У середині IV ст. до н.е. наймогутнішою державою у світі була Перська імперія, що виникла на руїнах імперії Вавилонської. Вона простягалася від Індії до Ефіопії і включала в себе також Ерец-Ісраель, єврейське населення якої було на той час нечисленним - ті, хто повернулися з вавилонського полону і заново відбудували Єрусалим. Столиця Перської імперії - Сузи (Шушан) була водночас і головним центром єврейської діаспори, і саме тут проживали герої нашої теперішньої історії - один із очільників єврейської громади Мордехай бен Яїр та його племінниця Естер.Одного разу, на бенкеті, влаштованому тодішнім перським володарем Ахашверошем, його дружина, цариця Вашті, наважилася заперечити чоловікові, і розпалений вином цар велів її стратити. Через деякий час він знову надумав одружитися і серед усіх дівчат імперії вибрав у дружини саме Естер, яка за порадою дядька приховала від чоловіка своє походження.Тим часом найбільш наближеному до Ахашвероша міністрові - Аману - вдалося переконати правителя в необхідності винищити весь єврейський народ і над євреями, що жили в імперії Ахашвероша (а на той момент там проживали всі євреї світу), нависла смертельна небезпека. Датою «остаточного вирішення єврейського питання» обрали 13 число місяця адар наступного року. Дату обирали за допомогою жереба («пур»), чому свято і отримало назву Пурим.Дізнавшись про небезпеку, що загрожує, Мордехай пішов до Естер і попросив розповісти про все царю. Естер відповіла, що без особистого дозволу владики ніхто, навіть дружина не може увійти в його кімнату (на неслухняних чекала смертна кара), а її туди вже місяць не запрошували. Але все-таки поступилася проханням дядька (тим більше, що указ наказував поголовне знищення всіх євреїв, а високе становище в Персії, як ми бачимо, нікого не рятувало). Перед тим як іти до царя непроханій Естер і Мордехай оголошують триденний піст серед єврейської громади імперії (дивно - жінка вже місяць не користується прихильністю чоловіка, тепер збирається прийти до нього щоб щось просити і замість того, щоб нафарбуватися-намаститися-відвідати солярій-фітнес-центр вона три дні поститиметься. Можете уявити собі, який вигляд має жінка після триденної нееди і непиття?) Проте піст і каяття зробили свою справу і цар приймає Естер у своїх покоях і погоджується прийти до неї ввечері на інтимну вечерю вчотирьох (він, вона, дядько Мордегай і головний міністр Аман).На бенкеті Естер розповідає чоловікові про задум Амана і про своє єврейське походження. Оскаженілий Ахашверош вибігає з її кімнати, а Аман кидається до Естер, щоб вимолити собі прощення. Випиває Аман більше, ніж слід було, і кидається до цариці не так, як годилося, тож Ахашверош, який повернувся на той момент, вирішує, що Аман мав намір зазіхнути не лише на життя цариці, а й на її честь (за поняттями Давнього Сходу, людина, що володіє конем чи дружиною царя, автоматично ставала кандидатом на престол, тож тут у наявності явний намір посісти царське місце!).Лиходія Амана було страчено, проте указ про винищення євреїв було вже підписано, а царські укази в Перській імперії зворотної сили не мали. Щоб нейтралізувати його дію, було видано інший указ, який наказував євреям захищатися, що вони і зробили.На згадку про це єврейські мудреці встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над своїми ворогами, слід навічно зробити святом. Свято це стало називатися Пурим, а вся ця історія з усіма хитросплетіннями сюжету і хвацько закрученою інтригою, була записана в книзі Естер і в день Пурима книга Естер (взагалі-то це сувій, який на івриті називається «Мегілат Естер», «Сувій Естер») двічі прочитується за великого скупчення народу.chabad.odessa

