🌿 Ошана Раба / вечір Шміні Ацерет📅 П’ятниця, 2 жовтня / 21 тішрея📖 Шахаріт — 8:00🕯 Запалювання святкових та шабатніх свічок — 18:16🙏 Мінха — 18:26🌙 Маарів — зустріч Суботи — 19:07🍽 Трапеза — 19:40 Шміні Ацерет📅 Субота, 3 жовтня / 22 тішрея📖 Урок з Рабином — 9:15🙏 Шахаріт — 10:00🕯 Ізкор — 11:30🍽 Трапеза — 13:00🙏 Мінха — 18:00🌙 Маарів — вихід Суботи — 19:20🕯 Запалювання свічок другого дня Йом Тов від палаючого вогню — 19:20🍽 Трапеза — 19:45 🎉 Сімхат Тора📅 Неділя, 4 жовтня / 23 тішрея📖 Урок з Рабином перед Шахаріт — 9:15🙏 Шахаріт — 10:00🍽 Трапеза — 11:30🙏 Мінха — 18:00🌙 Маарів — вихід Йом Тов — 19:18

🌿 Ошана Раба / вечір Шміні Ацерет📅 2 жовтня / 21 тішрея🕯 Запалювання святкових та шабатніх свічок — 18:16 ✨ Шміні Ацерет📅 3 жовтня / 22 тішрея🕯 Запалювання святкових свічок від палаючого вогню — 19:20🎉 Сімхат Тора📅 4 жовтня / 23 тішрея🌙 Завершення свята — 19:18

Айом-йом:Сьогоднішній день у «Айом-йом» присвячений особливій темі — хасидським фарбренгенам.Фарбренген — це не просто зустріч за столом. Це тепле хасидське зібрання, де говорять про Тору, служіння Всевишньому, любов до ближнього, співають нігуним і надихають одне одного ставати кращими. У «Айом-йом» підкреслюється, що фарбренген, особливо в шабат або на виході свята, є однією з основ хасидського життя. Він відкриває шлях до виконання важливої заповіді — любові до ближнього. Під час таких зустрічей прийнято говорити не лише про високі речі, а й про практичні кроки: як покращити свою поведінку, як більше часу присвячувати вивченню Тори й хасидської філософії, як зробити знання частиною щоденного життя. Але головне правило фарбренгену — наставляти з любов’ю. Слова мають не принизити людину, а підняти її. Не вколоти, а пробудити. Не засоромити, а допомогти наблизитися до Б-га.Фарбренген — це коли душа чує іншу душу.І саме з такої щирості починаються справжні зміни.

Ніч з 20 на 21 тішрея — це ніч Ошана Раба, сьомого дня свята Сукот.Оскільки єврейська доба починається з вечора, саме цієї ночі традиційно залишаються бадьорими, читають книгу Тегілім — Псалми царя Давида, моляться та просять Всевишнього про милосердя, благословення і добрий рік.Ошана Раба має особливе духовне значення. У єврейській традиції цей день вважається завершенням періоду, що почався з Рош га-Шана і Йом Кіпур: часом, коли остаточно затверджується небесний вирок на наступний рік.📖 Чому читають Тегілім саме цієї ночі?Згідно з кабалістичною традицією, ніч Ошана Раба є особливим винятком: у цей час світло милосердя долає суворість суду. Тому читання Псалмів вважається великою духовною силою, захистом і проханням про добру долю.За звичаєм, книгу Тегілім читають повністю — від початку до кінця. У багатьох громадах після кожної з п’яти частин Тегілім промовляють особливі молитви «Йєгі Рацон» — з проханням про прощення, благословення, життя і мир.🌿 Головні звичаї ночі Ошана Раба:✨ залишатися бадьорими протягом ночі;📖 читати Тегілім або вивчати спеціальний збірник «Тикун Ошана Раба»;🌿 за можливості читати молитви у святковому курені;💧 перед світанком у деяких громадах чоловіки занурюються в мікву.📍 У Центральній синагозі Києва читання Тегілім відбудеться з 00:00 до 5:00 ранку.Нехай цієї ночі наші молитви будуть прийняті з милосердям, а Всевишній дарує всім нам добрий, мирний і благословенний рік.Ошана Раба самеах! 🌿✨

