📖 ПередмоваНаш тижневий розділ починається словами «Ваїкра ель Моше» (І звернувся Б-г до Моше). Зверніть увагу на сувій Тори: літера א (Алеф) у слові «Ваїкра» написана незвично маленькою.З іншого боку, в книзі Диврей а-Ямім, у слові «Адам», літера א — навпаки, надзвичайно велика.🤔 ПитанняЧому в одному випадку ми «зменшуємо» літеру, а в іншому — «збільшуємо»? Який урок закладено в цій особливості написання?💡 ВідповідьЦі дві літери символізують два фундаментальні стани людини:Маленька «Алеф» (Ваїкра): коли Б-г звертається до Моше, він максимально зменшує своє «я». Це урок бітулю (самоскасування). Перед Творцем людина має усвідомлювати свою скромність, відкинувши его та особисті амбіції.Велика «Алеф» (Адам): коли йдеться про створення світу і місце людини в ньому, літера зростає. Це вчить нас: щодо навколишнього світу людина повинна «збільшити» свою присутність. Вона має усвідомлювати свою значущість і відповідальність.📌 Урок для життяЄврей має вміти поєднувати ці дві протилежності:Перед Б-гом: повна скромність. Мої бажання і моє «его» — другорядні перед волею Творця.Перед світом: жодної хибної скромності. Не можна казати: «Хто я такий, щоб щось змінювати?». Навпаки — потрібно діяти сміливо, впливати на оточення і наповнювати цей світ святістю.(За матеріалами бесіди Ребе, 4 Адара II 5741 р.)📖 Любавицький календар

Мить, коли здригнулася земля в  ростові  У ніч на виході суботи, коли за стінами дому лютували голод і громадянська війна, у скромному житлі в ростові-на-дону розігралася драма, що змінила хід єврейської історії. Це була мить, про яку говорять: «Полонений Ковчег Завіту» — відхід із цього світу П’ятого Любавицького Ребе, Рашаба (раббі Шолом-Дов-Бера), засновника легендарної єшиви «Томхей Тмімім» і людини, яка стала залізною скелею на шляху комуністичних декретів.📜 Ростов: остання цитадельІсторія цього розділу почалася у 1916 році. Через наближення фронтів Першої світової війни Ребе Рашаб був змушений залишити містечко Любавичі й оселитися в ростові. Чотири роки життя в цьому місті були сповнені нестатків, епідемій і переслідувань з боку більшовиків. Хасидський двір звузився, хасиди насилу проривалися крізь кордони, але світло Тори продовжувало горіти — нехай і за зачиненими дверима.🩺 «Легка інфлюенца», що стала буреюУ четвер, 21 адара 5680 (1920) року, Ребе виглядав незвично слабким. Лікар, доктор Ланда, намагався заспокоїти близьких: «Це лише легка інфлюенца». Але на виході суботи Ребе стало гірше.Цілий тиждень найкращі професори ростова боролися за його життя. Професор Завадський діагностував важкий тиф. Лікарі призначали банки, ін’єкції, скликали консиліуми… Та хасиди бачили інше. В останню суботу обличчя Ребе раптово спалахнуло, а погляд став глибоким і пронизливим, як у миті найвищого духовного піднесення. Лікарі, перевіряючи пульс, дивувалися: за законами природи життя в тілі вже не було, але свята душа продовжувала його утримувати.💬 Останнє наставлення: «Розум! Розум!»У суботу о десятій вечора Ребе Рашаб відкрив очі й подивився на свого єдиного сина — майбутнього Ребе Раяца. Його голос прозвучав чітко й ясно:«Я відходжу на Небо, а рукописи залишаю вам. Візьміть мене до залу (де проходили аудієнції), і будемо разом».Побачивши, як син зблід від потрясіння, Ребе суворо повторив: «Етпаалут? (Емоції?) — Мохін! Мохін! (Розум! Розум!)». Це був його останній заповіт: лідер має зберігати ясність мислення й владу розуму над почуттями навіть у найтемніші години.