Тому що ключовим моментом у спасінні євреїв стала трапеза Естер, на яку вона запросила Амана й Ахашвероша. І сталося це спасіння завдяки сильному сп’янінню двох головних учасників трапези.Зараз я розповім, як це було, і ви все зрозумієте самі.Коли Ахашверош і Аман прийшли до Естер, цар сказав їй: «Ну що, Есті, давай вип’ємо!»Естер відповіла: «Звичайно, давай!»І вони стали пити. Причому цариця, схоже, пила зовсім трохи – лише для пристойності, а от два її гості прийняли так, що їм точно було мало не здавалося.Коли Естер вирішила, що настав відповідний момент, вона розповіла царю, що Аман задумав зробити з її народом.Ахашверош чесно спробував обуритися, але раптом відчув, що йому стає зовсім погано, і йому терміново потрібно вийти в сад, поки не сталося щось ганебне.Поки царя не було, Аман, хоч і був сильно п’яний і ледь пересувався, встав і спробував дійти до ложа, на якому сиділа Естер, щоб благати про пощаду.Дійти він дійшов, але втриматися на ногах не зміг і повалився прямо на царицю…І тут якраз повернувся Ахашверош, у якого вже повернулася здатність тверезо оцінювати ситуацію!А далі, як кажуть, – вже історія.Який із цього висновок?Такий, що напиватися в Пурим повинні тільки чоловіки. Адже якби Естер на своєму бенкеті пила нарівні з усіма, то, швидше за все, вона не змогла б виконати свою роль у порятунку єврейського народу, і нам не було б що святкувати. Лехаїм, Лехаїм!І, жінки, звісно, теж будуть пити – як без цього? Але потроху У Книзі Якостей сказано: Вс-вишній ЛЮБИТЬ того, хто не п’є до сп’яніння!Розкажіть друзям! Автори:Рав Ліпа Ерман і Сара Рахель

Дорогі друзі!Пурім наближається, і ми з радістю запрошуємо вас на урочисте читання Мегілат Естер у Центральній синагозі Києва. Коли? 2 березня / 13 адара – 18:30 (вечірнє читання) 3 березня / 14 адара – 09:00 (ранкове читання)Разом згадаємо дивовижну історію порятунку єврейського народу, почуємо кожне слово з Сувою Естер і поринемо в атмосферу справжнього Пуріму! Чекаємо на вас!

1. У середині IV ст. до н. е. наймогутнішою державою світу була Перська імперія. Вона простягалася від Індії до Ефіопії та включала також Землю Ізраїлю, єврейське населення якої тоді було нечисленним — це були ті, хто повернулися з Вавилонського вигнання й відбудували Єрусалим. Столиця імперії — місто Сузи (Шушан) — була водночас і головним центром єврейської діаспори. Правитель імперії, цар Ахашверош, зачарований красою єврейки Естер, узяв її за дружину, а її двоюрідному братові Мордехаю надав одну з найвищих посад у державі.Проте Аману, найближчому царедворцю Ахашвероша, вдалося переконати царя у необхідності знищити весь єврейський народ в один день — 13 адара наступного року. Над євреями імперії нависла смертельна загроза. Але Всевишній, з великої Своєї милості, зруйнував задум Амана й обернув його проти нього самого. За наказом Ахашвероша Аман був страчений, а євреям дозволили знищити своїх ворогів 13 адара. Відтоді Мордехай став другою після царя людиною в імперії.На згадку про це чудо мудреці Тори того покоління встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над ворогами, навіки має бути святом. Це свято отримало назву Пурім (Естер 9:26; див. також 179:1).2. Порівнюючи Хануку з Пурімом, Любавицький Ребе, рабі Йосеф-Іцхак, зазначає, що головною причиною жорстоких переслідувань за часів Хашмонаїв було «духовне руйнування Храму» — зрада еллінізованих євреїв, які насильно насаджували грецьку культуру, філософію та релігію.У добу Мордехая та Естер загроза фізичного винищення виникла через нехтування основними заповідями Тори, від яких залежить саме існування єврейського народу (закони кашруту, чистоти сімейного життя тощо).