміст? Розповіді мудреців про Десять Заповідей.10 Заповідей на Скрижалях Завіту — квінтесенція всієї ТориОсь короткий список усіх Десяти Заповідей:«Я — Г-сподь, Б-г твій».«Нехай не буде в тебе інших богів».«Не вживай Ім’я Г-спода, Б-га твого, надаремно».«Пам’ятай день Шабат».«Шануй свого батька і свою матір».«Не вбивай».«Не чини перелюбу».«Не кради».«Не свідчи неправдиво проти ближнього свого».«Не зазіхай».П’ять перших були написані на одній скрижалі, п’ять інших — на другій. Так навчав рабі Ханіна бен Гамліель.Заповіді, записані на різних скрижалях, відповідають одна одній. Наприклад, «Не вбивай» співвідноситься із «Я — Г-сподь», вказуючи на те, що вбивця принижує образ Творця. «Не чини перелюбу» — це відповідник «Нехай не буде в тебе інших богів», адже перелюб — це духовна зрада, подібна до ідолопоклонства. Про це сказано в Книзі Йірмеягу: «І легковажністю своєю осквернила вона землю, і блудила з каменем та деревом» (Йірмеягу 3:9).«Не кради» відповідає «Не вживай Ім’я Г-спода надаремно», бо злодій рано чи пізно мусить присягатися (у суді).«Не свідчи неправдиво» — це паралель до «Пам’ятай день Шабат», адже Всевишній як би сказав: «Коли ти лжесвідчиш, це так, ніби ти заперечуєш Моє творення світу за шість днів і відпочинок сьомого».«Не зазіхай» співвідноситься з «Шануй батька й матір», адже той, хто зазіхає на чужу жінку, може спричинити народження сина, який поважатиме не справжнього батька і проклинатиме свого істинного.Десять Заповідей включають всю ТоруУсі 613 заповідей Тори закладено в 613 літерах, якими записані Десять Заповідей. Між кожною з них — всі деталі законів Тори. Як сказано: «Усіяні таршішами» (Шир га-Ширім 5:14). Слово «таршіш» — це символ моря, тому Тору порівнюють із морем: між великими хвилями — дрібні, як і між заповідями — закони.[10 заповідей справді містять 613 букв, якщо не враховувати останні два слова: לרעך אשר (ашер лерееха — «що в ближнього твого»). Ці два слова, що містять сім літер, символізують 7 заповідей нащадкам Ноаха.]Десять Заповідей — 10 Промов, якими Всевишній створив світКожна заповідь відповідає одній із десяти Промов (імперативів), якими Всевишній створив світ:«Я — Г-сподь, Б-г твій» = «Нехай буде світло» (Берешит 1:3).«Не буде в тебе інших богів» = «Нехай буде твердь…» (1:6).«Не вживай Ім’я Г-спода надаремно» = «Нехай збереться вода…» (1:9).«Пам’ятай день Шабат» = «Нехай земля дасть зелень…» (1:11).«Шануй батька і матір» = «Нехай будуть світила…» (1:14).«Не вбивай» = «Нехай вода вирує…» (1:20).«Не чини перелюбу» = «Нехай земля дасть живих істот…» (1:24).«Не кради» = «Я дав вам усю траву…» (1:29).«Не свідчи неправдиво» = «Створімо людину за образом Нашим…» (1:26).«Не зазіхай» = «Недобре бути людині самотньою…» (2:18).