💧 Дві сльози прощанняО другій годині ночі Ребе промовив Авдалу над чашкою кави — так само, як більш ніж за сто років до нього це зробив Алтер Ребе перед своїм відходом. Потім він поклав руки на голову сина й онучок, благословивши їх батьківським благословенням.О четвертій ранку 2 нісана в тиші кімнати пролунав розпачливий крик Раяца: «Тате! Тате!» (Батьку!). Ребе востаннє відкрив очі, подивився на сина — і дві сльози скотилися по його обличчю. У цю мить його чиста душа повернулася до Творця.🏗️ Нічний порятунок святиніІсторія «Огелю» (склепу) Ребе Рашаба в ростові — це справжній детектив віри. У 1939 році радянська влада вирішила знести старе кладовище під забудову. Група відданих хасидів під покровом ночі, за таємними вказівками з-за кордону, здійснила неможливе.Після посту й очищення вони таємно перенесли святі останки на нове кладовище. Щоб влада не знайшла місце, хасиди насипали поруч ще шість хибних пагорбів, а саму могилу залишили без пам’ятника — лише маленьке дерево слугувало орієнтиром. Лише у 1989 році над місцем спочинку був зведений той Огель, який ми знаємо сьогодні.🕯️ Міньян праведниківСтарі хасиди згадують, що Ребе не пішов сам. У той страшний рік один за одним відійшли десять його видатних учнів і соратників — «міньян» великих душ, серед яких були легендарні наставники «Томхей Тмімім». Здавалося, Ребе забрав із собою найкращих, щоб продовжити служіння у вищих світах.Сьогодні Огель у Ростові — це не просто пам’ятник. Це місце, де й досі звучить обіцянка Ребе: «Будемо разом». Місце, де кожен єврей може знайти відповіді на свої запитання.📖 Любавицький календар

Рабецн Хая-Мушка (перша) не просто жила в тіні великих Ребе — вона була духовним «фундаментом» дому Любавич. Її життя — це історія самопожертви, скромності та глибокого розуміння хасидського вчення.🌿 Святий родовід: унікальний феноменВ історії єврейства рідко зустрічається жінка, чиє життя було настільки пронизане святістю з усіх боків. Вона була:онукою засновника Хабаду — Альтер Ребе;донькою Мітелер Ребе (другого глави);дружиною Цемах Цедека (третього глави);матір’ю Ребе Маараша (четвертого глави).Саме через неї проходять корені всіх наступних Любавицьких Ребе — аж до нашого покоління.📜 Історія про «викрадення» рукописів: відкриття величіОдин із найзахопливіших моментів її біографії стався у 1807 році (תקס"ז). Її дід, Альтер Ребе, відчував, що його онук і зять його сина — молодий Цемах Цедек — приховує неймовірні глибини знання Тори.Він попросив Хаю-Мушку принести йому записи чоловіка. Ризикуючи домашнім спокоєм, вона довірилася дідові. Коли Альтер Ребе відкрив зошит і прочитав маамар «Шореш міцват а-тфіла», він був настільки вражений, що скликав свідків і виголосив благословення «Шеехеяну» — подяку Всевишньому за те, що в його роді виріс такий мудрець.⚖️ Сімейна драма і втручання НебесКоли Цемах Цедек дізнався про це, він був вражений порушенням особистого простору й вирішив, що не може більше жити з дружиною, яка так вчинила. Рабецн Хая-Мушка проявила неймовірну стійкість. На його докори вона відповіла:«Повага до діда (Альтер Ребе) для мене вища навіть за повагу до батька й чоловіка, і я не могла йому відмовити».Два місяці вона провела в молитвах і сльозах. У ситуацію втрутилися два покоління Ребе: її батько (Мітелер Ребе) і дід (Альтер Ребе). У результаті, після спільного вивчення галахи з Альтер Ребе, Цемах Цедек визнав правоту дружини. Цей випадок лише зміцнив їхній зв’язок, зробивши їхній союз прикладом справжнього єврейського дому.