Відповідь:Спостерігаючи за навколишнім світом, людина часто стикається з парадоксом: багатство нерідко зосереджується в руках людей, далеких від духовності та дотримання релігійних законів. Це породжує закономірні питання про Б-жественну справедливість.Передусім важливо визнати: задум Всевишнього вищий за наше сприйняття. Як сказано у пророка Йешаягу: «Мої думки — не ваші думки». Ми бачимо лише фрагмент реальності, тоді як Творець судить кожного, виходячи з його особистого потенціалу та унікальних обставин. Неможливо однозначно визначити, хто є «праведником», а хто «грішником», не знаючи всієї глибини людського життя і тих внутрішніх боротьб, які веде людина.Традиція вчить розрізняти наявність грошей і сам стан багатства. У трактаті «Піркей Авот» сказано: «Хто багатий? Той, хто радіє своїй частці». Гроші — лише інструмент. Можна володіти мільйонами, але жити в постійному страху, конфліктах і незадоволеності, що фактично робить людину бідною. І навпаки — той, хто цінує те, що має, володіє внутрішнім спокоєм і щастям, які неможливо купити.Іноді великі гроші посилаються людині як випробування або, за словами царя Шломо (Коелет), як «багатство, що зберігається на шкоду своєму власнику». Історія знає чимало прикладів, коли статки ставали причиною падіння, ув’язнення або глибокої депресії.Існує і глибший аспект. Згідно з Торою, Всевишній абсолютно справедливий і не залишається в боргу ні перед ким. Якщо людина, яка загалом веде неправильний спосіб життя, зробила хоча б кілька добрих вчинків, вона має отримати за них винагороду.Для праведника нагорода часто відкладається на Майбутній світ — щоб бути вічною і досконалою.Для грішника Всевишній може «виплатити» винагороду тут, у матеріальному світі — через гроші й успіх, щоб повністю розрахуватися з ним ще за життя. У такому випадку багатство виявляється не благословенням, а способом завершити всі рахунки на землі.Важливо пам’ятати: матеріальний достаток — це насамперед відповідальність. Це ресурс, даний Б-гом для того, щоб робити світ кращим, допомагати тим, хто потребує, і підтримувати справедливість. Успіх інших не має збивати нас зі шляху. Справжня мета життя — не накопичення цифр на рахунку, а вибудовування правильних стосунків із Б-гом і людьми.Матеріальне благополуччя приходить і відходить за волею Провидіння, але духовні здобутки залишаються з людиною назавжди. Справжня віра — у розумінні того, що все, дане нам Всевишнім — від шматка хліба до великого багатства — надане саме в тій мірі, яка необхідна для виконання нашої унікальної місії на землі.джерело: https://toldot.com/

У Торі заповідь про взаємну відповідальність сформульована в главі «Кдошим» так: «Не ненавидь брата свого в серці своєму; докоряй, докоряй ближньому твоєму, і не понесеш за нього гріха». Ці слова — не просто суха юридична норма, а основа справжньої етики. Ми звикли вважати ненавистю активну агресію чи гнів, але духовна традиція вчить: байдужість — це теж форма ненависті.Якщо ви бачите, що людина фізично падає у прірву і не намагаєтеся її втримати, ваше мовчання визнають злочинним у будь-якому суспільстві. Духовне падіння або вчинення гріха з точки зору вічних цінностей не менш небезпечне для душі. Ховаючись за маскою сучасного «лібералізму» або просто не бажаючи обтяжувати себе чужими проблемами, ми часто проявляємо не терпимість, а глибоку байдужість до долі ближнього.