В обох випадках спасіння прийшло завдяки жменьці євреїв, готових до самопожертви: родина Хашмонаїв очолила повстання, а Естер, Мордехай і його учні своїм прикладом спонукали народ Ізраїлю до тшуви.Різниця між чудом Хануки та Пуріма пояснюється різницею епох. За часів Хашмонаїв Земля Ізраїлю була центром народу, існували Храм і Сангедрин, тому чудо було явним, надприродним. За часів Мордехая й Естер народ перебував у вигнанні, тому чудо Пуріма було прихованим, а події розгорталися, на перший погляд, природно.Порівнюючи ці чудеса, один із найбільших авторитетів Тори — рабі Ісраель-Меїр Каган, відомий як Хафец-Хаїм (1838–1933), зробив важливий висновок: коли нас намагаються знищити духовно, як за часів Хашмонаїв, відповіддю має бути збройне повстання; але якщо загрожує фізичне знищення, як у добу Мордехая та Естер, спасіння приносять лише каяття, піст і молитва.3. Ще з часів Моше-рабейну євреї знали про велику силу посту. У час випробувань вони постили, щоб пробудити милосердя Всевишнього. З Усної Тори відомо, що під час війни з Амалеком (Шмот 17:8–16) Моше постив, а в Танаху згадується наказ царя Шауля постити всьому війську в день вирішальної битви (Шмуель I 14:24).І за часів Мордехая та Естер, коли 13 адара євреї перемогли своїх ворогів, вони постили.Тому мудреці встановили в цей день загальний піст — Піст Естер, щоб кожен єврей знав: якщо, потрапивши в біду, він щиро кається і постить, як це робили предки, — Всевишній чує його молитву.Разом із тим Піст Естер не вважається настільки обов’язковим, як чотири пости, згадані в книгах пророків. Тому від нього звільняються вагітні жінки, породіллі протягом 30 днів після пологів, матері-годувальниці, а також хворі, яким важко переносити навіть легке нездужання. Не постять і молодята, якщо піст припадає на один із семи днів після весілля («сім днів бенкету»). Усі вони «викуповують» пропущений день щедрішою цдакою.4. У Піст Естер вранці, під час молитви «Шахарит», читають сліхот і «Авіну малкейну» та роблять ті самі вставки в «Шмоне-есре», що й в інші пости (див. 117:9–11).5. За часів Храму в місяці адар кожен чоловік жертвував півшекеля для придбання громадських жертвоприношень. На згадку про це перед Пурімом дають особливу цдаку — махацит а-шекель («половина шекеля»): половину грошової одиниці, що має обіг у країні.За кожну людину дають три половинки грошової одиниці — оскільки в уривку Тори (Шмот 30:11–16) слово «трума» («пожертва») згадується тричі.Голова родини дає махацит а-шекель за кожного члена сім’ї. Найпоширеніший звичай — давати за дітей, доки вони не створять власну сім’ю. Найкращий час для цього — Піст Естер.6. Якщо в Піст Естер відбувається обрізання, святкову трапезу влаштовують уночі, після читання книги Естер. Сандак і батько немовляти можуть перервати піст удень.7. У «Маариві» 14 адара, з початком Пуріма, після «Шмоне-есре» читають книгу Естер зі свитка — «Мегіли». Прийнято вдягати святковий одяг. Дома накривають святковий стіл і запалюють свічки.8. У всіх молитвах Пуріма додають «Веаль анісім» — і в «Шмоне-есре», і в «Біркат а-мазон».9. Кожен чоловік і кожна жінка зобов’язані двічі прослухати читання Мегіли — вночі та вдень. Дітей також приводять, привчаючи до заповіді.10–18. Далі викладаються детальні закони читання Мегіли: благословення перед і після, порядок згортання свитка, місця, де прийнято робити паузи, звичай «бити Амана», необхідність уважно слухати кожне слово, правила за відсутності міньяну, особливості суботи тощо.Читання Мегіли в Пурім має особливе значення, оскільки воно замінює читання «Галеля». Тому виконання цієї заповіді не можна скасовувати.Зі зводу «Шулхан Арух», частина 1.

