🌈 Містичне пояснення феномену веселки📖 Після Всесвітнього потопу Всевишній уклав Завіт із Ноахом та його синами:«Веселку Мою Я поміщаю в хмару, і вона буде знаком Завіту між Мною і землею. І буде, коли наведу хмару над землею, з’явиться веселка в хмарі. І згадаю Я Завіт Мій, що між Мною і вами, і між кожною живою істотою в усякій плоті, і вода більше не стане потопом, щоб знищити всяку плоть».🌈 Веселка була обрана символом Завіту між Б-гом і людьми, знаком Б-жественної Милості, який нагадував би людині про її обов’язок перед Творцем.❓ Але чому саме веселка?🔬 Відоме наукове пояснення веселки як оптичного явища спектрального заломлення сонячних променів у краплях дощу. Це пояснення пропагандисти атеїзму використовували для заперечення «примітивних» і «антинаукових» уявлень «біблійних авторів». Критикуючи Книгу, яка є духовним наставником багатьох поколінь, вони, як правило, навіть не вважали за потрібне ознайомитися з традиційними джерелами юдаїзму.📚 Деякі коментатори Тори, зокрема раббі Нісім Ґіронді та Абрабанель, вважають, що до потопу через надмірну густоту хмар веселку ніколи не бачили. Саме надмірна густота випарів і опадів на землі зробила потоп фізично можливим.🌍 Раббі Овадья Сфорно вважає, що внаслідок потопу відбулося зміщення земної осі, через що з’явилася зміна пір року. Унаслідок цих радикальних змін різко скоротилася тривалість людського життя, зникли гігантські тварини й рослини.☀️ Сучасна наука встановила, що ультрафіолетові промені шкідливо впливають на організм людини й тварин. Вони прискорюють старіння шкіри та можуть спричиняти рак шкіри. До потопу особливо густі хмари перешкоджали впливу сонячних променів. Можливо, саме цим пояснюється те, що тривалість життя людини сягала багатьох століть.🦕 Скелети гігантських ящерів, динозаврів, свідчать про те, що й тваринний світ до потопу значно відрізнявся від сучасного. Після потопу, коли хмари стали рідшими, у них з’явилася веселка. На думку коментаторів, веселка стала символом того, що хмари більше не несуть світові хаос і знищення.✅ Отже, веселка була обрана символом Завіту між Б-гом і людиною.🔐 Слід зазначити, що це пояснення протягом багатьох століть було відоме лише посвяченим, оскільки вчення Кабали не мало широкого поширення. Крім того, саме це пояснення вимагало значної підготовки — як у пізнанні природи, так і в містичному знанні.👧 Однак Святе Письмо написане не лише для мислителів, а й для найпростіших людей. За законом його починають вивчати з дітьми вже з п’ятирічного віку, тому необхідне й достатньо просте пояснення, зрозуміле навіть дитині.✨ Містичний сенс веселки знайшов своє відображення в Книзі пророка Єхезкеля (1:28):«Наче веселка, що буває в хмарі в день дощу, таким було видіння сяйва навколо — видіння подоби Слави Б-жьої».🌈 Пророк порівнює видіння Б-жественної Слави з образом веселки. У чому сенс цього порівняння?📖 Повернімося до розповіді про потоп у Торі. Сказано:«Веселку Мою Я поміщаю в хмару…»❓ Чому саме «Мою»?📚 У Мідраші слово «Кашті» — «Моя веселка» — тлумачиться від кореня «екеш», що означає «подоба». Звідси «Кашті» — «Моя веселка» — означає: щось подібне до Мене.🤔 Але в чому полягає ця подібність?📜 У Псалмах написано (81:1):«Сонце і Щит — Г-сподь Б-г».☀️ Словом «Г-сподь» у біблійних перекладах, як правило, передають Ім’я Б-га «Авайе», а словом «Б-г» — Ім’я «Елокім», яке вказує на Б-жественний атрибут Суду, Закону, на закони природи.🛡️ У Талмуді сказано: «Сонце має щит, який оберігає природу від знищення сонячними променями».🔆 «Авайе», образно кажучи, подібне до сонця: це джерело світла, Джерело Буття. Але якби Безкінечне Світло Джерела Буття було відчутним для створінь, тоді не відчувалася б незалежність творіння: усе існуюче було б лише продовженням Єдиного Буття.🧭 Уявімо світ, у якому немає індивідуального існування речей. У такому світі не може бути ні особистої свободи, ні вибору між добром і злом.⚖️ Необмежене світло, що виходить від «Авайе», ніби «знищує» все. Натомість Ім’я «Елокім», яке уособлює природний порядок і закони природи, приховує світло, що походить від «Авайе», під оболонкою природності.📌 Ім’я «Елокім», яке правильно перекладається як «Всесильний» або «Всемогутній» і означає Б-га як Володаря всіх сил природи, граматично є також формою множини від імені «Елока». Це вказує на те, що завдяки заломленню Світла Єдиної Реальності «Авайе» у призмі Елокім стає можливим утворення множинності й відносної самостійності буття.🌈 У світлі сказаного можна зрозуміти, чому видіння Слави Б-жьої у пророцтві Єхезкеля уподібнене до явища веселки.☁️ Біле світло сонця має здатність розкладатися на багато кольорів спектра веселки, заломлюючись у хмарі. Хмара є тим «Щитом», крізь який проходить сонячне світло.🌈 Сім кольорів веселки уособлюють сім Сфірот — сім Б-жественних Атрибутів, або сім основних сил, що діють у світі.☁️ «Хмара» або «туча» уособлює дію Імені «Елокім», яке іноді перекладається як «судді» і відображає Б-жественний Суд над грішниками.⚖️ Кінцева мета Б-жественного Суду — не покарати грішників, а виправити їх.