Сьогодні ми з глибокою вдячністю згадуємо всіх, хто боронить нашу країну, наші домівки, наших дітей і наше майбутнє.Кожен спокійний ранок, кожна можливість жити, працювати, молитися й бути поруч із близькими — це чиясь мужність, чиясь втома, чийсь подвиг і, на жаль, чиясь найвища жертва.🕯️ Вічна пам’ять полеглим героям.🙏 Шана і вдячність усім, хто сьогодні захищає Україну.Нехай Всевишній береже наших захисників і захисниць, дарує їм силу, витримку та повернення додому живими.Слава Україні! Героям слава! 💙💛

Акафот — це святкові обходи з сувоями Тори у Сімхат Тора, час радості, єдності та любові до Тори.📅 П’ятниця, 2 жовтня/21 тішрея🌙 Акафот — після Маарів📅 Субота, 3 жовтня/ 22 тішрея🌙 Акафот — після Маарів📅 Неділя, 4 жовтня/ 23 тішрея🎉 Акафот — об 11:30📍 Центральна синагога м. КиєваПриходьте розділити радість Тори разом із громадою!Хаг самеах!

📌25 тішрея 5600 року (3 жовтня 1839 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Моше Софера (Хатам Софер) із Пресбурга.Раббі Моше був відомим галахічним авторитетом і лідером ортодоксального єврейства, відомим у єврейському світі як Хатам Софер, за назвою однієї з його книг.Хатам Софер обіймав посади рабина в моравському місті Дрежниці та прусському Маттерсдорфі, а з 1806 року став рабином Пресбурга (Братислава, нині Словаччина, тоді — Угорщина), де на той час була найбільша єврейська громада Угорщини. Раббі Моше обіймав цю посаду до кінця життя, заснувавши в Пресбурзі знамениту єшиву, найбільшу від часів вавилонських академій.Хоча раббі Моше був противником нових методів навчання, запропонованих лідерами реформістів, він не заперечував проти вивчення світських наук, якщо це не заважає традиційному способу життя і служить для заробітку на прожиття. У своїй боротьбі з лідерами реформістів раббі Моше використовував досить незвичайні для того часу методи — їдкі дотепні епіграми та яскраві гасла, на кшталт: «Потрібно більше сміливості, щоб посилювати суворість, а не полегшувати».Також Хатам Софер поклав край палким дебатам щодо того, чи можна вважати «Шулхан арух» остаточним авторитетним зводом законів, і відтоді повне підпорядкування настановам «Шулхан арух» стало однією з основоположних доктрин ортодоксального юдаїзму.джерело: chabad.odessa

📌26 тішрея 5589 року (4 жовтня 1828 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Ашера бен Аhарона Перлова зі Століна.Раббі Ашер був сином знаменитого раббі Аhарона «Великого» (Аhарон hа-Гадоль) із Карліна — засновника карлінської хасидської династії. Після відходу з цього світу батька рух очолив учень раббі Аhарона — раббі Шломо бен Меїр hа-Леві, який був духовним наставником багатьох хасидських цадиків, зокрема й раббі Ашера. Раббі Ашер оселився в містечку Століні (поблизу Карліна), і відтоді карлінські хасиди стали відомі також як столінські (карлін-столінські). Як «глава секти» він був заарештований 1798 року, а після звільнення знову оселився в Карліні.джерело: chabad.odessa