До свята Шавуот — дня йорцайту засновника хасидизму, Баал-Шем-Това — історія 1972 року про те, як одне термінове доручення Ребе підняло на ноги любавицьких хасидів, змусило друкарські верстати працювати цілодобово та навіть обійти закони американських профспілок.📞 Терміновий виклик на світанкуРанок 24 кислева, напередодні Хануки. Головний секретар Ребе, рав Ходаков, терміново викликав до себе членів видавничого комітету «Ваад Леhафацат Сіхот» одразу після молитви. Спонтанний виклик означав надзвичайне завдання:«Ребе хоче, щоб ви заново відредагували, розбили на параграфи та підготували до друку книгу “Кетер Шем Тов” — фундаментальну збірку вчення Баал-Шем-Това. І зробити це потрібно в найкоротший термін».Хасидам передали особистий примірник Ребе з його рукописними примітками на полях, а також теку з додатковими матеріалами для включення до нового видання.⏳ Дедлайн і зимові канікулиРебе встановив жорсткий термін: книга має бути готова до 24 тевета — тобто лише за чотири тижні. Але одразу попередив про приховану небезпеку:«Врахуйте: цього місяця в Америці починаються загальнонаціональні зимові свята. Більшість друкарень закриються на канікули. Реального часу у вас — менш як три тижні».Щоб не втрачати жодної хвилини, Ребе наказав писати на кожному листі кодову фразу: «Щодо “Кетер Шем Тов”». Такі записки Ребе особисто витягував зі стосу першими й одразу відповідав, додаючи помітку: «Терміново!»🔥 Криза свинцю та профспілковий глухий кутКомітет мобілізував студентів єшиви «770», які днями й ночами звіряли першоджерела.Комп’ютерів тоді ще не було — текст набирали вручну з розплавленого свинцю на лінотипах. Одна маленька помилка — і потрібно було заново відливати всю сторінку. У розпал роботи в Брукліні навіть закінчився свинець, і його довелося позичати у конкурентів.Друк замовили у відомій друкарні братів Шульзінгер на Мангеттені. Але процес ледь не зірвався.Профспілки: друкарня підпорядковувалася профспілці, яка забороняла працювати у дві зміни. Хасиди вдалися до хитрощів: форми таємно відливали вночі в іншій майстерні, а до Шульзінгера привозили вже готові блоки.Аварія на хайвеї: коли важкі металеві форми перевозили машиною, від тряски свинцеві літери вискочили з комірок. Готовий набір перетворився на суцільний хаос.Заборона на роботу: хасиди спробували самі зібрати шрифт, але майстер закричав: «За законом профспілки ніхто без членського квитка не має права торкатися обладнання!»Ситуацію врятував хасид р. Єгошуа Дубровський, який працював там і був членом профспілки. Він зачинився в майстерні та самотужки вручну відновив увесь текст. Після цього верстати запустили на повну потужність — 24 години на добу.🎁 «Погляд Ребе, який вартий усього»Книга була готова точно вчасно. Отримавши перший примірник, Ребе написав видавцям:«Безліч подяк! Слово, сказане вчасно, — яке ж воно добре! Щаслива їхня доля…»Власник друкарні Шмуель Шульзінгер того ж дня особисто приїхав до «770». Коли його запитали, чому не відправив кур’єра, він відповів:«По гроші можна послати бухгалтера. Але я приїхав сам, щоб побачити обличчя Ребе й отримати його вдячний погляд. Поштою такого не передаси».Коли Ребе йшов на молитву, він підійшов до Шульзінгера, тепло усміхнувся й сказав:«Шалом у-браха, велике спасибі за книги!»Одразу після цього всі рахунки були повністю оплачені.🕊️ Духовний сенсПізніше на хасидському фарбренгені пояснили сенс цієї поспішності: Ребе доручив видання праць засновника хасидизму саме тому комітету, який видавав його власні бесіди.Ребе — це глава покоління, який завершує місію Баал-Шем-Това з «поширення джерел назовні». Це блискавичне видання стало нерозривною ниткою, що поєднала витоки хасидизму з нашим Ребе, який веде світ до остаточного Визволення — Геули. джерело: 📖 Любавицький календар

Іноді виснаження приходить не раптово — воно заходить тихо, майже навшпиньки.Не з гучним «я більше не можу», а з малого:«не сьогодні»,«немає сил»,«потім».Ця воронка дуже точно показує, як людина поступово втрачає не лише енергію, а й контакт із собою. Спочатку ми відмовляємося від того, що “не обов’язкове”: відпочинку, зустрічей, спорту, хобі. Потім життя звужується до функції — просто виконувати обов’язки. А далі навіть базові речі починають здаватися непосильними.Психіка працює цікаво: у стані перевантаження мозок економить ресурс. І першими “відключаються” саме речі, які насправді цей ресурс відновлюють. Виходить парадокс — людина прибирає зі свого життя те, що могло б її врятувати.Особливо небезпечна фраза:«У мене немає часу на себе».Бо дуже часто за нею стоїть не брак часу, а хронічне виснаження.Важливо пам’ятати:вигорання — це не слабкість і не лінощі. Це сигнал нервової системи про те, що людина занадто довго жила в режимі “треба”, забуваючи про “можна”, “хочу” і “мені боляче”.І вихід із цієї воронки рідко починається з великих змін.Частіше — з дуже маленьких кроків:• виспатися,• поїсти без поспіху,• вийти на повітря,• попросити про допомогу,• дозволити собі не бути “сильним” 24/7.Навіть свічка не світить, якщо вигоріла до дна. Людина — теж.