Фраза «не понесеш за нього гріха» має два важливі тлумачення. Перше вказує на пряму колективну відповідальність: якщо у вас була реальна можливість зупинити людину, але ви вирішили промовчати, частина вини за її вчинок лягає і на вас. У такому випадку Творець спитає з того, хто став пасивним співучасником, не запобігши злу, коли це було в його силах.Друге тлумачення стосується самої форми виправлення. Мудреці пояснюють: «докоряй так, щоб самому не згрішити». Це означає, що процес наставлення не має перетворюватися на приниження. Якщо ви змусили людину почервоніти від сорому або зробили зауваження публічно, ви самі вчинили серйозне порушення. Зауваження має бути м’яким, делікатним і продиктованим виключно турботою, а не бажанням принизити співрозмовника.Заповідь актуальна для кожного, однак важливо пам’ятати про мудрість: зауваження має сенс лише тоді, коли є шанс, що його почують. Якщо наперед зрозуміло, що слова викличуть лише гнів або ще більше відторгнення, закон іноді приписує промовчати. Справжня мета — не формальне виконання обов’язку, а реальне спасіння людини від помилкиУявіть, що ваш близький необережно тягнеться до оголеного дроту. Ви крикнете і зупините його, бо цінуєте його життя. Так само і в духовному сенсі: вчасне слово — це найвища форма прояву любові. Без розуміння тонкощів цього закону ми ризикуємо або мовчати з холодної байдужості, або поранити людину своєю різкістю. Відповідальність за іншого — це те, що перетворює просте співіснування на справжнє людське братерство.джерело: https://toldot.com/

Відповідь:Слово «цадик» (від кореня «цедек» — «справедливість») часто перекладають як «праведник». Однак в єврейській традиції це поняття значно ширше, ніж просто відсутність гріхів. Це не той, хто пасивно уникає зла, а той, хто активно утверджує добро і справедливість у світі.Згідно з ученням мудреців, цадик — це людина, чий спосіб життя повністю відповідає волі Всевишнього. Він гармонійно поєднує два напрямки — бездоганне виконання заповідей і глибоку віру. Як сказано у пророка: «Цадик вірою своєю житиме».Першим, кого Тора прямо називає цадиком, був Ноах (Ной). Його праведність стала причиною спасіння людства від Потопу. Пізніше ми бачимо, як Авраам заступається за мешканців Сдому, сподіваючись, що заради десяти праведників Б-г пощадить усе місто. Це підкреслює важливу роль цадика: він є опорою, на якій тримається світ.Талмуд стверджує, що в кожному поколінні живуть 36 прихованих праведників (івритом число 36 позначається літерами ламед і вав). Світ існує лише завдяки їхнім заслугам. Часто вони ведуть найпростіший спосіб життя, приховуючи свою святість під виглядом звичайних ремісників або робітників. Їхня велич проявляється в скромності та готовності брати на себе страждання покоління, щоб спокутувати його помилки.Хоча абсолютна праведність — рідкісний дар, Тора закликає кожного прагнути до цього ідеалу. Цікаво, що шлях до рівня цадика відкритий навіть для тих, хто зробив серйозні помилки. «На тому рівні, де стоять ті, хто розкаявся, не можуть стояти навіть праведники, які ніколи не грішили». Справжнє виправлення (тшува) здатне перетворити грішника на праведника, адже зусилля подолати себе і своє минуле мають величезну духовну силу. Водночас мудреці застерігають: немає нічого небезпечнішого за «показну праведність». Справжній цадик уникає гордині й самозвеличення.Поняття праведності не обмежується лише єврейським народом. В юдаїзмі існує концепція «Хасидей Умот а-Олам» (Праведники народів світу). Це люди з інших народів, які дотримуються семи заповідей нащадків Ноаха і ведуть моральний спосіб життя. Таким людям також призначена частка в Майбутньому світі, адже Б-г цінує щире прагнення до добра в кожному зі Своїх творінь.джерело: https://toldot.com/