📌27 тішрея 5502 року (25 жовтня 1742 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Елазара бен Шмуеля Рокеаха.Раббі Елазар народився у Кракові, в родині, що вела своє походження від царя Давида. Його батьком був раббі Шмуель-Шмельке Маргаліот, який очолював громади польських містечок Ліска та Макова, а ім’я хлопчик отримав на честь свого великого прадіда — знаменитого кабаліста раббі Елазара бен Єгуди бен Клонімуса з Вормса.Раббі Елазар очолював громади Макова та Тарнува, а потім переїхав до Бродів. Розповідають, що за 20 років перебування тут раббі Елазара жодна жінка в місті не мала викидня і жодна з них не мала проблем під час пологів.Із Брод раббі Елазар вирушив до Амстердама, де (кажуть, на прохання короля Нідерландів) разом із рабином із Белза допомагав голландцям позбутися епідемії, яка загрожувала країні. Після молитви раббі Елазара небезпека відступила, і уряд Нідерландів на знак подяки випустив пам’ятну монету з профілем раббі Елазара та текстом псалмів.Раббі Елазар очолював амстердамську громаду п’ять років, борючись тут із послідовниками лжемесії Шабтая Цві. В Амстердамі він видав свою головну книгу — «Маасе Рокеах» із кабалістичними коментарями до Тори та Талмуду. Назву він запозичив із книги великого кабаліста раббі Елазара Рокеаха, щоб підкреслити безперервність традиції передачі знань.Потім раббі Елазар вирушив до Ерец-Ісраель, де очолив єврейську громаду Святої землі. Вирушаючи до Ерец-Ісраель, раббі Елазар розраховував зустріти тут одного з найвидатніших учнів Баал Шем-Това — раббі Нахмана з Городенки, щоб разом із ним привести у світ Мошіаха. Однак, прибувши до країни, він дізнався, що раббі Нахман терміново вирушив до Європи. Своєю чергою раббі Нахман, почувши, що раббі Елазар прибув до Ерец-Ісраель, терміново повернувся, але, на жаль, поки він дістався до Святої землі, раббі Елазар, проживши в Ерец-Ісраель один рік, відійшов із цього світу.Нащадком раббі Елазара був раббі Сар-Шалом із Белза, засновник белзького хасидизму.джерело: chabad.odessa

**Ісру Хаг**📌5542 р. / 13.10.1781** — покинув цей світ раббі Яков Йосеф із Полонного, автор книги «Толдот Яков Йосеф».📌5556 р. / 18.10.1995** — покинув цей світ реб Хаїм Залман (Зануїл) Абрамович, Рибницький Ребе.📌 5559 р. / 04.10.1798** — Алтер Ребе був відправлений у своє перше ув’язнення до петербурга.📌5561 р. / 13.10.1800** — Алтер Ребе вирушив у друге ув’язнення до петербурга.📌 5688 р. / 20.10.1927** — Ребе Раяц залишив росію та оселився в місті Рига, Латвія, на запрошення єврейської громади. **Айом Йом**Фарбренген — за участі багатьох людей загалом, а особливо в шабат або на виході шабату — є однією з основ хасидського шляху та хасидизму. Він також є воротами й вступом до фундаментальної заповіді любові до ближнього.Зазвичай на такому фарбренгені головні промовці закликають присутніх покращити свою поведінку та вчинки, встановити постійний час для вивчення хасидизму, суворо дотримуватися цього розкладу, а саме навчання спрямовувати на практичне виконання.Суть і форма такого наставлення докладно пояснюються в хасидському маамарі, що починається словами «Ім руах а-мошель». Кожному з аншей шломейну варто добре його вивчити й застосувати до себе.Водночас наставлення під час фарбренгену має стосуватися лише тих речей і питань, які жодним чином не можуть призвести до публічного сорому. Саме так було заведено здавна: люди наставляли одне одного в атмосфері великої любові та душевної теплоти. джерело: 📖 Любавицький календар

Чотири види рослин — етрог, лулав, мирт (адас) і вербу (арава), включно з ошанот зі свята Ошана Раба, — заборонено використовувати для звичайних побутових потреб, доки з їхньою допомогою виконують заповідь. У цей період до них потрібно ставитися з особливою повагою та трепетом.Коли свято Сукот завершується, рослини втрачають свій священний статус, і формально їх дозволено використовувати в повсякденному житті. Однак, оскільки вони слугували для виконання заповіді, ставитися до них нешанобливо все одно не можна.Саме тому їх не варто відкрито викидати у смітник або просто залишати на вулиці під ногами перехожих. Згідно з Галахою, достатньо щільно й повністю загорнути рослини в непрозорий пакет і лише після цього покласти їх у сміттєвий бак — у такому вигляді це не вважається проявом зневаги.Окреме правило стосується етрогів, які мають святість сьомого року — шміти. Такий плід не можна викидати одразу: потрібно дочекатися, поки він остаточно висохне й стане повністю непридатним до їжі.В юдаїзмі існує прекрасний принцип: предмет, який послужив виконанню однієї заповіді, варто використати й для іншої. На цьому правилі ґрунтуються популярні народні звичаї використання святкових рослин після Сукоту:🌿 До свята ПесахГілки та листя зберігають до весни й кидають у вогнище під час спалювання квасного — хамецу, або використовують як паливо під час випікання святкової маци.🌿 На виході шабатуГілочки мирту, якщо вони зберегли приємний аромат, використовують як пахощі під час Авдали — обряду відділення шабату від буднів.🌿 До свята Ту бі-ШватЗ плодів етрога варять ароматне варення або роблять цукати, які подають до столу на Новий рік дерев.Існує також особлива сгула: у народній традиції вірять, що етрог, який був у руках під час виконання заповіді, а також страви, приготовані з нього, можуть бути добрим знаком і благословенням для жінок під час вагітності та пологів.джерело: https://toldot.com/