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

Сьогодні — 8 Сівана«Прив’яжіть до свята» — день після завершення свята Шавуот.Матеріальний світ є поєднанням різних аспектів: «бесідки» («гінуня») Святого, благословен Він — місця, яке Він приготував для зустрічі з людиною, обраною серед творінь, — і «горіхового саду» («ган егоз») — «саду гріха» («егоз» — горіх — за числовим значенням дорівнює слову «хет» — гріх). І Всевишній, благословенний, дає людині свободу вибору, щоб вона сама могла обрати свій шлях у житті.📌Примітки:Ці два поняття взаємопов’язані. Чому саме цей світ є місцем, де людина може наблизитися до Б-га? Саме тому, що тут існує можливість гріха і необхідність здійснювати вільний вибір.У ангелів немає свободи вибору. Вони існують у сфері, де святість настільки відкрита, що в них немає іншого вибору, окрім як виконувати Його волю. Так, вони роблять це з непохитною рішучістю та величезною любов’ю і страхом, але ці почуття не є результатом їхньої власної праці — вони є природним наслідком їхнього духовного сприйняття.

У нашому житті є місце жалю та каяттю. Це здорові, конструктивні почуття, але лише за двох умов: 1) якщо вони є реакцією на справді поганий вчинок і 2) якщо ці переживання приводять до того, що погані вчинки більше не повторюються. Саме це визначає тшуву — механізм Тори для виправлення поведінки.Рабі Вассерман порівнював тшуву з механізмом очищення: «Якби не було очищення, довелося б носити одяг, доки він не став би зовсім брудним, а потім його потрібно було б просто викинути». Самоосуд подібний до викидання одягу, а тшува видаляє плями.Багато хто вважає, що від нас вимагається каятися лише за активні порушення, наприклад крадіжку. Але це помилка. Рамбам пише, що ми повинні робити тшуву також за гнів, заздрість та інші погані риси характеру. Позбутися їх, коли вони вже вкорінилися, набагато важче.Чи зробить людина тшуву, залежить від її здатності робити вибір. Концепція дарованої Б-гом свободи вибору, свободи волі (хофеш бхіра), є основою єврейської традиції. Однак багато хто погоджується з цим принципом лише на словах, теоретично, вважаючи себе нездатними реалізувати його на практиці. Вони вірять, що спадковість або вплив оточення роблять вибір майже неможливим.Ніхто не заперечує їхнього величезного впливу на нашу попередню поведінку. Але, згідно з поглядом когнітивної психології, вони продовжують впливати на нашу поведінку сьогодні лише тому, що ми й далі навіюємо собі ті самі переконання та мисленнєві шаблони, які колись формували нашу поведінку. Ці переконання й шаблони значною мірою є ірраціональними. Вони сформувалися в нас у дитинстві внаслідок того тлумачення подій нашого життя, яке ми давали тоді. Однак сьогодні ми здатні сприйняти нові, більш усвідомлені інтерпретації. Так ми можемо звільнитися від впливу минулого.Звісно, це нелегко. Наші думки, «внутрішні діалоги», зазвичай швидкі й автоматичні. Потрібні зусилля та практика, щоб усвідомити їх і розпізнати. Хоча ми можемо постійно працювати над тим, щоб змінити свій спосіб мислення, іноді звичні стереотипи все ж прослизатимуть попри всі наші зусилля. Через ці труднощі ми навряд чи зможемо повністю позбутися впливів минулого. І хоча в принципі ми контролюємо свою поведінку й можемо змінити її будь-якої миті, на практиці ця свобода часто буває обмеженою.У статті про тшуву рабі Єхіель Шлезінгер описує правильну послідовність виправлення негативних рис характеру. Він пояснює, що складність тшуви, виправлення цих якостей, походить від того, що ми йдемо неправильним шляхом. У тшуві, пов’язаній з окремим поганим вчинком, жаль передує виправленню. А при виправленні усталених поганих звичок виправлення передує жалю. Цей порядок описує пророк: «Коли повернуся — тоді жалкуватиму».Сенс його слів пояснюють Рамбам і рабейну Йона. Роблячи тшуву в неправильному порядку, людина може настільки переповнитися усвідомленням своїх гріхів і проступків та впасти в такий біль і смуток, що зміни здаватимуться їй абсолютно неможливими. Інакше кажучи, якщо людина має давню погану звичку, вона не повірить, що здатна її позбутися, доки справді себе не змінить.Засновник руху морального самовдосконалення — Мусар — рабі Ісраель із Саланта говорив, що шлях зміни характеру довгий, важкий і сповнений перешкод. Добре відомий його вислів: «Легше прочитати весь Талмуд, ніж змінити хоча б одну свою рису».Він учить, що потрібно усвідомлювати: на шляху виправлення неминуче трапляються зриви. Самовдосконалення людини завжди потребує багато часу. Якщо ми намагаємося прискорити процес змін, то легко можемо пережити розчарування, втратити силу духу й припинити свої зусилля.Мір’ям Леві, із циклу «Ефективне єврейське виховання»