У світському розумінні «життя» — це біологічний процес, сукупність хімічних реакцій і серцебиття. Однак Тора і єврейські мудреці вкладають у це поняття зовсім інший, значно глибший і вічний зміст.Щоб зрозуміти суть єврейського визначення життя, варто звернути увагу на термін «живі води» (маїм хаїм), який часто зустрічається в Торі. Мудреці пояснюють, що «живою» водою може називатися лише вода з джерела, яке б’є постійно. Якщо джерело пересихає хоча б раз на сім років, його вода в духовному сенсі перестає вважатися «живою».Таким чином, справжнє життя — це те, що не має перерви. Це безперервний потік, пов’язаний із Першоджерелом. Життя — це не просто існування в часі, це причетність до вічності.У Талмуді (трактат Брахот) наведено, на перший погляд, парадоксальне твердження: «Нечестивці навіть за життя називаються мертвими, а праведники навіть після смерті називаються живими». Цей вислів розкриває справжній сенс слова «життя» через зв’язок із Творцем: людина, яка витрачає свої дні лише на задоволення швидкоплинних фізичних бажань, обриває зв’язок зі своєю душею і вічністю. Її тіло функціонує, але духовна «батарея» від’єднана від джерела. Вона подібна до зрізаної квітки: ще виглядає живою, але насправді вже мертва, бо позбавлена живлення від кореня.Праведник же будує своє життя на цінностях, що стоять вище часу. Його вчинки, його вплив і його душа нерозривно пов’язані з Б-гом — Джерелом вічності. Тому, коли його тіло перестає дихати, сама його сутність продовжує «жити» у вищих світах і в пам’яті тих, кого він наставив на шлях добра.Життя — це не кількість прожитих років, а якість зв’язку з Творцем. Справжній сенс слова «життя» в Торі — це безперервність. Ми по-справжньому живі лише тоді, коли наші дії мають вічну цінність. Як сказала Авіґаїль царю Давиду, душа людини має бути «зав’язана у вузлі життя» — і це найвища форма існування, до якої ми прагнемо.Для тих, хто йде шляхом Бней Ноах (нащадків Ноаха), цей сенс особливо важливий: усвідомлене життя за законами Творця перетворює звичайне земне існування на «життя вічне» вже тут, у цьому світі.джерелло: https://toldot.com/

Сьогодні 18 Іяра 5786 року33-й день Омера, свято Лаг ба-ОмерУ Міттелер Ребе (Другого Любавицького Ребе) Лаг ба-Омер був одним із найвидатніших свят. У цей день виходили в поле; хоча Ребе не здійснював омивання рук для трапези з хлібом, він випивав трохи «лехаїм» (міцного напою), що було заборонено йому через стан здоров’я.У цей час спостерігали багато чудес. Більшість із них стосувалася народження та благополуччя дітей. Протягом усього року люди з надією чекали й передчували настання Лаг ба-Омера.📖 Любавицький календар

День вісімнадцятого Іяра — це не просто дата в календарі, а мить, коли небеса розкриваються, і світло внутрішньої Тори наповнює наш світ. У цей тридцять третій день відліку Омера ми відзначаємо «Йом Ілула» — день великої радості божественного мудреця, рабі Шимона бар Йохая (Рашбі). Автор книги Зоар перед своїм відходом заповів учням не сумувати, а святкувати. Він бачив у цьому дні вершину тріумфу своєї душі, коли всі таємниці, накопичені за роки випробувань, були остаточно передані людству. За переданням, дім мудреця того дня був охоплений неземним полум’ям, яке не обпалювало, а освітлювало все навколо. Цей духовний вогонь і сьогодні, через тисячоліття, зігріває єврейські душі, нагадуючи: справжнє знання — це світло, що розганяє будь-яку темряву. 