📖 ВступНаша тижнева глава називається «Ноах» (Ной) і докладно розповідає про грандіозну катастрофу — Потоп, який знищив увесь світ через тяжкі гріхи людей того часу.🤔 ЗапитанняВідомо, що назва глави відображає її головний зміст.Тож чому глава, яка розповідає про настільки трагічну й бурхливу подію для всього людства та світу, названа ім’ям «Ноах», що на івриті означає «спокій» та «умиротворення»?!💡 ВідповідьНа перший погляд, Потоп здається абсолютним злом.Проте глибший погляд на його внутрішній зміст відкриває: уся суть Потопу полягала в тому, щоб принести світові «ноах» — справжній спокій.Потоп мав очистити світ від скверни тих, хто осквернив його своїми лихими вчинками. Після цього глобального очищення, яке зовні могло здаватися суворим і страшним, світ набув нового обличчя — обличчя спокою, справедливості та порядку.📌 Практичний урокТак само, коли нам часом здається, що наше життя затьмарюють неприємні події, ми маємо пам’ятати: за всім, що відбувається, приховане благо.Всевишній, Який є абсолютним Добром, бажає нам лише добра. Тому ми твердо віримо, що за кожним випробуванням і кожною подією стоїть вища, сповнена добра мета.За матеріалами ітваадуту після завершення шабату глави Ноах, 5738 року.джерело: 📖  Любавицький календар

"Єврейський народ уподібнений до зірок, що сяють у небі. Завдяки їхньому світлу навіть той, хто йде в темряві, не зіб’ється зі шляху.Кожен єврей і кожна єврейка мають достатньо моральних і духовних сил, щоб впливати на друзів та знайомих і вести їх до світла."  джерело: chabad.org

В історії хасидизму небагато постатей викликали таке трепетне захоплення, як раббі Ісраель із Ружина. Його життя нагадувало захопливий історичний роман, сповнений царської величі, важких випробувань, суворої аскези та найглибшої духовної висоти.Занурмося в цю дивовижну історію та дізнаймося, ким був цей великий праведник і що пов’язувало його з династією ХАБАД.🌟 Хто такий Ружинський Ребе?Раббі Ісраель народився в містечку Проскурів на завершення Рош га-Шана. У шість років він втратив батька, а в тринадцять одружився. Коли йому виповнилося шістнадцять, помер його старший брат, і юний Ісраель став на чолі хасидів, продовживши славну династію своїх предків.На відміну від багатьох цадиків того часу, які жили дуже скромно, Ружинер поводився як справжній монарх. Він пересувався у розкішних каретах із породистими скакунами та носив дорогий одяг. Цей шлях називали «Дерех Малхут» — «Шлях царської величі». Його метою було показати світові гідність пригнобленого народу.Та за зовнішньою розкішшю приховувалася неймовірна скромність. Ребе майже нічого не їв, спав лише кілька годин на добу й носив вишукані золоті туфлі… але без підошви. Взимку, коли він ішов по снігу, за ним залишалися криваві сліди від дотику ніг до крижаної землі.⛓️ Царський арешт, в’язниця і смілива втечаУ 1838 році через неправдивий донос просвітителів влада заарештувала Ребе за тяжким звинуваченням. Майже два роки він томився в застінках російської в’язниці.Після звільнення під домашній арешт Ребе здійснив небезпечну втечу, перетнувши кордон Російської імперії. Він знайшов прихисток в австро-угорському містечку Садигора, де заново відтворив свій знаменитий двір.