Зовсім скоро настане свято Шавуот — час Дарування нашої Тори. І сьогодні ми хочемо розповісти вам історію кампанії (мівци), яку Любавичський Ребе 📜 започаткував у 5740 (1980) році.🌍 Напередодні потрясінь: як усе починалосяНа початку 1980 року Ребе почав часто повторювати пророчий вірш: «І поверне він серця батьків через дітей». Ребе говорив, що світ навколо здригається, і щоб захистити єврейський народ та примножити його заслуги, потрібні особливі, сильні духовні дії.І ось, напередодні місяця Сіван, Ребе звернувся до хасидів із несподіваним і палким проханням:«Зробіть так, щоб у свято Шавуот усі синагоги були вщерть наповнені хлопчиками та дівчатками, які прийдуть почути читання Десяти Заповідей!»Ця бесіда (сіха) була настільки важливою та міжнародною, що Ребе, всупереч звичному формату, звернувся до євреїв також російською мовою, аби заклик дійшов до кожного серця за залізною завісою.💡 Чому саме діти? Таємниця поручительстваРебе нагадав відомий мідраш: коли Б-г захотів дарувати Тору, Він запитав у євреїв: «Хто буде вашими поручителями?» Євреї пропонували праотців, потім пророків — але Б-г не погоджувався. І лише коли вони сказали: «Наші діти будуть нашими поручителями!» — Всевишній погодився дарувати Тору.Ребе цитував спогади Попереднього Ребе (Раяца) про його дитинство. Напередодні Шавуота вчитель (меламед) збирав маленьких дітей із хедера й говорив їм: «Діти, ходімо, я поведу вас до Дарування Тори!» — і кликав їх рано-вранці до синагоги.👶 Навіть тих, кому лише один день!Традиційно в синагогах намагалися уникати шуму, і маленьких дітей часто залишали вдома, щоб вони не відволікали дорослих від молитви. Але Ребе перевернув цей підхід заради Десяти Заповідей!Ребе встановив, що це вказівка стосується дітей від одного місяця й старших.Більше того, у наступні роки Ребе наголошував: якщо це не шкодить здоров’ю немовляти, приводити (або привозити у візочках) слід навіть новонароджених, яким виповнився лише один день!За словами Ребе, присутність дітей під час читання Десяти Заповідей не лише не заважає, а навпаки — пробуджує щирий трепет перед Б-гом і Торою у дорослих. Коли дорослі бачать, наскільки важлива Тора для їхніх дітей, їхні власні серця відкриваються заново.📢 Що ми можемо зробити сьогодні?Кампанія Ребе актуальна як ніколи. Шавуот — це не просто спомин про минуле, це щорічне відтворення Синайського Одкровення.Запросіть дітей до синагоги!Своїх дітей, онуків, племінників.Дітей друзів і сусідів.Нехай цього Шавуота наші синагоги знову наповняться дитячими голосами. Адже саме завдяки їм ми колись отримали Тору — і завдяки їм єврейський світ продовжує жити сьогодні.📜 «І поверне серця батьків через дітей…» З прийдешнім святом Дарування Тори! 🍇🌾📖 Любавичський Календар

Вишиванка — це більше, ніж одяг. У її візерунках — пам’ять поколінь, сила роду, тепло дому й жива історія народу.Для єврейської громади України це свято також є знаком глибокої поваги до української культури, традицій і землі, на якій протягом століть перепліталися долі наших народів.Сьогодні вишиванка стала символом єдності, незламності та любові до України. Її одягають у різних куточках світу — з гордістю, вдячністю та вірою.Ми разом із Україною — у радості, у випробуваннях, у молитвах і надії.З Днем вишиванки! Нехай у кожному домі буде мир, світло та благословення. 💙💛