🕊️ Саме тому існує і помилування, яке дає людині можливість виправити свій шлях. Помилування походить від «Авайе».📖 «І буде, коли згущу Я хмари над землею, з’явиться веселка в хмарі».📚 Згідно з тлумаченням Раші, цю фразу слід розуміти образно:☁️ «Коли згущу Я хмари над землею» — коли Мій Атрибут Суду буде підказувати Мені навести на землю темряву і загибель, тоді…🌈 «з’явиться веселка в хмарі» — Світло «Авайе», світло Милості, пронизує хмару, тобто Атрибут Суду.📜 «І Я згадаю Завіт… вічний Завіт між Всесильним і кожною живою істотою».🤔 Дивним є те, що Б-г говорить про Себе то в першій особі — «Я», то в третій — «Елокім». Однак і це, як було сказано, стає зрозумілим: нагадування про Завіт між Б-гом і землею потрібне лише тоді, коли діє Суд — Елокім, адже милосердя не карає.✅ Цим пояснюється і те, що в усій 9-й главі, де йдеться про Завіт і знак веселки, згадується лише Ім’я «Елокім», і жодного разу не вживається Ім’я «Авайе», адже Милість не потребує нагадування про Завіт.📝 Примітка: П’ятикнижжя, книга Брейшит, 9:13–15.✍️ Рабин Дов-Бер Хаскелевичджерело: chabad.org

В історії хасидизму небагато постатей викликали таке трепетне захоплення, як раббі Ісраель із Ружина. Його життя нагадувало захопливий історичний роман, сповнений царської величі, важких випробувань, суворої аскези та найглибшої духовної висоти.Занурмося в цю дивовижну історію та дізнаймося, ким був цей великий праведник і що пов’язувало його з династією ХАБАД.🌟 Хто такий Ружинський Ребе?Раббі Ісраель народився в містечку Проскурів на завершення Рош га-Шана. У шість років він втратив батька, а в тринадцять одружився. Коли йому виповнилося шістнадцять, помер його старший брат, і юний Ісраель став на чолі хасидів, продовживши славну династію своїх предків.На відміну від багатьох цадиків того часу, які жили дуже скромно, Ружинер поводився як справжній монарх. Він пересувався у розкішних каретах із породистими скакунами та носив дорогий одяг. Цей шлях називали «Дерех Малхут» — «Шлях царської величі». Його метою було показати світові гідність пригнобленого народу.Та за зовнішньою розкішшю приховувалася неймовірна скромність. Ребе майже нічого не їв, спав лише кілька годин на добу й носив вишукані золоті туфлі… але без підошви. Взимку, коли він ішов по снігу, за ним залишалися криваві сліди від дотику ніг до крижаної землі.⛓️ Царський арешт, в’язниця і смілива втечаУ 1838 році через неправдивий донос просвітителів влада заарештувала Ребе за тяжким звинуваченням. Майже два роки він томився в застінках російської в’язниці.Після звільнення під домашній арешт Ребе здійснив небезпечну втечу, перетнувши кордон Російської імперії. Він знайшов прихисток в австро-угорському містечку Садигора, де заново відтворив свій знаменитий двір.📜 Ружинер і ХАБАДХоча ружинський хасидизм і ХАБАД розвивалися різними шляхами, між Ребе цих течій існував неймовірний духовний зв’язок.1️⃣ Ружинський Ребе говорив, що Алтер Ребе і Рамбам прийшли в цей світ з одного й того самого високого духовного джерела. Саме тому, за словами Ружинера, Алтер Ребе у своєму «Шулхан Арух» надавав такого великого значення думкам Рамбама.2️⃣ Один із учителів дітей Ружинера був хасидом Міттелер Ребе. У його кімнаті, у зачиненій шафі, зберігалися рідкісні хасидські рукописи. Одного разу вчитель забув замкнути шафу, а повернувшись, побачив, як Ружинер уважно вивчає ці рукописи. Вражений учитель почув від Ружинера захоплене визнання: «Це справжній, чистий руах га-кодеш!»🕯 Цемах Цедек і містична звістка про розлукуОсобливо близькі стосунки пов’язували Ружинера з Цемах Цедеком. Цемах Цедек називав його «Святий Ружинер» і часто надсилав до нього посланців по пораду в критичні для всього єврейського народу моменти.Цемах Цедек розповідав своїм синам дивовижні речі:«Коли Святий із Ружина читає Тегілім, перед ним відкритий увесь світ. У Шабат він бачить найглибші корені всіх світових подій і має силу скасовувати найсуворіші небесні вироки».Існує вражаюча історія. У день, коли Ружинський Ребе покинув цей світ, у Любавичах — за сотні кілометрів — Цемах Цедек раптом посеред дня попросив слугу принести ніж, розірвав верхній одяг на знак жалоби — «крія» — і сказав, що щойно пішов із життя Святий із Ружина.💡 Спадщина, що дійшла до наших днівЗв’язок між двома великими дворами продовжився і в наступних поколіннях. У 1991 році, під час роздачі доларів, наш Ребе розмовляв із молодим хасидом. Дізнавшись, що той народився 3 хешвана — у день пам’яті Ружинера, Ребе тепло усміхнувся, дав йому додатковий долар і сказав:«Нехай у тебе буде успішний рік! Це день народження Ружинера. Нехай Всевишній допоможе тобі йти його шляхами… Але тільки дивись, залишайся хасидом ХАБАДу, а не Ружина!» 😉Історія життя Ружинського Ребе навчає нас важливого принципу: справжня велич полягає зовсім не в гордині чи прагненні до матеріального, а в здатності підкорити весь цей світ служінню Творцю.Якими б зовнішніми обставинами не був оточений чоловік, його серце завжди може залишатися чистим, відданим і наповненим гарячою любов’ю до кожного єврея.джерело: 📖 Любавицький календар