📜 Ружинер і ХАБАДХоча ружинський хасидизм і ХАБАД розвивалися різними шляхами, між Ребе цих течій існував неймовірний духовний зв’язок.1️⃣ Ружинський Ребе говорив, що Алтер Ребе і Рамбам прийшли в цей світ з одного й того самого високого духовного джерела. Саме тому, за словами Ружинера, Алтер Ребе у своєму «Шулхан Арух» надавав такого великого значення думкам Рамбама.2️⃣ Один із учителів дітей Ружинера був хасидом Міттелер Ребе. У його кімнаті, у зачиненій шафі, зберігалися рідкісні хасидські рукописи. Одного разу вчитель забув замкнути шафу, а повернувшись, побачив, як Ружинер уважно вивчає ці рукописи. Вражений учитель почув від Ружинера захоплене визнання: «Це справжній, чистий руах га-кодеш!»🕯 Цемах Цедек і містична звістка про розлукуОсобливо близькі стосунки пов’язували Ружинера з Цемах Цедеком. Цемах Цедек називав його «Святий Ружинер» і часто надсилав до нього посланців по пораду в критичні для всього єврейського народу моменти.Цемах Цедек розповідав своїм синам дивовижні речі:«Коли Святий із Ружина читає Тегілім, перед ним відкритий увесь світ. У Шабат він бачить найглибші корені всіх світових подій і має силу скасовувати найсуворіші небесні вироки».Існує вражаюча історія. У день, коли Ружинський Ребе покинув цей світ, у Любавичах — за сотні кілометрів — Цемах Цедек раптом посеред дня попросив слугу принести ніж, розірвав верхній одяг на знак жалоби — «крія» — і сказав, що щойно пішов із життя Святий із Ружина.💡 Спадщина, що дійшла до наших днівЗв’язок між двома великими дворами продовжився і в наступних поколіннях. У 1991 році, під час роздачі доларів, наш Ребе розмовляв із молодим хасидом. Дізнавшись, що той народився 3 хешвана — у день пам’яті Ружинера, Ребе тепло усміхнувся, дав йому додатковий долар і сказав:«Нехай у тебе буде успішний рік! Це день народження Ружинера. Нехай Всевишній допоможе тобі йти його шляхами… Але тільки дивись, залишайся хасидом ХАБАДу, а не Ружина!» 😉Історія життя Ружинського Ребе навчає нас важливого принципу: справжня велич полягає зовсім не в гордині чи прагненні до матеріального, а в здатності підкорити весь цей світ служінню Творцю.Якими б зовнішніми обставинами не був оточений чоловік, його серце завжди може залишатися чистим, відданим і наповненим гарячою любов’ю до кожного єврея.джерело: 📖 Любавицький календар

🌊 На самому початку глави Тори «Ноах», де розповідається про Всесвітній потоп, звучать слова:«Ноах був чоловіком праведним, цілісним у своїх поколіннях; з Б-гом ходив Ноах».Дивно, що розповідь про майже повне знищення людства Тора починає словами про святість Ноаха. Ще більш дивною є формула: «цілісним був у своїх поколіннях». 🤔 Складається враження, що з цим праведником не все так просто. Є мудреці, на думку яких, Ноах «був праведником лише у своїх поколіннях, а якби жив за часів Авраама, то не вважався б праведником».Інші ж тлумачать навпаки: він був праведником «навіть у своїх грішних поколіннях, а тим більше був би праведним, якби жив серед більш достойних людей». ⚖️ З погляду другої групи тлумачів, картина має чіткий контраст: Ноах — повний праведник, його покоління — цілковиті грішники.А ось з погляду першої групи, яка обережно ставить під сумнів рівень праведності Ноаха, історія набагато складніша. 📜 Сказав раббі Берахія:«Моше більш улюблений Торою, ніж Ноах. Ноах, якого спочатку названо “праведником”, згодом опустився до рівня простолюдина — “чоловіка землі”. А Моше, якого спочатку названо “єгиптянином”, наприкінці життя піднявся до рівня “чоловіка Б-га”». 🕊 Але чому ми порівнюємо Ноаха саме з Моше? Чому не обрати м’якший еталон?«Ор Самеах» пояснює, що існує лише два типи праведників:одні усамітнюються, присвячуючи себе виключно Торі;інші залишають власні інтереси й прагнення заради потреб громади. 👥 Люди часто схильні вважати перших більш праведними, ніж других. Але історія Ноаха навчає протилежного.