У тижневій главі Тори «Насо» розповідь про освячення Храму починається словами: «Того дня, коли Моше завершив спорудження Святилища…» І уважного читача з загостреним почуттям справедливості ці слова можуть зачепити: адже перед цим докладно описувалося, як увесь народ щедро жертвував на спорудження Святилища, а потім безліч людей «мудрих серцем» під керівництвом Бецалеля та Оголіава старанно його будували. А тепер уся заслуга приписується Моше!Зрозуміло, що це не перебільшення заради применшення ролі численних будівничих Святилища. Тора використовує цей вислів, щоб підкреслити особливу заслугу Моше. Адже, як пояснюють мудреці Талмуду, він повністю присвятив себе спорудженню Храму, стежачи, щоб кожен елемент Святилища відповідав задуму Всевишнього, і давав майстрам детальні вказівки.Подібно до цього Перший Храм називають храмом Давида, а Другий — храмом Соломона. Не тому, що вони були збудовані на їхні кошти, а тому, що вони вклали всю душу в їх спорудження. Саме з цієї причини початкове Святилище назване Храмом, який побудував Моше.Таке ставлення до улюбленого дітища зовсім не означає надмірного контролю. Коли керівник великого проєкту знає ціну кожного гвинтика — це ще не обов’язково мікроменеджмент. Звісно, якщо він не намагається закручувати ці гвинтики власноруч, відштовхуючи працівників або засипаючи їх непотрібними порадами. Тут важливий баланс: уміти делегувати, поважаючи виконавців та їхню можливу ініціативу, не стояти над душею й не зазирати через плече — але водночас уміти питати за результат.І це мистецтво важливе не лише під час спорудження Храму, будівництва чи ведення бізнесу, а й у сім’ї та загалом у житті. Треба вміти делегувати функції та роботу. Але саме роботу, а не відповідальність за кінцевий результат. Інакше це вже буде безвідповідальність.джерело: Chabad.org

«“Якщо” — слово, що виражає прохання, як пояснили наші благословенної пам’яті мудреці зміст цієї фрази:“Лише б за Моїми законами пішли”.»І це — те, що Всевишній ніби благає нас, щоб ми дотримувалися Тори —сам підтримує й дає сили людині, щоб вона не втомилася, роблячи правильний вибір.І є в цьому ще одна додаткова ідея, що «за Моїми законами — підете», коли душа стає «тією, що йде» — просувається, піднімається.З приходом Мошиаха розкриється гідність простоти й непорочності, яка є у Служінні простих людей, які моляться та промовляють Псалми у простоті.Піди за Моїми законами. Проста прохання — велика силаТора дає силу встояти у виборі Підтримка Всевишнього —в кожну митьДуша стає «тією, що йде». Просування й підйомПросте служіння у простоті. Молитва й Псалми — шлях до прекрасного світла! джерело: moshiach.ru

Період погромів 1834 року став переломним моментом в історії єврейського ішуву в Ерец-Ісраель і, зокрема, в історії громади хасидів Хабаду. Політична нестабільність, що виникла внаслідок єгипетського завоювання регіону Мухаммадом Алі, призвела до повного руйнування системи безпеки єврейських громад.🏚️ Криза громади в ЦфатЦфат на той час був центральним духовним та адміністративним осередком хасидів Хабаду в Ізраїль. Події тих років завдали громаді непоправної шкоди. Руйнування друкарні Ісраеля Бака, яка відігравала ключову роль у забезпеченні громади та розвитку книгодрукування, позбавило багатьох членів громади джерел існування.Спроби, здійснені головою «Колелю хасидів», забезпечити безпеку через переговори з місцевим каді, не мали успіху; після короткочасного укриття сотні сімей були змушені залишити безпечні місця та шукати порятунку в печерах і руїнах. Сукупність погромів і руйнівного землетрусу 1837 року призвела до фактичного розпаду хабадської громади в Цфат. Основна частина членів громади вирішила переселитися до Єрусалим, що заклало основу для створення там нового великого центру хасидів Хабаду.🏗️ Відновлення громади в ХевронНа відміну від Цфат, громада Хабаду в Хеврон продемонструвала високий рівень життєстійкості. Після того як місто постраждало від грабунків як з боку повстанців, так і з боку урядових військ, громада опинилася під загрозою зникнення.Завдяки масштабному збору коштів, організованому серед хасидів Хабаду в Росія, країнах Ашкеназу та Італія, вдалося мобілізувати необхідні ресурси. Фінансова підтримка дала змогу відновити інфраструктуру, відремонтувати синагоги та інституції громади, тим самим забезпечивши безперервність єврейської присутності в місті.🧭 Історичне значенняПеріод заворушень 1834 року демонструє два протилежні процеси: втрату старих центрів і формування нових організаційних структур. Здатність громади Хабаду до оперативної мобілізації ресурсів і передислокації сил дозволила їй не лише пережити кризу, а й зміцнити свої позиції, перетворивши Єрусалим на центральний хабадський осередок, який визначив вектор розвитку руху в Ерец-Ісраель на десятиліття вперед.📖 Любавицький календар