🌊 На самому початку глави Тори «Ноах», де розповідається про Всесвітній потоп, звучать слова:«Ноах був чоловіком праведним, цілісним у своїх поколіннях; з Б-гом ходив Ноах».Дивно, що розповідь про майже повне знищення людства Тора починає словами про святість Ноаха. Ще більш дивною є формула: «цілісним був у своїх поколіннях». 🤔 Складається враження, що з цим праведником не все так просто. Є мудреці, на думку яких, Ноах «був праведником лише у своїх поколіннях, а якби жив за часів Авраама, то не вважався б праведником».Інші ж тлумачать навпаки: він був праведником «навіть у своїх грішних поколіннях, а тим більше був би праведним, якби жив серед більш достойних людей». ⚖️ З погляду другої групи тлумачів, картина має чіткий контраст: Ноах — повний праведник, його покоління — цілковиті грішники.А ось з погляду першої групи, яка обережно ставить під сумнів рівень праведності Ноаха, історія набагато складніша. 📜 Сказав раббі Берахія:«Моше більш улюблений Торою, ніж Ноах. Ноах, якого спочатку названо “праведником”, згодом опустився до рівня простолюдина — “чоловіка землі”. А Моше, якого спочатку названо “єгиптянином”, наприкінці життя піднявся до рівня “чоловіка Б-га”». 🕊 Але чому ми порівнюємо Ноаха саме з Моше? Чому не обрати м’якший еталон?«Ор Самеах» пояснює, що існує лише два типи праведників:одні усамітнюються, присвячуючи себе виключно Торі;інші залишають власні інтереси й прагнення заради потреб громади. 👥 Люди часто схильні вважати перших більш праведними, ніж других. Але історія Ноаха навчає протилежного.Усамітнившись із Б-гом і відсторонившись від проблем свого покоління, Ноах залишився праведником «у своїх поколіннях», тобто не досяг рівня справжньої, повної праведності.Більше того, з двох цитат, наведених у мідраші, ми бачимо певне духовне зниження Ноаха — до рівня «чоловіка землі».🔥 Натомість Моше, у якого особисте духовне вдосконалення ніби відійшло на другий план, а все життя було присвячене потребам народу — і не завжди лише високим духовним, а часом і простим побутовим потребам — піднімається «від сили до сили». 🌧 Епоха Ноаха — це епоха катастрофи:«І зіпсувалася земля перед Б-гом, і наповнилася земля злодіянням».Ні, Ноах не мовчить, як можна було б очікувати від відлюдника. Мудреці кажуть, що він докоряв своєму поколінню і говорив їм:«Покайтеся, а якщо не покаєтеся — Всевишній наведе на вас потоп». ❓ То в чому ж коментатори дорікають Ноаху? І чому його проповідь не була почута поколінням?🪵 Мідраш Танхума розповідає дивовижну історію:«Коли Всевишній наказав Ноаху: “Зроби собі ковчег із кедрового дерева”, Ноах пішов, посадив кедри, зрубав їх, розпиляв і зробив із них ковчег. Сучасники запитували його: “Навіщо ці кедри? Навіщо цей ковчег?”Ноах відповідав їм: “Всевишній збирається навести потоп на землю, і Він наказав мені зробити ковчег, щоб могли врятуватися я і моя сім’я”. А сучасники сміялися з його слів». 🏡 Ноах не йде до людей — він лише відповідає на їхні здивовані запитання. Він не виходить до народу, а скромно працює біля свого дому, обтесуючи кедрові колоди.Ноах виявився не цілком праведним не тому, що не виконав наказ Всевишнього. Навпаки, ми достеменно знаємо, що він ретельно виконував усі веління Творця. 💔 Але складається враження, що його серце не боліло по-справжньому за сусіда, за людство, за весь світ. Грішники викликали в нього не стільки жалість, скільки справедливий гнів.Тому він їх попереджав, але не рятував.Звинувачував, але не вмовляв. 🕯 Інакше поводиться Моше. Коли Всевишній сказав йому:«Тепер же залиш Мене, і запалає Мій гнів на народ, і Я знищу їх…»Моше відповів:«Якщо не простиш їхній гріх — то зітри мене з Твоєї Книги». ⚖️ І як відрізняються два типи праведників, так відрізняється і результат їхньої діяльності:покоління Ноаха приречене на смерть,покоління Моше — отримує прощення. 🌱 Сказане стосується не лише праведників «вищої ліги», а й звичайних людей — таких, як ми з вами. 🔖Примітки:П’ятикнижжя, книга Брейшит, 6:9.Там само, 9:20.П’ятикнижжя, книга Шмот, 2:19.П’ятикнижжя, книга Дварим, 33:1.Талмуд, трактат Сангедрин, 108.П’ятикнижжя, книга Шмот, 32:32.джерело: chabad.org

📖 У хасидській книзі «Айом-йом» сказано:«Щоденне вивчення Тори — це життєво важливе питання. І не лише для душі того, хто її вивчає, а й для душ усіх його близьких, адже тоді атмосфера в домі стає атмосферою Тори та богобоязливості».✨ Про що цей уривок?🔹 Тора як духовна необхідністьВивчення Тори порівнюється з повітрям або водою — це не додаткова прикраса життя, а глибока потреба душі.🔹 Вплив на родинуДуховний стан людини не залишається лише її особистою справою. Він впливає на весь дім: на подружжя, дітей, близьких, на тон розмов, рішення і саму атмосферу в родині.🔹 Атмосфера домуКоли вивчення Тори стає регулярним, дім поступово наповнюється світлом, внутрішнім порядком і трепетом перед Всевишнім. Навіть звичайний простір може стати місцем, де відчувається святість.📌 Головна думка:щоденне вивчення Тори змінює не лише людину, а й увесь простір навколо неї. Воно створює в домі атмосферу тепла, віри та духовної опори.

З праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладЯк відомо, назва кожної глави Тори відображає її зміст. Проте глава «Ноах», на перший погляд, ніби порушує це правило. Адже в ній ідеться про Потоп, про покоління будівничих Вавилонської вежі та покарання, яке їх спіткало, тобто про події, що зовсім не викликають відчуття душевного спокою, на який натякає ім’я Ноаха.Схоже питання виникає і тоді, коли ми згадуємо, що Потоп у Писанні називається «водами втішення». Як це можливо? Адже цими водами було «змито» все живе на землі.Річ у тім, що ім’я Ноах вказує на внутрішній зміст подій, які відбулися. Сам Потоп і покарання покоління Вавилонської вежі, безумовно, не можна назвати станом спокою. Але їхнім результатом стали рівновага й умиротворення, яких до того світ ще не знав.Потоп омив землю і створив світ, незрівнянно кращий за попередній. Мідраш говорить, що Ноах, вийшовши з ковчега, побачив новий світ. Це був світ на такому високому духовному рівні, що Всевишній уклав із ним «союз на всі покоління». Отже, води Потопу, «води втішення», справді принесли заспокоєння.У цьому полягає і внутрішній сенс труднощів та випробувань, які людина зустрічає на своєму життєвому шляху. Самі по собі ці явища можуть бути важкими, небажаними й болісними, але в їхній глибині приховане добро.Долаючи труднощі та перешкоди, людина відкриває іскру святості, заховану в них. Більше того, самі ці перешкоди можуть перетворитися на добро і святість та допомогти людині у служінні Творцю.Усе це має особливий зв’язок із тижнем, коли читають главу «Ноах». У ці дні ми переходимо від свят місяця Тішрей до повсякденного життя. Коли єврей віддаляється від піднесеної атмосфери Тішрея і занурюється у будні, його можуть охопити розгубленість, домашні турботи й клопоти про «хліб насущний».Глава «Ноах» дає нам підтримку і навчає: не слід губитися перед труднощами, що накочуються хвилею. У наших силах перетворити цей потік турбот на «води втішення», на душевний спокій.Як саме? Потрібно увійти в слова Тори й молитви, подібно до того, як Ноах увійшов у ковчег. Адже слово тейва означає і «ковчег», і «слово». Це не лише захистить від «потопу» труднощів, а й допоможе перетворити сам цей «потоп» на води втішення та внутрішнього миру.Повсякденні труднощі й турботи можуть освячуватися і приводити людину до високих рівнів служіння Всевишньому, якщо вона зуміє поставитися до них правильно. Не слід боятися «сірих буднів». Варто лише зустріти їх із вірою в Творця, з відчуттям Його постійної близькості. І тоді відкриється добро, приховане в них.Джерело: вільний переказ бесіди Ребе, опублікованої в «Лікутей Сіхот», т. 20, с. 285. 