✨ Духовний образ: Тегілім і світлоСучасники згадували, що Рабецн Хая-Мушка жила у світі молитви. Кожну вільну хвилину вона присвячувала читанню Тегілім (Псалмів Давида). Її віра була простою, але абсолютною. Вона була тим надійним «тилом», який дозволив Цемах Цедеку керувати десятками тисяч хасидів у найскладніші часи.🕯️ «Мій світ згас…»Рабецн відійшла з життя 8 тевета 1861 року. Її відхід став великим потрясінням для всієї громади й особисто для Цемах Цедека.Його слова після похорону увійшли в історію: «Мій світ згас для мене». Він зізнався, що саме вона була його головною порадницею як у духовних, так і в земних справах. Після її відходу він перестав приймати людей на особисті аудієнції (йехідут), кажучи: «Я залишився без поради».📍 Місце спочинкуВона похована в Любавичах, поруч зі своєю матір’ю (Рабецн Шейною) та бабусею (Рабецн Стерною).👨‍👩‍👧‍ Велике древо ХабадуРабецн Хая-Мушка і Цемах Цедек виховали покоління духовних велетів. У них було 7 синів (відомих як «Сім світильників») і 2 доньки.Сини:Раббі Барух Шалом — старший син, який відмовився від поста Ребе, обравши шлях скромності. Прадід Сьомого Любавицького Ребе.Мааріль (р. Єгуда Лейб) — засновник династії Копуст.Рахашз (р. Хаїм Шнеур Залман) — засновник династії Ляди.Маарін (р. Ісраель Ноах) — засновник династії Ніжина.Раяц (р. Йосеф Іцхак перший) — засновник династії Овруча.Раббі Яаков з Орші — відомий своєю святістю і праведністю.Ребе Маараш (р. Шмуель) — наймолодший син, який став наступником батька і Четвертим главою Любавицького Хабаду.Доньки:Рабецн Рада-Фрейда — дружина рабина Шнеура Шнеурсона.Рабецн Двора-Лея — дружина рабина Леві Іцхака Залмансона.✨ Нехай заслуги цієї святої родини і праведної Рабецн Хаї-Мушки оберігають увесь народ Ізраїлю!📸 На фото: маамар «Шореш міцват а-тфіла» — той самий маамар, який Рабецн Хая-Мушка показала своєму дідові📖 Любавицький календар

📌5 нісана 5855 року (24 березня 1825 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Аврагама-Йеѓошуа-Ѓешеля бен Шмуеля з Апти.Рабі Аврагам-Йеѓошуа, відомий також як Аптер ребе та Оѓев Ісраель («Той, хто любить Ізраїль»), народився у польському містечку Нейштадт. І по батьківській, і по материнській лінії він походив зі знаменитих рабинських родів і вже в ранньому віці подавав великі надії. Отримавши значні знання, він почав навчання у одного з найвидатніших хасидських цадиків — рабі Елімелеха з Ліженська та рабі Йехіеля-Міхла зі Злочева. Ставши одним із найпомітніших представників зростаючого хасидського руху, він очолив громаду в містечку Колбасів, а згодом, у 1800 році — в Опатуві (Апт). Він був рабином і в інших місцях (наприклад, у Ясах), але в хасидських майсах назавжди залишився Аптер ребе.Приблизно у 1810 році Аптер ребе оселився в Меджибожі, місті засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това. Тут він прожив усі решту років.Аптер ребе був одним із найвидатніших єврейських мудреців свого часу, а кількість його послідовників і прихильників була більшою, ніж у інших цадиків того часу.📌5 нісана 5662 року (12 квітня 1902 року) — Йорцайт рабі Шнеура-Залмана Фрадкіна з Любліна.Рабі Шнеур-Залман народився в Лядах (Білорусь) і був учнем гаона та хасида рабі Еліяѓу-Йосефа Рівліна. Завдяки видатним здібностям він став прекрасним знавцем Тори та хасидизму і був одним із найвідданіших хасидів третього та четвертого Ребе — рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах Цедек) і рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Спочатку рабі Шнеур-Залман був наставником у білоруському містечку Полоцьк, але згодом, на запрошення місцевої громади, переїхав до польського Любліна, де тривалий час був міським рабином і головою суду (ав бейс-дін).Великий мудрець, удостоєний звання гаон (геній) і великий хасид, рабі Шнеур-Залман також відомий під ім’ям «Торат хэсед» (так називалася написана ним книга). Похований він в Єрусалимі, на Оливній горі.джерел: chabad.odessa