📜 Витоки постановиУ 1963 році, в шабат тижневої глави «Шміні», Сьомий Любавицький Ребе — Менахем Мендл Шнеєрсон — запровадив відому «постанову про обмеження напоїв». Йшлося про спиртне на хасидських фарбренгенах: не більше трьох-чотирьох маленьких чарок «лехаїм», причому їхній загальний об’єм не мав перевищувати «ревііт» (приблизно 86 мл).Ребе підкреслював: навіть це дозволено лише за повної впевненості, що людина не сп’яніє. Якщо ж є бодай найменший ризик — заборонено й це.Відтоді постанова стала невід’ємною частиною хабадської дисципліни, особливо серед студентів єшиви «Томхей Тмімім». 🔥 Чому питання виникає саме в Пурім?Свято Пурім пов’язане із заповіддю «ад дло яда» — «до такої міри, щоб не розрізняти…». Цей вислів наводиться в Талмуді та кодифікований у Шулхан Арух.Звідси й сумнів: якщо в Пурім існує обов’язок особливої радості, чи поширюється на цей день «постанова про обмеження напоїв»? 🗣️ Висловлювання РебеУ різні роки Ребе висловлювався по-різному:🔹 У 1964 році, на перший Пурім після запровадження постанови, він сказав, що «на цей день обмеження не застосовуються».🔹 Однак уже в 1965 році Ребе уточнив: обмеження діє і в Пурім, як і в інші свята — за винятком чотирьох келихів Песаха, які є окремою заповіддю.Пізніше він неодноразово повторював, що постанова залишається чинною і в Пурім, і в Сімхат-Тора. ⚖️ Виняткові рокиПроте були чотири Пурими (1966, 1979, 1981, 1989), коли Ребе прямо заохочував виконання «ад дло яда» буквально. У ті роки справді пили більше звичного.Але важливо: це були конкретні вказівки на конкретні роки, а не скасування постанови загалом. 🍷 «Вино Тори» замість вина в келиху📖 Підхід ХАБАДуУ хасидизмі ХАБАД особлива увага приділяється розуму — розумінню й усвідомленню. Тому надмірне вживання алкоголю розглядається як щось таке, що суперечить самій суті служіння.Ребе підкреслював: якщо людина вважає, що без спиртного вона не зможе молитися чи радіти — це самообман.✉️ Листи РебеУ листах 1950-х років Ребе писав, що колишня традиція рясного вживання спиртного змінилася з двох причин:1️⃣ Хасидські вчення стали більш доступними й зрозумілими.2️⃣ Місія «поширення джерел назовні» потребує ясності свідомості.Він навіть називав надмірне пиття «огидним явищем», якщо воно веде до втрати самоконтролю. 🎓 Особлива вимога до студентівСтуденти єшиви розглядаються як «царство священників». Тому до них вимога особливо сувора: жодного сп’яніння.Ребе говорив: справжній «шпіц ХАБАД» — це не той, хто порушує обмеження, а той, хто поширює хасидизм і працює над собою. 💡 Що таке справжнє «ад дло яда»?В одному з листів Ребе писав, що інколи достатньо «однієї краплі», якщо людина справді хоче піднятися над своїм его. А якщо ні — не допоможе й ціла бочка.Справжнє сп’яніння Пурима — це сп’яніння змістом, вірою, радістю. 🎭 Пурім: радість без втрати гідност 🎉 Радість вище розумуПурім — унікальне свято. Навіть порівняно з іншими йом-товами воно вирізняється особливою формою радості. У хасидських бесідах підкреслюється, що радість Пурима — вище звичних рамок.Але «вище рамок» не означає «без рамок узагалі». 🛑 Небезпека крайнощівРебе неодноразово застерігав: людина, яка втрачає контроль, не стає духовнішою. Навпаки — вона посилює матеріальну сторону своєї природи.Алкоголь може створити ілюзію піднесення, але справжня радість приходить із внутрішньої праці. 🌊 «Коли весь світ стане напоєм»Ребе часто цитував вислів, що в епоху Машіаха «все стане напоєм» — тобто світ наповниться знанням Всевишнього.До того часу наше завдання — зберігати ясність, гідність і внутрішню дисципліну. 🏁 Підсумок«Постанова про обмеження напоїв» — це не технічне правило, а духовний орієнтир.Пурім навчає нас радіти без страху, але й без втрати себе.Справжнє «лехаїм» — це життя, наповнене змістом.Якщо бажаєте, можу підготувати окрему статтю лише про чотири виняткові Пурими з детальним історичним описом подій у 770. джерело: 📖 Любавицький календар  

Запрошуємо вас на виставки, що наповнюють простір світлом і кольором 🌿З 4 по 24 березня у галереї «Скрипаль на даху» відбудуться дві особливі експозиції:🎨 «Квіткова ретроспектива» Валентини Главун🎨 «Палітра натхнення» художника Альберта Лейзера ФельдманаВідкриття — 4 березня о 18:00.Це можливість зупинитися серед щоденної метушні й дозволити мистецтву тихо поговорити з душею.Чекаємо на вас у Києві, вул. Шота Руставелі, 13.