Усамітнившись із Б-гом і відсторонившись від проблем свого покоління, Ноах залишився праведником «у своїх поколіннях», тобто не досяг рівня справжньої, повної праведності.Більше того, з двох цитат, наведених у мідраші, ми бачимо певне духовне зниження Ноаха — до рівня «чоловіка землі».🔥 Натомість Моше, у якого особисте духовне вдосконалення ніби відійшло на другий план, а все життя було присвячене потребам народу — і не завжди лише високим духовним, а часом і простим побутовим потребам — піднімається «від сили до сили». 🌧 Епоха Ноаха — це епоха катастрофи:«І зіпсувалася земля перед Б-гом, і наповнилася земля злодіянням».Ні, Ноах не мовчить, як можна було б очікувати від відлюдника. Мудреці кажуть, що він докоряв своєму поколінню і говорив їм:«Покайтеся, а якщо не покаєтеся — Всевишній наведе на вас потоп». ❓ То в чому ж коментатори дорікають Ноаху? І чому його проповідь не була почута поколінням?🪵 Мідраш Танхума розповідає дивовижну історію:«Коли Всевишній наказав Ноаху: “Зроби собі ковчег із кедрового дерева”, Ноах пішов, посадив кедри, зрубав їх, розпиляв і зробив із них ковчег. Сучасники запитували його: “Навіщо ці кедри? Навіщо цей ковчег?”Ноах відповідав їм: “Всевишній збирається навести потоп на землю, і Він наказав мені зробити ковчег, щоб могли врятуватися я і моя сім’я”. А сучасники сміялися з його слів». 🏡 Ноах не йде до людей — він лише відповідає на їхні здивовані запитання. Він не виходить до народу, а скромно працює біля свого дому, обтесуючи кедрові колоди.Ноах виявився не цілком праведним не тому, що не виконав наказ Всевишнього. Навпаки, ми достеменно знаємо, що він ретельно виконував усі веління Творця. 💔 Але складається враження, що його серце не боліло по-справжньому за сусіда, за людство, за весь світ. Грішники викликали в нього не стільки жалість, скільки справедливий гнів.Тому він їх попереджав, але не рятував.Звинувачував, але не вмовляв. 🕯 Інакше поводиться Моше. Коли Всевишній сказав йому:«Тепер же залиш Мене, і запалає Мій гнів на народ, і Я знищу їх…»Моше відповів:«Якщо не простиш їхній гріх — то зітри мене з Твоєї Книги». ⚖️ І як відрізняються два типи праведників, так відрізняється і результат їхньої діяльності:покоління Ноаха приречене на смерть,покоління Моше — отримує прощення. 🌱 Сказане стосується не лише праведників «вищої ліги», а й звичайних людей — таких, як ми з вами. 🔖Примітки:П’ятикнижжя, книга Брейшит, 6:9.Там само, 9:20.П’ятикнижжя, книга Шмот, 2:19.П’ятикнижжя, книга Дварим, 33:1.Талмуд, трактат Сангедрин, 108.П’ятикнижжя, книга Шмот, 32:32.джерело: chabad.org

📖 У хасидській книзі «Айом-йом» сказано:«Щоденне вивчення Тори — це життєво важливе питання. І не лише для душі того, хто її вивчає, а й для душ усіх його близьких, адже тоді атмосфера в домі стає атмосферою Тори та богобоязливості».✨ Про що цей уривок?🔹 Тора як духовна необхідністьВивчення Тори порівнюється з повітрям або водою — це не додаткова прикраса життя, а глибока потреба душі.🔹 Вплив на родинуДуховний стан людини не залишається лише її особистою справою. Він впливає на весь дім: на подружжя, дітей, близьких, на тон розмов, рішення і саму атмосферу в родині.🔹 Атмосфера домуКоли вивчення Тори стає регулярним, дім поступово наповнюється світлом, внутрішнім порядком і трепетом перед Всевишнім. Навіть звичайний простір може стати місцем, де відчувається святість.📌 Головна думка:щоденне вивчення Тори змінює не лише людину, а й увесь простір навколо неї. Воно створює в домі атмосферу тепла, віри та духовної опори.