📌7 нісана 2488 року (1273 рік до н.е.) — візит розвідників у Єрихон.Через місяць після відходу з цього світу Моше-рабейну його наступник рабі Єѓошуа бін Нун (Ісус Навин) відправив двох розвідників — Калева і Пінхаса — до міста Єрихон, що стояло на іншому березі річки Ярден (Йордан).Розвідники мали зібрати інформацію, необхідну для завоювання євреями першого міста в Ерец-Ісраель. У Єрихоні їм допомогла жінка на ім’я Рахав, яка жила в помешканні, розташованому всередині міської стіни (пізніше Рахав стала дружиною Єѓошуа бін Нуна).📌7 нісана 5504 року (20 березня 1744 року) — Йорцайт рабі Іцхака з Дрогобича.Рабі Іцхак був відомим кабалістом, і саме він познайомив свого сина Йехіеля-Міхла з рабі Ісраелем Баал Шем-Товом. Пізніше учень Баал Шем-Това став відомий у всьому єврейському світі як рабі Йехіель-Міхл зі Злочева або «Магід (проповідник) зі Злочева». джерело: chabad.odessa

*8 нісана 5560 року (5 березня 1800 року) — Йорцайт рабі Мордехая з Несвіжа.Рабі Мордехай був нащадком знаменитого кабаліста, творця Голема, рабі Маѓараля з Праги, а його вчителем був рабі Йехіель-Міхл зі Злочева.Рабі Мордехай був рабином у містечках Лещанів, Людомир і Несвіж, а серед його учнів — такі лідери хасидських рухів, як рабі Урі зі Стрелиська та рабі Калонімус Калман (рабі Маор-ва-Шемеш).Рабі Мордехай був відомий численними чудесами, однак не меншої уваги заслуговує той факт, що за все своє життя він ніколи не сказав нічого поганого про євреїв.джерело: chabad.odessa

📌9 нісана 5699 року (28 лютого 1939 року) — Заарештовано рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе.О 3-й годині ранку до квартири рабі Леві-Іцхака на Бригадній вулиці, 13, у Дніпропетровську увірвалися представники НКВС. Після багатогодинного обшуку вони забрали книги, папери, рукописи й вивели самого рабі. Усі спроби дружини дізнатися, де він перебуває, довгий час залишалися безуспішними.Влада бачила в ньому людину, яка підтримує всі єврейські ініціативи в СРСР і займає місце тодішнього Ребе — рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц), який у 1927 році був змушений емігрувати з СРСР, і всіляко намагалася довести, що його дії спрямовані проти них. Рабі Леві-Іцхака звинувачували в тому, що під час будівництва мікви (басейну для ритуальних обмивань) він нібито привласнив частину громадських коштів, а один зі свідків заявив, що в день свята Сімхат-Тора в будинку рабина збирали пожертви для сімей маршала Тухачевського і Бухаріна (!). Щоправда, під час очної ставки цей свідок відмовився від своїх слів, заявивши, що дав неправдиві свідчення під тиском.Рабі Леві-Іцхака переводили з в’язниці до в’язниці й утримували в надзвичайно тяжких умовах — одного разу його тримали в карцері протягом 32 днів, але він так і не визнав жодного з обвинувачень.Після кількох місяців слідства влада вирішила заслати його подалі від інших євреїв — до Казахстану.джерело: chabad.odessa