Шабат, що передує святу Пурім, називається Шабат Захор («Субота пам’яті»). У працях гаонів він згадується також як «Шабат знищення Амалека». У цей день читають одну з чотирьох спеціальних глав, установлених мудрецями для місяця адар, окрім тижневої глави Тори.📖 Зміст читанняУ цей шабат читають уривок про діяння Амалека та заповідь пам’ятати його зло і стерти пам’ять про нього. Це є духовною підготовкою до знищення Амана, нащадка Амалека, про що розповідається в Мегілат Естер.⚖️ За ГалахоюДжерело особливого читання згадується в Мішні (трактат «Мегіла»).Главу «Захор» читають у суботу, найближчу до Пуріму (тобто перед 14 адара). Навіть якщо Шушан Пурім припадає на суботу, читання відбувається всюди в суботу перед «звичайним» Пурімом.У цей день виносять два сувої Тори:— з першого читають тижневу главу;— з другого — «Парашат Захор».Замість звичайної афтари читають особливу афтару про пророка Шмуеля, який отримав повеління знищити Амалека.Якщо читання пропустили, його можна надолужити до Шабату глави «Парашат га-Ходеш», але пізніше публічно вже не читають.У цей шабат не промовляють молитву «Ав га-Рахамім» перед Мусафом, проте говорять «Цідкатха» на Мінсі.📜 Галахічний статусНа відміну від інших спеціальних глав місяця адар, багато законоучителів постановили, що слухання «Парашат Захор» є заповіддю з Тори (деорайта). Тому навіть жінки та дівчата намагаються прийти до синагоги й почути це читання.Багато хто прагне слухати читання з особливо кошерного, ретельно перевіреного сувою Тори й від чтеця, який суворо дотримується точності огласовок, наголосів і кантиляції.🔥 У хасидизмі ХаБаДНаші Ребе неодноразово проводили фарбренгени та виголошували маамарим у Шабат Захор, розкриваючи внутрішній духовний сенс «знищення Амалека» — як викорінення холодності та сумніву в служінні Всевишньому.Розповідають, що хасид р. Залман Зезмер наблизився до хасидизму, побачивши, з якою глибокою внутрішньою ненавистю до Амалека р. Біньямін Клецкер слухав читання «Захор».У Шабат Захор 5632 року (1872 р.) відбулася трапеза з нагоди заручин рабаніт Двори-Леї Гінзбург. Того дня Ребе Маараш виголосив маамар, що починався словами «המגיד מראשית אחרית».Одного разу в Шабат Захор Ребе Раяц пояснив різні рівні знищення Амалека. Коли протягом тижня хасид р. Саадія Ліберов зайшов до нього на єхіду́т перед Пурімом, Ребе сказав, що якби він прийшов раніше, до Шабату, то почув би маамар про ще глибший рівень цієї праці.🏘 Історичний фактУ 5729 році (1969 р.) перша група хасидів ХаБаД прибула для поселення в Нахалат-Гар-ХаБаД (Кір’ят-Малахі) напередодні Шабату Захор. Відтоді цей день вважається датою заснування району.Шабат Захор нагадує: боротьба з Амалеком — це не лише історична пам’ять, а й внутрішня праця кожної людини — стерти холодність, сумнів і духовну байдужість. джерело: 📖 Любавицький календар

📖 ВступНаприкінці глави Тецаве йдеться про заповідь кадіння кеторет — пахучого воскурення, яке приносили на золотому жертовнику в Мішкані.Тора згадує, що в Йом-Кіпур первосвященник окроплює жертовник кров’ю жертви, здійснюючи спокуту за гріхи народу Ізраїлю.🤔 ПитанняУ главі «Ахарай Мот» детально описана вся служба первосвященника в Йом-Кіпур.Чому ж деталь, що стосується служби цього дня, згадується саме тут — у контексті кеторет?Хіба її місце не в розділі, присвяченому безпосередньо Йом-Кіпуру?💡 ВідповідьСутність Йом-Кіпуру — розкриття найглибшої сутності єврейської душі.Кеторет також натякає на розкриття цієї внутрішньої, сокровенної точки душі. У цьому сенсі вона за своїм змістом подібна до Йом-Кіпуру.Поєднуючи ці теми, Тора навчає нас: щоденне кадіння кеторет — це своєрідний «малий Йом-Кіпур», духовна праця, яка за своєю суттю нагадує ту, що відбувається лише раз на рік.📌 Практичний висновокЖертовник кеторет особливо підкреслює зв’язок між народом Ізраїлю та Всевишнім.Подібно до того, як через нього виконувалося повеління: «І зроблять Мені Святилище, і Я перебуватиму серед них», — так і кожен єврей має прагнути, щоб Б-жественна присутність розкривалася в його власному серці.Шабат Шалом📖 Любавицький календар