🌈 Містичне пояснення феномену веселки📖 Після Всесвітнього потопу Всевишній уклав Завіт із Ноахом та його синами:«Веселку Мою Я поміщаю в хмару, і вона буде знаком Завіту між Мною і землею. І буде, коли наведу хмару над землею, з’явиться веселка в хмарі. І згадаю Я Завіт Мій, що між Мною і вами, і між кожною живою істотою в усякій плоті, і вода більше не стане потопом, щоб знищити всяку плоть».🌈 Веселка була обрана символом Завіту між Б-гом і людьми, знаком Б-жественної Милості, який нагадував би людині про її обов’язок перед Творцем.❓ Але чому саме веселка?🔬 Відоме наукове пояснення веселки як оптичного явища спектрального заломлення сонячних променів у краплях дощу. Це пояснення пропагандисти атеїзму використовували для заперечення «примітивних» і «антинаукових» уявлень «біблійних авторів». Критикуючи Книгу, яка є духовним наставником багатьох поколінь, вони, як правило, навіть не вважали за потрібне ознайомитися з традиційними джерелами юдаїзму.📚 Деякі коментатори Тори, зокрема раббі Нісім Ґіронді та Абрабанель, вважають, що до потопу через надмірну густоту хмар веселку ніколи не бачили. Саме надмірна густота випарів і опадів на землі зробила потоп фізично можливим.🌍 Раббі Овадья Сфорно вважає, що внаслідок потопу відбулося зміщення земної осі, через що з’явилася зміна пір року. Унаслідок цих радикальних змін різко скоротилася тривалість людського життя, зникли гігантські тварини й рослини.☀️ Сучасна наука встановила, що ультрафіолетові промені шкідливо впливають на організм людини й тварин. Вони прискорюють старіння шкіри та можуть спричиняти рак шкіри. До потопу особливо густі хмари перешкоджали впливу сонячних променів. Можливо, саме цим пояснюється те, що тривалість життя людини сягала багатьох століть.🦕 Скелети гігантських ящерів, динозаврів, свідчать про те, що й тваринний світ до потопу значно відрізнявся від сучасного. Після потопу, коли хмари стали рідшими, у них з’явилася веселка. На думку коментаторів, веселка стала символом того, що хмари більше не несуть світові хаос і знищення.✅ Отже, веселка була обрана символом Завіту між Б-гом і людиною.🔐 Слід зазначити, що це пояснення протягом багатьох століть було відоме лише посвяченим, оскільки вчення Кабали не мало широкого поширення. Крім того, саме це пояснення вимагало значної підготовки — як у пізнанні природи, так і в містичному знанні.👧 Однак Святе Письмо написане не лише для мислителів, а й для найпростіших людей. За законом його починають вивчати з дітьми вже з п’ятирічного віку, тому необхідне й достатньо просте пояснення, зрозуміле навіть дитині.✨ Містичний сенс веселки знайшов своє відображення в Книзі пророка Єхезкеля (1:28):«Наче веселка, що буває в хмарі в день дощу, таким було видіння сяйва навколо — видіння подоби Слави Б-жьої».🌈 Пророк порівнює видіння Б-жественної Слави з образом веселки. У чому сенс цього порівняння?📖 Повернімося до розповіді про потоп у Торі. Сказано:«Веселку Мою Я поміщаю в хмару…»❓ Чому саме «Мою»?📚 У Мідраші слово «Кашті» — «Моя веселка» — тлумачиться від кореня «екеш», що означає «подоба». Звідси «Кашті» — «Моя веселка» — означає: щось подібне до Мене.🤔 Але в чому полягає ця подібність?📜 У Псалмах написано (81:1):«Сонце і Щит — Г-сподь Б-г».