"Єврейський народ уподібнений до зірок, що сяють у небі. Завдяки їхньому світлу навіть той, хто йде в темряві, не зіб’ється зі шляху.Кожен єврей і кожна єврейка мають достатньо моральних і духовних сил, щоб впливати на друзів та знайомих і вести їх до світла."  джерело: chabad.org

Є мелодії, які вміють говорити без слів. Вони торкаються найпотаємніших струн серця й виражають те, чого не здатна передати жодна людська мова. Один із найвідоміших і найглибших хасидських нігунів — «Шаміль».Ця зворушлива й піднесена мелодія вперше пролунала у стінах «770» — центральної любавицької синагоги в Нью-Йорку — під ранок, після свята Сімхат Тора 5719 (1958) року, коли Любавицький Ребе несподівано навчив її хасидів.🏔️ Історія про ватажка, який утратив свободуПерш ніж заспівати, Ребе розповів хасидам історію, що лягла в основу цієї мелодії.У першій половині XIX століття у важкодоступному високогір’ї Кавказу жили гірські племена. Вони були цілковито вільними — не знали над собою ані царської влади, ані обмежень цивілізації, почуваючись такими ж вільними, як орли в небі.Коли Російська імперія почала розширювати свої кордони, горяни чинили відчайдушний опір. Їх очолив легендарний військовий і духовний лідер — імам Шаміль. Хоча царська армія переважала горян чисельністю та озброєнням, Шаміль багато років успішно вів партизанську війну, використовуючи неприступний гірський рельєф.Зрозумівши, що силою горян не зламати, царські генерали вдалися до хитрощів. Вони запропонували мир, але щойно горяни склали зброю, росіяни полонили Шаміля й відправили його в далеке заслання до калуги.Перебуваючи в неволі, далеко від рідних вершин, Шаміль часто поринав у спогади про колишню свободу, де не було ані тюремних стін, ані міських правил. Із цієї глибокої, пекучої туги й народилася його пісня: її перша частина — плач, ностальгія та жага свободи, а завершення — світла віра й упевненість у тому, що зрештою він вирветься з полону та повернеться на батьківщину.💡 Хасидський зміст: подорож душіХасиди переклали цю історію «своєю мовою» й побачили в ній глибоку алегорію шляху людської душі.1️⃣ Високі гори — витоки.Корінь душі — під Престолом Слави Всевишнього. До сходження в цей світ душа перебуває в цілковитій єдності з Творцем. Вона вільна від матеріальних пут, тілесних пристрастей та обмежень тіла.2️⃣ Полон і заслання — сходження.Це мить, коли душа вдягається у фізичне тіло й тваринну душу. Хасидизм називає це сходженням «із високої вершини в глибоку яму» — «меіґра рама лебіра амікта». Тут душа стикається з метушнею, матеріальними турботами та рутиною.3️⃣ Жага й туга — перша частина нігуна.Коли людина зупиняється й усвідомлює, наскільки вона віддалилася від свого джерела, у ній прокидається духовний голод: «Прагне Тебе душа моя, тужить за Тобою тіло моє».4️⃣ Надія й упевненість — завершення нігуна.Кінцева мета сходження душі — не покарання, а піднесення. Друга, енергійна частина нігуна виражає тверду переконаність: душа подолає всі перешкоди й підніметься на ще вищий рівень, ніж той, на якому перебувала до сходження!🎵 У молитві «Кдуша»: «Мімкомха»Приблизно через два роки після того, як Ребе навчив хасидів цього нігуна, один із них — р. Цві-Гірш Шпріцер — під час шабатньої молитви в синагозі Ребе почав виконувати нігун «Шаміль» у фрагменті «Кдуша», під час повторення молитви хазаном, на священні слова:«Мімкомха малкену тофіа…»«Зі Свого місця, Царю наш, з’явися й зацарюй над нами, бо ми чекаємо на Тебе…»Коли він затнувся, Ребе енергійними рухами рук почав підбадьорювати спів, і весь зал підхопив мелодію.Сьогодні в багатьох синагогах Хабаду по всьому світу стало доброю традицією виконувати нігун «Шаміль» саме під час промовляння «Кдуші» — на слова «Мімкомха» — у шабат.У цю мить туга горянина за втраченою домівкою поєднується з благанням єврейської душі про розкриття Всевишнього та якнайшвидше визволення.джерело: 📖 Любавицький календар

Щодня о 9:00 Україна зупиняється на хвилину.У цій тиші ми вшановуємо пам’ять військових і цивільних, дорослих і дітей — усіх, кого забрала російська війна.Це хвилина нашого спільного болю, шани та обіцянки пам’ятати.Зупинімося разом. Схилімо голови.Пам’ятаємо кожного.

Поради психологаВійна забирає багато сил — фізичних та емоційних. Тривога, невизначеність і постійне напруження виснажують, тому турбота про себе стає важливою частиною повсякденного життя.🌿 Наші сили можуть змінюватися щодня. Дозволяти собі втому, відпочинок і підтримку — природно й необхідно.🔋 Що таке ресурсний стан?Це стан, коли у вас є достатньо фізичних, емоційних і духовних сил, щоб справлятися з повсякденними завданнями та труднощами.Наш внутрішній запас енергії поповнюється завдяки відпочинку, сну, спілкуванню, приємним заняттям і відчуттю сенсу. У кожного ці джерела свої, тому важливо помічати, що допомагає саме вам.🧭 Що допомагає зберігати сили?🛌 Дозволяйте собі відпочинок.Коли відчуваєте втому, зробіть паузу. За можливості зменште навантаження, відкладіть другорядні справи або попросіть когось підмінити вас. Навіть у важливій роботі чи волонтерстві потрібен час на відновлення.