🕊️ Від зцілення — до єдностіДуховний сенс святаОкрім вшанування Рашбі, Лаг ба-Омер несе звістку про втіху й виправлення суспільства. Це день, коли припинилася страшна епідемія, що вразила двадцять чотири тисячі учнів рабі Аківи. Трагедія сталася через те, що великі знавці Тори не виявляли належної поваги один до одного. Святкуючи сьогодні, ми виправляємо ту давню помилку, ставлячи в центр «Агават Ісраель» — безумовну любов до ближнього. Ми радіємо, що світло Тори не згасло, адже саме в цей день рабі Аківа передав свої знання новим п’ятьом учням, серед яких був Рашбі. Так Лаг ба-Омер став символом тяглості й перемоги єдності над роз’єднанням.За ініціативою Любавицького Ребе цей дух єдності сьогодні втілюється у масштабних дитячих парадах, що об’єднують тисячі сердець під знаком єврейської гідності. 📜 Спадщина поколінь: Хабадські Ребе в Любавичах В історії Хабаду цей день завжди мав особливий відтінок. Ще з часів Алтер Ребе існував звичай виходити цього дня в поле. Міттелер Ребе перетворював Лаг ба-Омер на час чудес: хасиди знали, що це «година благовоління», коли Ребе дає особливі благословення на зцілення та народження дітей. За Цемах-Цедека свято відзначали з особливим розмахом: трапези в полях, нігуни й хасидські історії. Ребе Рашаб викупив право запалювання вогнища в Хевроні, а наш Ребе перетворив цей день на потужний інструмент пробудження єврейських іскор у всьому світі, закликаючи кожного стати «світильником», що несе світло Машиаха. ✡️ Звичаї Лаг ба-Омера в ХабадіЩоб ви могли повноцінно прожити цей святий день, зібрано основні традиції та вказівки Ребе: 📌Молитва і цдакаУ цей день не читають Таханун (покаянні молитви), адже він сповнений радості. Ребе закликав збільшувати пожертви кратно числу 18 (Хай — життя), що відповідає даті 18 Іяра. Також прийнято читати 33-й псалом із книги Тегілім.📌Святкова трапеза і їжаПрийнято влаштовувати святкові трапези (фарбренгени). Є звичай їсти плоди ріжкового дерева (на згадку про чудо в печері Рашбі), а також варені яйця, пофарбовані в коричневий колір. Цемах-Цедек також вказував на традицію вживати молочні страви. 📌Вогнища і радістьЗапалювання вогнищ — давній звичай, що символізує світло книги Зоар. Хасиди збираються біля вогню, співають нігуни та розповідають історії про праведників. 📌Святі місця і паломництвоТі, хто має змогу, відвідують Мерон — місце спочинку Рашбі. Для тих, хто далеко, Ребе радив відвідувати «ціюн» — святі місця спочинку наших учителів (наприклад, Оель Ребе), щоб через них поєднатися з енергією цього дня. 📌Опшерніш (перша стрижка)Для хлопчиків, яким виповнилося три роки між Песахом і Лаг ба-Омером, прийнято проводити урочисту першу стрижку саме цього дня — біля могили Рашбі або в хасидській громаді. 📌ВесілляВ останні десятиліття Ребе зазначав, що можна проводити весілля не лише вдень, а й починаючи з самої ночі Лаг ба-Омера, примножуючи радість у народі Ізраїлю. Нехай світло рабі Шимона бар Йохая осяє ваші домівки та принесе кожному особисте й загальне Визволення!Лаг ба-Омер самеах! 📖 Любавицький календар       

Друзі, наближається особливий Шабат — Шабат глави «Бемідбар». У цей день, під час «Раава де-Раавін» (часу найвищого благовоління Всевишнього перед завершенням Шабату), ми маємо особливий звичай, встановлений Ребе.📜 Історія звичаюУ 1986 році (5746 р.) Ребе звернувся з щирим проханням: зробити цей Шабат символом єдності єврейського народу.Оскільки Шабат «Бемідбар» — це субота, коли ми благословляємо місяць Сіван і готуємося до дарування Тори, надзвичайно важливо відтворити ту атмосферу, яка панувала біля гори Синай:«Як одна людина з одним серцем».