📌10 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) — Війна єгипетських первістків.У суботу перед Виходом з Єгипту первістки єгиптян, які обіймали високі посади в уряді та серед жерців, зійшлися у кривавій битві з загонами фараона. Вони намагалися змусити фараона відпустити євреїв на свободу і тим самим запобігти майбутній карі — смерті первістків.📌10 нісана 2847 року (1274 рік до н.е.) — Йорцайт пророчиці Мірьям, сестри Моше та Аѓарона.Моше, Аѓарон і Мірьям називаються трьома вождями Виходу. Усі вони були дітьми голови коліна Леві Амрама та Йохевед, причому Мірьям була старшою дитиною і саме вона привела доньці фараона годувальницю для хлопчика, знайденого в річці. У Торі вона згадується під ім’ям повитухі Пуа, яка відмовилася виконати наказ фараона про вбивство єврейських хлопчиків (інша повитуха — Шифра — її мати Йохевед).Мірьям — одна з найвеличніших пророчиць — була дружиною глави коліна Йеѓуди Калева і прабабусею Бецалеля, предка царя Давида. Їй приписують появу чудодійного колодязя, який супроводжував євреїв під час їхніх мандрів у пустелі та зник після її смерті.Велика пророчиця Мірьям відійшла з цього світу під час мандрів пустелею і була похована в Кадеші.📌10 нісана 2488 року (1273 рік до н.е.) — Перехід євреїв через річку Ярден (Йордан).Через три дні після того, як двоє розвідників вирушили до Єрихона, євреї приготувалися до вступу в Ерец-Ісраель, яку їм обіцяв Всевишній. На чолі процесії рухався Ковчег Завіту, який несли священники-когени, і щойно вони увійшли у води Ярдена, річка зупинилася, розділившись, як це сталося 40 років тому під час переходу через Чермне море.

 🕯️ Ребецн Штерна(перша дружина Ребе Маараша) 📜 Родовід і шлюбРебецн Штерна була донькою рабі Хаїма Шнеура Залмана (сина Третього Ребе, Цемах Цедека). Весілля онуків великого праведника відбулося в атмосфері величезного духовного піднесення у п’ятницю, 8 Сівана 5608 (1848) року (глава «Насо»). 🥀 Випробування хворобоюРадість була недовгою. Просто під час весільного тижня (Шева Брахот) молода наречена тяжко захворіла. Попри молитви громади та зусилля близьких, хвороба не відступила. Усього через три місяці після весілля Ребецн Штерна пішла з цього світу.Вона була похована в Оелі Любавичських Ребецн.Щоб полегшити скорботу сина, його батько, Цемах Цедек, наказав виділити йому кімнату поруч зі своєю, щоб той міг заходити до нього у будь-який час. Так і було: коли він приходив, батько показував йому дивовижні святі рукописи попередніх Ребе, зокрема ті, які не показував іншим своїм синам. 📜 Ребецн Рівка — «мати» єшиви «Томхей Тмімім»Ребецн Рівка (1833/1835 — 10 Швата 1914) була дружиною четвертого Любавичського Ребе, Маараша (у другому шлюбі). Вона не лише керувала всім матеріальним життям двору в Любавичах, але й стала живим джерелом сотень історій, які згодом записав її онук, Ребе Раяц. Із заснуванням єшиви «Томхей Тмімім» вона віддала всі сили на створення її кухні та гуртожитків. ⭐️ Дитинство та юні рокиРебецн Рівка народилася в Любавичах у родині рабина Аарона Александрова зі Шклова та його дружини, Ребецн Хаї-Сари, доньки Мітлер Ребе (другого глави Хабаду). Датою її народження вважається або 1833 рік, або 10 Хешвана 1835 року.Життя Рівки з ранніх років було сповнене випробувань. 24 Іяра 1837 року помер її батько. У юності вона вбирала розповіді матері про глав Хабаду й отримала від неї унікальну книгу, написану рукою батька, з багатьма зібраними ним історіями.У 1843 році її мати вийшла заміж за рабина Аарона Заславського (сина Ребецн Фрейди), який виховував Ривку наступні три роки. Пізніше вона з вдячністю згадувала про нього: «Пам’ятаю його лише з добром». Однак у 1845 році її мати тяжко захворіла й 10 Адара 1846 року померла. Ця подія глибоко вразила Рівку та її сестер. Пів року вони жили у родичів, аж поки в місяці Менахем-Ав 1846 року їхня бабуся, Ребецн Шейна, не забрала Рівку та її сестру Цвію-Гітель до себе на виховання. 