📌13 сівана 5660 року (10 червня 1900 року) — Весілля батьків Ребе, рабі Леві-Іцхака та ребецн Хани Шнеєрсон.Коли Леві-Іцхак досяг відповідного віку, тодішній глава Хабаду, п'ятий Любавицький Ребе, рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) познайомив його (як кажуть у євреїв — «влаштував шидух») з Ханою, донькою головного рабина Миколаєва, мудреця і праведника рабі Меїра-Шломо Яновського. Однак вже після того, як було призначено дату весілля, у суботу ввечері після закінчення свята Швуес, наречена занедужала і батьки вирішили відкласти весілля. До ребе Рашаба було відправлено спеціального посланця, щоб заручитися його схваленням, однак ребе не погодився і рекомендував провести церемонію у призначений час, давши благословення на благополучний результат.джерело: chabad.odessa

14 сівана 5581 року (14 червня 1821 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма бен Іцхака з Воложина (Воложинера). Рабі Хаїм був найкращим учнем знаменитого рабі Еліягу бен Шломо-Залмана (Віленського гаона). Він належав до числа противників хасидизму (міснагдім), однак порівняно з учителем був досить поміркованим і навіть майже доброзичливо налаштованим до хасидів, визнаючи цінність ідей хасидського вчення. На початку XIX століття рабі Хаїм заснував у рідному Воложині знамениту єшиву, що проіснувала майже сто років і сформувала релігійно-духовний вигляд литовського єврейства. Воложинська єшива стала зразком і прототипом великих талмудичних навчальних закладів, що існували спочатку у Східній Європі, а потім перебралися до Ізраїлю, США та інших місць (єшиви у Слободці (нині частина Каунаса, Литва), Мирі (Білорусь), Кельме, Кельцях (обидва — Польща) та Тельзі (Тельшяй, Литва)).джерело: /chabad.odessa

Йемей Ташлумін — це шість днів, що настають одразу після свята Шавуот, з 7 по 12 сівана. У ці дні існує можливість доповнити те, що не було зроблено або принесено як жертва у саме свято.🏛 Історичний аспект і ХрамУ часи Храму ті, хто з різних причин не встиг принести святкову жертву на Шавуот, мали можливість зробити це протягом наступних шести днів. Ребе підкреслював, що навіть у наш час, в очікуванні швидкого відбудування Храму, цей період зберігає своє значення як час, призначений для завершення святкового служіння. Якби Храм був побудований у ці дні, ми були б зобов’язані принести святкові жертви.🧳 Духовний зміст: пакування багажуАлтер Ребе пояснював суть цих днів через притчу про купця. Купець, який закупив товар на великому ярмарку, не поспішає вирушати одразу. Він залишається ще на кілька днів, щоб ретельно запакувати товар, аби той не пошкодився в дорозі. Так і ми: після великого розкриття світла Тори на Шавуот нам даровані дні Ташлумін, щоб «запакувати» й закріпити отримане натхнення, аби воно залишалося з нами протягом усього року й не загубилося в метушні буднів.💡 Настанови Ребе до завершення періодуРебе закликав використати завершальний день, 12 сівана, для прийняття твердих рішень. Це включає зміцнення у вивченні Тори, постійність у заняттях ХІТАС і Рамбамом, а також поглиблення в таємниці Тори — тобто в Хасидут. Важливо також посилювати поширення джерел мудрості Тори назовні, зміцнювати єдність єврейського народу через любов до ближнього та збільшувати розмір пожертв, роблячи це з доброзичливим виразом обличчя.📜 Традиції та звичаї ХабадуУ дні Ташлумін не читають молитву покаяння Таханун. Традицією стало проведення зібрань, присвячених вивченню Тори, які називаються Кінус Тора, а також організація дитячих заходів. На згадку про події 1991 року, коли Ребе провів особливу зустріч на завершення цього періоду, хасиди по всьому світу влаштовують фарбренгени, щоб підбити підсумки святкового часу та надихнутися на подальше служіння.📖 Любавицький календар