👥 Що ми робимо?Ребе запропонував організовувати цього дня хасидські фарбренгени під гаслом:«Як добре і як приємно сидіти братам разом!»Програма зустрічі проста й глибока:• Спільний фарбренген — адже сказано, що «преломлення хліба зближує серця».• Слова Тори — обговорення тем любові до ближнього (Агават Ісраель) та єдності народу.• Взаємна підтримка — кожен має підтримати й надихнути свого друга (а жінки — подругу) на добрі справи та зміцнення зв’язку між нами.🎯 МетаЗібратися всім разом — «і старий, і малий, сини й доньки» — щоб наповнити світ енергією єдності. Коли ми єдині внизу, Всевишній відкриває Свої благословення згори.📍 Де б ви не були цього Шабату — організуйте невелику зустріч, скажіть «Лехаїм» і додайте у світ тепла та єдності!Шабат Шалом!джерело:  Любавицький календар

Сьогодні ми зануримося в історію дивовижної людини, чиє життя стало унікальним мостом між поколіннями. Рабі Перец Хен (1797–1883) — великий хасид і мудрець, який удостоївся рідкісної заслуги: він бачив шістьох глав Хабаду — від самого Алтер Ребе до Ребе Раяца.🌟 Унікальний ланцюг поколіньРабі Перец Хен прожив 86 років і став живим свідком золотої епохи хасидизму.У дитинстві він удостоївся побачити засновника Хабаду — Алтер Ребе — під час його поїздок громадами.А вже у глибокій старості, за кілька місяців до своєї смерті, він бачив маленького Йосефа-Іцхака — майбутнього Ребе Раяца — коли той був ще немовлям у колисці.Так в одній людині поєдналася вся історія хасидизму — від його зародження до двадцятого століття.🕍 Шлях рабинського служіння і диво в БешенковичахРабі Перец був відомий під різними іменами — залежно від міст, де служив: Перец Смілянський, Перец Невельський і Перец Бешенковицький.Його призначення до Бешенковичів відбулося за прямою вказівкою Міттлер Ребе.Перед від’їздом Ребе наказав йому поглиблено вивчити конкретний закон у кодексі «Шулхан Арух».Згодом стало зрозуміло, навіщо. У місті жив великий геній і знавець Тори — рабі Аарон Яффе, який скептично ставився до молодих рабинів.Коли виникла складна юридична суперечка, рабі Перец відповів на неї настільки блискуче, спираючись саме на той розділ, який йому веліли вивчити, що рабі Аарон був вражений і визнав його велич.🔥 Вірність і відданість главам ХабадуРабі Перец був не просто хасидом, а справжнім стовпом відданості.🔹 За часів Цемах ЦедекаПісля відходу Міттлер Ребе рабі Перец був одним із найактивніших хасидів, які благали й наполягали, щоб Цемах Цедек прийняв на себе тягар керівництва громадою.🔹 За часів Ребе МаарашаПісля відходу Цемах Цедека саме рабі Перец був серед тих, хто офіційно проголосив прийняття хасидами керівництва Ребе Маараша.Після цього старійшини хасидів розподілили між собою регіони, щоб підтримувати дух громад по всій Російській імперії, і рабі Перец узяв на себе турботу про Невель, Полоцьк та всю округу.💼 Рабин Чернігова і свідчення Міттлер РебеУ 1866 році, за порадою Цемах Цедека, він очолив громаду Чернігова.Там жив знаменитий учений рабі Моше Маріанов, який вирізнявся надзвичайно незалежним характером і ні перед ким не схиляв голови.На подив усіх, рабі Моше виявляв до рабі Переца надзвичайну пошану й завжди підводився, коли той заходив.Пізніше з’ясувалося, що рабі Моше чув від самого Міттлер Ребе перед його відходом слова:«Перец Смілянський — це прекрасний молодий чоловік».Слова Ребе були для нього найвищим авторитетом, який не потребував жодних доказів.🕯️ Спадщина і нащадкиРабі Перец відійшов у Шабат, 26 іяра 5643 року.Він залишив після себе славну династію. Серед його синів були видатні хасиди: рабі Меїр, рабі Моше-Лейб Лайн, рабі Авраам-Аарон, рабі Меїр-Сімха та знаменитий рабин Чернігова — рабі Давид-Цві (Радац) Хен.Його життя залишається для нас прикладом того, як можна пронести крізь десятиліття вогонь відданості вчителю й залишитися непохитним у вірі.Нехай пам’ять про великого хасида буде благословенна ✨📸 На фото: містечко Невель📖 Любавицький календар