Ще зовсім недавно весь єврейський світ жив особливою атмосферою місяця Тішрей: Рош га-Шана, Йом Кіпур, Сукот, Сімхат Тора… Хтось провів ці дні поруч із Ребе, хтось — у своїй єшиві, синагозі або вдома разом із родиною.А тепер свята завершилися.І звучать слова:«וְיַעֲקֹב הָלַךְ לְדַרְכּוֹ» — «І Яаков пішов своєю дорогою».🌅 Що ми беремо із собою з Тішрея?У Любавичі після Сімхат Тора ці слова проголошували як особливе напуття.У Тішреї єврей отримує великі духовні сили. Але Всевишній дає їх не для того, щоб вони залишилися лише спогадом про святі дні.Тепер потрібно взяти їх із собою — у звичайне життя.🔥 «Відкрий свої пакунки!»Ребе Раяц наводив приклад купця, який приїжджає на ярмарок, купує товар і ретельно його пакує. Але коли він повертається додому, він не залишає згортки закритими. Він відкриває їх і починає користуватися тим, що придбав.Так само і з Тішреєм.Ми отримали «товар» на весь рік: сили, натхнення, рішення та нові духовні можливості.Тепер настав час відкрити свої «пакунки».Не чекати наступного свята, а почати використовувати все це вже сьогодні.🚌 «Цейтхем ле-шалом» — і дорога триваєКолись Ребе особисто проводжав гостей, які після Тішрея поверталися додому. Сьогодні багато хто повертається з 770, з єшив, із поїздок до Ребе або просто після святкових днів, проведених зі своєю громадою та родиною.Але зміст один:час іти далі.Свято завершилося — але те, що воно нам дало, має залишитися.Поки тривають свята, легко відчувати особливий духовний підйом. Але потім настає Мар-Хешван. Звичайні дні. Навчання, робота, справи, турботи.І саме тоді перевіряється, що ми взяли з Тішрея.Чи будемо ми й далі вивчати Тору? Чи станемо уважнішими до молитви? Чи додамо ще одну міцву? Чи допоможемо іншому єврею? Чи принесемо більше світла у свій дім?Ось що означає:«І Яаков пішов своєю дорогою».🏠 Кожен — на своїй дорозіНеважливо, де ти провів Тішрей:у 770 чи вдома,в єшиві чи у своїй громаді,у поїздці чи поруч із родиною.Головне — куди ти йдеш тепер.Бо Тішрей не має залишитися позаду. Він має продовжитися в кожному нашому дні.Так, свята завершилися. Можливо, трохи сумно повертатися до буднів. Але ця туга може стати силою.Відкриймо свої «пакунки» Тішрея.Візьмімо із собою його світло, рішення та натхнення.І перетворімо їх на реальні вчинки.Нехай наступний Тішрей ми зустрінемо вже в зовсім іншій реальності — разом із Ребе, у Третьому Храмі, в Єрусалимі.«וְיַעֲקֹב הָלַךְ לְדַרְכּוֹ» — «І Яаков пішов своєю дорогою».А наша дорога веде просто до однієї мети:до приходу Мошиаха зараз!📸 На фото: Ребе на церемонії прощання з гостями, які повертаються додому після поїздки до 770 на місяць Тішрей. 5721 / 1960 рік.