🏡 Тримайтеся за звичні справи.Приготування їжі, прибирання, догляд за рослинами та інші повсякденні заняття можуть повертати відчуття впорядкованості й контролю над тією частиною життя, на яку ви здатні вплинути.🥗 Дбайте про базові потреби.Регулярне харчування, посильний рух і сон за першої безпечної можливості — основа, на якій тримаються наші сили.🤝 Допомагайте іншим у межах своїх можливостей.Турбота про близьких, підтримка сусідів чи участь у житті громади можуть давати відчуття зв’язку та власної дієвості. Водночас залишайте сили й для себе.🛡️ Бережіть особисті межі.Виснажливі суперечки та провокації забирають енергію. Ви можете відкласти відповідь, завершити неприємну розмову або обмежити спілкування, після якого почуваєтеся гірше.📝 Складіть власний список підтримкиКоли ми виснажені, буває складно згадати, що приносить полегшення. Тому заздалегідь запишіть те, що зазвичай додає вам сил.Це можуть бути:🎶 улюблена музика;📚 книжка або знайомий серіал;🧶 рукоділля чи інше творче заняття;🌳 прогулянка в безпечному місці;☕ чашка чаю в тиші;💬 розмова з людиною, яка вміє слухати;🙏 молитва та духовна практика.Оберіть одну невелику дію, доступну вам сьогодні. Для відновлення не обов’язково мати багато часу чи складний план.🔄 Змінюйте вид навантаженняПісля тривалої розумової роботи може допомогти легкий рух, після фізичного навантаження — спокійний відпочинок. Після насиченого спілкування іноді потрібна тиша, а після самотнього дня — тепла розмова.Прислухайтеся до себе: чого вам зараз бракує — спокою, руху, близькості чи зміни заняття?🌈 Шість джерел внутрішньої опори🙏 Віра та цінностіМолитва, традиції, духовне життя й усвідомлення того, що для вас важливе, можуть давати опору у складні часи.💛 ЕмоціїПомічайте свої почуття та знаходьте безпечні способи їх виражати: у розмові, музиці, творчості чи особистих записах.👥 Люди та спільнотаПідтримуйте зв’язок із близькими й громадою. Важливо мати поруч тих, із ким можна поділитися переживаннями та попросити про допомогу.🎨 Уява і творчістьМалювання, рукоділля, імпровізація та гумор можуть давати перепочинок і відкривати простір для приємних емоцій.📋 Знання та плануванняЗаписуйте справи, визначайте найближчий посильний крок, розділяйте великі завдання на менші. Зосереджуйтеся на тому, що можете зробити зараз.🚶 ТілоПосильна фізична активність, харчування, відпочинок і перебування на природі в безпечних умовах допомагають підтримувати самопочуття.🫂 Як підтримати себе, коли сили закінчуються?💧 Дайте місце почуттям.Сльози, сум або злість можуть бути реакцією на пережите. Намагайтеся виражати їх безпечно для себе та інших.💬 Поділіться тим, що переживаєте.Іноді першим кроком стає проста фраза близькій людині: «Мені зараз важко. Побудь, будь ласка, зі мною».🧑‍⚕️ Зверніться по фахову підтримку.Якщо виснаження, тривога чи пригнічення тривають і заважають спати, працювати або дбати про себе, варто поговорити з психологом чи лікарем.🌿 Ставтеся до себе дбайливо.Під час війни люди по-різному реагують на стрес. Втома, розгубленість і потреба в допомозі заслуговують на увагу та співчуття.💙 Ви теж заслуговуєте на ту турботу, яку даруєте іншим.

Містичний зміст першого повеління АвраамовіІз праць Любавицького Ребе; стислий адаптований викладСлова, якими починається глава «Лех Леха», давно привертають увагу багатьох хасидських коментаторів. Можливо, тому, що за їхньою позірною простотою прихований глибокий кабалістичний зміст.Зазирнімо й ми за завісу буквального значення цієї фрази:📜 **«І сказав Всевишній Аврамові: іди собі зі своєї країни, зі своєї батьківщини, з дому свого батька до землі, яку Я вкажу тобі…»**¹Алтер Ребе — перший Ребе Хабаду, автор книги «Танія» — пояснює, що цей шлях складається з двох окремих етапів, як сказано: **«І йшов він своїми переходами…»**²Слово «переходи» вжито у множині, а отже, їх було щонайменше два: рух знизу вгору та рух згори вниз.Розгляньмо їх докладніше.⬇️ Згори вниз: від осягнення — до просвітництваПочаткове ім’я першого з наших праотців — אברם, Аврам — можна прочитати як אב־רם, «Ав Рам», тобто «піднесений батько».У цьому імені міститься натяк на найвищий рівень інтелекту — «розум, прихований від будь-якого розуміння».І ось із цієї висоти Всевишній спрямовує його «до землі, яку Я вкажу тобі». Але ж це очевидне сходження згори вниз!Унаслідок цього сходження великий філософ-самітник мав стати великим просвітителем язичницьких народів. Із цим пов’язана й зміна його імені:📜 **«І не зватимешся ти більше Аврамом (אברם), а буде ім’я твоє Авраам (אברהם), бо батьком багатьох народів Я зроблю тебе».**³Додавання до імені літери ה — «гей» пов’язане саме з його сходженням із захмарних висот у світ ідолопоклонників, щоб стати їхнім «батьком».Готуючи Авраама до такого глибокого занурення, Всевишній спочатку підносить його на ще вищий щабель.👨‍🏫 Подібне можна побачити на прикладі мудреця, який прагне навчити учня або позитивно вплинути на нього. Для цього потрібні додаткові знання, навички та вміння — саме ті, що відрізняють мудреця від учителя.