Сьогодні — 2 Сівана, «ЙОМ А-МЕЮХАС» 5786 р.46-й день Омера📌 Йом а-Меюхас (2 Сівана) називається «особливим днем» з трьох причин: цього дня євреї отримали статус «святого народу», день тижня, на який він припадає, завжди збігається з Йом-Кіпуром, а також він розташований між важливими датами — Рош Ходешем і днями підготовки до дарування Тори. Сам по собі цей день не має окремих заповідей, тому ніби «пишається» своїм великим сусідством.Айом Йом• «Ана бе-коах» під час Кабалат Шабат («Зустрічі Суботи») промовляють пошепки.• Рядок «У-фрос алейну...» («І простягни над нами...») під час Кабалат Шабат промовляють стоячи.• У 5589 році (1829 р.) Шабат глави «Бемідбар» припав на 5 Сівана — напередодні свята Шавуот. Перед запалюванням шабатніх свічок Цемах Цедек — третій Любавицький Ребе — виголосив маамар (хасидське вчення) на тему: «Піднеси голову... їхніх батьків».Значення слова «сеу» («піднеси / поліч») тут відповідає тлумаченню Ібн Езри, як у вірші: «Кі тіса ет рош» («Коли будеш рахувати / підносити голову»). Пояснення цього принципу полягає в тому, що завдяки праці з розкриття світла душі, втіленої в тілі, відбувається духовне піднесення в самому «джерелі» та сутності душі, якою вона перебуває Нагорі. На основі цього Ребе пояснив кілька віршів, а також уривки із книги Зоар і Мідрашів.• У сам Шабат опівдні наш Учитель — Альтер Ребе — виголосив друш (промову) «І заручу тебе Мені навіки...» та пояснення до неї — саме ті, що надруковані в книзі Лікутей Тора.• У перший день свята Шавуот наш Учитель виголосив друш «І відлічіть собі...» та пояснення до нього, які також надруковані в Лікутей Тора.• На другий день Шавуота, під час святкової трапези, наш Учитель виголосив друш «А мудрість — звідки вона приходить?», що є другим поясненням до теми «Відлічіть п’ятдесят днів», надрукованим у Лікутей Тора.📖 Любавицький календар

Наближається свято Шавуот — день, коли завершив свій земний шлях засновник хасидизму, святий Баал-Шем-Тов (Бешт).Не всі пам’ятають, але напередодні 5720 (1960) року — до 200-річчя з дня його відходу — єврейський світ не планував нічого особливого. Хасиди не думали, що цей рік стане «особливим». Але у Сьомого Любавицького Ребе був інший задум.Ребе буквально влаштував справжній «струс», піднявши на ноги абсолютно всіх: від великих бізнесменів до шкільних учителів.⚡️ Головний лозунг року: «Поширення джерел»Ребе перетворив ювілей не просто на день пам’яті, а на практичний заклик до дії. У своїх листах того часу він прямо заявляв:«Це мій девіз цього року — моя вимога до кожного діяти з подвоєною енергією для поширення джерел хасидизму всюди!»Ребе пов’язував тему 200-річчя Бешта буквально з усім:● Бізнесменам він нагадував, що Баал-Шем-Тов учив служити Вс-вишньому в радості та піклуватися про матеріальний добробут інших.● Директорам шкіл робив зауваження, якщо ті забували «з теплом і хасидським вогнем» говорити з дітьми про спадщину Бешта.● Тим, хто просив благословення на зцілення, Ребе пояснював, що цей рік є часом особливої заслуги (сегули), а найкращі ліки — додати у вивченні вчення Баал-Шем-Това.