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує на відкриття виставки студентського графічного дизайну «Юдаїка в українському плакаті» ✨Виставка присвячена діалогу культур, пам’яті та мистецькій наступності поколінь. Вона нагадує про видатних єврейських митців, пов’язаних з Україною, чия творчість збагатила українську, європейську та світову культуру.Але спадщина живе лише тоді, коли продовжується. Саме тому проєкт об’єднує досвід майстрів та енергію молодих дизайнерів, які через сучасний плакат переосмислюють тему юдаїки в українському культурному просторі.📍 Відкриття виставки: 28 травня о 18.00🗓️ Виставка триватиме: 28.05 — 23.06 (вхід вільний)🕛 Графік роботи: нд–чт | 12:00–19:00📌 Київ, вул. Шота Руставелі, 13(вхід з вул. Еспланадна)Куратори проєкту:— Альберт-Лейзер Фельдман— Андрій Будник

📌 5625 (1865): Ребе Рашаб (рабі Шолом Дов-Бер) заручився зі Штерною-Сарою Шнеєрсон.📌 5692 (1932): Реб Менахем-Мендл Орнштейн одружився з Шейною, донькою Ребе Раяца (рабі Йосефа-Іцхака Шнеєрсона).Айом-йомАлтер Ребе сказав одному з тих, хто увійшов до нього на «єхидут»:«…Сини Ізраїлю подібні до свічок. Свічка складається з посудини, ґнота, олії та самого вогню. Але щоб свічка почала світити, її потрібно запалити. Твоя душа — це свічка, сповнена внутрішнього добра, але їй бракує того, хто подарував би їй полум’я. І знай: лише через рішучу боротьбу та подолання своєї тваринної душі, подібно до удару кременя об кремінь, висікається іскра, яка запалює в тобі Божественний вогонь».джерело:📖 Любавицький календар 

Останні дні принесли нам звістки про трагічні події, які змушують кожного з нас поставити запитання: «Чому?». Коли біда приходить раптово, забираючи життя, спроби знайти логічне виправдання трагедії часто здаються безглуздими й лише посилюють страждання.📜 ХРОНІКА ПОДІЙПонад 50 років тому, в ніч після свята Шавуот, сталася страшна автокатастрофа, у якій загинули четверо людей, серед них — видатний равин Кфар-Хабаду, р. Шнеур-Залман Горелік. Ця подія сколихнула всю громаду. Свідки тих днів розповідали про миті жаху, коли святкова поїздка в одну мить перетворилася на невимовну втрату.🧠 СЛОВА РЕБЕ: «НЕМАЄ ОБОВ’ЯЗКУ ВИПРАВДОВУВАТИ ВСЕВИШНЬОГО»Коли звістка про аварію дійшла до секретаріату Ребе у 770, він був глибоко вражений. Однак, побачивши, що хасиди продовжують співати, ще не знаючи про те, що сталося, Ребе вийшов до них і заохочував спів, щоб не переривати радість свята для інших.У Шабат, 11 Сівана, Ребе присвятив цій події глибоку бесіду. Він пояснив, що є речі, незбагненні для людського розуму.Істина понад усе: Ребе процитував слова Гемари, пояснюючи, що коли ми бачимо події, які здаються нам неправильними або жорстокими, немає обов’язку «виправдовувати» Всевишнього.Право на біль: Ребе вчив, що віра в Б-га не суперечить «крику» серця. Навпаки — саме через глибину своєї віри людина має право висловити свій біль і свої «претензії» Небесам, бо знає: Б-г — це Істина, і Йому не потрібно брехати, намагаючись виправдати незбагненне.🚀 ЗАКЛИК ДО ДІЇРебе підкреслив, що навіть коли причина того, що сталося, залишається таємницею, відповідь на біль має бути діяльною. Він закликав посилити «мівцаїм» (кампанії), підтримку єшив і шкіл та прояв безумовної любові до ближнього (Агават Ісраель). Ребе розглядав це як спосіб додати світла у світ, перетворюючи нестерпний смуток на конкретні кроки допомоги й творення.🙏 ВИСНОВКИ ДЛЯ НАС СЬОГОДНІУрок, який залишив нам Ребе, полягає в тому, що в моменти непоправної втрати ми не зобов’язані займатися самообманом чи шукати фальшиві втіхи. Ми можемо визнати свій біль, свій крик і своє нерозуміння, але водночас спрямувати свої сили на зміцнення добра, перетворюючи скорботу на дії, які принесуть світло туди, де була темрява.📖 Любавицький календар https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

Українські студенти отримали унікальну можливість навчатися в одному з найпрестижніших університетів Ізраїлю Tel Aviv University за ексклюзивною стипендіальною програмою.TAU International відкриває спеціальний стипендіальний фонд для українців, який дозволяє здобути освіту англійською мовою у Lowy International School з повним покриттям вартості навчання.Стипендія доступна для: бакалаврських програм магістерських програмЩо важливо: навчання проходить англійською мовою фонд покриває tuition fee програма створена спеціально для українських студентівДля участі необхідно: мати українське громадянство та підтверджене місце проживання подати заявку та бути прийнятим/ою на одну з програм TAU InternationalТакож однією з умов є участь у Student Ambassador Club Lowy International School.Сьогодні освіта — це не лише диплом. Це нові можливості, міжнародні контакти, досвід життя в іншій країні та шанс будувати майбутнє навіть у найскладніші часи.Tel Aviv University входить до числа найвідоміших університетів Ізраїлю та співпрацює з провідними міжнародними академічними програмами.Деталі та подача заявки через офіційний сайт TAU InternПосилання https://international.m.tau.ac.il/scholarship_programs... 