13-те адара (або 11-те, якщо 13-те припадає на Шабат) — це день посту, день Тааніт Естер. Його встановлено на згадку про те, як Мордехай, Естер і весь народ Ізраїлю постили 13-го адара — у день, коли «вороги євреїв сподівалися здолати їх, але сталося так, що самі євреї здолали своїх ворогів; і зібралися євреї у своїх містах…» (Естер, 9).Єврейський пістУ цей день сини Ізраїлю постили й просили Всевишнього про перемогу в битві зі своїми ворогами. Свого часу Моше також постив перед битвою з Амалеком. Цей піст означав, що Ізраїль сподівається перемогти не лише грубою силою, а передусім звертається з молитвою до Небес — і Небеса у Своєму милосерді дають йому силу здобути перемогу. Тому і за часів Мордехая Ізраїль постив перед тим, як вийти на бій із ворогом, який прагнув його знищити.На згадку про цей піст було встановлено на майбутні покоління Тааніт Естер — щоб ми пам’ятали: Всевишній знає, коли ми потрапляємо в біду, чує кожного, хто в пості й молитві щиро повертається до Нього, як це робили наші прабатьки в тяжкі часи.Натяк на піст 13-го адара міститься в Книзі Естер (Мегілат Естер), де сказано: «І вони встановили для себе і для своїх нащадків пости й молитви» (Естер, 9).Цей піст названо на честь Естер, бо саме вона першою почала постити і сказала Мордехаю:«Іди, збері́ть усіх євреїв, що перебувають у Шушані, і постіться за мене; не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень; і я з моїми служницями також буду постити» (Естер, 4).Хоча Тааніт Естер встановлений на згадку про інший піст (адже триденний піст Естер і Мордехая відбувся 13-го, 14-го і 15-го нісана, одразу після того, як стало відомо, що Гаман 13-го нісана розіслав листи з наказом убивати євреїв, а ми постимо 13-го адара на згадку про піст перед битвою), проте ми називаємо його на честь Естер — на пам’ять про те, що вона першою вдалася до посту, коли народ Ізраїлю опинився в небезпеці.Існує думка, що Тааніт Естер встановлений насамперед на згадку про триденний піст 13-го, 14-го і 15-го нісана. Але оскільки ми не могли встановити щорічний піст у радісному місяці нісан — місяці Виходу з Єгипту, коли поститися загалом заборонено, — наші мудреці постановили постити 13-го адара, в день, коли євреї зібралися, щоб боротися зі своїми ворогами. І хоча Тааніт Естер є пам’яттю про триденний піст, мудреці «пом’якшили» його, встановивши лише одноденний піст.Існує також звичай, за яким деякі люди постять у перші два понеділки та перший четвер після свята Пурім — на згадку про триденний піст, оголошений Естер.Дехто постить 13-го адара не лише вдень, як переважна більшість, а й уночі — щоб Тааніт Естер нагадував нам не тільки про піст перед битвою, а й про цілодобовий триденний піст Естер.

1️⃣ Кампанія «Пурім» (Мівца Пурім) 📢Головна вказівка Ребе — не святкувати наодинці. Хасиди ХаБаДу вирушають у лікарні, на військові бази й навіть до в’язниць, щоб кожен єврей міг почути Мегілу та виконати заповіді свята.2️⃣ Духовна підготовка 📖Серед хасидів прийнято вивчати глибокі хасидські вчення (маамари) Любавицьких Ребе. Вони розкривають внутрішній, духовний сенс перемоги над Аманом і зв’язку євреїв із Творцем.3️⃣ Традиційні «креплах» 🥟На Пурім прийнято їсти креплах — вареники з м’ясом усередині. Це символ «прихованого» чуда: як м’ясо сховане в тісті, так і рука Всевишнього була прихована за ланцюгом «випадкових» подій у Сувої Естер.4️⃣ Сп’яніння через Тору 🍷Ребе не радив багато пити (до 40 років), а досягати стану «ад де-ло яда» (коли стирається розмежування між «благословенний Мордехай» і «проклятий Аман») через глибоке занурення у вивчення Тори, а не через алкоголь.5️⃣ Мішлоах манот через посланця 🎁У ХаБаДі намагаються виконати заповідь буквально — передаючи подарунки (манот) другові через третю особу, «посланця». Це