🕯 «Баал-Шем-Тов любив світло»На фарбренгенах того року Ребе розкрив глибокий зв’язок між хасидизмом ХАБАД і вченням Бешта. Він цитував главу попереднього покоління — Ребе Раяца:«Баал-Шем-Тов дуже любив світло» — як духовне, так і буквальне. Відома історія, як Бешт і його учні запалювали багато свічок після завершення Шабату.Того року Ребе почав детально, від суботи до суботи, розбирати книгу Цаваат а-Ріваш («Заповіт Баал-Шем-Това»), перекладаючи глибокі містичні ідеї мовою практичних порад для щоденного життя кожного єврея.🕊 Спадщина Бешта:Турбота про тіло не менш важлива, ніж турбота про душу.Ребе підкреслював, що ще до того, як відкритися світу, Баал-Шем-Тов ходив селами та допомагав простим євреям матеріально — їжею, грошима, добрим словом.Висновок для нас сьогодні: справжній хасидизм — це не лише піднесені роздуми, а конкретні справи. Це 200 — а сьогодні вже значно більше — років безумовної Аават Ісраель — любові до ближнього.🔥 Шавуот — це час наново «прийняти Тору». І в день пам’яті Баал-Шем-Това найкращий подарунок для його душі — додати трохи світла у цей світ: відкрити книгу хасидизму, допомогти ближньому й зробити це зі справжньою, живою радістю.📖 Любавицький календар

Ребецн Двора-Лея була донькою Мітелер Ребе — другого Любавицького Ребе — та дружиною праведника, раббі Яакова-Ісраеля з Черкас.💍 Незвичайне сватання і таємниця МашиахаІсторія їхнього союзу почалася задовго до весілля. Одного разу Алтер Ребе — засновник ХАБАДу — гостював у святого праведника раббі Нохума з Чорнобиля. Він нагадав господарю слова їхнього спільного вчителя — Магіда з Межирича:«Машиах буде нащадком або найстаршого, або наймолодшого з моїх учнів».Найстаршим учнем був раббі Нохум із Чорнобиля, а наймолодшим — Алтер Ребе. Тоді Алтер Ребе з усмішкою сказав:«Навіщо нам сумніватися? Давай просто породичаємося!»Він підійшов до колисок онуків раббі Нохума й почав обережно торкатися їхніх голівок. Дійшовши до немовляти Яакова-Ісраеля, Алтер Ребе впевнено промовив:«Цього хлопчика я обираю за чоловіка для своєї онуки Двори-Леї».(Кажуть, що Алтер Ребе шукав особливу форму черепа: за переказами, у нащадків царя Давида вона відрізнялася тим, що на ній ідеально трималася корона).Після весілля молодий чоловік залишився в Лядах. Днями й ночами він вивчав Тору разом зі своїм шурином — майбутнім Ребе Цемах Цедеком, а їхнім постійним хаврутою був сам Алтер Ребе.🕊️ Відхід із цього світу: суд між подружжямЦя історія — одна з найзворушливіших у хасидських переказах.Одного разу раббі Яаков-Ісраель запросив до свого дому онука — великого праведника раббі Мордехая-Дова з Горностайполя. Дідусь завів його до кімнати дружини й сказав:«У нас із бабусею суперечка, і ми вирішили, що ти нас розсудиш. Бабуся каже, що повинна піти з цього світу першою. Адже якщо вона залишиться вдовою, хасиди перестануть приходити до дому, вона залишиться самотньою, а самотності не витримає. Я ж кажу, що першим маю піти я, бо, залишившись без неї, буду лише половиною людини й не зможу жити. Розсуди нас — ми покладаємося на твоє слово».Онук вислухав їх і відповів:«По-людськи бабуся має рацію — їй, як вдові, буде важче. Але оскільки думка дідуся інша, я не можу піти проти його волі. Мій вердикт такий: коли прийде ваш час, ви обоє підете з цього світу в один і той самий рік».Так і сталося. 1 Сівана 5636 року (1876) відійшла у засвіти праведна Двора-Лея. А лише через три місяці — 13 Елула того ж року — за нею пішов і її чоловік, раббі Яаков-Ісраель із Черкас. Їхні душі, нерозлучні на землі, разом піднялися у Вищі світи.🕯️ Нехай заслуги цих праведників захищають нас!📖 Любавицький календар