☀️ Словом «Г-сподь» у біблійних перекладах, як правило, передають Ім’я Б-га «Авайе», а словом «Б-г» — Ім’я «Елокім», яке вказує на Б-жественний атрибут Суду, Закону, на закони природи.🛡️ У Талмуді сказано: «Сонце має щит, який оберігає природу від знищення сонячними променями».🔆 «Авайе», образно кажучи, подібне до сонця: це джерело світла, Джерело Буття. Але якби Безкінечне Світло Джерела Буття було відчутним для створінь, тоді не відчувалася б незалежність творіння: усе існуюче було б лише продовженням Єдиного Буття.🧭 Уявімо світ, у якому немає індивідуального існування речей. У такому світі не може бути ні особистої свободи, ні вибору між добром і злом.⚖️ Необмежене світло, що виходить від «Авайе», ніби «знищує» все. Натомість Ім’я «Елокім», яке уособлює природний порядок і закони природи, приховує світло, що походить від «Авайе», під оболонкою природності.📌 Ім’я «Елокім», яке правильно перекладається як «Всесильний» або «Всемогутній» і означає Б-га як Володаря всіх сил природи, граматично є також формою множини від імені «Елока». Це вказує на те, що завдяки заломленню Світла Єдиної Реальності «Авайе» у призмі Елокім стає можливим утворення множинності й відносної самостійності буття.🌈 У світлі сказаного можна зрозуміти, чому видіння Слави Б-жьої у пророцтві Єхезкеля уподібнене до явища веселки.☁️ Біле світло сонця має здатність розкладатися на багато кольорів спектра веселки, заломлюючись у хмарі. Хмара є тим «Щитом», крізь який проходить сонячне світло.🌈 Сім кольорів веселки уособлюють сім Сфірот — сім Б-жественних Атрибутів, або сім основних сил, що діють у світі.☁️ «Хмара» або «туча» уособлює дію Імені «Елокім», яке іноді перекладається як «судді» і відображає Б-жественний Суд над грішниками.⚖️ Кінцева мета Б-жественного Суду — не покарати грішників, а виправити їх.🕊️ Саме тому існує і помилування, яке дає людині можливість виправити свій шлях. Помилування походить від «Авайе».📖 «І буде, коли згущу Я хмари над землею, з’явиться веселка в хмарі».📚 Згідно з тлумаченням Раші, цю фразу слід розуміти образно:☁️ «Коли згущу Я хмари над землею» — коли Мій Атрибут Суду буде підказувати Мені навести на землю темряву і загибель, тоді…🌈 «з’явиться веселка в хмарі» — Світло «Авайе», світло Милості, пронизує хмару, тобто Атрибут Суду.📜 «І Я згадаю Завіт… вічний Завіт між Всесильним і кожною живою істотою».🤔 Дивним є те, що Б-г говорить про Себе то в першій особі — «Я», то в третій — «Елокім». Однак і це, як було сказано, стає зрозумілим: нагадування про Завіт між Б-гом і землею потрібне лише тоді, коли діє Суд — Елокім, адже милосердя не карає.✅ Цим пояснюється і те, що в усій 9-й главі, де йдеться про Завіт і знак веселки, згадується лише Ім’я «Елокім», і жодного разу не вживається Ім’я «Авайе», адже Милість не потребує нагадування про Завіт.📝 Примітка: П’ятикнижжя, книга Брейшит, 9:13–15.✍️ Рабин Дов-Бер Хаскелевичджерело: chabad.org