 1️⃣ Співзалежність - це не про любов.Часто це про страх, біль і звичку «рятувати». Любов більше про свободу, довіру та спокій.2️⃣ Не кожен, хто робить вам боляче, - аб’юзер. Іноді людина просто не вміє інакше. Але навчати її - не ваш обов’язок.3️⃣ Якщо ви не обираєте себе - ви обираєте страждання. І це теж вибір, навіть якщо несвідомий.4️⃣ Хотіти грошей, визнання та любові - нормально. Ви жива людина.5️⃣ Ви не зобов’язані бути «зручними».Якщо людина поруч лише тоді, коли ви постійно підлаштовуєтесь - це не про близькість. Це про контроль.6️⃣ Ви не зобов’язані прощати.Ніхто не має права вимагати, щоб ви відмовилися від своїх почуттів заради «нормальності».7️⃣ «Я не знаю, чого хочу» часто означає:«Я занадто довго слухав(ла) інших».Себе теж можна навчитися чути. Не одразу, але поступово.8️⃣ Не обов’язково ставати сильнішими.Іноді важливіше - стати чеснішими із собою. Тоді з’являються і сила, і ясність, і власний шлях.9️⃣ Робота, де вас не поважають, - це не «просто робота». Це щоденне виснаження і поступове руйнування себе.🔟 Людина, яка ставить себе на перше місце, - не егоїст. Часто це просто доросла людина, яка навчилася про себе дбати.джерело: HealthPsychologyU?locale

"Світ потребує очищення повітря. Повітря очищується лише словами Тори. Слова Тори оберігають світ загалом і охороняють кожну людину зокрема.Розподіл шести трактатів Мішни для вивчення напам’ять необхідний для того, щоб повторювати їх «коли йдеш дорогою». Одна чи дві глави з Мішни, повторені євреєм з пам’яті — де б він не перебував і в якому б місці не знаходився — освітлюють зв’язок між Ізраїлем і Б-гом.Слово «Мішна» складається з тих самих літер, що й слово «нешама» («душа»). Неможливо висловити словами, наскільки велике благо для людини й наскільки надійно вона, з Б-жою допомогою, захищена — як загалом, так і в деталях — якщо постійно повторює Мішну.Немає слів, щоб описати те задоволення, яке цим вона приносить Творцю, нехай буде Він благословенний."джерело:  chabad.org

Походження та освітаРабин Шнеур Залман Герлік народився 25 сівана 5640 року (1880 р.) у місті Рогачов. У 1897 році, у віці 17 років, він взяв участь в урочистостях з нагоди весілля Ребе Раяц у Любавичах. Саме там, після проголошення Ребе Рашаб про заснування єшиви Томхей Тмімім, Шнеур Залман став першим учнем, офіційно прийнятим до цього навчального закладу. Рабинська діяльністьУ 1901 році рабин Герлік розпочав свою діяльність як духовний лідер громади в містечку Брезно. Протягом десятиліть він виконував обов’язки рабина, незважаючи на переслідування з боку радянської влади.У 1949 році рабин Герлік прибув до Ізраїль та оселився в Кфар-Хабад, де протягом 25 років обіймав посаду рабина. Принцип відповідальностіІснує історія, що сталася в один зі святкових днів уже після того, як Ребе Раяц покинув цей світ. Хасиди зібралися в його квартирі, і наш Ребе звернувся до рабина Герліка з проханням сказати слова Тори. Виявляючи виняткову скромність, рабин відповів, що, на його думку, рабин Кфар-Хабад повинен мати вищі духовні якості й бути більш піднесеною людиною, ніж він сам.Ребе відповів, що це питання цілковито залежить від самого рабина Герліка, давши урок про те, що велич і успіх у служінні залежать від особистих зусиль і праці над собою. Служіння та спадщинаРабин Герлік ініціював будівництво центральних синагог і першої у Кфар-Хабад мікви. Його енергія була настільки великою, що навіть у похилому віці він здійснив поїздку до США для збору коштів на потреби громади, що отримало високу оцінку Ребе. Пам’ятьРабин Шнеур Залман Герлік трагічно загинув в автомобільній катастрофі в ніч на 8 сівана 5734 року (1974 р.). Його внесок у розвиток громади визнається невід’ємною частиною історії Хабаду в Ізраїль, а його ім’ям названа одна з вулиць Кфар-Хабад. Любавицький календар