підкреслює особливий зв’язок і єдність між людьми.6️⃣ Махацит а-Шекель 💰У Тааніт Естер (піст перед святом) прийнято давати три монети «половинного номіналу» (наприклад, три монети по півшекеля або півдолара) на згадку про внески до Єрусалимського Храму. Прийнято давати за всю родину, а також за дітей до бар- і бат-міцви.7️⃣ Пурім ґелт 💸Як і на Хануку, на Пурім дітям дають святкові гроші. Це привчає їх до радості виконання заповідей і до того, щоб самим давати цдаку (благодійність).8️⃣ Маски й костюми 👺Переодягання нагадує, що навіть коли Всевишній «прихований» (Його Ім’я жодного разу не згадується в Мегілі), Він невидимо керує світом. Діти часто обирають образи героїв Сувою Естер або хасидських праведників.9️⃣ Радість понад межами 🚀Пурімські застілля (фарбренгени) в ХаБаДі славляться своєю енергією. Вважається, що радість цього дня «прориває всі перепони» і настільки велика, що Пурім — єдине свято, яке не буде скасоване навіть у добу Машиаха.🔟 Вище, ніж Йом Кіпур ✨У хасидизмі пояснюється, що Йом а-Кіпурім — це лише день «як Пурім» (Ке-Пурім). Пурім вищий, адже ми досягаємо святості через радість і освячення матеріального світу, а не через відмову від нього.Пурім самеах! 🥳🎉 джерело: 📖Любавический календарь

Сьогодні 13 Адара 5786 року. Піст ЕстерУ Мінху (денну молитву) не читають Таханун.Мій пан, батько, учитель і наставник сказав:«Мені ясно, що коли єврей-хасид сидить у Бейт-Мідраші (домі навчання) і вивчає або повторює вчення хасидизму публічно — це радість для предків (праведників, Ребе попередніх поколінь). І їхньої радості достатньо для нього, його дітей і внуків, щоб було даровано достаток блага — як у матеріальному, так і в духовному».«І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідим» — сама назва місця натякає, що вони «ослабили свої руки» (рифу єдейгем) у вивченні слів Тори. Коли людина виявляє слабкість у Торі — а ж бо вивчення Тори призначене для того, щоб її виконувати і дотримуватися — тоді приходить Амалек і охолоджує запал єврея.«І воював з Ізраїлем» — слово «Ісраель» є абревіатурою вислову: «Є шістдесят тисяч літер у Торі» (Йеш Шішім Рібо Отійот ла-Тора). Адже в кожного з народу Ізраїлю є своя літера в Торі, і тому серед євреїв прийнято брати участь у написанні літери в сувої Тори. Амалек прагне охолодити святість цієї Тори.Порада проти цього: «Обери нам мужів» — людей Моше (Мойсея), адже «поширення Моше відбувається в кожному поколінні» (ітпаштута де-Моше бе-холь дора), і в кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлевих.«Вийди, воюй з Амалеком» — сказано в однині, бо Тора вічна в кожному поколінні, у будь-який час і в будь-якому місці однаковою мірою.джерело: Любавический календарь Любавицький календар

Сьогодні 15 Адара 5786 р. — Шушан Пурім1⃣На хлібі перед благословенням «ha-моці» роблять позначку, але остерігаються не розрізати його заздалегідь.Також під час кідуша на хліб промовляють «саврі маранон».Про «майбутнє, що настане» сказано:«Камінь зі стіни закричить, і балка з дерева відповість йому».Тепер «неживе» мовчить. На нього наступають — і воно мовчить.Але настане час майбутніх розкриттів, і неживе почне говорити, розповідати й вимагати: якщо під час ходьби не роздумували і не говорили словами Тори — то чому наступали на нього?!Земля, по якій ступають, очікує тисячі років — ще від Шести днів Творіння — тоді як увесь цей час по ній ходять різні живі істоти тощо — щоб по ній ступила нога єврея, двох євреїв, і вони говорили слова Тори.А якщо ні — вона каже: адже ти як тварина! 2⃣Мій пан, мій батько, мій дід, мій учитель і рабин (Ребе Маараш) сказав, що Мітлер Ребе писав для кожного типу тих, хто осягає і служить, серед хасидів громади — маамарим і особливі книги, окрім «Шаар а-Йихуд» і «Шаарей Ора», які є загальними й були написані для всіх хасидів.«Шаар а-Йихуд» — це ключ до вчення хасидизму,а «Шаарей Ора» — це алеф-бет учення хасидизму.  джерело: 📖 Любавицький календарь