Адже знати й уміти пояснити — різні здібності!Класичним прикладом такого педагогічного таланту є цар Шломо, про якого сказано, що будь-яку думку він умів пояснити трьома тисячами способів.Хасидизм пояснює: він міг «спустити» будь-яку ідею на три тисячі рівнів і на кожному знайти відповідний образ для її розуміння. Саме в цьому й полягає та додаткова мудрість, про яку йдеться.Так само й Авраамові, щоб спуститися від «розуму, прихованого від будь-якого розуміння» до «землі, яку Я вкажу тобі», а згодом стати «батьком багатьох народів», була потрібна додаткова сила. У цьому випадку вона прихована в літері ה — «гей».Ми розглянули перший етап служіння Аврама — рух згори вниз. Проте був і другий.Навіть без заглиблення в таємниці Тори зрозуміло: залишити сповнений беззаконня Харан і дім батька-ідолопоклонника заради країни, яку Сам Творець бажає тобі дати, — це безперечне піднесення знизу вгору.⬆️ Знизу вгору: від ідолопоклонства — до служіння ВсевишньомуУ ті роки ханаанці почали витісняти благочестивих нащадків Шема з їхньої законної землі, поступово перетворюючи Святу Землю на землю ханаанську.Проте навіть у цей неспокійний час Земля Обітована залишалася незрівнянно духовнішою за Ур-Касдім і Харан, звідки свого часу вийшов Аврам.Як сказано:📜 **«По той бік річки здавна жили ваші батьки: Терах, батько Авраама… і служили іншим богам».**⁴Існує кабалістичне тлумачення, за яким «той бік річки» вказує на סטרא אחרא — «сітра ахра», тобто «іншу сторону», протилежну святості та ворожу до Б-га.Наскільки ж нестерпним мало бути для Аврама перебування в такому оточенні протягом 75 років!Тому повеління Всевишнього негайно залишити «свою країну, свою батьківщину, дім свого батька», безумовно, було для нього духовним піднесенням знизу вгору.Ще в Харані, живучи з батьком-ідолопоклонником, Аврам розпочав боротьбу з язичництвом, розбивши всіх ідолів у домі Тераха. Проте новий етап його служіння Б-гові почався після приходу до Землі Ізраїлю.Якщо раніше люди в кращому разі вважали Всевишнього «Б-гом небес», розуміючи це так: «Б-г — Сам по Собі, а світ — сам по собі», то завдяки щоденним зусиллям Аврама вони почали усвідомлювати єдність світу з його Творцем.Тому навіть ханаанці стали називати Творця «Б-гом Усесвіту».💡 Зрозумів сам? Навчи іншого!Так можна передати зміст двох взаємопов’язаних «переходів» нашого праотця Авраама — згори вниз і знизу вгору.Щоб плідно пройти шлях згори вниз — від високих інтелектуальних ідей до їхнього розуміння людьми, далекими від цих знань, — потрібно спочатку набути додаткових умінь і навичок.Наприклад, опанувати мистецтво перетворювати знання на доступні пояснення.І лише тоді, піднявшись над власним попереднім рівнем, можна розпочати довге сходження до «землі, яку Я вкажу тобі».Результатом цього стане розкриття Безмежного Творця в нашому обмеженому матеріальному світі, як сказано про Авраама на початку наступної глави:📜 «І явився йому Всевишній… а він сидів при вході до намету».🌅 Один день із життя євреяЗвідси стає зрозумілим і найменування «єврей», яке Авраам отримав від своїх неєврейських сусідів: עברי — «іврі», тобто «людина з того боку».У духовному сенсі єврей нерідко опиняється по один бік «барикад», тоді як увесь світ — по інший.На щастя, кожен із нас має спадщину Авраама: наполегливість, оптимізм і, звісно, його шлях плідного служіння Всевишньому.У цьому немає жодної таємниці.🙏 Початок дня — рух знизу вгоруКожен день єврея має починатися з духовного піднесення.Йдеться про «сходи» молитви: ранкові благословення, потім «Шма», «Шмоне-Есре» — щабель за щаблем угору.Саме в цей час здійснюється повеління Всевишнього:«Іди собі зі своєї країни, зі своєї батьківщини, з дому свого батька».Для нас це означає щодня виходити за межі власних бажань, звичок, думок та емоцій. Так відбувається духовне сходження знизу вгору — дедалі вище.💼 Повсякденні справи — рух згори внизПісля цього ми можемо братися до щоденних справ — розпочинати своє сходження згори вниз, заробляючи на хліб для себе та своєї родини, іти до «землі, яку Я вкажу тобі».На цьому етапі потрібна особлива уважність: саме в повсякденному житті виявляється, чого варте наше духовне піднесення.Адже бути євреєм у синагозі нескладно. А ти збережи вірність своєму єврейству на роботі!Тому хасидизм пояснює: під час такого сходження розкривається справжня сутність нашої душі, і водночас вона підноситься вище за свій попередній рівень.Уже заради цього варто ходити на роботу!✨ На фронтах великої духовної боротьбиРезультатом цієї праці народу Ізраїлю в обох напрямках стане відкрите розкриття Б-жественності в епоху Геули — істинного й повного Визволення.Під час дарування Тори на горі Сінай явне розкриття Б-жественності приголомшило євреїв. Однак воно було лише малою часткою того розкриття, яке чекає на нас у дні Машіаха.Адже в майбутньому світі духовне сприйматиметься настільки ж безпосередньо й виразно, як сьогодні ми бачимо матеріальні речі. Про це докладно пояснюється у книзі «Шаар га-Емуна» — «Брама віри».Фундамент цього майбутнього кожен із нас закладає вже сьогодні — своєю щоденною працею в обох напрямках духовного руху.📚 Вивчення Тори — це рух згори вниз, як сказано: «З небес дав Він тобі почути Свій голос…»🕯️ Виконання заповідей — це піднесення знизу вгору, коли матеріальні предмети набувають святості.Завдяки постійним зусиллям «на обох фронтах» ми щодня наближаємося до мети нашої подорожі — Третього Храму у відбудованому Єрусалимі.🙏 Нехай це здійсниться якнайшвидше, у наші дні!На основі маамару Ребе, виголошеного в шабат глави «Лех Леха», 5742 (1982) року.📌 Примітки¹ Берешит, 12:1.² Берешит, 13:3.³ Берешит, 17:5.⁴ Єгошуа, 24:2. джерело: 📖  Chabad.org