Сьогодні 11 сівана 5786 р. 5660 (1900 р.) — (згідно із записами ребецн Хани) відбулося весілля рабі Леві-Іцхака та ребецн Хани, батьків Ребе. 5681 (1921 р.) — рабин Шмар’ягу Гурар’я (Рашаг) одружився з донькою Ребе Раяца.Айом ЙомІз бесід Ребе Рашаба: у служінні Всевишньому згідно зі шляхом хасидизму існують найрізноманітніші рівні… Рівень «мертвого» не потребує довгих пояснень. Але існує — слава Б-гу — і «воскресіння з мертвих» у духовній праці.Мертвий — холодний; немає нічого холоднішого, ніж природний, суто людський розум. І коли цей природний інтелект осягає Божественну істину, а почуття, що містяться в розумі, починають тремтіти й захоплюватися інтелектуальною насолодою від осягнення Б-жественного — це і є справжнє «воскресіння з мертвих». Любавицький Календар

Рабин Авраам Шнеєрсон, який народився 11 сівана 1860 року в містечку Любавичі, є однією з визначних постатей в історії хасидського руху. Будучи сином рабина Ісраеля Ноаха Шнеєрсона, відомого як «Маарін» — лідера хасидів Хабаду в Ніжині — він залишив свій слід в історії насамперед як тесть Шостого Любавицького Ребе, рабі Йосефа Іцхака Шнеєрсона (Ребе Раяца). Його особистість і досі слугує прикладом глибокої духовності та рідкісної скромності. 📖 Життєвий шлях і духовне становленняУ 1875 році він одружився з ребецн Йохевед, донькою рабина Єгошуа Фалліка Шейнберга, після чого переїхав до Кишинева. Там він присвятив життя глибокому вивченню Тори, підтримуючи тісний духовний зв’язок із головним рабином Бессарабії, своїм другом дитинства, рабином Єгудою-Лейбом Цирельсоном. У Кишиневі рабин Авраам користувався величезною повагою як знавець Тори, однак уникав публічності та почестей. Яскравим свідченням його величі є слова П’ятого Любавицького Ребе (Ребе Рашаба), який наставляв свого сина, Ребе Раяца, вчитися принципів справжнього смирення у свого свата, р. Авраама. Навіть коли після смерті батька хасиди Ніжина просили р. Авраама зайняти посаду адмора, він категорично відмовився, залишаючись вірним своєму ідеалу скромності. 🕊 Останні роки та пам’ять поколіньРабин Авраам Шнеєрсон брав активну участь у найважливіших подіях родини Шнеєрсонів; зокрема, він був присутній на весіллі Сьомого Любавицького Ребе, займаючи почесне місце за столом поруч із Ребе Раяцом. Він помер 2 хешвана 1937 року й був похований на єврейському кладовищі в Кишиневі поруч із дружиною, ребецн Йохевед, яка відійшла у засвіти у 1919 році.Протягом десятиліть місце його поховання залишалося забутим, однак близько 2002 року могилу було знайдено. Напередодні річниці смерті у 2011 році місце спочинку було повністю відреставроване зусиллями «Хевра Кадиша» та Головного рабинату Молдови під керівництвом посланця Ребе рабина Залмана Абельського за координації онука, рабина Менахема-Мендла Залманова. 👨‍👩‍👧‍👦 Родина та спадщинаРабин Авраам і ребецн Йохевед виховали дітей, які продовжили їхній шлях. Серед них була Нехама Діна — дружина Шостого Любавицького Ребе. Родина пережила чимало випробувань, зокрема втрату дітей у ранньому віці, серед яких були Ісраель Ноах, Ефраїм Фішель і Шейндль. Серед інших їхніх дітей, які залишили слід в історії родини, — Малка-Сася, Браха-Ліза, Бат-Шева та рабин Бен-Ціон Шнеєрсон із Тель-Авіва. Їхнє життя і служіння залишаються важливою сторінкою в літописі династії Шнеєрсонів, продовжуючи надихати нові покоління. джерело: 📖 Любавицький календар