💍 Історія сватання та весілляПісля смерті Ребецн Штерни Ребецн Шейна запропонувала своєму зятю, Ребе Цемах Цедеку, посватати його сина Маараша з однією зі своїх осиротілих онучок — Рівкою або її старшою сестрою Цвією-Гітель. Тоді ця пропозиція не була реалізована через інші варіанти.У 1849 році зібрався рабинський суд із трьох осіб: рабина Авраама Акоена (рабина Любавичів), рабина Залмана Миновича та рабина Єгуди Лейба Шнеерсона, щоб обговорити цей союз. Під час обговорення Ребе Маараш згадав, як у трирічному віці сказав, що візьме Рівку за дружину. Тоді над ним сміялися, але тепер він зрозумів, що це було не випадково. Водночас він остерігався брати молодшу сестру раніше за старшу.Суд постановив розглянути кандидатури сестер, але не виніс остаточного рішення. Коли Ребе Цемах Цедек дізнався про це, він дуже зрадів і підтримав пропозицію, вихваляючи їхнього батька, рабина Аарона. Через кілька місяців суд постановив: з огляду на той дитячий випадок Маараш і Рівка повинні одружитися, не зважаючи на питання старшинства. На той час Ривці було приблизно 13–15 років.У місяці Нісан 1850 (або 1849) року було оголошено рішення суду. Цемах Цедек особисто поговорив зі старшою сестрою, пообіцявши піклуватися про неї як батько, і отримав її згоду. Того ж вечора відбулося урочисте заручення («Тнаїм»). У четвер, 11 Нісана 1850 року, з великою урочистістю відбулося весілля Ребе Маараша та Ребецн Рівки. 📖 Любавицький календар (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Відомо, що Мітлер Ребе був настільки відірваний від матеріального світу, що не знав, як виглядають монети. Управителькою всіх фінансових і господарських справ двору була Ребецн Шейна, а згодом — її донька Ребецн Хая-Мушка (дружина Цемах Цедека). Після кончини Хаї-Мушки 8 Тевета 1861 року Цемах Цедек доручив управління всім матеріальним господарством двору своїй молодій невістці — Ребецн Рівці. У працях Ребе та хасидів збереглося багато описів її мудрого керівництва.💎 Взірець милосердя і благодійностіЇї онук, Ребе Раяц, писав про неї: «Вона була відома своєю величезною благодійністю, її доброта була неоціненною». Ребе Маараш був єдиним із Ребе Хабаду, хто жив у достатку, але що більше він давав дружині, то менше в неї залишалося — адже вона все роздавала нужденним. Коли їй бракувало сміливості просити гроші в чоловіка, вона закладала свої прикраси, щоб отримані кошти віддати на цдаку. Про ці якості часто розповідав наш Ребе.📖 Хранителька переказівЗ дитинства Ребецн збирала історії про праведників. Вона переповідала їх своєму онукові, Ребе Раяцу, що стало основою таких праць, як «Сефер а-Зіхронот», «Лікутей Дібурім» та ін. Щосуботнього вечора до неї приходили жінки Любавичів, і вона читала їм «Цена у-Рена», «Йосифун» і «Шееріт Ісраель».⏳ Після відходу Ребе МаарашаНапередодні 29 Елула 1882 року Ребе Маараш сказав їй: «Я піднімуся на 31 сходинку вгору, а ти спустишся на 31 сходинку вниз». Це були 31 рік, які вона прожила після нього — до 1914 року. Після його відходу вона продовжувала жити в його квартирі в Любавичському дворі. Її син, Ребе Рашаб, відвідував її щодня, і багато справ (наприклад, випікання маци) здійснював саме в її домі.