📖 ВступНаша тижнева глава називається «Ноах» (Ной) і докладно розповідає про грандіозну катастрофу — Потоп, який знищив увесь світ через тяжкі гріхи людей того часу.🤔 ЗапитанняВідомо, що назва глави відображає її головний зміст.Тож чому глава, яка розповідає про настільки трагічну й бурхливу подію для всього людства та світу, названа ім’ям «Ноах», що на івриті означає «спокій» та «умиротворення»?!💡 ВідповідьНа перший погляд, Потоп здається абсолютним злом.Проте глибший погляд на його внутрішній зміст відкриває: уся суть Потопу полягала в тому, щоб принести світові «ноах» — справжній спокій.Потоп мав очистити світ від скверни тих, хто осквернив його своїми лихими вчинками. Після цього глобального очищення, яке зовні могло здаватися суворим і страшним, світ набув нового обличчя — обличчя спокою, справедливості та порядку.📌 Практичний урокТак само, коли нам часом здається, що наше життя затьмарюють неприємні події, ми маємо пам’ятати: за всім, що відбувається, приховане благо.Всевишній, Який є абсолютним Добром, бажає нам лише добра. Тому ми твердо віримо, що за кожним випробуванням і кожною подією стоїть вища, сповнена добра мета.За матеріалами ітваадуту після завершення шабату глави Ноах, 5738 року.джерело: 📖  Любавицький календар

«Поглянь, що зробив піт, пролитий заради заповіді… Уся грубість зникла, і з’явилося обличчя справжньої людини!»Ребе Рашаб із Любавичів📜 Біографічна довідка👤 Ім’я: рав Авром Еліягу (Авром Еле) Плоткін.📅 Роки життя: 10 тішрея 5649 року (Йом Кіпур, приблизно 1888 рік) — 8 хешвана 5709 року (10 листопада 1948 року).🎓 Духовний шлях: один із видатних перших учнів любавицької єшиви «Томхей Тмімім», глибокий знавець Талмуду та хасидизму, наділений феноменальними здібностями.🛡️ Самовідданість: служив рабином і духовним наставником (машпіа) в кількох містах срср, віддано підтримуючи єврейське життя в роки комуністичних переслідувань.🏫 Після війни: очолював єшиву «Томхей Тмімім» у таборі для переміщених осіб у Поккінгу (Німеччина) та був головою «Агудат Хасидей Хабад» у цьому регіоні.📖 Історія перша: як Ребе вирощує плодоносне деревоЗі спогадів Шостого Любавицького Ребе Раяца — «Лікутей Дібурім».Коли молодий Авром Еле вступав до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, приймальна комісія була в захваті від його здібностей. Однак із конфіденційного звіту Ребе Рашабу стало відомо, що юнак мав доволі грубий характер.П’ятий Любавицький Ребе Рашаб звелів:«Прийняти його! Але приділити особливу увагу його вихованню».Його синові, майбутньому Ребе Раяцу, було доручено:🔹 Посилити нагляд за навчанням: суворо стежити за тим, як юнак навчається.🔹 Залучити до праці заради заповіді: під час підготовки до Песаха всю найважчу роботу — перебирання пшениці, встановлення млина, помел — поклали на нього. Два тижні він не мав відпочинку ні вдень, ні вночі. Водночас усе влаштовували непомітно: серед «тмімім» не було заведено запитувати «чому».У ніч перед Песахом він перевіряв приміщення єшиви на наявність хамецу до третьої години ночі, а вже о сьомій ранку готував пекарню. О п’ятій вечора напередодні свята, коли він був украй виснажений, йому доручили вивчити надзвичайно складний хасидський трактат і прийти на іспит о сьомій ранку!Попри роботу під час пасхального седеру та безсонну ніч, о сьомій ранку він знав трактат напам’ять.✨ Дивовижний результатДізнавшись про це, Ребе Рашаб із задоволенням сказав:«З Б-жою допомогою ми посадили дерево, що приносить плоди!»А після завершення Песаха Ребе тихо вказав синові на Аврома Еле:«Поглянь, що зробив піт, пролитий заради заповіді, — у нього зовсім інше обличчя! Уся грубість зникла, і з’явилося обличчя справжньої людини!»🚂 Історія друга: прощання і сльози святої любовіленінград, після свята Сімхат Тора, 1927 рік.Шостий Любавицький Ребе Раяц після арешту залишав СРСР. На вокзалі в ленінграді зібрався величезний натовп хасидів, щоб провести свого Вчителя.Поїзд уже рушав, Ребе сидів у вагоні. Рав Авром Еле запізнився, й охорона категорично відмовлялася його пропускати. Та, зібравши всі сили, він буквально прорвався крізь оточення й увірвався до вагона!Побачивши його, Ребе зробив крок назустріч. На очах у натовпу, що ридав, вони міцно обійнялися й довго стояли, проливаючи сльози. Це прощання стало символом нерозривного зв’язку між хасидом і Ребе.🕯️ Нехай заслуги рава Аврома Еліягу Плоткіна захищають увесь єврейський народ!📖  Любавицький календар