🔖3 хешвана 5627 року (12 жовтня 1866 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Єhуди-Лейба з Кописа.Рабин Єhуда-Лейб (відомий також за акронімом Маhариль) був сином третього Любавицького ребе, рабина Цемах-Цедека. Він народився 1807 року, був другим сином ребе Цемах-Цедека, а під час церемонії обрізання сандаком (людиною, яка тримає немовля на руках) був його прадід — Альтер ребе. Дитячі роки рабин Єhуда провів поруч зі своїм улюбленим дідусем — другим Любавицьким ребе Мітелер ребе, який навчав його Торі та хасидуту.Після відходу з цього світу його батька, третього Любавицького ребе, рабин Єhуда залишив Любавичі й оселився в містечку Копис, де очолив групу хасидів. У рабина Маhариля були тисячі послідовників (так звані копиські хабадники), хоча сам він очолював їх лише два місяці — елул і тішрей. На свято Сімхат-Тора він захворів, і 3 хешвана, через пів року після відходу його батька, рабин Єhуда-Лейб також відійшов із цього світу.🔖3 хешвана 5611 року (9 жовтня 1850 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Ісраеля Фрідмана, ребе з Ружина.Рабин Ісраель Фрідман, правнук рабина Дов-Бера з Межиріча (відомого як Межиріцький магід), народився 1797 року в містечку Погребище під Києвом. Уже в ранній молодості рабин Ісраель обрав містечко Ружин (івритом воно називалося Рижин) своєю резиденцією. Двір Ружинського ребе (тобто його почет і майно) за блиском і пишнотою не поступався більшості князівських дворів тогочасної Європи — рабин Ісраель тримав численну прислугу й виїжджав у розкішній кареті, запряженій четвіркою коней. Втім, незважаючи на такий демонстративний спосіб життя, Ружинський ребе був загальним улюбленцем (зокрема, він дружив із третім Любавицьким ребе, рабином Цемах-Цедеком), і йому все прощали. Казали, що «Рижинер ребе, звісно, ходить у золотих чоботях, але ці чоботи без підошов, тож він ступає босими ногами по снігу».У 1838 році рабина Ісраеля звинуватили власті в тому, що він віддав розпорядження про страту двох донощиків. Процес тривав півтора року, сотні євреїв були заарештовані й піддані тортурам, а 80 осіб постали перед судом. Шістьох керівників громади було засуджено до довічної каторги, інших — до заслання в Сибір. Ружинський ребе перебував під арештом майже два роки; адвокати зробили все, щоб довести його непричетність до справи, і після завершення слідства його звільнили, але залишили під поліцейським наглядом, оскільки влада запідозрила його в намірі стати єврейським правителем. Ребе переїхав до Кишинева, де місцевий губернатор був прихильнішим до євреїв, потім перебрався до Ясс, а звідти — до буковинського містечка Шацк. Так він переїжджав із міста до міста, аж поки після численних зусиль його прихильників 20 грудня 1845 року імператор Фердинанд I не дозволив йому проживати в Садагорі (Садигурі) на Буковині (нині Сад-гора — один із районів Чернівців). Хасиди придбали для нього маєток Золотий Потік поблизу міста. Він побудував собі розкішний особняк і знову почав вести розкішний спосіб життя. Ружинський ребе багато зробив для жителів Ерец-Ісраель, зокрема надав кошти на будівництво синагоги «Тіферет Ісраель» у єврейському кварталі Старого міста Єрусалима.Рабин Ісраель Фрідман похований у Садигурі. Сини Ружинського ребе заснували хасидські династії в інших містечках, ставши родоначальниками садигурського та боянівського хасидизмуджерело: chabad.odessa

Делегація українських журналістів відвідала меморіал жертвам Голодомору в ІзраїліУ межах візиту до Ізраїлю делегація українських журналістів відвідала меморіал, присвячений жертвам Голодомору 1932–1933 років в Україні.джерело: IsraelinUkraine