🍲 В єшиві «Томхей Тмімім»Одразу після заснування єшиви 15 Елула 1897 року Ребецн Рівка долучилася до справи: фактично створила кухню та організувала кімнати для студентів. Вона особисто цікавилася становищем кожного учня. Ребецн заснувала їдальню при єшиві, виділивши для цього кілька кімнат у своєму домі. Ставлення до студентів було як до рідних дітей: коли Ребе Рашаб турбувався про матеріальний бік, вона казала: «Що будемо їсти ми — те будуть їсти й вони». Вона називала студентів «ді кіндер» (діти).🕊️ Відхід із цього світуВ останні роки вона багато хворіла і їздила на лікування. Вона часто говорила, що піде у 80 років, адже Цемах Цедек благословив її на довголіття, а це, за її словами, означало саме 80 років.У четвер увечері, 9 Швата 1914 року, вона почала багато розповідати про свого свекра та чоловіка. Вночі Ребе Раяц чергував біля її ліжка. Вранці 10 Швата вона попросила сидур, прочитала «Шма Ісраель» і молитву «Шмоне Есре», поклала руки на голову онука, сказала: «Дякую (йешар коах) за турботу» — і відійшла до Творця.Ребе Раяц вирішив поховати її біля стіни «Оелю» самого Ребе Маараша. Ребе Рашаб, який тоді перебував за кордоном, згодом схвалив це рішення: «Добре зробив». На похороні Ребе Раяц гірко плакав і повторював: «Знята корона слави нашої родини». Він говорив: «Коли заходять до Ребе — нехай заходять і до неї, вона знала всіх». У 1942 році на її честь Ребе Раяц заснував мережу навчальних закладів для дівчат «Бейт Рівка».🔍 Примітка про фотографіїВ останні роки в деяких джерелах і на аукціонах публікували фото, яке нібито зображає Ребецн Рівку. Важливо зазначити: в жодному офіційному архіві чи достовірному історичному джерелі підтвердженого фото Ребецн Рівки не існує. Усі подібні зображення є сумнівними і не мають документального підтвердження. джерело: 📖 Любавичський календар

Сьогодні 6 нісана:"Досвід показує, що менше теоретизуючи¹ й наполегливо та старанно працюючи, спираючись у своїй діяльності на доброту Тори² («правою рукою притягуючи, а лівою — відштовхуючи»³), людина завжди досягне успіху, особливо у справах, що стосуються основ нашої віри."ПРИМІТКИ1.Роздуми можуть бути доречними в житті людини, але вони здатні стримувати практичні дії, заважати їм і гальмувати їх. Перед обличчям конкретного завдання, «особливо у справах, що стосуються основ нашої віри», ключ до успіху полягає в дії та рішучості. Вчення хасидизму особливо підкреслює «доброту», «приємність» Тори та її заповідей і духовне піднесення, яке вони приносять, а не труднощі, пов’язані з їх виконанням, і не покарання за нехтування Торою чи порушення її законів. Хоча негідну поведінку можна (і слід) відкидати, саму людину відштовхувати в жодному разі не можна. Такий підхід, запевняє Ребе, є найефективнішим.2.Див. Мішлей, 3:17.3.«Сота», 47а. Приклад цього, на перший погляд, протиріччя — високо цінувати й поважати людину, водночас не приймаючи її вчинків.

У нашій громаді є особлива традиція — вшановувати тих, хто наповнює її мудрістю, досвідом і світлом прожитих років. Цими днями ми разом святкували дні народження наших дорогих вірян «Золотого віку», які народилися у лютому та березні.Це була зустріч, сповнена тепла — з щирими побажаннями, добрими словами та радістю від спілкування. Лунали спогади, сміх і побажання здоров’я, миру та довгих років, наповнених світлом і благословенням.Кожен із присутніх — це цілий світ, історія, яку хочеться слухати, і серце, яке продовжує дарувати тепло іншим. І в цей день ми ще раз відчули: справжнє багатство громади — це люди.Нехай Всевишній дарує нашим іменинникам міцне здоров’я, спокій у серці, радість від кожного дня та багато приводів для усмішок.До 120 — у добрі та світлі! АМЕН!